Постанова

від 24.07.2013 по справі 801/2494/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2013 р. (14:37)м.Сімферополь Справа №801/2494/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Гребенюк Є.В., представників сторін:

від позивача - Силич Л.Є.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Мангуст-МЧ"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору. Приватне підприємство "Мангуст-МЧ" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0005442204, 0005432204 від 12.10.2012.

Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання укладених правочинів позивачем із контрагентом ТОВ «Аір-Бласт» недійсними, а також безпідставністю застосовування наслідків цього.

Ухвалами суду від 13.03.2013 відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся неодноразово у відповідності до ст.33 КАС України належним чином рекомендованою кореспонденцією та шляхом направлення електронних повісток, за місцем реєстрації, про причини неявки не повідомили, письмових заперечень не надали.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач зареєстрований як юридична особа (ЄДРПОУ 35109737) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань достовірності формування податкового кредиту за червень 2012 року при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Аір Бласт», за наслідками перевірки складено акт №6191/22-3/35109737 від 27.09.2012 (далі - Акт) в якому виявлены наступны порушення:

- п.п.14.1.185 п. 14.1 ст.14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі ПКУ) донараховано податок на прибуток у розмірі 52 955,00 грн.;

- п.п.14.1.185 п. 14.1 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі ПКУ) донараховано ПДВ у розмірі 50 433,00 грн.

За висновками даного акту та встановлених порушень відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення 0005442204 від 12.10.2012 про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66194 грн. із яких 52955 - за основним платежем та 13 239 - штрафні санкції, та №0005432204 від 12.10.2012 про нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 63041грн. із яких 50 433 - за основним платежем та 12608- штрафні санкції.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача, суд повинен встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача викладених в Акті перевірки судом встановлено наступне.

Фактично в основу висновків податкового органу із посиланням на порушені кримінальні справи, зазначено про порушення позивачем правил оподаткування покладено ті обставини, що для нарахування вказаних сум є укладення фіктивного правочину (ст.234 ЦК України) та правочину, що порушує публічний порядок (ст.228 ЦК України).

Відповідно до ж до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

В судовому засіданні встановлено, що між ПП «Мангуст-МЧ» та ТОВ «Аір-Бласт» укладено Договір № 050911 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 05.09.2011.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Аір-Бласт» надало інформаційно-консультаційні послуги у червні 2012 року, а ПП «Мангуст-МЧ» прийняло їх на загальну суму 302 600,00 грн., в тому числі ПДВ 50 433,33 грн., що підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт із звітом та податковою накладною.

Зазначені операцій у бухгалтерському обліку були відображені наступними проводками: Дт. 92 «Адміністративні витрати» Кт. 631 «Розрахунки з постачальниками у національній валюті» у сумі 252 166,67 грн. Дт. 64 «Розрахунки по податкам» 631 «Розрахунки з постачальниками у національній валюті» у сумі 50 433,33 грн.

Оприбуткування отриманих послуг відбулося на підставі акту здачі-прийомки виконаних робіт із звітом на загальну суму 302 600,00 грн., в тому числі вартість без ПДВ 252 166,67 грн. та ПДВ 50 433,33 грн.

Зазначені операції знайшли своє відображення у журналі-ордері і відомість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за червень 2012 року.

В Акті перевірки зазначено також, що правочини ПП «Мангуст-МЧ» з «сумнівним» контрагентом ТОВ «Аір-Бласт» є нікчемними у зв'язку з відсутністю інформації щодо наявності у них складських приміщень, автомобільного та іншого транспорту, устаткування, а також з недостатністю у них трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Між тим, діючим Податковим кодексом України не передбачено обов'язок покупця перевіряти, за рахунок яких ресурсів (виробничих, трудових, фінансових) продавець надає товари (роботи, послуги) для покупця.

Покупець не зобов'язаний перевіряти: чи використовує продавець власні виробничі потужності або орендовані; чи залучає продавець з метою здійснення господарської діяльності власних співробітників або фізичних осіб за трудовими угодами.

Суд зазначає, що платник податку на додану вартість покупець товару на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних матеріальних наслідків за можливу неправомірну діяльність порушника.

Аналогічних висновків дійшов Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах №7276773, №9820946, а також в постановах Верховного суду України №№221007, 3060678, 4970766.

Таким чином, суд робить висновок та наголошує, що покупець, в даному випадку позивач, не може нести відповідальність за діяльність або бездіяльність продавця та не повинен зазнавати негативні наслідки з цих підстав.

За зазначеним договором сплата проводилася безготівковій формі на загальну суму 177 600,00 грн., у тому числі ПДВ 29 600,00 грн. Сплата вартості придбаних послуг на загальну суму 177 600,00 грн., у тому числі ПДВ 29 600,00 грн. підтверджується банківськими виписками, карткою рахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками.

Відповідно до п.п. 138.10.2. п. 138.10 ст. 138 ПКУ адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Зазначені ж витрати були спрямовані на інформаційне забезпечення бухгалтерського обліку на підприємстві та для розширення спектру дій підприємства, а саме: для пошуку нових клієнтів.

Фактично ТОВ «Аір-Бласт» надало посередницькі послуги із пошуку нових клієнтів. З допомогою посередницьких послуг ТОВ «Аір-Бласт», ПП «Мангуст-МЧ» у червні 2012 року складені договори: № 25 від 14.06.2012 із ТОВ "Лобаново-Агро"; № 26 від 20.06.2012 із ТОВ "Приморьє-Агро"; № 27 від 20.06.2012 із ТОВ "Приозьорне-Агро"; № 28/15/1БА від 20.06.2012 із ТОВ "Біляус Агро"; № 29/25/06-ТА від 20.06.2012 із ТОВ "Тарханкут Агро"; № 30/22/06/12-АО від 22.06.2012 із ТОВ "Ободивка Агро"; № 31/26/06/12-СА із ТОВ "Супина Агро".

Отже інформаційно-консультаційні послуги придбані ПП «Мангуст-МЧ» у ТОВ «Аір-Бласт» були використані у власній господарський діяльності для інформаційно-нормативного забезпечення роботи бухгалтерії та безпосередньо для отримання прибутку, а саме за договорами, які складені за допомогою ТОВ «Аір-Бласт», ПП «Мангуст-МЧ» реалізувало послуги охорони на загальну суму 262 223,98 грн., у тому числі ПДВ 44 063,91 грн. підтверджується договорами, актами надання послуг.

На виконання умов договору позивачем надана податкова накладна, ка занесена до реєстру виданих-отриманих податкових накладних, відображена у додатку 5 до Декларації, занесена до Єдиного реєстру податкових накладних за № 1052126 та віднесена до складу податкового кредиту у Деклараціях з податку на додану вартість за червень 2012 року.

Так, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, які вказані у статті 201 ПКУ.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 198.6. статті 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац 2 пункту 198.6. статті 198 ПКУ).

Податкові накладні, з яких сформовано невизнаний актом податковий кредит, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що податковий кредит повністю сформований з вимогами діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими позивач включив до складу податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

ПКУ не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не знаходиться по місцезнаходженню.

Отже податкова накладна отримана ПП «Мангуст-МЧ» від постачальника ТОВ «Аір-Бласт» накладні має обов'язкові реквізити передбачені ПКУ та відповідає ПКУ стосовно реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних та оформлена відповідно діючому законодавству, виходячи з чого податковий кредит у розмірі 50 433 грн. правомірно сформований ПП «Мангуст-МЧ» за рахунок ТОВ «Аір Бласт».

Викладене вище цілком підтверджується також і висновком проведеної по справі судово-економічної експертизи №124/13 від 17.06.2013, якою встановлено, що висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Мангуст-МЧ» № 6191/22-3/3510973 від 27.09.2010 щодо заниження податку на прибуток за 2 квартал 2012 року в сумі 52 955,00 грн. первинними бухгалтерськими Документами ПП «Мангуст-МЧ» не підтверджується, а також не підтверджуються і висновки, щодо заниження податку на додану вартість червень 2012 року в сумі 50 433,00 грн.

Таким чином оскільки висновки викладені у акті перевірки ДПІ не підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача, тому відсутні підстави для нарахування і штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

На підставі викладеного та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Як же вбачається із п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" №3674 від 08.07.2011 року, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, сплачений позивачем судовий збір при поданні позову в розмірі 1292,35грн. підлягає стягненню на його користь.

Крім зазначеного також підлягають стягненню на користь позивача і реально понесені судові витрати за проведену по справі судово-економічну експертизу розмірі 15000грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 29.07.2013.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби 0005442204 від 12.10.2012 про нарахування Приватному підприємству "Мангуст-МЧ" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66194 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0005432204 від 12.10.2012 про нарахування Приватному підприємству "Мангуст-МЧ" податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 63041грн.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Мангуст-МЧ" судові витрати в розмірі 16292,35 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.