Ухвала

від 12.03.2009 по справі 2а-998/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а - 998/08                                                                                   Головуючий

суддя у першій

Категорія - 2.31                                                                                          інстанції - Литвиненко

В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2009 року                                                                                    м. Дніпропетровськ

Колегія

суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

                        головуючого  -  

Нагорної Л.М.(доповідач),

                        суддів              - 

Стежко В.А., Суховарова А.В.

                        при секретарі  -   

Хоменко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення

Павлоградської міської ради Дніпропетровської області

             на

постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13

серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального

захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про

визнання дій неправомірними, стягнення сум недоотриманої допомоги по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці

та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської

області, в якому просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо

нарахування та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку, та стягнути з відповідача на її користь суму

недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

за період з липня по грудень 2007 року, включно, у розмірі 2014,01 грн. та з

січня по березень 2008 року, включно, у розмірі 1153,99 грн., а всього в

загальній сумі 3168,00 грн. Також позивачка просила стягнути з відповідача на

її користь моральну шкоду у розмірі 1500,00 грн. та понесені нею судові витрати

в сумі 47,00 грн. Посилалася на те, що відповідач при наданні їй допомоги по

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, керувався нормативно-правовими

актами, які рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року

№6-рп/2007 визнанні - неконституційними. Своїми діями відповідач грубо порушив

її право на належний соціальний захист, гарантований та передбачений

Конституцією України.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилався на те, що вони

нараховували та виплачували допомогу позивачці відповідно до вимог ст. 56

Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 13 серпня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково.

Визнано неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати на користь

позивачки  допомоги по догляду за дитиною

до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по грудень 2007

року, включно, та стягнуто з відповідача на користь позивачки  недоплачену суму допомоги по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період в сумі 2014,01 грн.

В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено за безпідставністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Управління праці та

соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської

області  подало на неї апеляційну скаргу,

в якій просить скасувати дане судове рішення в частині визнання неправомірними

дій Управління щодо нарахування та виплати на користь позивачки  допомоги по догляду за дитиною до досягнення

нею трирічного віку за період з липня 2007 року по грудень 2007 року, включно,

та в частині стягнення на її користь недоплаченої суми зазначеного виду

допомоги. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що всі вищезазначені виплати на

користь позивачки були здійсненні відповідно до положень статті 56 Закону

України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який визначив розмір

вказаних виплат та відповідно до суми коштів, які направлені їх Управлінню

головним розпорядником коштів - Міністерством праці та соціальної політики

України та у межах обсягу відповідних видатків.

Заперечень на апеляційну скаргу позивачка до суду не направляла.

Постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не

оскаржувалась.

Перевіривши

матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду відповідно

до   ст. 195 КАС України -  в межах доводів апеляційної скарги і

заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна

скарга Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської

ради задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом

встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка має малолітню

доньку - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с.8), у зв'язку з чим

знаходиться на обліку у відповідача та отримує 

від нього виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку.

Відповідно

до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"

допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у

розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак,

п.14 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"

було призупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу

VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну

допомогу сім'ям з дітьми".

Абзацом

3 частини 2 ст. 56 цього ж Закону було встановлено, що допомога по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює

різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних

осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за

попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не

менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб,

для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач

здійснював виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку згідно до вищезазначеного порядку та розмірів (а.с.9).

Проте,

рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007

положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 були

визнані неконституційним та втратили чинність.

Приймаючи

до уваги той факт, що ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України

на 2007 рік" про зупинення дії ст. 12, частини першої статті 15 та пункту

3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про

державну допомогу сім'ям з дітьми", втратила чинність з 09.07.2007 року,

колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку ,

що відповідач з 09.07.2007 року невірно нараховував та виплачував позивачці

допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

нарахування  та виплата якої не

відповідала розміру, передбаченому ст. 15 Закону України "Про державну

допомогу сім'ям з дітьми", та  ст.62

Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", відповідно

до якої, прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється з 01

квітня 2007 року - у розмірі 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470

грн. Суд першої інстанції також  вірно

визначив суму недоплаченої допомоги позивачці за період з липня 2007 року по

грудень 2007 року включно, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей

віком до 6 років та фактично отриманих позивачкою сум за вказаний період.

Посилання

апелянта на відсутність коштів для проведення виплат допомоги по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом

прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років визнається колегією суддів

безпідставною, оскільки у відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного

судочинства України суд  при вирішенні

справи керується принципом верховенства права, 

відповідно до якого, зокрема, людина, 

її права  та  свободи визнаються найвищими цінностями та

визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно

до вимог частини 2 статті 19 Конституції України  органи державної влади та  органи 

місцевого  самоврядування, їх

посадові особи зобов'язані діяти 

лише  на  підставі, 

в  межах повноважень та у спосіб,

що передбачені Конституцією  та  законами України. 

             Крім цього, і практика

Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України

"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав

людини" є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не

можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх

обов'язків ( справа "Кечко проти України", рішення від 08.11.2005р.).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що доводи апеляційної

скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції за  наслідками 

розгляду  апеляційної  скарги на постанову суду першої інстанції

залишає апеляційну скаргу без задоволення, а 

постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно

встановив обставини справи та ухвалив судове рішення  з 

додержанням  норм  матеріального 

і процесуального права.

Керуючись  п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, колегія

суддів, -

                                                 ухвалила :

Апеляційну

скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської

ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову

Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня

2008 року -  залишити без змін.

Ухвала  Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може

бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України

протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

Повний

текст ухвали складено 17  березня 2009

року.

Головуючий:                                                                        

Л.М.Нагорна

 Судді:                                                                                   

В.А.Стежко

А.В.Суховаров