Рішення

від 28.08.2013 по справі 2-193/12/1231

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Бондаренко Н.О.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 2-193/12/1231

Провадження № 22ц/782/3562/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів - Соловей Р.С., Пащенко Л.В.

при секретарі - Арутюнян Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 12 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_4,

В с т а н о в и л а :

У вересні 2011 року ОСОБА_2 подано до суду вказаний позов про поділ сумісно нажитого майна, який у подальшому був ним неодноразово уточнено.

У викладенні обставин, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги, він зазначив, що 13 травня 2005 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, від сумісного життя спільних дітей вони не мають. Шлюб між ними розірвано рішенням Стахановського міського суду від 05.03.2012 року. Вказаним рішенням встановлено факт припинення шлюбних відносин і сумісного проживання в АДРЕСА_1 - 15.01.2010 року. Ними нажито наступне майно: кухонний комбайн „Мулінекс" - 2000 гривень, придбано його у січні 2008 року за ціною 1250 гривень, однак ціна в теперішній час значно виросла, тому він вказав реальну ціну 2000 гривень, пральну машину автомат „Арістон" - 2200 гривень, придбана у магазині „Електролюкс" 07.01.2010 року за ціною 2450 гривень, чек він додає, однак в теперішній час реальна ціна її 2220 гривень, меблеву стінку - 1500 гривень, придбана восени 2007 року за 1500 гривень ? як така, що була у користуванні, однак в дуже доброму стані, тому ціна її має залишитися первісною, кухонний куток - 1000 гривень, придбано у квітні-травні 2008 року за ціною 990 гривень, тепер реальна ціна його 1000 гривень, компьютер „Атлон" разом з принтером „Епсон ц-65", сканер „Мюстек" - оцінка 5000 гривень, придбано у матері відповідача на початку 2007 року за 5000 гривень, але потім за його з відповідачем гроші було проведено його значний ремонт, чек за деталі він надає ? а виконання самого ремонту ним було оплачено з рук у розмірі 250 гривень, Ді ві ді „Мерідіан" - 370 гривень, придбано було ними у липні 2007 року у магазині „Вікотек" за 380 гривень, радіотелефон „Оріон" - 250 гривень, придбано ними у 2007 року у магазині «Фокстрот» ,імпортний утюг з тефлоновим покриттям - 300 гривень, придбано його у кінці 2007 року у магазині „Фокстрот" за 380 гривень, кондиціонер ЕYЕ, 2009р., вартістю 3000 гривень. Одже підлягає поділу майно із загальною оцінкою 12620 гривень. У квартирі протягом 2008 року було проведено значний ремонт, а саме: у залі встановлено два металопластикових вікна, у спальні встановлено металополастикове вікно та поклеєні шпалери, у коридорі постелено лінолеум на полу, зроблена полочка для обуві з гипсокартону, поклеєні шпалери , у ванній та туалеті встановлено гипсокартон на стіни для вирівнювання, зверху зложена кахельна плитка, кахельна плитка виложена на полу, світильники на стелі, встановлено новий унітаз зі сливним бочком „Радомир", встановлено умивальник з тумбочкою і дзеркалом, встановлено металопластикове вікно, у кухні робоча частина стіни викладена плиткою, виконано підвісна двохуровнева стеля зі світильниками у неї, на підлогу постелені листи ДВП, зверху покрити лінолеумом, встановлено металопластикове вікно, витяжка, встановлені вхідні двері. У вересні-жовтні 2008 року проведено будівельні і ремонтні роботи у гаражі, який належить відповідачці - добудовані ? частина задньої стіни, стеля з залізобетонних плит, покрівля з дерева. Позивач просив визнати вищезазначене майно , яке придбано ним та відповідачкою у період шлюбу і сумісного проживання однією сім'єю з 13.05.2005 року по 15.01.2010 року спільною сумісною власністю, розділити його, виділивши йому у власність кухонний комбайн „Мулінекс" - 1200 гривень, пральну машину „Арістон" - 2450 гривень, кухонний куток - 990 гривень, Ді ві ді „Мерідіан" - 380 гривень, радіотелефон „Оріон" з автовідповідачем - 250 гривень, всього на суму 5320 гривень, відповідачці виділити меблеву стінку, 2007р. за ціною 1500 гривень, комп'ютер процесор „Атлон" принтер „Епсон" ц-65, сканер „Мюстек", 2007 р. за ціною 4000 гривень, утюг імпортного виробництва з тефлоновим покриттям, 2007 р., ціною 300 гривень,кондиціонер, 2009 р., вартістю 3000 гривень на суму 8800 гривень, різницю у вартості у розмірі 3480 гривень стягнути на його користь з відповідача у грошовому вигляді ,визнати об'єктом права спільної сумісної власності його та відповідача витрачені будівельні і оздоблювальні матеріали для ремонту і робіт по його проведенню у квартирі АДРЕСА_1, визнати за кожним із них право власності на ? частину на витрачені будівельні і оздоблювальні матеріали для ремонту і робіт по його проведенню у квартирі АДРЕСА_1, визнати за кожним із них право власності на ? частину витрачених будівельних і оздоблювальних матеріалів для ремонту і робіт по його проведенню у гаражі, який належить відповідачці,розташованому у дворі будинку АДРЕСА_1, стягнути з відповідачки на його користь ? частину вартості вказаних витрачених будівельних і оздоблювальних матеріалів відповідно до даних, встановлених експертизою в сумі 20144 гривень : 2= 10 072 гривень, стягнути на його користь з відповідача витрати на проведення експертизи у сумі 2000 гривень.

Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 12 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства «Істім» 200 гривень.

Звернувшись з апеляційною скаргою, позивач посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування рішення , визнати майно, відповідно до перерахованого списку, яке придбано позивачем і відповідачем в період шлюбу і сумісного проживання однією сім'єю - 13.05.2005 р. по15.01.2010 р. їх спільною сумісною власністю, поділити вказане майно, виділивши йому: кухонний комбайн «Мулінекс», який придбано у 2008 році вартістю 1250 гривень, пральну машину-автомат «Арістон», придбану 07.01.2010 р. вартістю 2450 гривень, кухонний куток, придбаний у 2008 році за 990 гривень,радіотелефон «Оріон», придбаний у 2007 році за 250 гривень, ді ві ді «Меридіан», придбаний у 2007 році вартістю 380 гривень, всього на суму 5320 гривень,відповідачці виділити: меблеву стінку, яка була у користуванні, придбану у 2007 році вартістю1500 гривень,комп'ютер процесор «Атлон», принтер «Епсон»ц-65, сканер «Мюстек», придбані у 2007 році вартістю 4000 гривень, утюг імпортного виробництва з тефлоновим покриттям, придбаний у 2007 року за 300 гривень,кондиціонер ЕVЕ, придбаний у 2009 році, вартістю 3000 гривень, а всього на суму 8800 гривень, різницю 32 вартості у розмірі - 3480 гривень стягнути на його користь з відповідача у грошовому вигляді, визнати об'єктом права спільної сумісної власності його та відповідачки витрачені будівельні і оздоблювальні матеріали для ремонту і робіт по його проведенню, а також встановлену у ході ремонту перераховану побутову техніку, сантехніку у квартирі АДРЕСА_1, визнати за кожним з них право власності на ? частину витрачених будівельних і оздоблювальних матеріалів для ремонту і робіт по його проведенню, а також встановлені у ході ремонту перераховані побутову техніку, сантехніку у квартирі АДРЕСА_1, а також вартість витрачених будівельних і оздоблювальних матеріалів для ремонту і робіт по його проведенню у гаражі, який належить відповідачці, розташованому у дворі жилого будинку АДРЕСА_1, стягнути з відповідача на його користь ? частину вартості витрачених будівельних і оздоблювальних матеріалів для ремонту і робіт по його проведенню, а також встановлені у ході ремонту перераховані побутову техніку, сантехніку у квартирі АДРЕСА_1, а також вартість витрачених будівельних і оздоблювальних матеріалів для ремонту і робіт по його проведенню у гаражі, який належить відповідачу, розташованому у дворі будинку АДРЕСА_1 відповідно до даних, встановлених експертизою, у сумі 10 072 гривень, стягнути з відповідача на його користь витрати по оплаті експертизи у сумі 2000 гривень.

Сторони, їх представники, третя особа в судове засідання не з'явилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою суду від 26 вересня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено ОСОБА_4.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 з 13.05.2005 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3. Шлюб було розірвано рішенням Стахановського міського суду від 05.03.2012 року.

Факт припинення шлюбних відносин і спільного проживання в АДРЕСА_1 - 15.01.2010 року знайшов своє підтвердження під час розгляду судом справи про розірвання шлюбу, рішення набрало законної сили / а.с.67/. Квартира належить на праві власності ОСОБА_3/ а.с.155/.

Третя особа у справі ОСОБА_4 надала суду гарантійний документ, в якому вказана дата продажу - 05.01.2010 р. і підпис покупця в гарантійному талоні на машину автомат - ОСОБА_5 - чоловік ОСОБА_4. Позивачем не доведено, що з відповідачем під час шлюбу купувалася саме пральна машинка «Арістон», в квитанції не вказано, хто покупець/ а.с.84/.

Щодо кухонного кутку, позивач, надаючи замітку, не вказує дати придбання кухонного кутку. Натомість, відповідач надав суду фото і довідку Інтернет сайта фірми, яка проводить виготовлення і продаж цієї меблі, фото і документи про купівлю кутку свідчать про те, що його найменування «Барон», в квартирі відповідача знаходиться м'який куток саме «Барон», а не «Магнат». Замітка на придбання м'якого кутка «Магнат» / а.с.117/, яку надав позивач ,не містить дати придбання, відповідач надала суду чек, накладну з печатками і датами / а.с.82/.

Щодо придбання меблевої стінки, свідок ОСОБА_6 пояснила, що свою меблеву стінку вона продала ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у 2004 році. Позивач взагалі не надав доказів того, що меблева стінка купувалася під час шлюбу, не назвав її розмір, форму, колір.

Щодо придбання комп'ютерної техніки, позивач надав суду документ щодо проведення ремонту якоїсь техніки. Відповідач надала суду письмовий доказ того, що саме вона ще до шлюбу придбала комп'ютерну техніку. Дата придбання на документах свідчить про те, що комп'ютерна техніка була придбана на ім'я позивача до укладення нею шлюбу з позивачем.

Третьою особою по справі були надані чеки, квитанції і технічна документація на кондиціонер, в той час, як позивач не надав жодного документу на підтвердження його купівлі / а.с.83/.

Доказом того, що вікна в квартирі відповідача замовляла і сплачувала ОСОБА_4 є довідки, які знаходяться в матеріалах справи. Ствердження позивача, що можливо ОСОБА_4 замовляла і встановлювала вікна у себе є фото будинку і своїх вікон, які є дерев'яними. Ствердження позивача, що він надав гроші на вікна не може бути прийнято судом, оскільки ОСОБА_4 надано до суду рішення суду від 07 грудня 2011 року, яке свідчить, що саме ОСОБА_4 займала гроші ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Доказів, що позивач давав гроші на замовлення вікон, він не надав / а.с.64,73/.

З приводу проведення ремонту в квартирі відповідача, і сама відповідач і третя особа по справі категорично заявляли, що ремонт організовувала і сплачувала ОСОБА_4. Доказом того є квитанції і чеки на придбання будівельних матеріалів на загальну суму 5526,90 гривень. Всі будівельні матеріали купувалися ОСОБА_4. Свідок ОСОБА_7 вказував, що саме він робив ремонт в квартирі ОСОБА_3, що ремонт заказувала і оплачувала ОСОБА_4, саме вона оплатила його роботу, будівельні матеріли на машині підвозив чоловік ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_2 не змогла вказати конкретно, що робив її син в квартирі, окрім того, що вказала, що син добро заробляв.

Що стосується гаражу,то сторонами не надано доказів тому, що гараж належить стороні на підставі права власності, оскільки гараж не було зареєстровано в установленому законом порядку.

При проведенні судової будівельно-технічної експертизи / а.с.130/ експерт вийшов за рамки поставлених в ухвалі суду питань, тому суд не взяв до уваги висновок експертизи.

Спір судом вирішено на підставі ст..ст.60,61,70,71 СК України, при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.10,11,12,27,31,57,59,60,169,215,218 ЦПК України.

За наслідками розгляду апеляційної скарги,колегія дійшла висновку про те, що апеляційна підлягає частково задоволенню.

Відповідно до ст.303 ЦПК України, яка передбачає межі розгляду справи апеляційним судом, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно зі ст. 65 Сімейного Кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Статтею 70 Сімейного Кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Приписами ст. 71 Сімейного Кодексу України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Пленум Верховного Суду України у Постанові №11 від 21 грудня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснив, що рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63 , ч. 1 ст. 65 СК .

Зі встановлених судом першої інстанції обставин та наведених норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Так, судом встановлено, що третя особа - ОСОБА_4 надала гарантійний документ щодо купівлі нею пральної машини «Індензит» та прийняв до уваги те, що третя особа у письмових поясненнях суду зазначила, що на цьому документі є підпис її чоловіка, що свідчить про те, що покупцем вказаної пральної машини є саме третя особа.

Як вбачається з матеріалів справи / а.с. 84 т.1/ на який послався суд, у вказаному документі дійсно є підпис покупця ? однак, його прізвище не зазначено.

Навпаки позивачем надано квитанцію на придбання пральної машини «Арістон « від 07.01.2010 р..

У зв'язку з наведеним колегія суддів погоджується з доводом апеляційної скарги позивача про те, що останній не заперечує факт придбання третьою особою пральної машини «Індезит» для своєї сім'ї, однак ніякого відношення вказана пральна машина до придбаної ним разом з відповідачем пральної машини «Арістон» немає, оскільки наявність у позивача на руках зазначеної вище квитанції підтверджує той факт, що пральна машинка «Арістон» придбана саме позивачем.

Крім цього, колегія суддів погоджується з посиланням позивача в апеляційній скарзі на те, що він та відповідач ніколи не проживали однією сім'єю з третьою особою та її чоловіком, не мали спільного бюджету, не вели спільного господарства та не мали спільних витрат.

Щодо визнання об'єктом спільної сумісної власності подружжя кухонного кутка «Магнат»колегія суддів дійшла висновку, що саме вказаний кухонний куток було придбано позивачем та відповідачем у період спільного проживання ? виходячи з наступного.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивач надав замітку / а.с.117 т.1/, в якій не вказано дати придбання кухонного кутка «Магнат», а у квартирі відповідача знаходиться кухонний куток «Барон», що підтверджується наданими позивачем чеком та накладною з печатками і датами / а.с. 82 т.1 /.

Третя особа - ОСОБА_4 участь в судовому засіданні безпосередньо не приймала, з її письмових заперечень на позов / а.с.81 т.1 / вбачається, що кухонний куток, який знаходиться у квартирі доньки - відповідача ОСОБА_3, нею придбано у жовтні 2010 року. На підтвердження вказаної обставини, третьою особою надано до суду ксерокопії чеку та накладної від 10.10.2009 року.

Суд першої інстанції,прийнявши до уваги вказані ксерокопії документів, які не засвідчені у встановленому законом порядку, як і ксерокопії інших документів, які були надані суду третьою особою, не усунув розбіжності між письмовими поясненнями третьої особи та наданими зазначеними ксерокопіями.

Надання представником відповідача в якості доказу фото кухонного кутка, посилаючись на те, що це куток «Барон», який придбано третьою особою, а не кухонний куток «Магнат», як зазначає позивач таким, що придбано ним в період знаходження у шлюбі з відповідачем, колегія суддів вважає, що вказане фото не може бути належним доказом у справі, оскільки якість цього доказу не характеризує його точність, правильність відображення обставин, що належать до предмета доказування.

У судовому рішенні, суд зазначив, що відповідачем надано докази на підтвердження тих обставин, що комп'ютерна техніка придбана нею ще до шлюбу.

Однак, на підтвердження зазначеного, судом не вказано, які докази надані відповідачем і , як вбачається з матеріалів справи, вказані докази відсутні.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає ? що комп'ютерну техніку сторонами у справі придбано у період знаходження у шлюбі, оскільки позивачем на підтвердження тієї обставини, що ними проведено її значний ремонт , надано гарантійний талон , виданий комп'ютерним відділом Дому меблі в місті Стаханові / а.с. 4 т.1/.

Щодо вирішення питання про поділ кондиціонера, судом першої інстанції зазначено, що третьою особою були надані чеки, квитанція і технічна документація на кондиціонер, в той час, як позивач не надав жодного документу на підтвердження його купівлі / а.с. 83 т.1/.

Однак, як вбачається з ксерокопії документу про оплату кондиціонера / а.с.83 т.1 /, який не засвідчено у встановленому законом порядку, у вказаному документі не зазначено прізвища особи, яка здійснила оплату за купівлю кондиціонера, чеків та технічної документації, як вказано в рішенні суду на підтвердження тієї обставини, що саме третя особа купила кондиціонер, в матеріалах справи немає.

Судом не встановлено той факт, чи той кондиціонер встановлено у квартирі відповідача, який вказано у документі про оплату.

В рішенні суду про встановлення у квартирі відповідача, в якій вона і позивач проживали під час знаходження у зареєстрованому шлюбі, вікон, суд послався на те, що третя особа замовляла і сплачувала вартість вікон, про що свідчить рішення суду від 07.12.2011 року ? яким встановлено, що третя особа займала гроші позивачу і відповідачу, доказів на підтвердження того, що позивач давав грошові кошти на виготовлення та встановлення вікон, він не надав.

Колегія суддів погоджується з апеляційною скаргою в цій частині, а саме про те, що позивач не заперечував, що третя особа замовила та оплатила металопластикові вікна не для належного їй будинку, оскільки йому відомо, що вікна у належному їй будинку дерев'яні, однак, як зазначає позивач, його дружина - відповідач у справі та її мати - третя особа, витрачати зароблені ним грошові кошти і даний факт не оспорено ні відповідачем, ні третьою особою, які в судове засідання не заявилися.

Що стосується рішення Стахановського міського суду Луганської області від 07 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення боргу, на яке послався суд, колегія суддів зазначає, що з нього вбачається, що відповідач ОСОБА_3 позов визнала та пояснила у судовому засіданні про те, що під час шлюбу з ОСОБА_2, перед поїздкою на роботу до Іспанії, 10.08.2005 року разом з чоловіком взяли в борг у її матері - ОСОБА_4 5000 доларів США, розписку писала вона сама.

Таким чином, суд першої інстанції необґрунтовано послався на вказане рішення суду та яке він поклав в основу свого висновку про те, що третя особа займала грошові кошти позивачу і відповідачу для замовлення та встановлення вікон у квартирі відповідача.

Що стосується проведення ремонту у квартирі відповідача, суд зазначив, що його організовувала і оплачувала третя особа, доказом чого є квитанції і чеки на придбання будівельних матеріалів , підтверджено показаннями свідка , що він здійснював ремонт і саме третя особа оплатила його роботу, будівельні матеріали на машині підвозив чоловік третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи / а.с.85-106 т.1/ витрачанні накладні містять найменування постачальника зазначених в них товарів, а в графі « покупець» зазначено «кінцеве споживання 2», в графі «Отримав» - є підпис.

Більше ніяких документів?а саме: чеків та квитанцій, на які послався суд, як на такі, що надані третьою особою на підтвердження тих обставин, що вона оплачувала матеріали для ремонту у квартирі доньки, в матеріалах справи відсутні.

Суд в рішенні, посилаючись на заперечення третьої особи, зазначив, що чоловік останньої підвозив будівельні матеріали, однак, судом його в якості свідка не допитано по вказаним обставинам.

Із зазначеного вбачається, що відповідач і третя особа не довели суду обставин, на які вони посилались як на підставу своїх заперечень до позову, належними та допустимими доказами.

Третя особа не надала доказів, що вона є суб'єктом спірних матеріальних правовідносин і не заявила самостійні вимоги на предмет спору.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду в рішенні про відмову у задоволенні позову в частині визнання права власності на будівельні та оздоблювальні матеріали для ремонту гаражу, оскільки право власності на гараж не зареєстровано у встановленому порядку, так як позивач не ставив питання про визнання гаражу об'єктом права спільної сумісної власності його та відповідача, факт ремонту гаражу особами, які беруть участь у справі, не оспорено, його підтверджено висновком будівельно-технічної експертизи.

Довід апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції необгрунтовано не прийнято в якості доказу висновок судової будівельно-технічної експертизи, пославшись на те, що експерт вийшов за рамки поставлених в ухвалі про призначення експертизи питань, і експертиза проведена станом на 14.02.2013 року, в той час, як сторони припинили шлюбні відносини 15.01.2010 року,заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи / а.с.115 т.1 / ухвалою суду за клопотанням позивача було призначено судову будівельно-технічну експертизу, якою визначено перелік питань на вирішення експертом.

Із висновку судової будівельно-технічної експертизи / а.с.130-154 т.1 / видно, що експерт у присутності відповідача у справі проводив дослідження у квартирі АДРЕСА_1 і дав відповіді на всі питання?що були поставлені судом в ухвалі про призначення експертизи, у тому числі: яка вартість використаних будівельних та оздоблювальних матеріалів у коридорі квартири, внаслідок чого постелено лінолеум на полу, зроблена полочка для обуві з гипсокартону, поклеєні шпалери . Питання, станом на який час визначити вартість матеріалів для ремонту, судом у відповідній ухвалі не ставилось.

Під час прослуховування запису фіксування технічними засобами судового засідання суду першої інстанції, встановлено, що в судовому засіданні суду першої інстанції експерт пояснив, що оцінити вартість проведених робіт можливо тільки у комплексу, у тому числі і ті роботи, які передують, наприклад виконанню по клеєнню шпалери, поклеєння шпалери.

У зв'язку з наведеним колегія суддів зазначає,що при обговоренні питання за клопотанням позивача про призначення експертизи, відповідач, її представник та третя особа не заявляли клопотання про постановку на вирішення експертизи ще й інших питань,при проведенні експертом дослідження у квартирі приймала участь відповідач, ознайомившись з висновком експертизи, відповідач ,третя особа з клопотанням про призначення повторної експертизи до суду не звертались.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 14 лютого 2013 року / а.с.130-156 т.1 /вартість ремонтно-будівельних і оздоблювальних робіт, виконаних у квартирі АДРЕСА_1 і гаражу з урахуванням ринкової вартості матеріалів, станом на момент проведення експертизи склала 20 144 гривень, у тому числі: вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт у квартирі : 16 718 гривень; вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт по гаражу: 3 426 гривень.

Щодо радіотелефону «Оріон», ді ві ді «Меридіан», утюгу імпортного виробництва з тефлоновим покриттям, про які зазначає позивач, відповідачем не надано до суду заперечень і доказів на підтвердження тих обставин, що зазначене майно було придбано подружжя за час перебування у зареєстрованому шлюбі та підлягає поділу.

При викладених обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що до переліку майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя слід віднести кухонний комбайн „Мулінекс" , вартістю 1250 гривень, пральну машинку автомат „Арістон" , вартістю 2450 гривень, кухонний куток, вартістю 990 гривень, комп'ютер „Атлон" разом з принтером „Епсон ц-65"і сканером „Мюстек", вартістю 4000 гривень, Ді ві ді „Мерідіан", вартістю 380 гривень, радіотелефон „Оріон", вартістю 250 гривень,імпортний утюг з тефлоновим покриттям, вартістю 300 гривень,кондиціонер ЕYЕ, вартістю 3000 гривень, яке придбано позивачем і відповідачем в період шлюбу та сумісного проживання однією сім'єю в період з 13 травня 2005 року по 15 січня 2010 року, витрачені будівельні і оздоблювальні матеріали для ремонту і робіт по його проведенню у квартирі АДРЕСА_1 і у гаражі, який належить відповідачці,розташованому у дворі будинку АДРЕСА_1.

Визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя меблеву стінку, колегія суддів вважає не можна, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження вказаної обставини.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України . Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодження між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Як убачається з матеріалів справи, сторонами не досягнуто згоди щодо вартості майна, що підлягає розділу, оскільки відповідач заперечує проти задоволення позову,позивач в позовній заяві зазначив вартість майна, відповідач, якщо він не згодний із зазначеною позивачем вартістю майна, мав відповідно до ст. 60 ЦПК України , яка передбачає обов'язки доказування і надання доказів, заперечити заявлену позивачем вартість майна, однак, він ніяких доказів, які б свідчили про те, що вартість майна, зазначена позивачем є завищеною або заниженою, не надав.

З таких обставин, колегія суддів вважає, що вартість майна, яке підлягає розділу, треба визначити відповідно до позову і поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності сторін у справі, здійснити відповідно до правил, встановлених статтями 69-72 СК України .

Як вбачається з матеріалів справи / а.с. 201-203 т.1 / за клопотанням представника відповідача в судовому засіданні 20 червня 2013 року судом була допитана експерт, яка проводила у справі судову будівельно-технічну експертизу, на що нею витрачено час у суді кількістю 23 хвилини, у зв'язку з чим з відповідача на користь приватного підприємства «Істім», в якому працює експерт, має бути стягнуто вартість послуг експерта у розмірі 28 гривень.

З наведених обставин та норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що позов має бути задоволено частково, відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, рішення суду має бути змінено і ухвалено нове рішення.

Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 12 липня 2013 року - змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Визнати майно: кухонний комбайн „Мулінекс" , вартістю 1250 гривень, пральну машинку автомат „Арістон" , вартістю 2450 гривень, кухонний куток, вартістю 990 гривень, комп'ютер „Атлон" разом з принтером „Епсон ц-65"і сканером „Мюстек", вартістю 4000 гривень, Ді ві ді „Мерідіан", вартістю 380 гривень, радіотелефон „Оріон", вартістю 250 гривень,імпортний утюг з тефлоновим покриттям, вартістю 300 гривень,кондиціонер ЕYЕ, вартістю 3000 гривень, яке придбано позивачем і відповідачем в період шлюбу та сумісного проживання однією сім'єю в період з 13 травня 2005 року по 15 січня 2010 року , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

Розділити майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя наступним чином: виділити ОСОБА_2 кухонний комбайн «Мулінекс», вартістю 1250 гривень,пральну машину автомат «Арістон», вартістю 2450 гривень, кухонний куток, вартістю 990 гривень, радіотелефон «Оріон», вартістю 250 гривень, ді ві ді «Мерідіан», вартістю 380 гривень, всього на загальну суму 5320 гривень; виділити ОСОБА_3 комп'ютер процесор «Атлон»разом з принтером «Епсон»ц-65 та сканером «Мюстек», вартістю 4000 гривень, утюг імпортного виробництва з тефлоновим покриттям, вартістю 300 гривень, кондиціонер ЕYЕ, вартістю 3000 гривень, всього на загальну суму 7300 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю у вартості майна у сумі 1980 / одна тисяча дев'ятсот вісімдесят / гривень.

Визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_3 витрачені будівельні і оздоблювальні матеріали для ремонту і робіт по його проведенню, а також встановлену у ході ремонту побутову техніку та сантехніку у квартирі АДРЕСА_1.

Визнати за кожним з них - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності на ? частину витрачених будівельних і оздоблювальних матеріалів для ремонту і робіт по його проведенню, а також встановлені у ході ремонту побутову техніку та сантехніку у квартирі АДРЕСА_1, а також вартість витрачених будівельних і оздоблювальних матеріалів для ремонту і робіт по його проведенню у гаражі, розташованому у дворі жилого будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ? частину вартості витрачених будівельних і оздоблювальних матеріалів для ремонту і робіт по його проведенню, а також встановлені у ході ремонту побутову техніку та сантехніку у квартирі АДРЕСА_1, а також вартість витрачених будівельних і оздоблювальних матеріалів для ремонту і робіт по його проведенню у гаражі, розташованому у дворі будинку АДРЕСА_1 відповідно до даних, встановлених експертизою, у сумі 10 072 / десять тисяч сімдесят дві / гривень та витрати по оплаті експертизи у сумі 2000 / дві тисячі/ гривень.

У решті позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства «ІСТІМ», розрахунковий рахунок 26005000111009 ПАО «Укрсоцбанк» м. Київ, МФО 300023 ЄДРПОУ 31619473 судові витрати за виклик експерта до суду у розмірі 28 / двадцять вісім/ гривень.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді