Постанова

від 27.08.2013 по справі 812/6380/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2013 року Справа № 812/6380/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10124,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10124,56 грн., в якому позивач зазначив, що відповідач в порушення чинного законодавства не працевлаштував необхідну кількість інвалідів та не інформував Алчевський міський центр зайнятості про наявність вакантних посад для забезпечення працевлаштування інвалідів.

В порушення ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ на підприємстві у 2012 році замість 3 інвалідів працювало 2.

В порушення ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ за 2012 рік підприємством не було перераховано 9937,50 грн. адміністративно-господарських санкцій.

Дана сума заборгованості по адміністративно господарських санкціях підтверджується документом, а саме звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ за 2012 рік від 27.02.2013.

Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно - господарської санкції становить - 187,06 грн. Всього сума заборгованості підприємства перед Державним бюджетом складає 10124,56 грн.

Несплата адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам та не дозволяє в повній мірі здійснювати фінансування заходів по соціально-трудовій та професійній реабілітації інвалідів, що передбачено ч.6 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суддя приходить до наступного.

Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 20 вищевказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського Кодексу України.

З огляду на приписи статті 238 Господарського кодексу України, до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин відповідно до статті 218 цього Кодексу є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Тобто, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Порядок нарахування пені та її сплати затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223. Цей Порядок встановлює механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

Відповідно до п.3.1 Порядку №223 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з п.3.3 Порядку №223 документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 N 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за N 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Відповідно до п.3.4 Порядку №223 нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Згідно з п.3.6 Порядку №223 нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.

Судом встановлено, що згідно листа Антрацитівського міськрайцентру зайнятості від 14.05.2013 №02/7-1240 відповідач в 2012 році не надавав інформацію щодо наявності вакантних робочих місць, на яких може використовуватися праця інвалідів (а.с.8).

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік від 27.02.2013 (вх. 4860) у відповідача у 2012 році повинно було працювати 3 штатних працівники-інваліди, на робочих місцях створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», проте працювало лише 2 інваліда (а.с.7).

Відповідно до розрахунку суми позову розмір несплачених адміністративно-господарських санкцій складає 9937,50 грн., який визначено наступним чином: середньорічна заробітна плата штатного працівника*кількість незайнятих робочих місць для інвалідів = сума адміністративно-господарських санкцій, тобто 12937,50 *1=12937,50 грн.

Крім того, 19.02.2013 відповідачем були частково сплачені адміністративно-господарські санкції в сумі 3000 грн.

Щодо нарахування пені суд виходить з наступного.

Ставка Національного банку України на день часткової сплати суми адміністративно-господарської санкцій відповідачем складала 7, 00 %. Тобто одноденний розмір пені складає 0,02%.

Сума адміністративно-господарських санкцій з 16.04.2013 по 18.07.2013 складала 9937,50 грн, кількість днів прострочення - 94.

Сума пені за період з 16.04.2013 по 18.07.2013 складає 9937,50 грн. х 0,02% х 94 дні = 187,06 грн.

Підстави для нарахування пені у період з 16.04.2013 по 18.07.2013 у позивача відсутні, оскільки відсутній факт погашення адміністративно-господарських санкцій після настання граничного строку сплати цих санкцій, що надає підстави для нарахування пені відповідно до п.3.6 Порядку №223.

Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9937,50 грн., як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для часткового задоволення позову.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 88, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10124,56 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» (код ЄДРПОУ 33077672) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 9937,50 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім гривень 50 копійок).

В задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені, нарахованої за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій, в сумі 187,06 грн. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції у разі її прийняття в письмовому провадженні подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя С.В. Борзаниця