Постанова

від 28.08.2013 по справі 901/676/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Справа № 901/676/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Студенця В.І. (доповідач), Жукової Л.В., Остапенка М.І., за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - Пахомов Ю.О.; розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боспор - Т" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 у справі № 901/676/13-г за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Боспор - Т" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" простягнення 25 776,73 грн. та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Боспор - Т" простягнення 30 531,63 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Боспор - Т" (далі - ТОВ "Боспор - Т") звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" (далі - ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ") про стягнення заборгованості у розмірі 16 683,97 грн. та 9 092,76 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2013 порушено провадження у справі № 901/676/13-г за позовом ТОВ "Боспор - Т" до ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" про стягнення 25 776,73 грн.

ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з зустрічним позовом до ТОВ "Боспор - Т" про стягнення 30 531,63 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2013 прийнято до сумісного розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" до ТОВ "Боспор - Т" про стягнення 30 531,63 грн.

До прийняття рішення у справі ТОВ "Боспор - Т" звернулось до суду з заявою про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості, відповідно до якої просило суд стягнути з ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" суму заборгованості в розмірі 16 681,69 грн.

Також, ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" звернулось з заявою про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просило суд стягнути з ТОВ "Боспор - Т" пеню в розмірі 15 265,81 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 (суддя Радвановська Ю.А.) первісний позов задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" на користь ТОВ "Боспор - Т" 16 681,69 грн. боргу та пеню в сумі 383,46 грн. В частині стягнення пені в сумі 8 709,30 грн. відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ "Боспор - Т" на користь ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" пеню в сумі 1251,13 грн. В частині стягнення пені в сумі 14 014.69 грн. відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гоголь Ю.М., судді Гонтар В.І., Дмитрієв В.Є.) апеляційну скаргу ТОВ "Парк-готель "Порто Маре XXI" задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 змінено. Суд виклав пункт 6 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Зустрічний позов задовольнити. Стягнути з ТОВ "Боспор-Т" на користь ТОВ "Парк-готель "Порто Маре XXI" пеню у розмірі 15 263,75 грн.". В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2013, ТОВ "Боспор - Т" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду в частині задоволення зустрічного позову скасувати, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у ній висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення та залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.08.2013 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 28.08.2013.

Відповідно до розпорядження в.о. Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 27.08.2013 № 05-05/978 у зв'язку з виходом судді Черкащенка М.М. у відпустку, для розгляду справи № 901/676/13-г, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 28.08.2013 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Жукова Л.В., Студенець В.І., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді Жукова Л.В., Остапенко М.І.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Господарськими судами встановлено, що між ТОВ "Боспор - Т" (підрядник) та ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" (замовник) 05.03.2012 укладено договір підряду №17/11, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає та зобов'язується оплатити, а підрядник зобов'язується здійснити монтажні роботи з реконструкції котельної, монтажу КИПіА котельної за адресою: м. Алушта, вул. Перекопська, 20/2.

Відповідно до п. 2.1 договору замовник здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Оплата робіт здійснюється поетапно: перший внесок в розмірі 50% від вартості робіт. Останні 50% вартості робіт замовник сплачує після підписання акту приймання-передачі робіт.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що плата за даним договором здійснюється протягом 3-х банківських днів з дня підписання його сторонами.

Згідно з п. 3.1 договору вартість робіт за даним договором визначена в розмірі 33 367,90 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору здача - приймання виконаних робіт оформлюється актами приймання виконаних робіт.

Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що замовник зобов'язаний прийняти роботи виконані підрядником та підписати акт виконаних робіт протягом трьох діб з дня передачі замовнику акта про виконані роботи

Згідно з п. 4.4 договору у випадку, якщо протягом трьох днів з моменту передачі акту виконаних робіт замовник не надасть мотивованої відмови від підписання акту, роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті у відповідності з договором.

Відповідно до п. 5.1.3 договору підрядник зобов'язаний виконати роботи протягом 28 календарних днів з моменту виконання умов п. 2.1 договору.

Замовник зобов'язався здійснити оплату виконаних робіт та обладнання, про що сторони зазначили у п. 5.2.5 договору.

За порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5%, нарахованої на вартість невиконаних робіт за договором, за кожний день прострочки (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору за необґрунтовану затримку або відмову від приймання робіт та їх оплати, а також підписання акту приймання - здачі виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 %, нараховану на вартість робіт за договором, за кожний день прострочки.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання та припиняє свою дію при виконанні підрядником та замовником усіх зобов'язань за договором (п. 8.1 договору).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сплата замовником 50 % від вартості робіт в сумі 16 683,95 грн. підтверджується банківською випискою по рахунках від 23.03.2012.

Виконання робіт на вказану суму підтверджується актом № ООО-000024 від 23.03.2012, скріпленим підписами та печатками сторін.

Підрядником виконано монтажні роботи з реконструкції котельні, монтажу КИПіА котельні, про що було складено акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 та довідку про вартість повного обсягу робіт.

Листом від 30.11.2012 ТОВ "Боспор - Т" направило вказані документи та вимагало від ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" підписати акти виконаних робіт та оплатити заборгованість за договором, який був отриманий ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" 04.12.2012.

Згідно з п. 4.3 договору сторони визначили, що замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, та підписати акт виконаних робіт протягом трьох діб з дня передачі замовнику акту про виконані роботи.

У випадку, якщо протягом трьох днів з моменту передачі акту виконаних робіт замовник не надасть мотивованої відмови від підписання акту, роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті у відповідності з договором (п. 4.4 договору).

Колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій щодо прийняття робіт ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" та обов'язку оплатити решти коштів за виконані роботи з 08.12.2012 в розмірі 16 681,69 грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.610, 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до п. 6.2 договору за необґрунтовану затримку або відмову від приймання робіт та їх оплати, а також підписання акту приймання - здачі виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 %, нараховану на вартість робіт за договором, за кожний день прострочки.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 25/187, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 2 ст. 343 ГК України у правовідносинах щодо стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, зазначено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Оскільки, як встановлено судами, ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" прострочило виконання грошового зобов'язання, то колегія суддів погоджується з доводами судів щодо наявності правових підстав для стягнення 383,46 грн. пені за період з 08.12.2012 по 01.02.2013 та її обрахування відповідно до вимог ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", та ч. 2 ст. 343 ГК України.

Що стосується зустрічного позову ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" до ТОВ "Боспор - Т" про стягнення пені у розмірі 15 265,81 грн. за порушення обов'язку в частині своєчасного виконання робіт, то колегією суддів враховується наступне.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з п. 5.1.3 договору підрядник зобов'язаний виконати роботи протягом 28 календарних днів з моменту виконання умов п. 2.1 договору, яким передбачено внесення 50 % оплати вартості робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Сплата замовником 50 % від вартості робіт підтверджується банківською випискою по рахунках від 23.03.2012, та як встановлено судами попередніх інстанцій, обґрунтованим є висновок ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" про те, що повний обсяг робіт за договором повинен був бути виконаний в строк до 20.04.2012.

Пунктом 4.2 договору сторони встановили, що роботи вважаються виконаними та прийнятими після підписання відповідного акту.

Датою, коли роботи за договором слід вважати прийнятими у повному обсязі є 07.12.2012, у зв'язку з чим 08.12.2012 у замовника виник обов'язок щодо їх повної оплати.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами судів щодо прострочення підрядником свого обов'язку в частині своєчасного виконання робіт за договором.

Суд першої інстанції задовольняючи зустрічний позов частково виходив з того, що пеня нарахована ТОВ "Парк - готель "Порто Маре ХХІ" не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в цій частині та задовольняючи зустрічний позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за порушення строків виконання робіт підрядник виплачує замовнику неустойку (пеню) в розмірі 0,5 % нарахованої на вартість не виконаних робіт по договору за кожен день прострочення.

Частиною 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст. 231 ГК України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Умовами п. 6.1 договору сторонами погоджено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5%, нарахованої на вартість невиконаних робіт за договором, за кожний день прострочки.

Оскільки, чинним законодавством не встановлено граничного розміру пені за порушення боржником негрошового зобов'язання за договором підряду, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про стягнення з ТОВ "Боспор - Т" неустойки (пені) відповідно до умов п. 6.1 договору у розмірі 15 263,75 грн.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Доводи ТОВ "Боспор - Т" наведені в касаційній скарзі колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до додаткової перевірки доказів, а згідно ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боспор - Т" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 у справі № 901/676/13-г - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Жукова Л.В.

Остапенко М.І.