Постанова

від 30.08.2013 по справі 826/12452/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/165 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И (в порядку письмового провадження) м. Київ 30 серпня 2013 року                    11:30                          № 826/12452/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом  1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Райсіо Україна" до  1) Київської міжрегіональної митниці Міндоходів,  2) Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про  визнання протиправними дій, стягнення надмірно сплачених митних платежів, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райсіо Україна" (далі - позивач, ТОВ "Райсіо Україна") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі – відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі – відповідач-2) з наступними позовними вимогами: - визнати протиправною відмову Київської міжрегіональної митниці Міндоходів здійснити підготовку та направлення до виконання органу Державного казначейства України висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, сплачених ТОВ "Райсіо Україна"; - стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Райсіо Україна" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33742663) надміру сплачені митні платежі в сумі         932 946,34 грн. (дев'ятсот тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок шість грн. 34 коп.), з яких:   777 455,35 грн. (сімсот сімдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять грн. 35 коп.) - ввізне мито, 155 490,99 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто грн. 99 коп.) - ПДВ, які перерахувати на р/р 26008201305672, отримувач - ТОВ "Райсіо Україна" (код ЄДРПОУ 33742663, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18), банк отримувача - АТ "ОТП Банк", МФО банку отримувача - 300528. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12452/13-а. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/12452/13-а та призначено справу до судового розгляду. В судове засідання 14.08.2013 прибув представник позивача. Представники відповідачів в судове засідання 14.08.2013 не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 14.08.2013 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: ТОВ "Райсіо Україна", здійснюючи у листопаді 2010 року митне декларування "пластівців гречаних" та "пластівців пшоняних", подало до Київської регіональної митниці ВМО "Подільський": 01.11.2010 - вантажну митну декларацію № 100000020/2010/705443 на "пластівці пшоняні"; 29.11.2010 - вантажну митну декларацію №100000020/2010/705899 на "пластівці гречані". Київською регіональною митницею ВМО "Подільський" було проведено митний огляд продукції, про що був складений Акт від 29.11.2010, та відібрано проби та зразки "пластівців гречаних" та "пластівців пшоняних" для вирішення спірного питання правильності класифікації та кодування Товару. Відібрані проби та зразки "пластівців пшоняних" та "пластівців гречаних" були направлені з відповідними запитами до Відділу контролю митної вартості та класифікації товарів (далі - ВКМВтаКТ) Київської регіональної митниці. ВКМВтаКТ Київської регіональної митниці за результатами розгляду запитів було прийнято Рішення про визначення коду товару № КТ-100-3350-10 від 02.11.2010 та              № КТ-100-3350-10 від 22.12.2010 (Т. 1, арк. 31), відповідно до яких для "пластівців пшоняних" був встановлений інший код товару, а саме - 1904 2099 00, та Рішення про визначення коду товару № КТ-100-3794-10 від 23.12.2010 (Т. 1, арк. 30), відповідно до якого для "пластівців гречаних" був також встановлений інший код товару, а саме 1904 2099 00. Відповідно до цих рішень було змінено формулювання, що міститься у графі 31 вантажно-митних декларацій. Київська регіональна митниця у прийнятих рішеннях про визначення країни походження товару № 100000020/2010/0534/1 від 30.12.2010, № 100000020/2010/0536/1      від 30.12.2010 та № 100000020/2010/0535/1 від 30.12.2010 відмовила позивачу у застосуванні преференційного режиму в оподаткуванні "пластівців гречаних" та "пластівців пшоняних" на підставі невідповідності критерію походження товару, зазначеного у графі 9 Сертифікатів про походження товару форми СТ-1, коду, задекларованому у вантажно-митній декларації. Як зазначив позивач, неправомірне застосування Київською регіональною митницею до уповноважених декларантів позивача адміністративних санкцій у вигляді накладення штрафу створило юридичні передумови для здійснення подальшого декларування "пластівців пшоняних" та "пластівців гречаних" у товарній підкатегорії 1904 2099 00, тобто у відповідності до винесених Київською регіональною митницею рішень про визначення коду товару. Постановою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012 по справі             № К/9991/29405/12 (Т. 1, арк. 51 - 54), Рішення про визначення коду товару № КТ-100-3350-10 від 02.11.2010, № КТ-100-3350-10 від 22.12.2010 та № КТ-100-3794-10 від 23.12.2010 були скасовані, у зв'язку з чим позивач звернувся із позовами про скасування податкових повідомлень-рішень на підставі невідповідності критерію походження товару. Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2013 по справі № 2а-11026/11/2670 (Т. 1. арк. 55 - 59), яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 (Т. 1, арк. 60 - 62) і набрала законної сили, а також постановою Окружного адміністративного суду міста Києва            від 19.02.2013 по справі № 2а-16680/11/2670 (Т. 1, арк. 63 - 67) податкові повідомлення-рішення №№ 133 від 24.06.2011, 134 від 24.06.2011, 173 від 27.07.2011, 174 від 27.07.2011, прийняті за даними документальних перевірок позивача, на підставі невідповідності критерію походження товару, зазначеного у графі 9 Сертифікатів про походження товару форми СТ-1, коду, задекларованому у вантажно-митній декларації, були скасовані. Таким чином, за період з 17.12.2010 по 01.03.2013 позивачем було надмірно сплачено до держбюджету 932 946,34 грн. (дев'ятсот тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок шість грн. 34 коп.), з яких: 777 455,35 грн. (сімсот сімдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять грн. 35 коп.) - ввізне мито, 155 490,99 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто грн. 99 коп. - ПДВ. 18.06.2013 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою від 18.06.2013 року № 33 (Т. 1, арк. 21 - 26) про повернення митних платежів, надмірно сплачених до бюджету. Позивачем був отриманий лист відповідача-1 від 02.07.2013 № 14.1/2-11/13-19 (Т. 1, арк. 27 - 29), яким було відмовлено у поверненні вказаних митних платежів, посилаючись на те, що дія наказу Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007       № 611/147 "Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи" не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного. Зазначені спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо правомірності відмови в поверненні надмірно сплачених митних платежів регулюються правовими нормами Бюджетного та Митного кодексів України, що були чинні на день виникнення таких відносин. Відповідно до статей 45 та 78 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень державного та місцевих бюджетів України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами у разі повернення коштів з місцевих бюджетів), здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. За приписами ст. 301 Митного кодексу України (далі - МК України) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Як зазначено в частинах 2 та 6 ст. 301 МК України, у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Таке повернення сум надміру сплачених сум митних платежів здійснюється за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. На день виникнення спору процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007, із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 618) та Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2002, із змінами та доповненнями. Взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентований Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147 (далі - Порядок № 611/147). Відповідно до Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником та головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. За результатами розгляду такого звернення платника митним органом та за наявності підстав для повернення таких коштів Керівник (заступник керівника) митного органу підписує Висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи згідно додатку № 1 до Порядку № 611/147. За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь. Судовими рішеннями (постановою Окружного адміністративного суду міста Києва   від 19.02.2013 по справі № 2а-11026/11/2670, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2013 по справі № 2а-16680/11/2670) підтверджено протиправність рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Зазначене безспірно свідчить про наявність підстав для підготовки Митним органом Висновку про повернення коштів згідно додатку № 1 до Порядку № 611/147, а тому оскаржувана відмова Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 02.07.2013 про повернення надмірно сплачених митних платежів є протиправною. Порядком № 611/147 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за супровідним листом (поданням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку взаємодії, до якого додається Висновок про повернення та Реєстр висновків про повернення. Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення платника до відповідного митного органу та подання митниці разом із зазначеним пакетом документів. Відтак, в даному випадку у позивача в частині позовних вимог щодо повернення надміру сплачених коштів відсутнє порушене право, а відповідно відсутня підстава для його захисту в судовому порядку та примусового стягнення коштів щодо повернення яких ще не було відмови відповідача - органу казначейства. При цьому, суд зазначає, що вищевказаними нормативно-правовими актами визначений також механізм безпосереднього повернення таких коштів. Так, як зазначено в п. 9 Порядку № 618, відомості про повернення сум помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів уносяться до митної декларації або до уніфікованої митної квитанції МД-1 (залежно від того, на підставі якого документа такі митні та інші платежі були перераховані до Державного бюджету України) та її електронної копії в порядку, установленому Державною митною службою України. Протягом трьох робочих днів з моменту внесення вищезазначених відомостей аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2, МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш уніфікованої митної квитанції МД-1 повертаються декларанту під підпис або надсилаються платнику податків листом за підписом керівника (заступника керівника) митного органу з повідомленням про вручення. Відповідно до вимог п. 10 Порядку № 618 на підставі виписки з відповідного рахунку з обліку доходів державного бюджету в Картці - особовому рахунку платника податків зазначаються реквізити відповідного платіжного документа та коригується відповідна звітність (у частині перерахованих до бюджету митних платежів). Зазначене свідчить про наявність чіткого нормативно-правового врегулювання дій саме відповідача-1 як митного органу щодо повернення надмірно сплачених митних платежів та їх обов'язкове відображення в цілого ряду митних документах (митних деклараціях, митних квитанціях, Картці-особового рахунку платника тощо), які можуть бути вчинені саме митним органом, а не іншим державним органом. На день розгляду судом даної справи жодних таких дій митним органом не могло вчинятись, оскільки у позивача ще не було права на повернення коштів, яке може виникнути в даному випадку після набрання законної сили судового рішення в даній справі. В розумінні вимог ст. 19 Конституції України суд не може брати на себе функції органу, на який покладено повноваження щодо здійснення таких митних процедур щодо відображення повернення надмірно сплачених коштів, а тому позовні вимоги позивача в частині безпосереднього стягнення надмірно сплачених митних платежів саме за рішенням суду є безпідставними та задоволенню не підлягають. Відновлення порушених прав позивача є достатнім шляхом визнання судом протиправною відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 02.07.2013 в поверненні ТОВ "Райсіо Україна" надмірно сплачених митних платежів. Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати ТОВ "Райсіо Україна" у вигляді судового збору в сумі 34,40 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України. Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В: 1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Райсіо Україна" задовольнити частково. 2. Визнати протиправною відмову Київської міжрегіональної митниці Міндоходів здійснити підготовку та направлення до виконання органу Державного казначейства України висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів в сумі 932 946,34 грн. (дев'ятсот тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок шість грн. 34 коп.), з яких: 777 455,35 грн. (сімсот сімдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять грн. 35 коп.) - ввізне мито, 155 490,99 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто грн. 99 коп.) - податок на додану вартість, сплачених товариством з обмеженою відповідальністю "Райсіо Україна". 3. В іншій частині позов залишити без задоволення. 4. Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державного  казначейства України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райсіо Україна" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.). Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили. Суддя                                                                                                Н.В. Клочкова