Рішення

від 29.08.2013 по справі 925/1234/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року Справа № 925/1234/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Комзюк О.Л.,

за участю представників: позивача: Мельник А.Ю. - за довіреністю, відповідача: оровик І.С - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства "Водоканал"

до Звенигородського комунального підприємства "Водоканал"

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про розірвання договору № 139 від 01 вересня 2003 року "На приймання, перекачку та очистку стічних вод", укладений між Ватутінським комунальним виробничим підприємством "Водоканал" та Звенигородським комунальним підприємством "Водоканал" з тих підстав, що відповідач не є виробником та виконавцем послуг по водопостачанню та водовідведенню у м. Звенигородка, а є посередником між Ватутінським КВП "Водоканал" і КП "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" (КП ВВ ЗМР), яке є виробником та надавачем послуг по водопостачанню та водовідведенню в м. Звенигородка згідно рішення від 24.03.2010; з 01 січня 2012 року позивач не співпрацює з відповідачем, оскільки дію спірного договору № 139 від 01.09.2003 зупинено додатковою угодою сторін на період дії договору № 220 від 28.12.2011, укладеного позивачем із КП ВВ ЗМР до 01.11.2012 та договорами № 222 від 01.12.2012, № 222 від 28.01.2013 з додатками, додатковими угодами; відповідач систематично не виконує свої договірні зобов'язання, порушуючи їх в частині розрахунків за отримані послуги, оскільки в період з 03.09.2003 по 01.05.2011 господарським судом Черкаської області було прийнято сім рішень про стягнення з відповідача заборгованості за договором на користь позивача, однак, фактично виконання наказів господарського суду не проводиться, кошти на рахунки позивача не надходять, що завдає позивачу значних збитків та приводить підприємство до банкрутства.

Відповідач подав письмові Заперечення проти позову (а.с. 55-56), у яких повністю заперечив проти задоволення позову та розірвання договору № 139 від 01.09.2003 у зв'язку з відсутністю підстав та неможливістю його розірвання, оскільки дія договору № 139 зупиняється за згодою сторін у зв'язку з тим, що такі послуги надаються підприємством КП "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради", яке в даний час є виробником та виконавцем послуг по водопостачанню та водовідведенню, яке повністю розраховується із позивачем, заборгованості немає; відповідач вживає всіх можливих заходів для погашення тих боргів, які створилися ще до 2011 року; позивач є суб'єктом природної монополії у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, тому неможливе одностороннє припинення дії договору.

У судовому засіданні:

представник позивача повністю підтримав позов, просив його задовольнити та розірвати договір з підстав, викладених у позовній заяві, заперечив проти доводів відповідача, стверджуючи, що позивач дійсно є суб'єктом природної монополії у сфері централізованого водопостачання та водовідведення на регіональному ринку, однак, стаття 10 Закону України "Про природні монополії" не може застосовуватися у даному випадку, оскільки відповідач не є виробником та виконавцем послуг по водопостачанню та водовідведенню, а є лише посередником між позивачем і КП "Водопостачання та водовідведення" Звенигородської міської ради; розірвання договору № 139 допоможе в продовженні договору № 222, укладеному із КП ВВ ЗМР, який діє до 01.10.2013, оскільки при наявності договору № 139 КП ВВ ЗМР диктує свої умови при продовженні дії договору № 222; рішенням господарського суду від 27.07.2010 по спору між цими сторонами позивачу було відмовлено в позові про розірвання договору № 139 від 01.09.2013, однак, на даний час змінилися обставини (відповідач перестав бути виробником та виконавцем послуг по водопостачанню та водовідведенню) і в наявності інші підстави, тому даний позов поданий правомірно і повинен розгладитися по суті, підстав для припинення провадження у справі немає;

представники відповідача, заперечуючи проти позову, посилалися на доводи і міркування, викладені у запереченнях на позов, та пояснили, що обставини дійсно змінилися, для підстав для розірвання договору немає, заборгованість за надані позивачем послуги по договору № 222 із КП "Водопостачання та водовідведення" відсутня, вартість послуг оплачується регулярно, відповідачем вживаються можливі заходи для погашення заборгованості, яка створилася у попередні роки; позивачем не доведено наявність в даний час істотних порушень відповідачем умов договору.

У судовому засіданні оголошено перерву з 20.08.2013 по 29.08.2013.

У судовому засіданні 29.08.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив таке.

Ватутінське комунальне виробниче підприємство "Водоканал" (позивач у справі) просить розірвати договір № 139 на приймання, перекачку та очистку стічних вод, укладений 1 вересня 2003 року вказаним підприємством та Звенигородським комунальним підприємством "Водоканал" (відповідач), далі - спірний Договір, за умовами якого Ватутінське КВП "Водоканал" приймає, перекачує на очисні споруди м. Ватутіне та очищує стічні води відповідача в об'ємах, які не перевищують встановлені ліміти, а останній бере на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі розраховуватись за надані йому послуги по водовідведенню. При виконанні даного договору сторони керуються "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України" (затвердженими наказом ДЖКГ України № 65 від 01.07.1994 року), "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації міста Ватутіне" та "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у систему каналізації м. Ватутіне", затвердженими рішеннями Ватутінської міської Ради від 24.07.2003 року за № 12/5.

В пункті 7.3. спірного Договору вказано, що він складений на строк з 1 вересня 2003 року по 1 вересня 2004 року і набуває чинності з моменту його підписання. Договір вважається переукладеним на кожен наступний рік на таких же умовах, якщо за місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії або його перегляд.

В подальшому сторони укладали додаткові угоди до спірного Договору та продовжували строк його дії.

Додатковою угодою від 01.01.2012 дію спірного Договору № 139 від 01.09.2003 було зупинено на період дії договору № 220 від 28.12.2011, укладеного між Ватутінським КВП "Водоканал" та КП "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" (а.с. 27).

01 грудня 2012 року Ватутінським КВП "Водоканал" та КП "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" було укладено договір № 222 та 28.01.2013 також укладено договір № 222, за яким Ватутінське КВП "Водоканал" приймає, перекачує на очисні споруди м. Ватутіне та очищує стічні води КП ВВ ЗМР.

31 травня 2013 року позивач та відповідач уклали Додаткову угоду до спірного Договору № 139 від 01.09.2003 (а.с. 24), в якій вказали про домовленість сторін зупинити чинність Договору № 139 від 01.09.2003 з додатками та протоколом узгодження розбіжностей на строк дії Договору № 222 від 28.01.2013 з 01.06.2013 по 01.10.2013.

Згідно пункту 2 Додаткової угоди в разі продовження дії Договору № 222 від 28.01.2013 дана Додаткова угода продовжує діяти на термін продовження дії Договору № 222 від 28.01.2012, без додаткової угоди.

Згідно пункту 3 цієї Додаткової угоди в разі дострокового припинення дії Договору № 222 від 28.01.2013 Договір № 139 від 01.09.2003 вступає в дію без додаткової угоди, з дня припинення дії Договору № 222 від 28.01.2013 за письмовим повідомленням від Ватутінського КВП "Водоканал".

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими до задоволення, з огляду на наступне.

За правовою природою спірний Договір № 139 від 01.09.2003 має ознаки договору з надання послуг, згідно якого, в силу статті 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 907 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

За статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Підставами для розірвання спірного Договору позивач вказує те, що дія спірного Договору зупинена, відповідач не є виробником та надавачем послуг по водопостачанню та водовідведенню в м. Звенигородка і є лише посередником, а фактично послуги водопостачання та водовідведення надаються по договорах № 220 від 28.12.2011, № 222 від 01.12.2012, № 222 від 28.01.2013, укладених позивачем із КП "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" КП ВВ ЗМР; відповідач не виконує своїх зобов'язання за Договором, оскільки з грудня 2003 року до липня 2011 року господарським судом Черкаської області було прийнято сім рішень про стягнення з відповідача заборгованості за спірним Договором на користь позивача, однак, накази господарського суду не виконуються, кошти на рахунки позивача не надходять.

Господарським судом Черкаської області розглядався спір між цими ж сторонами про розірвання договору 3 139 від 01.09.2003 та рішенням суду від 27.07.2010 у позові було відмовлено. Суд погоджується з доводами позивача про відсутність підстав для припинення провадження у справі, оскільки обставини дійсно змінилися і підстави для подання даного позову дещо інші, що пов'язане з зупиненням дії спірного договору у зв'язку з укладенням договору про надання таких послуг з іншим підприємством - виробником цих послуг.

Доданими до позовної заяви копіями рішень господарського суду дійсно підтверджується стягнення судом із Звенигородського комунального підприємства "Водоканал" на користь Ватутінського комунального виробничого підприємства "Водоканал" заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення і останнє рішення прийняте судом 14 липня 2011 року.

Однак, протягом 2012-2013 років сторони за спірним Договором укладали та підписували Додаткові угоди до цього Договору та зупиняли його дію на період дії інших договорів, укладених із іншим підприємством - комунальним підприємством "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради", зокрема:

- додатковою угодою від 01.01.2012 дію Договору № 139 від 01.09.2003 було зупинено на період дії договору № 220 від 28.12.2011;

- додатковою угодою від 31.05.2013 дію Договору № 139 зупинено на строк дії Договору № 222 від 28.01.2013 з 01.06.2013 по 01.10.2013.

При цьому в Додатковій угоді від 31.05.2013 сторони чітко вказали, що у разі продовження дії Договору № 222 від 28.01.2013 дана Додаткова угода продовжує діяти на термін продовження дії Договору № 222 без додаткової угоди, та у разі дострокового припинення дії Договору № 222 від 28.01.2013 Договір № 139 від 01.09.2003 вступає в дію без додаткової угоди, з дня припинення дії Договору № 222.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що протягом періоду дії спірного Договору сторони підписують додаткові угоди до нього та досягають певних домовленостей, узгоджують порядок його дії, зупинення та поновлення дії Договору. При цьому у додаткових угодах жодним чином не згадуються борги попередніх періодів (які утворилися до укладання вказаних договорів та додаткових угод), не вирішуються шляхи їх погашення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено і належними доказами не підтверджено наявності істотного порушення відповідачем спірного Договору № 139 від 01.09.2003, що є обов'язковою умовою для застосування статті 651 ЦК України, на яку посилається позивач. Наявні борги відповідача, які створилися до 2011 року, за викладених обставин не можуть вважатися істотними порушеннями умов договору.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якої викладено у статті 627 Цивільного кодексу України та полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони досягли згоди щодо порядку надання послуг шляхом укладення договору із КП "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" і на період його дії зупинили дію спірного Договору. Вказане не суперечить чинному законодавству, підприємства вільні у виборі порядку та особливостей ведення господарської діяльності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд приходить до висновку, що позивачем не вказано достатніх підстав для розірвання договору № 139 від 01.09.2003, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України понесені позивачем витрати на сплату судового збору повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 03.09.2013

Суддя А.Д. Пащенко