Ухвала

від 27.08.2013 по справі 2а-121/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 25626/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги ветерану війни, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на його користь недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику війни відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2005-2008 роки.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено частково, визнано дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в частині недоплати позивачу суми щорічної допомоги як інваліду війни III групи за 2007-2008 роки неправомірними, зобов'язано відповідача виплатити ОСОБА_1 недоплату одноразової щорічної грошової допомоги згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» за 2007-2008 роки в сумі 5559 грн.00 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року це рішення скасовано, та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 березня 2011 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково,а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року скасовано. Справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.

У поданій апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради просить зазначену постанову скасувати і закрити провадження у справі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неврахування істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що воно належним чином і відповідно до вимог Закону України про Державний бюджет України на 2005-2008 рік та постанови Кабінету Міністрів України № 299 від 07.04.2010 року виконало свій обов'язок перед позивачем з виплати йому щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни. Просить врахувати, що воно не є головним розпорядником коштів для виплати спірної допомоги і що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування. Вказує на порушення судом першої інстанції норм бюджетного законодавства України.

У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що він є інвалідом війни ІІІ групи.

Статтею 13 Закону від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ передбачено, що інвалідам війни ІІІ групи виплачується щорічна одноразова допомога до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Обов'язок щодо нарахування і виплати спірної недоплати слід покласти на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

При цьому відповідач виплатив позивачу зазначену допомогу за 2005 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» у розмірі 270 грн.; за 2006 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у розмірі 270 грн.; за 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у розмірі 300 грн., за 2008 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у розмірі 350 грн.

Задовольняючи позовні вимоги щодо виплати позивачу недоплаченої грошової допомоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були наявні правові підстави для здійснення такої виплати у 2007-2008 роках в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ.

Такі висновки суду першої інстанції частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Встановлено, що позивач має статус інваліда війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Закон № 3551-XII) щорічно до 5 травня має право на одержання грошової допомоги у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, обов'язок щодо виплати якої, за правилами ст. 17 1 цього ж Закону, покладено на органи праці та соціального захисту населення.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» частину 5 статті 14 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 такі положення визнані неконституційними.

Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними нормами ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в період з 1 січня по 9 липня 2007 року, коли ця норма рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 у справі №1-29/2007 була визнана неконституційною і дія ст. 13 Закону від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ була відновлена.

Щодо розміру виплати разової грошової допомоги інвалідам війни за 2008 рік, то підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року в текст ст. 13 Закону від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ були внесені зміни, відповідно до яких разова грошова допомога інвалідам війни виплачується щорічно до 5 травня у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Постановою від 12 березня 2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році» відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та «Про жертви нацистських переслідувань» інвалідам війни 3-ї групи Кабінет Міністрів України установив розміри разової грошової допомоги на 2008 рік в сумі 350,00 грн.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Отже, в період з 1 січня по 22 травня 2008 року для визначення розміру одноразової грошової допомоги інвалідам війни застосуванню підлягала ст. 13 Закону від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, а з 22 травня 2008 року її попередня редакція.

Отже, в період з 01 січня по 09 липня 2007 року Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та в період з 01 січня по 21 травня 2008 року Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Із змісту наведеної норми вбачається, що вона поширює свою дію на правовідносини щодо державних соціальних гарантій, у яких вихідним критерієм є мінімальна заробітна плата.

Крім того, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи порядок та розміри таких виплат, в тому числі учасникам війни, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, чи інших законів, якими встановлено розміри мінімальної заробітної плати.

Таким чином, виплата щорічної допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки для інваліда війни повинна становити 7 мінімальні пенсії за віком з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що правильно встановлено судом першої інстанції.

З урахуванням наведеного та фактичної дати звернення позивача за захистом своїх порушених прав, виходячи із передбаченого законом строку звернення до адміністративного суду, апеляційний суд приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 у частині вимог за 2007-2008 роки слід задовольнити.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись : ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2009 року у справі № 2а-121/2009 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В.Ніколін

Судді О.Б.Заверуха

О.М.Гінда