Постанова

від 22.08.2013 по справі 822/1602/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1602/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунпостачсервіс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009242301 та №0009252301 від 03.12.2012 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.04.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення апеляційної скарги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що господарські операції здійснені з його контрагентом - ПП «Західбудактив» документально підтверджені, а тому податковим органом неправомірно нараховано податкові зобов'язання.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляд справи були повідомлені завчасно та належним чином. Крім того, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду І інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами податкового органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при відображенні в податковому обліку операцій по взаємовідносинах з ПП «Західбудактив», за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 6318/22/14147563 від 19.11.2012 року .

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.12.2012 року № 0009242301, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 54554,00 грн., та №0009252301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 59298,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що відповідно до умов договорів укладених з Красилівською центральною районною лікарнею позивач не мав права залучати субпідрядників для проведення капітального ремонту, також суд вказав на відсутність господарських операцій з ПП «Західбудактив», оскільки у останнього не було можливостей виконати зобов'язання по господарським відносинам.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Податковим органом на підставі акта перевірки №6318/22/14147563 від 19.11.2012 року винесено податкові повідомлення рішення №0009224301 та №0009252301 від 03.12.2012 року.

Так, податковим повідомленням-рішенням №0009242301 від 03.12.2012 року, позивачу за порушення п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 54554 грн., податковим повідомленням-рішенням №0009252301 від 03.12.2012 року, позивачу за порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 59297 грн., з яких 47438 грн. за основним платежем та 11860 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Нормами п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.06.2011 року між Красилівською центральною районною лікарнею (замовник) та ТОВ «Комунпостачсервіс» (підрядник) було укладено договори про закупівлю робіт за державні кошти №182 та №392 (додаткові роботи). Відповідно до п. 1.1 договору №182 підрядник зобов'язувався на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріальними ресурсами виконати роботи з капітального ремонту акушерсько-гінекологічного об'єднаного відділення Красилівської ЦРЛ і здати закінчені роботи в порядку і строк встановлений цим договором, а замовник зобов'язувався прийняти закінчені роботи і оплатити їх.

Крім того, у п. 8.2 вказаного договору визначено, що підрядник щомісячно інформує замовника про хід виконання робіт, причини відхилення від календарного графіку виконання робіт та заходи вжиті для усунення відхилень, забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами , залучення будівельних машин і механізмів, залучення субпідрядних організацій.

Отже, за умовами вказаних договорів не виключається можливість ТОВ «Комунпостачсервіс» залучити субпідрядників для виконання покладених на нього зобов'язань, тому позивач мав право укласти договір субпідряду з ПП «Західбудактив».

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що укладеними договорами не передбачено права позивача залучати субпідрядника для виконання взятих на себе обов'язків по проведенню капітального ремонту.

Для підтвердження господарських відносин з Красилівською центральною районною лікарнею позивачем крім договорів надано локальні кошториси, календарні графіки виконаних робіт, довідки договірної ціни договірної ціни на будівництво капітальний ремонт акушерсько-гінекологічного відділення об'єднаної Красилівської центральної районної лікарні, що здійснюється у 2011 році.

01.12.2011 року ТОВ «Комунпостачсервіс» (замовник) укладено з ПП «Західбудактив» (підрядник) підрядний договір №01-01/12/11, за змістом якого підрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єкті «капітальний ремонт акушерсько-гінекологічного та педіатричного відділень Красилівської центральної районної лікарні» в установлений цим договором строк та відповідно (в обсягах) до договірної ціни та локального кошторису, замовник зобов'язується надати підрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на об'єкті.

Зі змісту вказаного договору вбачається, що вартість робіт визначається за договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 183, 294 тис. грн. (п. 3.1), передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом прийняття виконаних робіт, підписаним обома сторонами (п. 7.2).

В підтвердження виконання вказаного договору з ПП «Західбудактив» позивачем надано довідки договірної ціни на будівництво капітальний ремонт акушерсько-гінекологічного відділення об'єднаної Красилівської центральної районної лікарні, що здійснюється у 2011 році, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, акти №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, податкові накладні №53, 54 від 30.12.2011 року, накладну від 29.12.2011 року та рахунок №65 від 29.12.2011 року, а оплата підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Таким чином, позивачем доведено той факт, що господарські відносини між ТОВ «Комунпостачсервіс» та ПП «Західбудактив» мали реальний характер, що підтверджується відповідними документами.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги покази свідків, яких допитав суд першої інстанції, які вказали, що ремонтні роботи не проводились з залученням субпідрядної організації, оскільки даний вид робіт може проводитись у різний період, а тому робітники могли і не знати про проведення ремонтних робіт іншою організацією.

Щодо посилань податкового органу на недобросовісність ПП «Західбудактив» як платника податку та відсутність у нього основних засобів для проведення ремонтних робіт, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Норми податкового законодавства не містять такі підстави для відмови у включенні до податкового кредиту, як неотримання в ході перевірки відомостей щодо його контрагентів, їх відсутність за юридичною адресою та наявність або відсутність у них технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів тощо.

Несплата одним з постачальників товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкових зобов'язань, порушення ним певних вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операцій з придбання товару (робіт, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів-постачальників.

Лише встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або факту його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару (робіт, послуг) від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх доказах, які одержані з дотриманням закону.

Вказана правова позиція узгоджується з правовими позиціями викладеними в Постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.11.2012 року у справі № 2а-8203/11/1470 (К/9991/56923/12).

За таких обставин, вимоги викладені в позовній заяві підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин, відповідно до ст. 94 КАС України, поверненню з Державного бюджету України підлягає 1707,78 грн. документально підтвердженого сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати, прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0009242301 від 03.12.2012 року та №0009252301 від 03.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" судові витрати у сумі 1707,78 грн., шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.