Ухвала

від 14.06.2011 по справі 2а-121/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 р. Справа № 81384/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Олендера І.Я.,

суддів - Каралюса В.М., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської області та ОСОБА_1 на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 08 вересня 2009 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської області про стягнення недоплаченої грошової допомоги, -

ВСТАНОВИЛА :

В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської області про стягнення недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2009 роки, зазначивши, що згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року (із наступними змінами та доповненнями, внесеними Законами України), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, встановленому правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, але виплати проводились не в повному обсязі.

Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 08 вересня 2009 року позов задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити позивачу недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням виплачених сум. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою, Управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської області та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, в якій просять скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, а позивач - скасувати постанову та прийняти нову про повне задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської області вказує на те, що суд першої інстанції при прийнятті постанови порушив норми матеріального та процесуального права. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено відповідний обсяг видатків на здійснення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відтак дії управління щодо нарахування такої допомоги, є правомірними, та виплачені позивачу у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим на момент відповідних виплат законодавством України.

ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційнs скаргb слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач є застрахованою та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно Конституції України, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року N 2017-III, позивач наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною.

Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.

З 01.01.2007 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 р. N 32 "Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" та наказу Міністерства праці та соціальної політики від 06.12.2006 року N 453 "Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення" повноваження робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень з призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передані органам праці та соціального захисту населення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що оскільки Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач протягом липня-грудня 2007 року отримувала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», що підтверджується довідкою № 792 від 09.04.2009 року, виданої відповідачем (а.с. 6).

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому згідно п.п. 5,6 резолютивної частини такого це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) встановлено, що така допомога надається щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більше як по день досягнення дитиною трирічного віку включно. Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що вимоги позивача є підставними в частині нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб, то втрата чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно і поновленням прав та обов'язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.

Згідно вимог ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року - 434 грн., з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн. Отже, позивачу слід провести перерахунок та виплатити допомогу в розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідно до частини 3 статті 8 КАС України, фізичним та юридичним особам для захисту порушених прав гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, правильно виходив з того, що відмова у здійсненні перерахунку допомоги заподіяна протиправними діями відповідача та обрав вірний спосіб відновлення порушеного права позивача, поклавши на відповідача обов'язок провести належне нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі визначеному ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Задовольняючи позовні вимог про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008-2009 роки, то колегія суддів вважає, що згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня - 538 грн., з 01 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Саме тому у 2008-2009 роках допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про те, що відсутність бюджетного фінансування на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі В«Кечко проти УкраїниВ» ).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.1 ч. 1 ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Городоцького районного суду Львівської області від 08 вересня 2009 року в справі № 2а-121/09 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Олендер І.Я.

Судді Каралюс В.М.

ОСОБА_3