Рішення

від 03.09.2013 по справі 914/1591/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2013 р. Справа № 914/1591/13

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Ділай У.І., судді: Петрашко М.М., Сухович Ю.О.

При секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Терра Банк», м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Захід», м. Городок

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтербуд», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: Жолкевський Ростислав Казимирович, с. Зимна Вода

про: визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р.

Представники :

Від позивача: Кісь В.С. - представник (Довіреність №112 від 06.04.2012р.)

Від відповідача-1: не з'явився.

Від відповідача-2: Столярчук А.Л. - представник (Довіреність б/н від 06.06.2013р.)

Від третьої особи: не з'явився

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Терра Банк», м. Київ до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Захід», м. Городок, відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтербуд», м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Жолкевський Ростислав Казимирович, с. Зимна Вода про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009р.

Заявлені у позові вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач-1 уклав з відповідачем-2 оскаржуваний Договір цесії, на підставі якого передав відповідачу-2 право, яке фактично відповідачу-1 вже не належало. При цьому одночасно із правом вимоги відповідач-1 передав відповідачу-2 увесь обсяг прав та обов'язків згідно Договору доручення та усіх укладених додатків до нього (п. 2.1.2. Договору цесії). Згода третьої особи на відступлення обов'язків по Договору доручення, що згідно умов останнього покладались на відповідача-1, не отримувалась. Тож укладення Договору цесії, на думку позивача, відбулось з порушенням встановленого законом порядку та в супереч норм закону (адже не можна відступити право, якого не існує, та передати будь-який обов'язок без згоди кредитора).

Ухвалою суду від 26.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.05.2013 р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи неодноразово відкладався.

З огляду на складність даного господарського спору, Ухвалою суду від 05.07.2013 р. було призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. За результатами автоматичного розподілу, проведеного згідно Розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області № 508 від 08.07.2013 р. членами колегії суддів окрім судді Ділай У.І. визначено суддів Мазовіту А.Б. та Петрашка М.М.

У зв'язку із відпусткою судді Мазовіти А.Б. керівником апарату господарського суду Львівської області видано Розпорядження № 675 від 27.08.2013 р. про повторний автоматичний розподіл члена колегії суддів у справі № 914/1591/13, за результатами якого членом колегії суддів замість Мазовіти А.Б. визначено суддю Сухович Ю.О.

В судових засіданнях представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача-2 проти позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву (вх. № 21542/13 від 10.06.2013 р.).

У поданому відзиві відповідач спростовує твердження позивача про відсутність права вимоги у Цедента за оспорюваним договором, а також заперечує право позивача звертатись із даним позовом,зазначаючи, що позивач не є стороною оспорюваного договору, та спірним договором не порушуються права та інтереси позивача.

Окрім того, відповідач-2 вказує, що Договір відступлення права вимоги від 12.12.2009р. був укладений із повним дотриманням вимог ст. 203 ЦК України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Третя особа вимоги позивача підтримала. У письмових поясненнях, поданих в канцелярію суду 01.08.2013р. (вх. № 30941/13 від 01.08.13р.) Жолкевський Ростислав Казимирович зазначає, що оскільки відповідач-1 був боржником за договором доручення, то його заміна повинна була відбуватися виключно за згодою Жолкевського Р.К, відповідно до вимог ст. 520 ЦК України. Оскільки такої згоди не було, то Договір про уступку права вимоги є таким, що не відповідає вимогам закону та має бути визнаний судом недійсним.

Для повного та всебічного з'ясування всіх обставин господарського спору суд, Ухвалою від 05.07.2013 р. витребував від Державного реєстратора Городоцької районної державної адміністрації реєстраційну справу ТзОВ «Універсал-Захід», оскільки згідно представленої суду Довідки з ЄДРЮО та ФОП № 022460 станом на 01.07.2013 р. за Кодом ЄДРПОУ: 33667309, який згідно матеріалів справи є кодом ЄДРПОУ відповідача-1, зареєстровано ТзОВ «Еліт Будування».

Також, суд в порядку ст. 30 ГПК України викликав в судове засідання приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гусака Р.Т. для дачі пояснень та представлення документів, що слугували підставою посвідчення Договору про відступлення права вимоги, зареєстрованого в реєстрі за № 2765 від 12.12.2009 р.

19.08.2013 р. у відповідь на запит суду від Державного реєстратора Городоцької районної державної адміністрації надійшов лист, в якому зазначається, що реєстраційна справа на ТОВ «Еліт будування» знаходиться в реєстраційній службі Городоцького районного управління юстиції Львівської області.

До листа Державним реєстратором додано Витяг з ЄДРЮО та ФОП станом на 15.08.2013 р., якою підтверджується, що за Кодом ЄДРПОУ: 33667309 зареєстровано ТОВ «Еліт будування».

Також із вищевказаного витягу вбачається, що 29.09.2011 р. у Державний реєстр внесено запис про припинення ТзОВ «Еліт Будування» у зв'язку з визнанням його банкрутом.

В судовому засіданні 27.08.2013 р. представником відповідача-2 надано суду Витяги з ЄДРЮО та ФОП № 389498 станом на 14.08.2013 р. та № 389499 станом на 25.07.2005 р., з яких вбачається, що ТзОВ «Еліт Будування» є правонаступником ТзОВ «Універсал-Захід» (запис про державну реєстрацію зміни повного найменування внесено 18.12.2009 р.).

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Р.Т. в судове засідання на виклик суду не з'явився. На адресу суду повернулась Ухвала суду від 05.07.13 р. направлена приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Гусаку Р.Т. з поштовою довідкою, в якій причиною повернення вказано, що за зазначеною адресою не проживає (не знаходиться).

В судовому засіданні 27.08.2013 р. оголошувалася перерва до 03.09.2013 р.

03.09.2013 р. від позивача в канцелярію суду поступило Пояснення № 257/304.6.1. від 02.09.2013 р., в якому позивач навів додаткові обґрунтування доводів щодо невідповідності оспорюваного Договору вимогам закону, а також доводів щодо порушення прав та інтересів ПАТ «Терра Банк» у спірних правовідносинах.

В судовому засіданні 03.09.2013 р. представник позивача доводи, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях підтримав, просив суд позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача-2 доводи позивача заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Явку представника третьої особи в судове засідання не забезпечено.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

В процесі розгляду справи судом встановлено:

22.08.2008 р. між ЗАТ «Терра Банк», правонаступником якого є ПАТ «Терра Банк» та Жолкевським Ростиславом Казимировичем було укладено Кредитний договір № 05-Ф/08/15, на виконання умов якого третій особі було надано Кредит в сумі 100 000 доларів США, за умови сплати 16 % річних та повернення кредиту згідно графіку в строк до 22.08.2011 р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Жолкевського Р.К. за Кредитним договором між позивачем та третьою особою укладено Договір іпотеки від 05.03.2007 р., згідно якого в іпотеку позивачу передано трикімнатну квартиру з усіма об'єктами, функціонально пов'язаними із зазначеним нерухомим майном, загальною площею 116,6 кв.м., житловою - 55,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. П.Тичини, буд. 2а, кв. 11.

У п. 1.2. Договору іпотеки вказано, що предмет іпотеки належить іпотекодавцеві - Жолкевському Р.К. на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Зимноводівської сільської ради № 215 від 06.08.2008 р. та зареєстрованого обласним комунальним підприємством ЛОР «БТІ та ЕО» 13.01.2008 р. за реєстровим № 19874893.

В процесі розгляду справи суд встановив, що квартиру № 11 по вул. Тичини, 2А в с. Зимна Вода Пустомитівського району Жолкевський Р.К. отримав від ТзОВ «Універсал-Захід» відповідно до умов Договору доручення № 12 від 05.03.2007 р. Умови даного Договору передбачали вчинення відповідачем-1 за дорученням третьої особи правочинів на створення нерухомого майна та організації будівництва об'єкта нерухомості (квартири в чотирьохповерховому житловому будинку за адресою: Пустомитівський р-н, с. Зимна Вода, вул.. Тичини, 2А), а саме: квартири з проектним № 11, поверх 4, загальна площа згідно проекту 121,1 кв.м., кількість кімнат 4.

Нерухоме майно третій особі передано згідно Акту приймання-передачі від 08.07.2008 р., підписаного директором ТзОВ «Універсал-Захід» Малець Н.М. та Жолкевським Р.К.

Згідно п. 3 Акту сторони засвідчили, що умови Договору доручення № 12 від 05.03.2007 р. виконані повністю, претензій, пов'язаних з виконання вищевказаного Договору сторони не мають.

Однак, 26.02.2009 р. між ТзОВ «Універсал-Захід» та Жолкевським Р.К. підписано Додаток № 2 до Договору № 12 від 05.03.2007 р., п. 1 якого передбачено, що станом на 26.02.2009 р. відповідно до Договору доручення № 12 від 05.03.2007 р. основний борг Жолкевського Р.К. перед ТзОВ «Універсал-Захід» становить 302 750,00 грн.

Також 26.02.2009 р. ТзОВ «Універсал-Захід» та Жолкевський Р.К. підписали Додаток № 3, у якому погодили терміни сплати заборгованості по Договору доручення № 12 від 05.03.2007 р.

Докази сплати Жолкевським Р.К. сум, визначених Додатками № 2 та 3 до Договору № 12 від 05.03.2007 р. в матеріалах справи відсутні.

12.12.2009 р. між ТзОВ «Універсал-Захід» та ТзОВ «Фірма «Інтербуд» укладено Договір про відступлення права вимоги, п. 1.1. якого передбачав, що ТзОВ «Універсал-Захід» уступає ТзОВ «Фірма «Інтербуд» вимогу, зазначену в п. 2.1. даного Договору, а саме: вимогу до громадянина Жолкевського Ростислава Казимировича, яка виникла на підставі Договору доручення № 12 від 05.03.2007 р., укладеного між ТзОВ «Універсал-Захід» та Жолкевським Р.К. та підтверджується документами, зазначеними в Акті приймання-передачі документів від 12.12.2009 р., що є невід'ємною частиною даного Договору та одночасно фіксує виконання сторонами його умов. Розмір вимоги до Жолкевського Р.К., що уступається згідно даного Договору становить 302 750,00 грн. основного боргу. Станом на день укладення даного Договору прострочена заборгованість не погашена.

У відповідності до п. 3.2. Договору про відступлення права вимоги ТзОВ «Універсал-Захід» зобов'язалося в 10-ти денний термін з моменту укладення Договору та підписання Актів приймання-передачі документів повідомити боржників про уступку вимоги. На виконання вимог наведеного пункту Договору 12.12.2009 р. ТзОВ «Універсал-Захід» було скеровано Жолкевському Р.К. Лист № 243/12/09, в якому повідомлено про зміну кредитора за Договором доручення № 12 від 05.03.2007 р.

У позовній заяві позивач зазначає, що Договір про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. не відповідає вимогам закону, зокрема ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 514, ст.ст. 520, 1005, 1006 ЦК України, а також порушує законні права та інтереси ПАТ «Терра Банк», у зв'язку з чим позивач просить суд даний Договір визнати недійсним.

Вищенаведену позицію позивач обґрунтовує тим, що на момент підписання оспорюваного Договору уступленої відповідачем-1 вимоги фактично не існувало, оскільки зобов'язання за Договором доручення № 12 від 05.03.2007 р. Жолкевським Р.К. виконано у повному обсязі, про що свідчить підписаний ТзОВ «Універсал-Захід» та Жолкевським Р.К. Акт приймання-передачі квартири від 08.07.2008 р. Таким чином Договір доручення не можна вважати таким, що спрямований на реальне настання обумовлених ним наслідків, що згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України є підставою для визнання такого Договору недійсним.

Окрім того, позивач зазначає, що обов'язки повіреного за Договором доручення передавалися без згоди довірителя, в даному випадку Жолкевського Р.К., що є порушенням приписів ст.ст. 520, 1005 ЦК України.

Підставність оскарження ПАТ «Терра Банк» Договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. позивач обґрунтовує тим, що укладенням цього Договору порушуються його права як іпотекодержателя за Договором іпотеки від 05.03.2007 р.

Позивач стверджує, що уклавши Договір цесії на умовах, що протирічать дійсному стану розрахунків та вимогам чинного законодавства відповідачі тим самим нівелювали гарантії того, що Жолкевський Р.К. є законним власником переданої в іпотеку квартири, а також створили правові підстави та можливість оскарження відповідачем-2 укладеного за участю третьої особи Договору доручення.

До матеріалів справи позивачем додано документи, з яких вбачається, що у 2010 р. ТзОВ «Фірма «Інтербуд» як новий кредитор за Договором доручення № 12 від 05.03.2007 р. звернулося до Пустомитівського районного суду Львівської області із позовом до ТзОВ «Універсал-Захід» та Жолкевського Р.К., в якому просив визнати недійсним Договір доручення № 12, скасувати свідоцтво про право власності на квартиру, скасування реєстрації в єдиному реєстрі прав на нерухоме майно, виселення та визнання права власності на квартиру.

Громадянин Жолкевський Р.К. у Поясненнях (вх. № 30941/13 від 01.08.2013 р.) вимоги позивача про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. підтримав, вказуючи, що даний Договір укладено без його згоди як кредитора за Договором доручення № 12 від 05.03.2007 р.

Суд, розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:

Загальні правові засади визнання правочину недійсним визначені у ст. 215 ЦК України, частина 1 якої передбачає що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 вищенаведеної правової норми визначено, що у разі, коли недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Схожі за змістом положення містить і ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із змісту позовної заяви як на підстави недійсності Договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. позивач посилається на невідповідність даного Договору приписам ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 514, ст.ст. 520, 1005, 1006 ЦК України.

Однак такі доводи позивача спростовуються наступним:

У відповідності до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Із суті правочину про відступлення права вимоги випливає, що наслідком вчинення такого правочину є передання первісним кредитором своїх прав новому кредитору та прийняття новим кредитором цих прав.

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, оспорюваним Договором про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. обумовлено перехід від ТзОВ «Універсал-Захід» до ТзОВ «Фірма «Інтербуд» належного відповідачу-1 права грошової вимоги до гр. Жолкевського Р.К. в розмірі 302 750,00 грн. , яке випливало із Договору доручення № 12 від 05.03.2007 р.

У позовній заяві позивач стверджує, що права вимоги, яке передавалось за Договором про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. фактично не існувало, оскільки свої зобов'язання за Договором доручення сторони виконали у повному обсязі - третьою особою було перераховано грошові кошти відповідачу-1 і як наслідок набуто право власності на квартиру № 11 по вул. Тичини, 2А в с. Зимна Вода Пустомитівського району.

Проте, як встановив суд належні та допустимі докази на підтвердження вищенаведених доводів позивача в матеріалах справи відсутні, а відтак такі доводи не можуть бути прийняті судом до уваги.

Акт приймання передачі від 08.07.2008 р., на який посилається позивач, належним доказом виконання Жолкевським Р.К. зобов'язань за Договором доручення не являється, оскільки підписанням в подальшому Додатків № 2 та № 3 від 26.02.2009 р. до Договору № 12 від 05.03.2007 р. гр. Жолкевський Р.К. визнав, що на момент підписання Акту грошові кошти по Договору доручення ним сплачені не були. Доказів сплати гр. Жолкевським Р.К. сум, визначених Додатками № 2 та 3 до Договору № 12 від 05.03.2007 р. суду не представлено.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту відсутності предмета оспорюваного Договору - уступленого права вимоги до третьої особи, а відтак і факту суперечності даного Договору вимогам ч. 1 ст. 514 та ч. 5 ст. 230 ЦК України.

Щодо тверджень позивача про суперечність оспорюваного Договору ст.ст. 520, 1005 ЦК України то суд зазначає наступне:

Згідно визначення ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Як встановив суд, у відповідності до умов Договору доручення № 12 від 05.03.2007 р. ТзОВ «Універсал-Захід» зобов'язалося за дорученням Жолкевського Р.К. вчиняти правочини на створення нерухомого майна та організацію будівництва об'єкта нерухомості (квартири в чотирьохповерховому житловому будинку за адресою: Пустомитівський р-н, с. Зимна Вода, вул. Тичини, 2А), а саме: квартири з проектним № 11, поверх 4, загальна площа згідно проекту 121,1 кв.м., кількість кімнат 4.

Положення ст. 1005 ЦК України визначають, що повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому разі повірений відповідає лише за вибір замісника.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що обов'язки згідно Договору доручення ТзОВ «Універсал-Захід» виконало у повному обсязі - квартиру № 11 по вул. Тичини, 2А в с. Зимна Вода Пустомитівського району було введено в експлуатацію та зареєстровано за Жолкевським Р.К. право власності на дане майно. Наведена обставина підтверджується зокрема Актом приймання-передачі від 08.07.2008 р., Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08.08.2008 р. та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19874855 від 13.08.2008 р.

Таким чином, згідно Договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. відповідач-1 фактично передав відповідачу-2 належне йому право вимоги до Жолкевського Р.К. щодо оплати по Договору доручення № 12 від 05.03.2007 р. Обов'язки повіреного за Договором ТзОВ «Універсал-Захід» фактично не передавало, так як такі були виконані.

Із врахуванням вищезазначеного, підстави стверджувати, що укладенням оспорюваного Договору доручення відповідачами було порушено приписи ст. 1005 ЦК України відсутні.

Також, з огляду на вищевикладені обставини, безпідставним суд вважає і твердження позивача та третьої особи про суперечність спірного Договору положенням ст. 520 ЦК України, оскільки в даному випадку внаслідок укладення Договору про відступлення права вимоги відбулася заміна кредитора, а не боржника третьої особи. Обґрунтованих доводів про те, які вимоги Жолкевського Р.К. як кредитора за Договором доручення було відступлено згідно Договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. суду не наведено.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що наявності вказаних у позовній заяві підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. позивачем не доведено та не обґрунтовано. Про інші підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним суду не відомо.

Окрім того, слід вказати, що за переконанням суду позивач не обґрунтував в чому полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів у даному спорі.

Згідно ст.8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При вирішенні спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Пленум Вищого господарського суду у Постанові № 11 від 29.05.2013 р. вказав, що у разі, коли чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК.

Відповідно до приписів ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд не погоджується із доводами позивача про те, що укладенням Договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. порушуються права ПАТ «Терра Банк» як іпотекодержателя квартири № 11 за адресою: Пустомитівський р-н, с. Зимна Вода, вул. Тичини, 2А, так як вчинення оспорюваного правочину жодним чином не торкається факту реєстрації за Жолкевським Р.К. права власності на вищевказане майно і не є підставою для заперечення чи припинення такого права власності.

Умови оспорюваного Договору визначають правовідносини відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи і правовідносин між ПАТ «Терра Банк» та Жолкевським Р.К. не стосуються.

Твердження позивача про те, що укладення оспорюваного Договору створило правові підстави та можливість оскарження відповідачем-2 укладеного за участю третьої особи Договору доручення, що в свою чергу може призвести до вибуття предмету іпотеки із власності Жолкевського Р.К. є лише припущенням про можливість порушення прав та інтересів позивача в майбутньому.

Позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено задовольняти не можна (аналогічну позицію викладено у Постанові Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р. ).

З огляду на вищенаведене суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» слід відмовити.

Також, враховуючи наявні в матеріалах справи Витяги з ЄДРЮО та ФОП № 389498 станом на 14.08.2013 р. та № 389499 станом на 25.07.2005 р. суд вважає за необхідне змінити найменування відповідача-1 з ТзОВ «Універсал-Захід» на ТзОВ «Еліт Будування» та провадження у справі щодо відповідача-1 припинити.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 207 ГК України, ст.ст. 203, 215, 514, 520, 1006 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 43, 49, п. 6 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Змінити найменування відповідача-1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Захід» на Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Будування».

2. Провадження у справі щодо відповідача-1 припинити.

3. В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.09.2013 р.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Петрашко М.М.

Суддя Сухович Ю.О.