Постанова

від 27.08.2013 по справі 826/10710/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 серпня 2013 року 09:17 справа №826/10710/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Екстракод" доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09 липня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстракод" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Екстракод") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2013 року №0000812290.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/10710/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19 серпня 2013 року.

В судовому засіданні 19 серпня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач свого представника не направив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 19 серпня2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 18 червня 2013 року №0000812290 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Екстракод" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 661 946,00 грн., у тому числі за основним платежем на - 529 557,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 132 389,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 05 червня 2013 року №1753/22-90/34964791 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Екстракод" (код ЄДРПОУ 37617356) в частині дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Альфа-Діас" (код ЄДРПОУ 37730300) та ТОВ "Ю.О. Електронік-1" (код ЄДРПОУ 32799525) за період з 01.03.2012р. по 30.11.2012 року" (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 408 108,00 грн., у тому числі за червень 2012 року - 18 350,00 грн., липень 2012 року - 69 870,00 грн., серпень 2012 року - 64 450,00 грн., вересень 2012 року - 196 088,00 грн., листопад 2012 року - 59 350,00 грн.

Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовані наступним: за даними акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача - ТОВ "Альфа-Діас" та ТОВ "Ю.О. Електронікс-1" встановлено порушення ними норм податкового законодавства щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість; за даним інформаційних баз даних відсутня інформація про наявність у зазначених контрагентів про складські приміщення, автомобільного транспорту, сировини, матеріалів, виробничих приміщень; згідно пояснень засновника та директора ТОВ "Ю.О. Електронікс-1" - ОСОБА_1, він не причетний до фінансово-господарської діяльності підприємства.

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить, що первинні документи отримані позивачем від підприємств-контрагентів, оформлені з порушенням вимог законодавства, реальність вчинення господарських операцій позивача з ТОВ "Альфа-Діас" та ТОВ "Ю.О. Електронікс-1" відсутня, а тому, як наслідок, ТОВ "Екстракод" не має права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість по спірним господарським операціям.

Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, мотивуючи позовні вимоги тим, що здійснення спірних господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинним документами та податковими накладними, контрагенти-постачальники на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, а замовлені послуги використані у господарській діяльності підприємства.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ "Екстракод", виходячи з наступних мотивів.

Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 зазначив, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Екстракод", ТОВ "Альфа-Діас" та ТОВ "Ю.О. Електронікс-1", мету придбання товарів/послуг для використання у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "Екстракод" (замовник) та ТОВ "Альфа-Діас" (виконавець) укладено договори від 20 січня 2012 року №20120120, від 02 лютого 2012 року №20120210, від 24 квітня 2012 року №20120424, за умовами яких виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з консультування та розробки програмного забезпечення; послуги надаються виконавцем у відповідності до технічного завдання, що складає невід'ємну частину договору.

Згідно із технічними завданнями та актами виконаних робіт протягом березня, квітня, травня та липня 2012 року ТОВ "Альфа-Діас" надало обумовлені договором послуги (внесення змін до модуля приладів обліку, проектування БД, внесення змін до лімітного модуля, внесення змін до підсистеми ведення розрахунків, зміни графічного інтерфейсу тощо) та виписало ТОВ "Екстракод" податкові накладні на загальну суму 2 348 400,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 391 400,00 грн.

Між ТОВ "Екстракод" (замовник) та ТОВ "Ю.О. Електронікс-1" (виконавець) укладено договір від 12 червня 2012 року №20120612 про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати послуги з питань інформатизації, які стосуються програмного забезпечення M&I EnergySuit, до складу яких входять надання послуг з питань інформатизації, розробка звітних форм, інші послуги з інформатизації; та договір від 03 липня 2012 року №20120703, за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з консультування та розробки програмного забезпечення; послуги надаються виконавцем у відповідності до технічного завдання, що складає невід'ємну частину договору.

Згідно із технічними завданнями, актами виконаних робіт та додатками до них протягом серпня-листопада 2012 року ТОВ "Ю.О. Електронікс-1" надало обумовлені договором послуги, у тому числі послуги з модифікації і розширення, внесення змін до графічного інтерфейсу користувача, та виписало ТОВ "Екстракод" податкові накладні на загальну суму 1 010 159,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 168 359,83 грн.

Оплата за виконані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки банку, долучені до матеріалів справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень-вересень, жовтень та листопад 2012 року відобразив, зокрема, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Альфа-Діас" та ТОВ "Ю.О. Електронікс-1", у зв'язку з придбанням послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "Альфа-Діас" та ТОВ "Ю.О. Електронікс-1" - були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з придбання робіт і питання використання їх у власній господарській діяльності позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що ТОВ "Екстракод" здійснює діяльність у сфері консультування з питань інформатизації, розроблення програмного забезпечення, оброблення даних та іншу діяльність у сфері інформатизації.

Позивач пояснив, що ТОВ "Екстракод" є власником та розробником комп'ютерної програми M&I EnergySuit, - програмно-інформаційного комплексу, що складається з дев'яти підсистем, кожна з яких складається з певної кількості модулів (підсистема ведення параметрів підприємства, підсистема ведення лічильників ,вимірювальних трансформаторів, номерних пломб, підсистема розрахунків за недораховану електроенергію тощо); зазначений програмно-інформаційний комплекс призначений для організації енергозбутової діяльності ліцензіатів електричної енергії; позивач постійно супроводжує програмно-інформаційний комплекс із залученням підрядників.

Матеріали справи підтверджують, що результати робіт, проведених ТОВ "Альфа-Діас" та ТОВ "Ю.О. Електронікс-1" згідно технічних завдань, використано позивачем з метою виконання господарських зобов'язань ТОВ "Екстракод" (у тому числі супровід комплексу M&I EnergySuit) перед ПАТ "Прикарпаттяобленерго", ПАТ "Львівобленерго" та ВАТ "Тернопільобленерго".

На підтвердження використання придбаних послуг у межах господарської діяльності позивач надав до суду копії відповідних господарських договорів, укладених з ПАТ "Прикарпаттяобленерго", ПАТ "Львівобленерго" та ВАТ "Тернопільобленерго", разом з додатками до них, копії актів виконаних робі та додатків до них, копії податкових накладних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ "Альфа-Діас" та ТОВ "Ю.О. Електронікс-1" здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Альфа-Діас" та ТОВ "Ю.О. Електронікс-1" були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судом відхиляються посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки перевірок ТОВ "Альфа-Діас" та ТОВ "Ю.О. Електронікс-1", оскільки, такі акти не є носієм доказової інформації, а ймовірні порушення податкового законодавства підприємствами-постачальниками не є підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Необґрунтованими є також посилання відповідача на пояснення засновника та директора ТОВ "Ю.О. Електронікс-1" - ОСОБА_1, виходячи з того, що такі пояснення не є належним та допустимим доказом непричетності зазначеної особи до фінансово-господарської діяльності підприємства та не є підставою вважати первинні та звітні документи ТОВ "Ю.О. Електронікс-1" неналежно оформленими.

Крім того, відповідач не надав суду доказів, які б могли підтвердити припущення Акта перевірки про неможливість здійснення спірних господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ "Екстракод" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Альфа-Діас" та ТОВ "Ю.О. Електронікс-1", а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 18 червня 2013 року №0000812290 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Екстракод" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстракод" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 18 червня 2013 року №0000812290.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстракод" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко