Постанова

від 29.08.2013 по справі 803/1652/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року Справа № 803/1652/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представників позивача Шкоди С.І., Шпак Т.А.,

представника відповідача Сівчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Бош-Тепло» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 червня 2013 року № 0005062205,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Бош-Тепло» (ПП «Бош-Тепло») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 червня 2013 року № 0005062205.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що актом позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Бош-Тепло» за період з 01 грудня 2011 року по січень 2013 року з питань здійснення фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредо-Техніка-М» (ТзОВ «Кредо-Техніка-М»), проведеної Луцькою ОДПІ, встановлено порушення підприємством Податкового кодексу України (ПК України) в частині визначення податкового кредиту з податку на додану вартість (ПДВ), що призвело до його завищення на загальну суму 3 825,45 грн., в тому числі за грудень 2011 року на 3 335,20 грн. та за жовтень 2012 року на 488,25 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 25 червня 2013 року № 0005062205 підприємству донараховано грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 4 778,75 грн., з них податкове зобов'язання - 3 823,00 грн., штраф - 955,75 грн. Луцька ОДПІ у висновках акта перевірки, що став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, вказала, що господарські операції між ПП «Бош-Тепло» та ТзОВ «Кредо-Техніка-М» не підтверджені документально.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення 25 червня 2013 року № 0005062205 протиправним та просив його скасувати з таких підстав.

ПП «Бош-Тепло» на виконання основних видів діяльності уклало із ТзОВ «Кредо-Техніка-М» договір поставки від 29 березня 2011 року № 8. Податковому органу надано первинні документи на підтвердження виконання даного договору: податкові, видаткові накладні на поставку товару (перфоратора, нагрівачів) на загальну суму 22 940,74 грн. Товар доставлявся попутним транспортом, а тому товарно-транспортні накладні відсутні. Однак Луцька ОДПІ вважає, що оскільки товарно-транспортні накладні відсутні, то податкові накладні не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту. Крім того, податковий орган вказує на неможливість підтвердження здійснення господарських операцій через неможливість проведення зустрічної звірки із ТзОВ «Кредо-Техніка-М».

Позивач вважає, що в порушення Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, висновки акта перевірки носять суб'єктивний характер та ґрунтуються на припущеннях відповідача, на основі вибіркового аналізу первинних документів бухгалтерського і податкового обліку. Відповідач не врахував, що придбаний у ТзОВ «Кредо-Техніка-М» товар був реалізований, що свідчить про його використання у господарській діяльності підприємства.

З наведених підстав позивач просив задовольнити позов.

У письмовому запереченні проти адміністративного позову відповідач його вимог не визнав (а.с.41-42, том 1). В обґрунтування заперечення вказав, що матеріали перевірки позивача свідчать про завищення ним податкового кредиту у грудні 2011 року на 3 335,20 грн. та жовтні 2012 року на 488,25 грн. За результатом розгляду матеріалів перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення, яке оскаржує позивач, про донарахування грошового зобов'язання за основним платежем і штрафними санкціями - 3 823,00 грн. та 955,75 грн. відповідно.

Перевіркою встановлено, що згідно з договором поставки від 29 березня 2011 року №8 ТзОВ «Кредо-Техніка-М» мало поставити на умовах EXW та передати у власність позивачу товар , а позивач - прийняти та оплатити його. Пункт поставки - склад-магазин постачальника.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) складено акт від 16 січня 2013 року про неможливість проведення звірки ТзОВ «Кредо-Техніка-М» щодо господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Грандіор» (ТзОВ «Грандіор») за період з 01 по 31 грудня 2011 року (підприємство відповіді на запит податкової інспекції не надало, поштове повідомлення із запитом повернулося із відміткою пошти про відсутність за зазначеною адресою). Враховуючи, що первинні та інші документи ТзОВ «Кредо-Техніка-М» не надано, підприємство не знаходиться за адресою державної реєстрації, можливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами з 01 по 31 жовтня 2011 року відсутня.

З урахуванням наведеного та тієї обставини, що позивач не надав документального підтвердження здачі-приймання товару на складі постачальника (наказу на відрядження, розрахунку добових тощо), то ним не підтверджено фактичного здійснення господарської операції, а тому первинні документи - договори, податкові, видаткові накладні не можуть вважатися первинними документами, хоч і формально вони мають передбачені реквізити.

З наведених підстав відповідач вважає правомірним податкове повідомлення-рішення 25 червня 2013 року № 0005062205, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримують з підстав, наведених у позовній заяві, та просять їх задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні, та просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ. Зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 139136, довідки АА № 691215 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копією акта Луцької ОДПІ від 12 червня 2013 року № 3212/22.5/36892661 (а.с.9, 51-52 том 1).

З 03 по 05 червня 2013 року згідно із підпунктом 78.1.1 пунктом 78.1 статті 78 ПК України та на підставі наказу від 30 травня 2013 року № 1657 (а.с.146, том 1) Луцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Бош-Тепло» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Кредо-Техніка-М» за період з грудня 2011 року по січень 2013 року, результати якої оформлено актом від 12 червня 2013 року № 3212/22.5/36892661 (а.с.8-14, том 1, далі - акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 185.1, статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 3 825,45 грн., в тому числі за грудень 2011 року на 3 335,20 грн., за жовтень 2012 року на 488,25 грн. Доводи відповідача про порушення ПП «Бош-Тепло» податкового законодавства в частині формування податкового кредиту стосуються виключно взаємовідносин із ТзОВ «Кредо-Техніка-М» у грудні 2011 року, вересні 2012 року. Луцька ОДПІ в акті перевірки вказала на не підтвердження податкового кредиту позивача через відсутність у нього документів про транспортування товару, а також неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Кредо-Техніка-М». Актом перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) від 16 січня 2013 року № 180/22-719/37559703 (а.с.43-45, том 1) стверджується, що неможливо провести зустрічну звірку ТзОВ «Кредо-Техніка-М» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Грандіор» (ТзОВ «Грандіор») за період з 01 по 31 грудня 2011 року, оскільки останнє за адресою, вказаною в реєстраційних документах, не знаходиться, місцезнаходження посадових осіб невідоме, можливість підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинах із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями відсутня.

На підставі акта перевірки 25 червня 2013 року Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005062205 про донарахування позивачу грошового зобов'язання: 3 823,00 грн. основного платежу та 955,75 грн. штрафу відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України - у розмірі 25% від основного платежу (а.с.7, том 1).

Враховуючи те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Луцькою ОДПІ як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору воно перевірялось судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду, Луцька ОДПІ, заперечуючи проти адміністративного позову, не довела правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 25 червня 2013 року № 0005062205 з огляду на таке.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 стаття 9 цього Закону).

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правила формування податкового кредиту визначені ПК України. Так відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України. Для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Договори, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення є підставою для податкового та бухгалтерського обліку, якщо вони засвідчують факт вчинення господарської операції. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Судом встановлено, що між позивачем та ТзОВ «Кредо-Техніка-М» укладено договір поставки від 29 березня 2011 року № 8 (а.с.32-33, том 1). За умовами договору постачальник ТзОВ «Кредо-Техніка-М» зобов'язується поставити та передати у власність товар, а покупець ПП «Бош-Тепло» - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором. При цьому здача-приймання товару здійснюється на складі постачальника або покупця в залежності від умов поставки. Товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноваженими представниками сторін накладних (пункти 4.1-4.2 договору). Умовами договору також передбачено, що на вимогу покупця постачальник зобов'язаний надати сертифікат на товар, якщо даний вид товару підлягає сертифікації. Даний договір діє до 30 липня 2011 року і вважається продовженим до кінця року, якщо жодна із сторін не направить повідомлення про припинення договору.

Для перевірки позивач надав вказаний вище договір, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення, оформлені на його виконання. Копії цих документів наявні в матеріалах справи.

З податкових накладних, виданих позивачу його контрагентом, від 21 грудня 2011 року № 8 на суму 26 429,12 грн. (в тому числі ПДВ 4 404,85 грн.) та від 10 вересня 2012 року № 11 на суму 2 020,48 грн. (в тому числі ПДВ 488,25 грн.) слідує, що позивач придбав 2 перфоратора та 30 водонагрівачів акумуляційних - бойлерів (а.с.16, 18, том 1). Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що вбачається з акта ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 16 січня 2013 року № 180/22-719/37559703 (а.с.44, том 1), а отже мав право на видачу податкових накладних. Також на товар виписано видаткові накладні від 21 грудня 2011 року № РН-0000115, від 10 вересня 2011 року № РН-0000323 (а.с.15, 17, том 1). При цьому на підставі видаткової накладної від 04 вересня 2012 року № ВП-0000002 проведено повернення постачальнику 9 водонагрівачів, про що також свідчить розрахунок №12 від 10 вересня 2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (а.с.19-20, том 1).

Оплата за товар позивачем постачальнику здійснювалася відповідно до платіжних доручень від 31 серпня 2012 року № 121 на суму 5 000,00 грн., від 06 вересня 2012 року № 129 на суму 5000,00 грн., від 24 вересня 2012 року № 151 на суму 2 929,48 грн., від 28 вересня 2012 року № 170 на суму 5000,00 грн., від 18 жовтня 2012 року №180 на суму 5 011,22 грн. (а.с.21-25, том 1). Заборгованість перед постачальником у позивача відсутня.

Суму ПДВ, сплачену у ціні товару, позивач відніс до складу податкового кредиту, тобто, у грудні 2011 року 3 825,45 грн. (з урахуванням розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної) та 488,25 грн. у вересні 2012 року, що зафіксовано актом перевірки.

Контрагент позивача - ТзОВ «Кредо-Техніка-М» також у податковому обліку, як вбачається з матеріалів перевірки (а.с.12, 46, том1), відобразив у податковому обліку у складі податкових зобов'язань сплачену покупцем суму ПДВ. Разом з тим, розбіжність у сумі 1 069,65 грн. за даними автоматизованого співставлення зобов'язань та податкового кредиту платників податків пояснюється тим, що дані податкового обліку ТзОВ «Кредо-Техніка-М» оцінено лише за грудень 2011 року, без врахування повернення частини товару у вересні 2012 року. Крім того, суд звертає увагу, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В свою чергу, суд вважає безпідставними доводи Луцької ОДПІ про відсутність у позивача права на податковий кредит за операціями із ТзОВ «Кредо-Техніка-М» у зв'язку із відсутністю товарно-транспортних накладних чи інших документів, що підтверджують витрати на перевезення, доставку товару. Як встановлено у судовому засіданні з пояснень директора ПП «Бош-Тепло», такі документи у позивача відсутні, оскільки товар доставлявся у м. Луцьк за рахунок ТзОВ «Кредо-Техніка-М» попутним транспортом і прийнятий за місцем знаходження офісу ПП «Бош-Тепло» на підставі накладних, що відповідає пункту 4.1 договору поставки. В акті перевірки умови договору відтворено неповно, з акцентом на пункт поставки виключно на складі постачальника, що як вважає Луцька ОДПІ знаходився в м. Києві (а.с.10, том 1). На думку суду, такі висновки є упередженими та до того ж, відповідач не встановлював наявність чи відсутність у ТзОВ «Кредо-Техніка-М» складу ні в м. Києві, ні в будь-якому іншому місці.

Судом встановлено, що водонагрівачі акумуляційні - бойлери були поставлені позивачу відповідно до накладної від 21 грудня 2011 року № РН-0000115, а перфоратори - відповідно до накладної від 10 вересня 2012 року № РН-0000323 за адресою знаходження офісного приміщення ПП «Бош-Тепло», що знаходилося у м. Луцьку на вул. Президента Грушевського, 8/35 у період з 01 квітня 2011 року по 29 лютого 2012 року та на вул. Степана Бандери, 14 - з 02 квітня 2012 року, про що свідчать копії договорів оренди та суборенди нежитлових приміщень (а.с.1-8, том 2). Уповноваженою особою позивача на отримання товару був працівник ОСОБА_4, на якого і виписувались довіреності (а.с.157, 159-162, том 1).

Отже, судом встановлено порядок та умови поставки товару від постачальника до покупця, що спростовує доводи Луцької ОДПІ про відсутність наказів на відрядження, розрахунку добових тощо.

Перевіряючи економічну обґрунтованість придбання позивачем товарів за вказаною вище номенклатурою, судом встановлено, що одним із видів діяльності ПП «Бош-Тепло» є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, електромонтажні роботи, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування. Отже, поставка товару обумовлена господарською діяльністю позивача. Позивач підтвердив, що придбаний в ТзОВ «Кредо-Техніка-М» товар використаний ним в господарській діяльності - перфоратори введено в експлуатацію на підставі наказу від 02 квітня 2013 року № 1/04, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів; водонагрівачі - встановлено при капітальному ремонті Переспівського дошкільного навчального закладу, реалізовано окремим покупцям - фізичним та юридичним особам, про що свідчать копії договорів, актів приймання виконаних робіт КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт, податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, виписок з банківських рахунків (а.с.54-122, 136-137, том 1).

Встановлені судом обставини дозволяють зробити висновок про наявність у позивача підстав для податкового кредиту за господарськими операціями із ТзОВ «Кредо-Техніка-М», які відбулися та спричинили зміни майнового стану позивача. Відтак, договір поставки, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення, які не мають зауважень щодо їх оформлення, є первинними документами для бухгалтерського і податкового обліку.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення Кодексу про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Проте статтями 639, 657 ЦК України письмова форма договору купівлі-продажу товару такої категорії, що поставлялася позивачу, не вимагається. А тому відсутність нового письмового договору на 2012 рік не є підставою для визнання операцій такими, що не відбулися, як це помилково вважає представник відповідача.

Окрім того, неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Кредо-Техніка-М» - контрагента позивача - не є законодавчою підставою для його позбавлення права на податковий кредит, оскільки ПК України не містить таких обмежень. З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 29 березня 2013 року припинено державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Кредо-Техніка-М» у зв'язку із визнанням її банкрутом (а.с.35-36, том 1).

Позивач в свою чергу надав докази, з яких слідує, що взаємовідносини із ТзОВ «Кредо-Техніка-М» на підставі договору поставки від 29 березня 2011 року № 8 у нього були і в інші податкові періоди, тобто, така діяльність мала тривалий характер і щодо таких взаємовідносин з боку податкових органів зауважень не виникало: товар поставлявся на тих самих умовах, а потім реалізовувався кінцевому споживачу, або використовувався безпосередньо на підприємстві, про що свідчать первинні документи (а.с. 163-247, том 1).

З урахуванням викладеного висновок відповідача про безтоварний характер спірних операцій з поставки позивачеві товару ґрунтується на неправильній юридичній оцінці, а відтак не може бути визнаний об'єктивним. Правовідносини між позивачем та його контрагентом не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти. Зазначені операції здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача та його контрагента. Висновки ж Луцької ОДПІ щодо порушення ПП «Бош-Тепло» вимог податкового законодавства України мають характер припущень, а відтак, не можуть бути покладені в основу податкового повідомлення-рішення про донарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 4 778,75 грн., яке є необґрунтованим та суперечить чинному законодавству. Відтак, позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 25 червня 2013 року № 0005062205 слід задовольнити.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то за правилами частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України 114,70 грн. судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви згідно з квитанцією від 29 липня 2013 року № QS152201(а.с.2 том 1).

Керуючись статтями 2, 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 25 червня 2013 року № 0005062205.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Бош-Тепло» (43005, Волинська область, м. Луцьк, вул. Говорова, 2в, ідентифікаційний код 36892661) судові витрати у сумі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 03 вересня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк