Постанова

від 27.08.2013 по справі 816/4967/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4967/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н. А.,

за участю:

представника позивача - Кузьменко С. В.,

представника відповідача - Клименко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 31 липня 2013 року № 0000482205.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 31 липня 2013 року № 0000482205 є протиправним з огляду на те, що висновки ДПІ у м. Полтаві не відповідають дійсним правовідносинам, що склалися між позивачем та його контрагентами ПП "Регіон-04" та ТОВ "Химтрейд", оскільки ці правовідносини підтверджені письмовими договорами та іншими документами первинного бухгалтерського обліку. З урахуванням викладеного в позовній заяві позивач просив суд визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення, за яким ТОВ "Завод Укрбудмаш" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 648 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у письмових запереченнях посилався на ті обставини, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.6, 198.9 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у зв'язку з не доведенням реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Химтрейд" та ПП "Регіон-04" (надані позивачем первинні документи, складені з порушенням законодавства, що позбавляє їх юридичної сили і доказовості здійснення господарських операцій, і, відповідно не дає права ТОВ "Завод Укрбудмаш" на віднесення сум до податкового кредиту). На підставі викладеного, відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення від 31 липня 2013 року № 0000482205, винесене внаслідок виявлених порушень на підставі акта перевірки, повністю відповідає нормам чинного законодавства та є таким, що не підлягає скасуванню.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" (ідентифікаційний код 32174727) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 07 лютого 2002 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 083013 /а. с. 26/, довідки АА № 734534 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а. с. 30-31/, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 17039146 від 20 серпня 2013 року.

Позивач перебуває на обліку у ДПІ у м. Полтаві з 11 жовтня 2002 року /а. с. 28/ та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 23475222 від 17 червня 2005 року /а. с. 29/.

На підставі рішення начальника ДПІ у м. Полтаві, оформленого наказом "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Укрбудмаш" № 121 від 04 липня 2013 року, у період з 08 липня по 12 липня 2013 року посадовими особами податкового органу було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Укрбудмаш" (код ЄДРПОУ 32174727) з питання реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинах ТОВ "Химтрейд" за червень 2011 року та з ПП "Регіон-04" за лютий 2012 року. Правомірність прийняття вищезгаданого рішення позивачем не оскаржується.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Полтаві було складено акт від 15 липня 2013 року № 162/16-01-15-03/32174727, згідно із висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.6, 198.9 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 31 грн. за червень 2011 року та на 410 грн. за березень 2012 року.

На підставі висновків акту перевірки від 15 липня 2013 року № 162/16-01-15-03/32174727, відповідачем 31 липня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000482205, яким ТОВ "Укрбудмаш" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 647 грн., в тому числі основний платіж - +441 грн., штрафні (фінансові) санкції - 206 грн. /а. с. 12/.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення - рішення ТОВ "Укрбудмаш" звернулось до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню суд приходить до наступних висновків.

Згідно акту перевірки та пояснень відповідача, збільшення позивачу податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 441 грн. за основним платежем податковий орган обґрунтовував сумнівністю господарських операцій між позивачем та ТОВ "Химтрейд", що виникли у червні 2011 року, ПП "Регіон-04", що виникли у лютому, березня 2012 року.

Як на підставу нарахування вказаного зобов'язання, відповідач посилався на порушення позивачем норм пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.6, 198.9 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 44.1 Податкового кодексу України платники податків, для цілей оподаткування, зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що для включення ТОВ "Укрбудмаш" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість достатніми підставами мають бути: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, належним чином оформлена первинна бухгалтерська документація.

Відповідно до акту перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення позивачу податкового зобов`язання з ПДВ податковий орган обґрунтовував сумнівністю господарських операцій між позивачем та контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю "Химтрейд" (код ЄДРПОУ 31235974) за червень 2011 року (донарахована сума зобов'язань 32 грн., у тому числі 31 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та Приватним підприємством "Регіон-04" (код ЄДРПОУ 32759862) за лютий 2012 року (донарахована сума зобов'язань 615 грн., у тому числі 410 грн. за основним платежем та 205 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Суд вважає за необхідне дослідити реальність господарських операцій по кожному з контрагентів окремо.

Відповідно до змісту позовної заяви, між позивачем та ТОВ "Химтрейд" у червні 2011 року було укладено договір у спрощений спосіб відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України та частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України. В рамках вказаної угоди ТОВ "Завод Укрбудмаш" в червні 2011 року придбало у ТОВ "Химтрейд" "DIO-SENTRAL-109 безцв. Покр. с ПТФЕ. 400 мл".

Так, ТОВ "Химтрейд" виписано рахунок - фактуру № 1060-х від 17 червня 2011 року /а. с. 64/, видаткову накладну № 958 від 17 червня 2011 року /а. с. 63/, податкову накладну № 134 від 17 червня 2011 року на загальну суму 186 грн., у тому числі 31 грн. ПДВ.

Оплату за товар було здійснено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача /а. с. 75-76/.

Доставка товару від ТОВ "Химтрейд" м. Харків відбувалась через перевізника ПП "Нічний експрес" відповідно до вантажної декларації № 6663012 від 17 червня 2011 року.

Відповідно до копії книги обліку довіреностей, яка міститься в матеріалах справи, 16 червня 2011 року була виписана довіреність на ОСОБА_3 на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1148.

Придбаний товар було використано позивачем для установки бітумної марки УВБ-1 (продуктивністю 2,0 т/год) на суму 155 грн., відповідно до норми витрат матеріалів на установку бітумну марки УВБ-1, та накладної на передачу у виробництво № 717 від 29 червня 2011 року, копії яких містяться в матеріалах справи. Вказана установка УВБ-1 в подальшому була реалізована ПП "Глоубкор" по накладній № 130 від 07 липня 2011 року, податковій накладній № 259 від 07 липня 2011 року.

Також, між позивачем та ПП "Регіон-04" у лютому 2012 року було укладено договір у спрощений спосіб відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України та частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України. В рамках вказаної угоди ТОВ "Завод Укрбудмаш" в лютому 2012 року придбало у ПП "Регіон-04" "Цеоліт NaA".

Так, ПП "Регіон-04" виписано рахунок - фактуру № 31/01 від 31 січня 2012 року /а. с. 68/, видаткову накладну № 29/02 від 29 лютого 2012 року /а. с. 67/, податкову накладну № 16 від 09 лютого 2012 року на загальну суму 19 691 грн. 52 коп., у тому числі 3 281 грн. 92 коп. ПДВ (товар Цеоліт NaA у кількості 2 800 кг).

Оплату за товар було здійснено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 435 від 09 лютого 2012 року на суму 19 691 грн. /а. с. 72/.

Транспортування товару від постачальника ПП "Регіон-04" на адресу ТОВ "Завод Укрбудмаш" здійснювалося власним транспортом позивача.

Як вбачається з матеріалів справи на підприємстві ТОВ "Завод Укрбудмаш" працював водій ОСОБА_4, на підтвердження чого надав копії наказів про прийняття на роботу від 08 лютого 2011 року та про закріплення вантажного автомобіля від 06 лютого 2012 року № 10-В.

Транспортування товару відбувалось позивачем відповідно до Подорожнього листа № 722 від 29 лютого 2012 року та товарно-транспортної накладної № 142 від 29 лютого 2012 року службовим автомобілем Hyundai H-100, реєстраційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований на праві власності за ТОВ "Завод Укрбудмаш", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, копія якого міститься в матеріалах справи.

Зі вказаної товарно-транспортної накладної вбачається, що позивачем було здійснено перевезення товару Цеоліт NaA у кількості 80 кг на суму 2051 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ 410 грн. 24 коп.

Відповідно до копії книги обліку довіреностей, яка міститься в матеріалах справи, 27 лютого 2012 року була виписана довіреність на ОСОБА_4 на отримання товарно-матеріальних цінностей № 374.

Оскільки позивачем товар було отримано не у повному обсязі 20 березня 2012 року останнім було направлено на адресу ПП "Регіон-04" претензію № 52 про повернення грошових коштів за неотриману продукцію в розмірі 17 230 грн. 08 коп. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до виписки по рахунку позивача 30 березня 2012 року ПП "Регіон-04" було повернуто позивачу кошти у розмірі 17 230 грн. 08 коп. /а. с. 73/ та виписано розрахунок № 1 від 30 березня 2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 09 лютого 2012 року № 16 про повернення коштів на розрахунковий рахунок за Цеоліт NaA (коригування кількості - 560 кг) /а. с. 70/.

Придбаний товар було використано позивачем для виробництва станції масляної мобільної СММ - 4,0 м3/год у комплекті ЗІП на суму 2051 грн. 20 коп., відповідно до норми витрат матеріалів на станцію масляну мобільну СММ, та накладної на передачу у виробництво № 200 від 14 березня 2012 року, копії яких містяться в матеріалах справи. Вказана станція СММ в подальшому була реалізована ПП "Глоубкор" по накладній № 129 від 03 травня 2012 року, податковій накладній № 199 від 03 травня 2012 року.

Відповідачем реальність вказаних операцій заперечується з тих підстав, що у видаткових накладних, виписаних контрагентами позивача, не зазначено посади особи відповідальної за здійснення господарської операції з боку постачальника.

Позивачем до суду було надано листи контрагентів ПП "Регіон-04" від 19 липня 2013 року № 19/к, відповідно до змісту якого у видатковій накладній № 29/02 від 29 лютого 2012 року було допущені помилки, а саме: неправильно зазначено назву товару "Церліт NaA", правильна назва "Цеоліт NaA"; від постачальника не вказано посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка відпустила товар - директор Філатов М. С.; та лист ТОВ "Химтрейд" вих. № 2444 б/д, відповідно до якого контрагент повідомив, що за видатковою накладною № 958 від 17 червня 2011 року товар був відпущений директором Антоновим О. М.

Також, згідно акту перевірки, реальність господарських операцій позивача з контрагентами ставились під сумнів податковим органом і з тих підстав, що у податковій накладній № 134 від 17 червня 2011 року, виписаній ТОВ "Химтрейд" зазначено назву товару " DIO-SENTRAL-109 безцв. Покр. с ПТФЕ. 400 мл ", що, на думку відповідача, є порушенням підпункту "е" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Тому, за твердженням відповідача, в податковій накладній необхідно зазначати вид, тип, марку товару та його коротку характеристику.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до підпункту "е" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України обов'язковим є зазначення опису (номенклатури) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна № 134 від 17 червня 2011 року, виписана ТОВ "Химтрейд", в графі "номенклатура постачання товарів/послуг продавця" зазначено "DIO-SENTRAL-109 безцв. Покр. с ПТФЕ. 400 мл", в графі "Одиниця виміру товару" - "шт.", в графі "Кількість (об'єм, обсяг)" - "1".

Тому суд приходить до висновку, що податкова накладна № 134 від 17 червня 2011 року, виписана ТОВ "Химтрейд", має всі необхідні реквізити відповідно до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Аналогічні зауваження податковим органом зазначені і стосовно податкової накладної № 16 від 09 лютого 2012 року, виписаної ПП "Регіон-04". З огляду на викладене, суд також не приймає їх до уваги.

Відповідно до акту перевірки, платіжне доручення № 435 від 09 лютого 2012 року на перерахування коштів ТОВ "Завод Укрбудмаш" на користь ПП "Регіон-04", згідно рахунку № 31/10 від 31 січня 2012 року в сумі 19 691 грн. 52 коп., в т. ч. ПДВ 3281 грн. 92 коп. не завірене АТ "Ерсте Банк", виписка по рахунку № 26008031768001 за 09 лютого 2012 року позивачем не надана. Платіжне доручення № 3062 від 30 березня 2012 року на повернення коштів ПП "регіон-04" на рахунок ТОВ "Завод Укрбудмаш" № 26008031768001 згідно листа претензії № 52 від 20 березня 2012 року на суму 17 230 грн., в тому числі ПДВ 2871 грн. 68 коп. не завірено банком, банк отримувач коштів зазначений ПАТ "ФКБ Банк". Тоді як, згідно банківської виписки даний рахунок відкрито в АТ "Ерсте Банк". Тому, на думку відповідача, підтвердити факт оплати коштів за даною операцією не можливо.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення № 435 від 09 лютого 2012 року, а також, виписку по рахунку 26008031768001, посвідчені банком. Довідкою ПАТ "Фідокомбанк" від 19 серпня 2013 року № 24.0.0/108 визначено, що ПАТ "Ерсте Банк" з 05 червня 2013 року змінив найменування на ПАТ "Фідокомбанк", останній є повним правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ "Ерсте Банк".

Тому, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно частини 2 статті 9 Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Таким чином, наявні у справі докази в їх сукупності, надають підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "Укрбудмаш" та ТОВ "Химтрейд", ПП "Регіон-04" з придбання товарів.

Суд не погоджується з доводами податкового органу щодо недотримання позивачем вимог законодавства при оформленні податкових та видаткових накладних, з тих підстав, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, окремі недоліки такого документу як видаткова накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару.

Висновки про безтоварність та нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Химтрейд", ПП "Регіон-04" ґрунтуються також на акті Індустріальної МДПІ м. Харкова від 10 серпня 2012 року № 560/22-207/32759862 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Регіон-04" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року" та акті Західної МДПІ м. Харкова від 17 жовтня 2012 року № 2431/22-1045/31235974 "Про результати проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ "Химтрейд".

З цього приводу суд відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Системно аналізуючи положення Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом -Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), суд доходить висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

З приводу судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Наведений висновок підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Як встановлено судом, на підтвердження того, що на момент здійснення господарських операції контрагенти позивача - ТОВ "Химтрейд" та ПП "Регіон-04" були зареєстровані у встановленому законом порядку позивачем надано наступні документи: витяги Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - стосовно зазначених контрагентів /а. с. 59-62/.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області від 31 липня 2013 року № 0000482205є протиправним та підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області від 31 липня 2013 року № 0000482205.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38719450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" (вул. Садовського, 8, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 32174727) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 71 копійку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 вересня 2013 року.

Суддя Р.І. Молодецький