Постанова

від 01.10.2008 по справі 2-а-438/08

ЗАМОСТЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ВІННИЦІ

Справа № 2-а-438-2008 рік

Справа № 2-а-438-2008 рік

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2008року                                             Замостянський районний суд м. Вінниці

         в складі: головуючого - судді Луценко

Л.В.,   

 при секретарі Мамошук І.В.

за участю прокурора

Пошивак Р.О.,  

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом Військового прокурора

Вінницького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління праці і соціального захисту

населення Вінницької міської

ради про визнання дій незаконними та стягнення щорічної разової грошової

допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор

Вінницького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним

позовом до Головного управління

праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дій незаконними та

стягнення щорічної разової грошової допомоги.

Позов мотивований тим,

що ОСОБА_1 являється інвалідом війни 1-ої

групи, що підтверджується посвідченням,

НОМЕР_1 виданим ВОВК 14

лютого 2008  року.

Відповідно до ч. 5 ст. 13

Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною, захисту" йому щорічно до 5

травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.. 17-1 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціальною, захисту"  виплату разової допомоги здійснюють органи

праці та соціального захисту населення, тобто у даному випадку Головного управління праці і соціального захисту

населення Вінницької міської ради,

однак відповідачем у 2008 році позивачу виплачена щорічна грошова допомога у

розмірі 500 грн., що значно менше від розміру виплати, яка передбачена законом.

 В

зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати

протиправною бездіяльність відповідача щодо недоплати щорічної разової допомоги

за 2008 рік, яка підлягає виплаті інвалідам війни та стягнути з відповідача на

користь ОСОБА_1 недоплачену частину разової грошової допомоги за 2008 рік роки, яка

складає, з урахуванням  встановленого

прожиткового мінімуму у розмірі 481 грн. та проведеної виплати в розмірі                               500 грн. - 4 310

гривень

В судовому засіданні

прокурор позовні вимоги підтримав і просив суд винести постанову, якою визнати дії

Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської

ради по виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги

в заниженому розмірі незаконними та стягнути на його користь недоплачену разову щорічну грошову допомогу як інваліду

війни 1-ої групи за 2008  рік в сумі 4 310 гривень.

Представник Головного управління праці і

соціального захисту населення Вінницької міської ради позов не визнав, заперечивши проти його задоволення надавши суду свої

письмові заперечення.

Вислухавши пояснення

сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає. що позов підлягає задоволенню

з наступних підстав.

Відповідно до

посвідчення НОМЕР_1

виданим ВОВК 14 лютого 2008  року , ОСОБА_1 являється інвалідом

війни 1-ої групи, в зв'язку з чим відповідно

до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України

" Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною, захисту" йому щорічно до 5 травня повинна

надаватися грошова допомога в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем, з посиланням на

Закони України «Про державний бюджет України» на 2008 рік, дана допомога не виплачувалася в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 22 Конституції

України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних, не

допускається звуження змісту існуючих прав і свобод, тому відсутність коштів на

виплату інвалідам  війни  такої допомоги не є підставою для відмови в

позові.

З огляду на вищенаведене

та відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, яка зазначена в його

рішеннях N 20-рп/2004 від 1.12.2004 року, № 6-рп від 9.07.2007 року про недопущення звуження змісту та

обсягу права громадян України, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних

законів, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог позивача, а саме стягнення на користь ОСОБА_1 невиплаченої одноразової грошової допомоги за 2008  рік.

            В 2008 році

щорічна разова грошова допомога позивачу виплачена у розмірі 500,

грн.

            Розмір

мінімальної пенсії за віком у 2008 році становив 481

грн.        

Правовідносини, що виникли, регулюється ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За таких обставин, слід визнати, що виплатою

позивачу щорічної грошової допомоги в

зменшеному розмірі у 2008  році, ніж це

передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту",, порушено його

конституційні права і свободи, в зв'язку з чим дії відповідачів слід визнати

незаконними та стягнути недоплачену

грошову допомогу інваліду війни 1-ої

групи за 2008 рік в сумі 4 310 гривень

з Головного управління соціального захисту населення Вінницької міської

ради.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.

7-12, 70, 94, 159-163 КАС України, п. 7 Прикінц перехідних положень КАС України, ст. 13 Закону України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Військового

прокурора Вінницького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління праці і

соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дій незаконними та

стягнення щорічної разової грошової допомоги - задовольнити.

Визнати дії органів

праці і соціального захисту населення щодо виплати надбавки як інваліду війни

1-ої групи  ОСОБА_1 в заниженому розмірі незаконними.

Стягнути з Головного

управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради на

користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу як

інваліду війни 1-ої групи за 2008 рік в сумі 4 310

гривень.

            Протягом десяти днів з дня

проголошення постанови до суду може бути подана заява про її апеляційне

оскарження, а апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без подання

заяви про апеляційне оскарження, протягом десяти днів з дня проголошення

постанови.

Суддя :