Ухвала

від 17.06.2010 по справі 2а-121/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 р. Справа № 93653/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Ніколіна В.В.

Суддів Заверухи О.Б. , Богаченка С.І.

при секретарі судового засідання Грищишин Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги інспектора дізнання ОСОБА_1 Тисменицького ВДАІ при УМВС України в Івано-Франківській області та третьої особи - ОСОБА_2 на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до інспектора дізнання ОСОБА_1 Тисменицького ВДАІ при УМВС України в Івано-Франківській області, начальника Тисменицького ВДАІ ОСОБА_4 при УМВС України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до інспектора дізнання ОСОБА_1 Тисменицького ВДАІ при УМВС України в Івано-Франківській області, начальника Тисменицького ВДАІ ОСОБА_4 при УМВС України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення до протоколу № 478274 інспектора дізнання Тисменицького ВДАІ, відповідача ОСОБА_1 від 11.09.2008 року на нього накладено штраф у розмірі 85 грн. за порушення вимог ч.4 ст.127 КУпАП, а саме: він визнаний винним в тому, що 10.09.2008 р. близько 20 год. 20 хв. в с.Тязів Тисменицького району Івано-Франківської області, переганяв худобу в неосвітлену пору доби, не залучивши при цьому таку кількість погоничів, щоб можна було направляти тварин до правого краю дороги і не створювати небезпеку і перешкоди іншим учасникам дорожнього руху. При цьому його не повідомлялося про розгляд адміністративної справи і була розглянута без його участі; дана постанова не була йому вручена або направлена для ознайомлення. 25.09.2008 року начальником Тисменицького ВДАІ, відповідачем ОСОБА_4 була винесена постанова в справі про порушення ПДР України до протоколу № 478274 від 11.09.2008 року, якою встановлено, що він допустив порушення за ч.4 ст. 127 КУпАП України і на нього накладено штраф в сумі 85 грн. При цьому його повторно не повідомлялося про розгляд справи, дана постанова не була йому вручена або направлена для ознайомлення. Згідно чинного законодавства справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 127 КУпАП України віднесені до компетенції суддів районних, районних в місті, міських чи міжміських судів. Дані постанови винесені органом (посадовою особою), які неправомочні вирішувати такі справи. Про наявність даних постанов він дізнався лише після подання до нього позову до суду в якості відповідача та направлення йому копії позовної заяви з копіями вищевказаних постанов. Просив за таких обставин скасувати вищевказані постанови про накладення адмінстягнення.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 липня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.127 КУпАП щодо ОСОБА_3.

Не погодившись з винесеною постановою суду першої інстанції її оскаржили інспектор дізнання ОСОБА_1 Тисменицького ВДАІ при УМВС України в Івано-Франківській області та третя особа - ОСОБА_2, подавши на неї апеляційні скарги.

Апелянти просять скасувати постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 липня 2009 року, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до інспектора дізнання ОСОБА_1 Тисменицького ВДАІ при УМВС України в Івано-Франківській області, начальника Тисменицького ВДАІ ОСОБА_4 при УМВС України в Івано-Франківській області, покликаючись на порушення суду першої інстанції норм матеріального права і невідповідність висновків обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення.

В апеляційних скаргах зазначають, що в постанові суду від 06.07.2009 року стверджується про те, що постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесені без його участі, йому не повідомлялось про розгляд справи, чим порушено право на оскарження. Дане твердження не відповідає дійсності та суперечить фактичним обставинам справи. Зокрема, в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 11.09.2008 року мається відмітки про те, що він від підпису в присутності вказаних в ній свідків відмовився, а отже з її змістом та накладеним адміністративним стягненням ознайомлений. Цією ж постановою йому були роз'яснені його права та обов'язки, в тому числі і на оскарження постанови.

При розгляді справи в судовому засіданні, наведений факт до уваги не взятий, судом не перевірений та належним чином йому не дана оцінка, у зв'язку з чим суд помилково прийшов до висновку про порушення права позивача на оскарження.

Крім цього, при розгляді справи суд, посилаючись на ст. 221 КУпАП, прийшов до переконання про перевищення відповідачами, своїх повноважень, оскільки на його думку, розгляд адміністративних справ за ч.4 ст. 127 КУпАП, віднесений до компетенції суду, а не органів внутрішніх справ.

Суд до такого переконання, в порушення діючого законодавства прийшов помилково, так як на момент винесення постанови діяла стара норма закону (ст.222 КУпАП), згідно з якою, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.127 КУпАП був віднесений до компетенції органів внутрішніх справ, а не суду.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо вдосконалення регулювання у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 24.09.2008 року, який набрав чинності 16.10.2008 року, до ст.. 221 КУпАП внесена зміна, щодо розгляду ч.4 ст. 127 КУпАП районними міськими судами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що постановою, винесеною відповідачем інспектором дізнання ОСОБА_1, від 11.09.2008 року на позивача накладено штраф у розмірі 85 грн. за порушення вимог ч.4 ст.127 КУпАП, а саме: він визнаний винним в тому, що 10.09.2008 року близько 20 год. 20 хв. в с.Тязів Тисменицького району Івано-Франківської області, переганяв худобу в неосвітлену пору доби, не залучивши при цьому таку кількість погоничів, щоб можна було направляти тварин до правого краю дороги і не створювати

небезпеку і перешкоди іншим учасникам дорожнього руху. Постановою від 25.09.2008 року в справі про порушення ПДР України до протоколу № 478274 від 11.09.2008 року, винесеною відповідачем начальником Тисменицького ВДАІ ОСОБА_4, позивача визнано винним у порушенні за ч.4 ст. 127 КпАП України і на нього накладено штраф в сумі 85 грн.

Враховуючи ту обставину, що відповідачі у судове засідання не з'явилися та не виконали покладеного на них згідно вимог ч.2 ст.71 КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення, з урахуванням пояснень та обставин, викладених позивачем у позовній заяві щодо того, що оскаржувані постанови, в порушення вимог ст.268 КУпАП України, були винесені без участі позивача, йому не повідомлялося про розгляд адміністративної справи; в порушення вимог ст. 285 КУпАП України дані постанови не були вручені позивачу або направлені йому для ознайомлення, чим порушене його право на оскарження; суд прийшов до висновку про відсутність у діях позивача ознак правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 127 КУпАП оскільки в суді не знайшов свого підтвердження факт порушення останнім даних норм Закону.

Норма ст. 221 КУпАП України дає вичерпний перелік адміністративних справ, які входять до компетенції розгляду районних судів, районних у місті, міських чи міжміських судів, однією із яких є адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.127 КУпАП України.

Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до переконання, що відповідачі, розглядаючи адміністративну справу про порушення позивачем ч.4 ст. 127 КУпАП України перевищили свої повноваження, оскільки це не входить до їх компетенції.

За таких обставин оскаржувані постанови підлягають до скасування, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача відповідно до ч.4 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу правопорушення слід закрити.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково не відповідають нормам матеріального та процесуального права та є не правильними.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, порушення правил паспортної системи, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя і четверта статті 109, статті 110, 111, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, статті 122-3, 124-1 - 128-1, частини перша і друга статті 129, стаття 132, частини перша, друга, четверта і п'ята статті 133, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статті 137, 139, 140, 161, 1644, 173, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 1892, 192, 194, 195, статті 197 - 201).

Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121-1, 122-3, 124-1, частинами першою і другою статті 126, частинами третьою і четвертою статті 127, статтями 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129, частиною четвертою статті 133, статтями 139, 140 цього Кодексу, - начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, Головного управління) Державної автомобільної інспекції, начальник або заступник начальника відділу (управління, Головного управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу дорожньо-патрульної служби. В разі відсутності у районному, міському, районному у місті відділі внутрішніх справ відділення (відділу) Державної автомобільної інспекції зазначені справи розглядаються начальником або заступником начальника відділу внутрішніх справ.

Так як, на час винесення постанови про адміністративне правопорушення, тобто 25.09.2008 року діяла стара норма закону - ст.222 КУпАП, згідно з якою, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.127 КУпАП був віднесений до компетенції органів внутрішніх справ, тому відсутні підстави для її скасування з мотивів наведених у постанові суду першої інстанції.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення від 11.09.2008 року про притягнення ОСОБА_3 за ч.4 ст.127 КУпАП інспектором інспектором дізнання ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 85 грн., останній не вправі був приймати дану постанову, оскільки відповідно до ст. 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, Головного управління) Державної автомобільної інспекції, начальник або заступник начальника відділу (управління, Головного управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу дорожньо-патрульної служби, а тому в цій частині позову вищезазначена постанова підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3М, 10.09.2008 року о 20 год. 20 хв. в с. Тязів, Тисменицького району, Івано-Франківської області на автодорозі Мукачево-Львів переганяв худобу, при цьому не залучивши таку кількість погоничів, щоб можна було направляти тварин як можна ближче до краю проїжджої частини і не створювати небезпеки та перешкод іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом здійснив наїзд на худобу, в результаті якої автомобіль останнього отримав механічні пошкодження. А тому згідно постанови від 25.09.2008 року в справі про порушення ПДР України відповідно до протоколу № 478274 від 11.09.2008 року, винесеною відповідачем начальником Тисменицького ВДАІ ОСОБА_4, позивача визнано винним у порушенні ПДР України за ч.4 ст. 127 КпАП України і на нього накладено штраф в сумі 85 грн. - законно.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на те, що він не був присутній при складанні адміністративного протоколу від 11.09.2008 року № 478274, та не отримував повідомлення щодо розгляду адміністративної справи спростовується, як матеріалами справи так і поясненнями самого позивача.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з не додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги інспектора дізнання ОСОБА_1 Тисменицького ВДАІ при УМВС України в Івано-Франківській області та третьої особи - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 липня 2009 року у справі № 2а-121/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 задоволити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу АБ 478274 інспектора дізнання Тисменицького ВДАІ, відповідача ОСОБА_1 від 11.09.2008 року про накладення штрафу у розмірі 85 грн. за порушення вимог ч.4 ст.127 КУпАП.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Ніколін В.В.

Судді Заверуха О.Б. , Богаченко С.І.

< Текст >