Ухвала

від 29.08.2013 по справі 1111/2974/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/781/762/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба А.В.

Категорія - Незаконне збагачення Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Деревінський С. М.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого - судді Деревінського С.М.,

суддів: Олексієнко І.С., Яковлевої С.В.,

з участю: секретаря Безуматової О.М.,

прокурора Вергелеса В.В.,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисників - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 червня 2013 року.

Цим вироком :

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мала Виска, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працює, до 29.05.2013 року працював на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Кіровоградській області, проживає по АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

засуджено до покарання : - за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією усього майна, яке є його власністю;

- за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією усього майна, яке є його власністю;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Мала Виска, Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працює, до 28.03.2013 року працював на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Кіровоградській області, зареєстрований по АДРЕСА_2, проживає по АДРЕСА_3, раніше не судимого,-

засуджено до покарання : - за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією усього майна, яке є його власністю;

- за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Відповідно до ст. 54 КК України ОСОБА_5 і ОСОБА_6 позбавлено спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу, присвоєного наказами голови ДПА у Кіровоградській області, відповідно № 59-о від 08.02.2007 року та № 377-о від 01.11.2006 року.

Стягнуто з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь держави судові витрати з кожного, по 8402 грн. 14 коп.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України (1960 року),-

В С Т А Н О В И В :

Суд першої інстанції визнав винними ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у тому, що вони, будучи службовими особами - представниками влади, які перебувають на службі в державному органі, діючи від імені та за його дорученням і в межах компетенції здійснювали функції цього органу, будучи працівниками правоохоронного органу, вчинили умисний злочин у сфері службової діяльності, одержання службовою особою хабара за не виконання в інтересах того, хто дає хабара дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара за таких обставин.

Наказом начальника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області «Про переведення працівників» №5-С від 03.05.2007 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 переведені на посаду головних державних податкових ревізорів-інспекторів відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області (далі - РУ Департаменту САТ ДПА України у Кіровоградській області).

Обіймаючи з 03.05.2007 року посади головних державних податкових ревізорів-інспекторів відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів РУ Департаменту САТ ДПА України у Кіровоградській області, маючи спеціальне звання посадової особи органів державної податкової служби - інспектор податкової служби 1 рангу, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відповідно до п. 1 примітки до ст. 364, п. 2 примітки до ст. 368 КК України, ч.3 ст.18 КК України (із змінами, внесеними Законами України №1508-VI від 11.06.2009 року, № 2808-VI від 21.12.2010 року; в редакції Закону України № 3207-VI від 07.04.2011 року), підпункту «е» п. 1 ч. 1 ст. 4 «Про засади запобігання і протидії корупції» (від 07.04.2011 року №3206-VI), п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст.ст. 24,25 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 4,15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пунктів 1.1,1,4 «Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України», затвердженого наказом ДПА України від 10.02.2007 року № 71, пунктів 1.1,1.5 «Положення про РУ Департаменту САТ ДПА України у Кіровоградській області», затвердженого та зареєстрованого 16.03.2007 року державним реєстратором виконавчого комітету Кіровоградської міськради, «Положення про відділ контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольними напоями та тютюновими виробами», затвердженого 11.02.2008 року, являлись працівниками правоохоронного органу, службовими особами, здійснювали функції представника влади вчиняли юридично значущі дії, здатні породжувати, змінювати чи припиняти певні правовідносини, мали право пред'являти вимоги, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами, тобто обіймали посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і були наділені владними повноваженнями.

Являючись податковими ревізорами-інспекторами, будучи працівниками правоохоронного органу, службовими особами, що постійно здійснюють функцію представника органу виконавчої влади, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до ст. 19 Конституції України, ст.ст. 13, 9, абзаців 2,6 пункту 1 ст. 8, ст.ст.11, 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», розділів 2,3,6 «Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України», затвердженого наказом ДПА України від 10.02.2007 року № 71, п. 6 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 110, «Положення про РУ Департаменту САТ ДПА України у Кіровоградській області», затвердженого та зареєстрованого 16.03.2007 року державним реєстратором виконавчого комітету Кіровоградської міськради, «Положення про відділ контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольними напоями та тютюновими виробами», затвердженого 11.02.2008 року, розділів 2, 3 «Посадової інструкції головного державного податкового ревізора-інспектора», затвердженої 11.02.2008 року начальником РУ Департаменту САТ ДПА у Кіровоградській області, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 мали обов'язки :

- діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України; дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, зокрема щодо: здійснення контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, проведення роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту та алкогольних напоїв, здійснення заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу; мали права та виконували функції щодо: запобігання незаконному виробництву та обігу спирту, алкогольних напоїв, спиртовмісної продукції та тютюнових виробів на території регіону; контролю за цільовим використанням спирту; прийняття участі у комплексних та тематичних документальних перевірках; проведення перевірок з обстеженням виробничих та складських приміщень суб'єктів господарської діяльності, які виробляють та реалізують спирт, виноматеріали, алкогольні напої та тютюнові вироби; здійснення обстеження місць зберігання спирту на відповідність вимогам нормативно-технічної документації на підприємствах усіх форм власності; проведення інвентаризації спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, спиртовмісної продукції усіх форм власності та тютюнових виробів; організації та контролю за виробництвом та обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, спиртовмісної продукції, тютюнових виробів і сировини суб'єктами господарської діяльності, що виробляють, імпортують, експортують, зберігають, транспортують, використовують та реалізують таку продукцію; організації контролю за додержанням стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів та технологічних інструкцій на виробництво спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв та продукції із вмістом спирту; застосування до платників податків штрафних та фінансових санкцій в порядку та розмірах, встановлених законодавством; здійснення контролю за своєчасною сплатою фінансових санкцій, застосованих до суб'єктів господарської діяльності за порушення правил оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами згідно з рішеннями Департаменту САТ ДПА України.

Проте, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, перебуваючи на посаді податкових ревізорів-інспекторів, будучи працівниками правоохоронного органу, службовими особами, наділеними владними повноваженнями, пов'язаними з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, вчинили одержання хабара за не виконання в інтересах того, хто його дає дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара за таких обставин.

08.09.2003 року ОСОБА_7, зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Олександрійської міської ради, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, а в Олександрійській ОДПІ - як платник податків (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1).

Згідно реєстраційних документів та Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2005), затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року №375, ОСОБА_7 займався видами діяльності : 37.20.0 - оброблення неметалевих відходів та брухту (заготівля втор сировини); 92.72.0 - інші види рекреаційної діяльності (надання послуг у сфері відпочинку та розваг).

Реалізовуючи передбачені ст.ст. 42, 43 Конституції України право на підприємницьку діяльність та право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя, ОСОБА_7 свою діяльність щодо надання послуг у сфері відпочинку та розваг здійснював у нічному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_10», який розташований по АДРЕСА_4, будівля якого належала на праві власності ОСОБА_8

Наказом начальника РУ Департаменту САТ ДПА України у Кіровоградській області № 147 від 03.12.2007 року, виданого на підставі ч.ч. 7, 8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, призначено позапланову виїзну перевірку об'єкта, розташованого по АДРЕСА_4, в якому здійснював свою підприємницьку діяльність ОСОБА_7

Пунктом 1 наказу, проведення перевірки доручено податковим ревізорам-інспекторам ОСОБА_6 та ОСОБА_5

07.12.2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на виконання наказу №147 від 03.12.2007 року, провели перевірку господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, під час якої встановили факт реалізації в нічному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_10», алкогольних напоїв та тютюнових виробів без ліцензій на роздрібну торгівлю даними товарами.

За наслідками перевірки, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 склали акт №110156 від 07.12.2007 року, в якому виклали виявлені порушення.

22.01.2008 року у складі комісії з розгляду справ про застосування фінансових санкцій, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на підставі матеріалів перевірки за актом № 110156 від 07.12.2007 року прийняли рішення про підготовку проекту рішення про застосування до ОСОБА_7, як суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій в сумі 6100 грн. й подачі проекту на розгляд начальника РУ Департаменту САТ ДПА України у Кіровоградській області.

Рішенням про застосування фінансових санкцій, начальником РУ Департаменту САТ ДПА України у Кіровоградській області від 25.01.2008 року № 110080, до ОСОБА_7 застосовано фінансові санкції у виді штрафу в розмірі 6100 грн., які останній сплатив 20.05.2008 року.

При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 продовжує здійснювати підприємницьку діяльність в нічному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_10», будучи обізнаним про його матеріальне становище, вирішили за попередньою змовою групою осіб використати владні і службові повноваження з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок одержання від нього хабара, шляхом вимагання.

Так, 18 червня 2008 року о 10 год. 41 хв., з відома співвиконавця ОСОБА_5, ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_7 і використовуючи владні повноваження представника органу виконавчої влади, ініціював з ним зустріч, викликавши його на 20.06.2008 року до себе в РУ Департаменту САТ ДПА України у Кіровоградській області (м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 55).

Продовжуючи реалізувати злочинний умисел, направлений на одержання шляхом вимагання хабара, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, приблизно о 12 год. 20.06.2008 року зустрівся з ОСОБА_7 на території автозаправної станції ПАТ «Укрнафта», розташованої при виїзді з смт. Знам'янка, Знам'янського району Кіровоградської області у напрямку м. Кіровограда, про що попередньо домовився під час телефонної бесіди.

При зустрічі, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, всупереч вимог ст. 19 Конституції України, дискредитуючи державний орган виконавчої влади, підриваючи престиж працівника податкового та правоохоронного органу, заявив ОСОБА_7, що за хабар у вигляді грошових коштів, він та ОСОБА_5 завдяки своїм владним повноваженням та службовому становищу, можуть сприяти у не проведенні в майбутньому планових та позапланових перевірок його підприємницької діяльності. У разі відмови дати ним хабара, з огляду на їх владні повноваження та службове становище будуть вжиті заходи щодо ініціювання перед керівництвом РУ Департаменту САТ ДПА України у області питання про проведення чисельних перевірок підприємницької діяльності ОСОБА_7, які будуть навмисно направлені на безпідставне встановлення і відображення в актах, складених за їх результатами не існуючих порушень податкового законодавства в його підприємницькій діяльності, а як наслідок, застосування фінансових санкцій у виді штрафів в сумі 8000 грн., розмір яких, при цьому, буде збільшуватись при кожній наступній перевірки.

ОСОБА_7 щоб уникнути проведення в майбутньому ОСОБА_6 та ОСОБА_5 такого роду протизаконних перевірок його підприємницької діяльності та запобігти їх шкідливим наслідкам в частині порушення його конституційних прав і законних інтересів, вимушений був погодитись на їх вимогу дати хабара. При цьому, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5, ОСОБА_6 обумовив розмір хабара в сумі 2500 гривень, який ОСОБА_7 повинен їм особисто передати за не проведення перевірок його підприємницької діяльності упродовж 3-го кварталу 2008 року.

Діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5, ОСОБА_6, щоб забезпечити та створити умови для одержання від ОСОБА_7 шляхом вимагання хабара в сумі 2500 грн., 24 червня 2008 року, упродовж дня, а саме о 16 год. 47 хв., 18 год. 40 хв. та 18 год. 46 хв. телефонував йому, наполягаючи на зустріч для передачі йому і ОСОБА_5 хабара в обумовленому розмірі - 2500 гривень.

За попередньою домовленістю, на території автозаправної станції «РУР ГРУП С.А.», розташованій навпроти автовокзалу м. Кіровограда (вул. Олександрійське шосе, №1), в районі аеропорту, 24.06.2008 року о 19 год. ОСОБА_6 і ОСОБА_5 зустрілись з ОСОБА_7 та продовжуючи реалізовувати свій злочинний план, ОСОБА_6 в черговий раз вказав на необхідність передачі ОСОБА_7 йому та ОСОБА_5 хабара в обумовленому 20.06.2008 року розмірі - 2500 гривень, і визначив дату його передачі 26.06.2008 року.

Щоб уникнути протизаконних перевірок підприємницької діяльності упродовж 3 кварталу 2008 року та запобігти їх шкідливим наслідкам в частині порушення конституційних прав і законних інтересів, під впливом постійних погроз ОСОБА_6 і ОСОБА_5, ОСОБА_7 вимушений був погодитись на їх вимогу дати хабара у розмірі 2500 гривень.

Реалізуючи злочинний план щодо одержання хабара шляхом вимагання, діючи за попередньою змовою групою осіб, 26 червня 2008 року приблизно о 15 год. 57 хв. ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на території автозаправної станції «РУР ГРУП С.А.», розташованої за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграду, № 16, зустрілись з ОСОБА_7

Під час зустрічі, з метою одержати хабар, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 сісти в службовий автомобіль «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_2, на якому вони прибули до АЗС. У салоні автомобіля, шляхом вимагання, одержав від ОСОБА_7 в якості хабара грошові кошти в сумі 2500 гривень, за невиконання дій, які податкові ревізори-інспектори ОСОБА_6 і ОСОБА_5 могли виконати з використанням наданих ним владних та службових повноважень, могли заподіяти шкоду його правам і законним інтересам.

Після одержання від ОСОБА_7 хабара, шляхом вимагання в сумі 2500 гривень, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були викриті працівниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області.

Таким чином, являючись головними державними податковими ревізорами - інспекторами відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів РУ Департаменту САТ ДПА України у області, інспектори податкової служби 1 рангу, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 будучи працівниками правоохоронного органу, службовими особами, які постійно здійснювали функції представника влади, наділеними організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, шляхом вимагання, одержали від суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_7 хабар грошовими коштами в сумі 2500 гривен, за не виконання в його інтересах дій , які могли виконати з використанням наданої ним влади, покладених на них організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також завдяки службовому становищу.

У апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи і правову кваліфікацію дій засуджених, просить вирок суду скасувати у зв'язку з істотним порушення кримінально-процесуального закону, неправильним застосування кримінального закону, зокрема ст. 54 КК України. Постановити новий вирок, яким ОСОБА_5 визнати винним та призначити покарання: - за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією усього майна. На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу, присвоєного наказом голови ДПА у Кіровоградській області №59-о від 08.02.2007 року; - за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією усього майна. Відповідно до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу, присвоєного наказом голови ДПА у Кіровоградській області №59-о від 08.02.2007року.

ОСОБА_6 визнати винним та призначити покарання: - за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією усього майна. На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_6 спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу, присвоєного наказом голови ДПА у Кіровоградській області № 377-о від 01.11.2006 року; - за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією усього майна. Відповідно до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу, присвоєного наказом голови ДПА у Кіровоградській області № 377-о від 01.11.2006 року.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що при постановлені вироку, судом першої інстанції не дотримано вимог ст. 335 КПК України (1960 року) та роз'яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, оскільки при призначенні як основного так і додаткового покарання, не індивідуалізував його для кожного засудженого окремо.

Крім того, при призначенні засудженим додаткового покарання у виді позбавлення спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу, суд допустив неправильне застосування ст. 54 КК України та роз'яснення п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, оскільки призначив додаткове покарання після визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, що є неприпустимим.

У апеляційних скаргах захисник-адвокат ОСОБА_3 і засуджений ОСОБА_6 не оспорюючи фактичні обставини справи і кваліфікацію злочинів, просять вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 368 та ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції 2001 року) змінити. Пом'якшити засудженому покарання до позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням.

Свої доводи апелянти мотивують тим, що при постановлені вироку суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставини, які на думку апелянтів пом'якшують покарання ОСОБА_6, а саме: визнання винуватості, щире каяття, усунення заподіяної шкоди, а також те, що за місцем проживання і роботи він характеризуюся виключно з позитивної сторони, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на диспансерному обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебував, має постійне місце проживання, працездатний, засуджений за злочин, який мав місце у 2008 році. На утриманні засудженого знаходяться три дитини - неповнолітня ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, малолітні ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9. Дружина - ОСОБА_14 перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Мати засудженого - ОСОБА_15 пенсіонер, постійно хворіє і фактично знаходиться на його утриманні. Всі члени родини ОСОБА_6 потребують постійної матеріальної та моральної підтримки з його боку, а тому позбавлення засудженого волі, поставить його родину у скрутне становище. Останні п'ять років, після вчинення ОСОБА_6 злочинів, суттєво вплинули на нього і його поведінку, що унеможливлює вчинення ним нових злочинів. У теперішній час, засуджений не є суспільно небезпечною особою, знаходячись на свободі, мав би можливість плідно та добросовісно працювати і надавати допомогу родині та утримувати її.

У доповненні до апеляційних скарг захисник-адвокат ОСОБА_3 і засуджений ОСОБА_6 не оспорюючи фактичні обставини справи і кваліфікацію злочинів, просять вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції 2001 року) скасувати, а справу закрити на підставі ст. 49 КК України.

У апеляційних скаргах захисник-адвокат ОСОБА_4 і засуджений ОСОБА_5 не оспорюючи фактичні обставини справи і кваліфікацію злочинів, просять вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 368 та ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції 2001 року) змінити. Пом'якшити засудженому покарання до позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням.

Свої доводи апелянти мотивують тим, що при постановлені вироку суд першої інстанції не врахував, що за місцем проживання і роботи ОСОБА_5 характеризується виключно позитивно, раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, працездатний, але хворіє, неодноразово проходив стаціонарне лікування у зв'язку з черепною - мозковою травмою. На утримані ОСОБА_5 знаходиться неповнолітня дитина. Матір засудженого пенсіонер, постійно хворіє та потребує допомоги, його сестра мати одиначка, потребує допомоги брата. Фактично всі члени родини знаходяться на утриманні ОСОБА_5, та потребують матеріальної та моральної підтримки з його боку.

У доповненнях до апеляційних скарг захисник-адвокат ОСОБА_4 і засуджений ОСОБА_5 не оспорюючи фактичні обставини справи і кваліфікацію злочинів, просять вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 365 КК України скасувати, а справу закрити на підставі ст. 49 КК України.

Заслухавши доповідача, провівши судове слідство в обсязі допиту засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_5 та дослідження матеріалів справи щодо їх особи, заслухавши в дебатах прокурора, який просив задовольнити його апеляцію, скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначення засудженим ОСОБА_6 і ОСОБА_5 покарання. Постановити новий вирок, яким засудженим ОСОБА_6 і ОСОБА_5 призначити покарання за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією усього майна. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_5 позбавити спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу, присвоєного наказом голови ДПА у Кіровоградській області № 59-о від 08.02.2007 року. В частині засудження ОСОБА_6 і ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції 2001 року), справу закрити у зв'язку із закінченням на час апеляційного розгляду строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Заслухавши захисників-адвокатів ОСОБА_4 і ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляційних скарг і доповнень до них про пом'якшення засудженим покарання за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) до позбавлення волі на строк 5 років і застосувати ст. 75 КК України, а в частині засудження за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції 2001 року), справу закрити у зв'язку із закінченням на час апеляційного розгляду строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Вислухавши останнє слово засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6, обговоривши доводи апеляцій, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляції сторони захисту підлягають задоволенню, вирок суду в частині призначення засудженим ОСОБА_5 і ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) скасувати, постановити новий вирок з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 і ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України ( в редакції 2001 року) за обставин, викладених у вироку, відповідає дослідженим в судовому засіданні доказам, які узгоджуються між собою є належними, допустимими, достовірними і достатніми так, як зібрані у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку і належно оцінені судом, й не заперечується в апеляційних скаргах сторонами обвинувачення та захисту.

Засуджені ОСОБА_6 і ОСОБА_5 винуватість визнали повністю і апеляційному суду показали, що при обставинах, викладених у вироку суду першої інстанції вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 368 України (в редакції 2001 року).

Так, наказом начальника РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Кіровоградській області «Про переведення працівників» №5-С від 03.05.2007 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 переведені на посаду головних державних податкових ревізорів-інспекторів відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Кіровоградській області. Відповідно до своїх повноважень, були працівниками правоохоронного органу, службовими особами, які постійно здійснювали функцію представника органу виконавчої влади, обіймали посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Під час виконання службових обов'язків, 26.06.2008 року, приблизно о 15 год. 57 хв. на території автозаправної станції «РУР ГРУП С.А.», розташованої по вул. Героїв Сталінграду, №16, м. Олександрія, Кіровоградської області, в салоні службового автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом вимагання, одержали від суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_7 в якості хабара грошові кошти в сумі 2500 гривень. Хабар отримали за невжиття ними, як податковими ревізорами-інспекторами дій щодо ініціювання перед керівництвом РУ Департаменту САТ ДПА України у області питання про проведення перевірок його підприємницької діяльності упродовж 3-го кварталу 2008 року та не вчинення дій, направлених на безпідставне встановлення і відображення в актах, складених за результатами можливих перевірок не існуючих порушень податкового законодавства в підприємницькій діяльності ОСОБА_7 та як наслідок застосування за результатами кожної з перевірок фінансових санкцій у виді штрафів.

Крім визнання ОСОБА_6 і ОСОБА_5 винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.368 КК України (в редакції 2001 року), їх вина повністю підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, які узгоджуються між собою, відповідають фактичним обставинам справи, ніким із апелянтів не заперечуються.

Відтак, оскільки згідно положень ст. 365 КПК України (1960 року) вирок суду першої інстанції перевіряється в межах апеляції, колегія суддів не входить в оцінку та аналіз доказів по справі, які сторонами обвинувачення та захисту не заперечуються.

Дії засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) кваліфіковано правильно, оскільки вони будучи службовими особами - представниками влади, які перебували на службі в державному органі, діючи від його імені та за його дорученням, у межах своєї компетенції здійснювали функції цього органу та будучи працівниками правоохоронного органу, вчинили умисний злочин у сфері службової діяльності, одержання службовою особою хабара за не виконання в інтересах того, хто дає хабара дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара.

Разом з тим, при призначенні засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний та кримінально-процесуальний закон.

Так, за змістом ст. 65 КК України, ст. 335 КПК України (1960 року) та роз'яснення п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні як основного так і додаткового покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд першої інстанції в резолютивній частині не індивідуалізував його для кожного засудженого окремо.

До того ж відповідно до вимог ст. 54 КК України засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

В порушення вимог ст. 54 КК України та роз'яснень п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, суд першої інстанції при призначенні покарання за тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 368 КК України не призначив засудженим ОСОБА_5 і ОСОБА_6 додаткове покарання , передбачене ст. 54 КК України у виді позбавлення їх спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу. Дане додаткове покарання, суд призначив після визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, що є неприпустимим.

Також, суд першої інстанції при призначенні засудженим додаткового покарання, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в порушення закону не зазначив у яких органах вони позбавлені права обіймати ці посади, що підлягає конкретизації на підставі ч. 2 ст. 365 КПК України (1960 року) .

Крім того, при визначенні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виду і міри покарання, суд першої інстанції фактично виходив лише тільки з тяжкості чиненого злочину. Характеризуючи особу ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , суд перерахував, але належно не дослідив і не врахував, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 характеризуються за місцем роботи і проживання виключно позитивно, як добросовісні працівники, з відповідальним ставленням до роботи, які користуються повагою в колективі, що до кримінальної відповідальності притягуються вперше, ОСОБА_5 має на утриманні малолітню дитину, а ОСОБА_6 утримує одну неповнолітню і дві малолітні дитини, дружина перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною.

До того ж поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 мають постійне місце проживання та роботи, їх матері пенсійного віку, хворіють, що за тривалий п'ятирічний строк з моменту вчинення злочинів і до постановлення вироку ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не вчинили нового злочину і будь-якого правопорушення.

Тому на переконання колегії суддів, помилково судом першої інстанції зроблено висновок, що виправлення та попередження нових злочинів засудженими, можливо лише за умови ізоляції їх від суспільства.

Урахувавши викладене в сукупності, а також те, що у зв'язку із закриттям справи в частині засудження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції 2001 року) на підставі ст. 49 КК України, ст. ст. 11-1, 376 КПК України (1960 року), зменшився об'єм обвинувачення, приймаючи до уваги тяжкість вчиненого ОСОБА_5 і ОСОБА_6 злочину, їх особи, колегія суддів прийшла до переконання, що виправлення засуджених та попередження нових злочинів можливе без реального відбуття ними основного покарання та можливість застосувати при призначенні покарання ст. 75 КК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, апеляції сторони захисту задоволенню, а вирок суду першої інстанції відповідно до ст.ст. 367, 378 КПК України (1960 року) скасуванню в частині призначення покарання з постановленням нового вироку.

При призначенні засудженим ОСОБА_5 і ОСОБА_6 нового покарання, колегія суддів відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу кожного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 2 ст. 368 КК України ( в редакції 2001 року) є тяжким, разом з тим, засуджені ОСОБА_5 і ОСОБА_6, одержали хабар в сумі 2500 гривен, який не відноситься до великих розмірів.

Характеризуючи особу засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6, колегія суддів враховує, що за місцем проживання і роботи, вони характеризуються виключно позитивно, як добросовісні працівники, з відповідальним ставленням до роботи та високими її показниками, які користуються повагою в колективі, до кримінальної відповідальності притягуються вперше, займалися суспільно-корисною працею, одружені, ОСОБА_5 має на утриманні одну неповнолітню дитину, на утриманні ОСОБА_6 одна неповнолітня і дві малолітні дитини, дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, матері засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 пенсійного віку, хворіють та потребують їх допомоги. У ОСОБА_5 сестра сама виховує дитину і також потребує його допомоги.

Під час апеляційного розгляду, засуджені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 винуватість свою в інкримінованому злочині визнали повність, що колегія суддів визнає обставиною, яка пом'якшує їх покарання.

При цьому, кримінально-процесуальний закон України не визначає на якому етапі розгляду справи ( чи судом першої, апеляційної або касаційної інстанції), особа, яка притягується до кримінальної відповідальності може висловити своє психічне ставлення до вчиненого нею кримінально караного діяння та його наслідків, шляхом визнання своє винуватості. Усвідомлення особою, суспільно небезпечного характеру свого діяння і його наслідків у вигляді визнання винуватості, має бути лише добровільною дією особи, яка притягнута до кримінальної відповідальності.

Тому доводи прокурора, що визнання засудженими ОСОБА_5 і ОСОБА_6 винуватості у вчиненні інкримінованого злочину свідчить про їх бажання таким чином уникнути кримінальної відповідальності та покарання, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки за загальними засадами притягнення особи до кримінальної відповідальності і призначення покарання, визнання винуватості, не є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності та від наслідків вчиненого. При цьому, під час апеляційного розгляду справи прокурор не навів колегії суддів жодного обґрунтованого доводу, що засуджені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 визнали свою винуватість у вчиненому, не відверто і не добровільно, а з інших міркувань.

Обставин, що обтяжують покарання засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6, колегією суддів не встановлено.

Ураховуючи викладене в сукупності, а також обставини справи, вік, особу та стан здоров'я ОСОБА_5 і ОСОБА_6, беручи до уваги, що з дати вчинення засудженими злочину і до постановлення вироку, пройшло п'ять років, за цей період застосування заходів кримінально-процесуального впливу, суттєво змінився спосіб життя ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які усвідомили тяжкість вчиненого, стали на шлях виправлення, оскільки за цей час не вчинили будь-яких протиправних дій та злочинів, змінили своє ставлення до встановлених в суспільстві правил поведінки і до вимог законів, загально-соціальних цінностей, що дає всі підстави колегії суддів для переконливого твердження, що на даний час ступень небезпечності ОСОБА_5 і ОСОБА_6 для суспільства суттєво зменшився.

За таких обставин, колегія суддів, прийшла до переконливого висновку, що засудженим ОСОБА_5 і ОСОБА_6 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 368 КК України ( в редакції 2011 року) у виді позбавлення волі, без його реального відбуття. Також призначити ОСОБА_5 і ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в правоохоронних органах на строк 3 роки, з його реальним відбуттям, оскільки злочин вчинено з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій під час служби в правоохоронних органах.

До того ж, враховуючи, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 мають спеціальне звання - інспектор податкової служби 1 рангу, присвоєне ним наказами голови ДПА у Кіровоградській області, відповідно № 59-о від 08.02.2007 року та № 377-о від 01.11.2006 року, злочини вчинили з використанням службового становища, колегія суддів на підставі ст. 54 КК України визнає за необхідне при призначенні засудженим покарання за ч. 2 ст. 368 КК України ( в редакції 2001 року) застосувати додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу, яке підлягає реальному виконанню.

Так, як колегія суддів, прийшла до переконливого висновку, що виправлення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 можливе без реального відбування основного покарання у виді позбавлення волі, то на підставі ст. 75 КК України засуджені підлягають звільненню від відбуття призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо протягом трьохрічного іспитового строку вони не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

У зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 від відбуття покарання з випробуванням, то додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, яке належить засудженим на праві власності, передбачене санкцією ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року), не підлягає призначенню виходячи з положень ст. 77 КК України.

З огляду на викладене, обране ОСОБА_5 і ОСОБА_6 покарання за вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) без реального відбуття основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, але з реальним відбуттям додаткових покарань, на переконання колегії суддів, буде відповідати тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи і особі кожного засудженого. До того ж призначене покарання не тільки обґрунтоване, необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та попередження нових злочинів, як ними самими, так і іншими особами, але й є справедливим і таким, що відповідає меті покарання, визначеній у ст. 50 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України (1960 року) та пунктів 14, 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів,-

З А С У Д И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково, апеляційні скарги захисників - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 червня 2013 року щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в частині призначення покарання, скасувати.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в правоохоронних органах строком на 3 роки. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_5 позбавити спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу, присвоєного наказом голови ДПА у Кіровоградській області № 59-о від 08.02.2007 року;

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбуття призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку - 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: - періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Додаткові покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавлення спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу, присвоєного наказом голови ДПА у Кіровоградській області № 59-о від 08.02.2007 року підлягають реальному виконанню.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в правоохоронних органах строком на 3 роки. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_6 позбавити спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу, присвоєного наказом голови ДПА у Кіровоградській області № 377-о від 01.11.2006 року.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбуття призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку - 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: - періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Додаткові покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавлення спеціального звання - інспектор податкової служби 1 рангу, присвоєного наказом голови ДПА у Кіровоградській області № 377-о від 01.11.2006 року підлягають реальному виконанню.

Запобіжний захід ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши їх з-під варти в залі суду, негайно.

У решті вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 червня 2013 року залишити без зміни.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2013 року вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 червня 2013 року в частині засудження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції 2001 року), скасовано, а справу закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Вирок може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту проголошення, а засудженими у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий - Деревінський С.М.

Судді - Олексієнко І.С. Яковлева С.В.