Рішення

від 04.09.2013 по справі 29/75/2011(18/78)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

04 вересня 2013 року Справа № 29/75/2011(18/78)

Провадження №16/913/1947/13

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Краснодон Луганської області

до Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області

про стягнення 62197 грн. 40 коп.

Суддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Берещенко Н.Ю.,

в присутності представників :

від позивача - не прибув ,

від відповідача - Скнаріна Н.М. , довіреність № 1684/10 від 29.12.2012

в с т а н о в и в:

суть спору : позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача вартості поліпшень нежитлового приміщення в сумі 100889,80 грн., одержаного позивачем в оренду від відповідача за договором від 02.01.2003 № 13 та втрат від інфляції в сумі 62197,40 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.13 касаційну скаргу позивача, підприємця ОСОБА_1, було задоволено частково та стягнуто на його користь з відповідача витрати, пов'язані з поліпшенням орендованого майна в сумі 100889,80 грн., щодо вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 62197,40 грн. справа направлена на новий розгляд.

Справа розглядається з урахуванням вимог ст. 111-12 ГПК України щодо обов'язковості вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції.

Доводи позивача ґрунтуються на:

· договорі оренди комунального майна від 02.01.03 № 13, укладеному між ним та КП "Управління житлово-комунального господарства № 1", згідно з яким останнє передало позивачу в оренду нежитлове приміщення, площею 314 м 2 , яке є власністю територіальної громади м. Краснодона і розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Пунктом 6.3 договору встановлено, що орендар (позивач) має право з письмового дозволу орендодавця і за згодою власника проводити реконструкцію орендованого майна;

· договорі на внесення змін від 09.07.07, згідно з яким було змінено орендодавця, їм став відповідач по справі, крім того, змінена редакція п. 6.3 договору та договір доповнено пунктом 7.5, згідно з яким орендодавець зобов'язаний відшкодувати орендарю вартість здійснених останнім невід'ємних поліпшень орендованого майна за наявності дозволу орендодавця на такі поліпшення, у межах суми збільшеної вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень;

· частині 2 статті 625 ЦК України.

Відповідач , Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради (далі - Управління ), проти вимоги щодо стягнення інфляційних збитків заперечує посилаючись на те, що претензію на адресу Управління позивач направив 16 червня 2009 року, однак ця претензія була виставлена на суму 79598,21 грн., тобто позивач не звертався з вимогою про сплату боргу в розмірі 100889 грн.

За таких обставин, вважає відповідач, позивач не обґрунтував належним чином початок періоду прострочення обов'язку відповідача зі сплати боргу.

Враховуючи ці обставини, відповідач звернувся до суду з клопотанням про застосування строку позовної давності, оскільки позивачем наданий розрахунок розміру збитків з урахуванням індексу інфляції за період з 2005 по 2009 роки, в той час як строк позовної давності сплинув в 2012 році.

Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку .

Спірні відносини виникли з умови пункту 7.5 договору оренди комунального майна від 02.01.03 № 13 (далі - договір ), згідно з яким орендодавець зобов'язаний відшкодувати орендарю вартість здійснених останнім невід'ємних поліпшень орендованого майна (Т. 1, а.с. 71 - 76).

При цьому, за правилом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що у відповідності з пунктом 7.5 договору позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, 16 червня 2009 року звернувся до відповідача, Управління, з претензією про відшкодування частини витрат на капітальний ремонт їдальні на суму 79 598,21 грн. (т. 2, а.с. 28).

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто в силу закону і відповідно до умов договору відповідач мав сплатити позивачеві вартість ремонтних робіт на суму 79 598,21 грн. до 24 червня 2009 року, при цьому строк позовної давності щодо стягнення цієї суми мав сплинути 24 червня 2012 року , з чим погодився й представник відповідача.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення суми боргу в розмірі 100889,80 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 62197,40 грн. 18 березня 2010 року , про що свідчить відповідний напис "сдано 18.03.2010" та проставлений штамп канцелярії суду за № 97 "19 бер. 2010" (Т. 1, а.с. 2).

Таким чином, позивачем не пропущений строк давності щодо вимоги про стягнення інфляційних нарахувань.

У судовому засіданні 14.08.13 позивач надав письмові заперечення на відзив відповідача, в яких, крім іншого, посилаючись на ч. 2. ст. 625 ЦК України, зазначив, що загалом сума інфляційних нарахувань з урахуванням 3% річних складає 23049,19 грн. До письмових заперечень доданий новий розрахунок інфляції та 3% річних відсотків.

Оскільки при подачі позову вимога про стягнення 3% річних не заявлялась, враховуючи, що у письмових поясненнях від 12.08.13 позивач зазначив, що підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі та не висунув цю вимогу, суд розглядає спір без врахування наведеного розрахунку 3% річних.

Щодо розрахунку інфляційних втрат, суд не погоджується з ним з наступних підстав.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, річні відсотки нараховані на суму боргу в розмірі 100889,80 грн., натомість претензія відповідачу була пред'явлена на суму боргу в розмірі 79 598,21 грн.

Крім того, позивачем невірно взято період нарахування: з 2005 по 2009 рік включно, тоді як правильним періодом нарахування є період з дати, коли у позивача виникло право грошової вимоги, тобто з 25 червня 2009 року.

За таких обставин сума інфляційних втрат має становити з суми пред'явленого у претензії боргу в розмірі 79 598,21 грн. за період з липня по грудень 2009 року 2738,47 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність заявленої суми річних відсотків частково, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню частково.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради , 94407, Луганська обл., м. Краснодон, пл. Леніна, 8, код 25371460 , на користь позивача, підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ід. код НОМЕР_1 , суму інфляційних нарахувань в розмірі 2738,47 грн., судовий збір в сумі 31,35 грн.

3. У задоволенні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 59458,93 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 04.09.13 .

Суддя А.Г. Ворожцов