Ухвала

від 18.02.2015 по справі 826/12452/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2015 року м.Київ К/800/66170/13

К/800/66302/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю представника позивача - Бурносова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Київської міжрегіональною митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райсіо Україна» до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій, стягнення надмірно сплачених митних платежем,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Райсіо Україна» звернулося до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, в якому просило: визнати протиправною відмову Київської міжрегіональної митниці Міндоходів здійснити підготовку та направлення до виконання органу Державного казначейства України висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, сплачених ТОВ «Райсіо Україна»; стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Райсіо Україна» надміру сплачені митні платежі в сумі 932946,34 грн., з яких: 777455,35 грн. - ввізне мито, 155490,99 грн. - ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Райсіо Україна» задоволено частково; визнано протиправною відмову Київської міжрегіональної митниці Міндоходів здійснити підготовку та направлення до виконання органу Державного казначейства України висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів в сумі 932946,34 грн., з яких: 777455,35 грн. - ввізне мито, 155490,99 грн. - податок на додану вартість, сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Райсіо Україна»; в іншій частині позов залишено без задоволення.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із неправомірного ухилення митним органом від виконання обов'язків, покладених на нього чинним законодавством, щодо повернення зайво сплачених сум. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення надміру сплачених коштів суди зазначили про відсутність порушеного права.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів та Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять судові рішення скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Київська міжрегіональна митниця Міндоходів у касаційній скарзі зазначає про правомірність її дій та недопустимість втручання у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві у касаційній скарзі зазначає, що чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету. Вказує, що управління ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускало.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Райсіо Україна» у задоволенні касаційних скарг просить відмовити, проте просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Райсіо Україна» звернулося до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із заявою за №33 про повернення митних платежів, надмірно сплачених до бюджету згідно Податкового кодексу України, Митного кодексу України та Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженому наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618.

За результатами розгляду заяви ТОВ «Райсіо Україна» Київської міжрегіональною митницею Міндоходів листом від 02 липня 2013 року № 14.1/2-11/1319 повідомлено про відмову у поверненні митних платежів з посиланням на те, що дія наказу Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147 «Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи» не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність відмови митниці у здійсненні передбачених законом дій щодо повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів.

Як встановлено судами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Райсіо Україна», здійснюючи у листопаді 2010 року митне декларування «пластівців гречаних» та «пластівців пшоняних», подало до Київської регіональної митниці ВМО «Подільський» 01 листопада 2010 року вантажну митну декларацію №100000020/2010/705443 на «пластівці пшоняні» та 29 листопада 2010 року - вантажну митну декларацію №100000020/2010/705899 на «пластівці гречані».

Відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Київської регіональної митниці за результатами розгляду запитів щодо вирішення спірного питання правильності класифікації та кодування товару «пластівці пшоняні» та «пластівці гречані» прийнято рішення про визначення коду товару від 02 листопада 2010 року № КТ-100-3350-10 та від 22 грудня 2010 року № КТ-100-3350-10, відповідно до яких для «пластівців пшоняних» встановлений інший код товару, а саме - 1904 2099 00, та рішення про визначення коду товару від 23 грудня 2010 року № КТ-100-3794-10, відповідно до якого для «пластівців гречаних» також встановлений інший код товару, а саме - 1904 2099 00.

Київська регіональна митниця у прийнятих рішеннях про визначення країни походження товару від 30 грудня 2010 року №100000020/2010/0534/1, від 30 грудня 2010 року №100000020/2010/0536/1 та від 30 грудня 2010 року №100000020/2010/0535/1 відмовила позивачу у застосуванні преференційного режиму в оподаткуванні «пластівців гречаних» та «пластівців пшоняних» на підставі невідповідності критерію походження товару, зазначеного у графі 9 Сертифікатів про походження товару форми СТ-1, коду, задекларованому у вантажно-митній декларації.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2012 року у справі № К/9991/29405/12 рішення про визначення коду товару від 02 листопада 2010 року № КТ-100-3350-10, від 22 грудня 2010 року № КТ-100-3350-10 та від 23 грудня 2010 року № КТ-100-3794-10 скасовані.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року у справі № 2а-11026/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року, яка набрала законної сили, а також постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року у справі № 2а-16680/11/2670 скасовані податкові повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року №№133, 134, від 27 липня 2011 року №№173, 174, прийняті за даними документальних перевірок позивача, на підставі невідповідності критерію походження товару, зазначеного у графі 9 Сертифікатів про походження товару форми СТ-1, коду, задекларованому у вантажно-митній декларації.

Отже, за період з 17 грудня 2010 року по 01 березня 2013 року позивачем надмірно сплачено до держбюджету 932946,34 грн., з яких: 777455,35 грн. - ввізне мито, 155490,99 грн. - ПДВ.

Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно ч.ч.1 - 4 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до п.п.43.1 - 43.5 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (далі - Порядок №618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.п.2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу (п.4 розділу ІІІ Порядку № 618).

Відповідно до ч.1 ст.25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, прийнятим державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Згідно ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність жодних обмежень для повернення ТОВ «Райсіо Україна»» надміру сплачених сум грошового зобов'язання та неправомірність ухилення Київської міжрегіонального митниці Міндоходів від виконання покладених на неї чинним законодавством обов'язків та дій щодо повернення зайво сплачених сум.

Доводи касаційних скарг встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Київської міжрегіональною митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді