Постанова

від 28.08.2013 по справі 811/1240/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

28 серпня 2013 року Справа № 811/1240/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр ВДМ» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр ВДМ» (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач), в якому просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /а.с.12-14/, визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.03.2013 року №0000250227 та №0000260227.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що позивачем отримало 29.03.2013 року податкові повідомлення-рішення за №0000250227 та №0000260227 від 28.03.2013 р., згідно до яких було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, застосовано штрафні (фінансові) санкції. Підставою винесення податкових повідомлень-рішень є акт №27/22-7/37097116 від 19.03.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Центр ВДМ», код за ЄДРПОУ 37097116, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Шакті Д», код ЄДРПОУ 34915420, за грудень 2010 року та ТОВ «Метаком-Миколаїв», код ЄДРПОУ 35512710, за березень 2011 року».

Позивач з винесеним податковим повідомленнями-рішеннями №0000250227 і №0000260227 від 28.03.2013 р. не згоден та вважає, що вони повинні бути скасовані.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Крім того, представником заявлено клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження /а.с.230/.

Відповідачем подано заперечення на заявлені позивачем вимоги, згідно яких зазначено, що у зв'язку з не підтвердженням податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Шакті Д» і ТОВ «Метаком Миколаїв» у позивача відсутнє право формування податкового кредиту: - за грудень 2010 року в сумі 2009,00 грн.; - за березень 2011 р. в сумі 1328,33 грн.. Крім того, перевіркою повноти визначення валових витрат за перевіряємий період встановлено їх завищення в частині взаємовідносин з ТОВ «Шакті Д» за 4 квартал 2010 року на суму - 10 045,00 грн., та взаємовідносин з ТОВ «Метаком Миколаїв» за 1 квартал 2011 року на суму - 6 642,00 грн..

На підставі цього, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити /а.с.75-80/.

Представник відповідача у судовому засідання заперечення підтримав в повному обсязі. Щодо розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр ВДМ» (код 37097116), зареєстроване як юридична особа 18.05.2010 року виконавчим комітетом Кіровоградської області, є платником податку на додану вартість /а.с.17-21/.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача, згідно наказу Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 12.03.2013 року №523 та п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-ВДМ» (код 37097116) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Шакті Д» (код 34915420) за грудень 2010 р. та ТОВ «Метаком-Миколаїв» (код 35512710) за березень 2011 р., за результатами якої 19.03.2013 р. складено акт №27/22-7/37097116 /а.с.26-46/.

На підставі акту 28.03.2013 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000250227, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 5006 грн., з яких 3337 грн. за основним платежем, 1669 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с.24/;

- №0000260227, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 6258 грн., з яких 4172 грн. за основним платежем, 2086 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с.23/.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. №2. З огляду на зазначену вище норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Надаючи оцінку податкових повідомлень-рішень, суд виходить із наступних обставин справи.

1. Щодо порушення вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення №0000250227 від 28 березня 2013 року.

Як встановлено в ході перевірки, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року встановлено його завищення в сумі - 2009 грн., та з 01.03.2011 по 31.03.2011 року встановлено його завищення в сумі - 1328 грн.. Зокрема, до складу податкового кредиту позивачем віднесено операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Шакті Д» (код 34915420) за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року на загальну суму ПДВ 2009 грн., та операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Метаком Миколаїв» (код 35512710) за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 року на загальну суму ПДВ 1328 грн..

Далі відповідачем зазначено, що у зв'язку з не підтвердженням податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Шакті Д» та ТОВ «Метаком Миколаїв» (акт від 14.07.11 р. №1100/231/34915420 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Шакті Д», код 34915420, ……», акт від 26.05.11 р. №696/23-325/35512710 «Про неможливість проведення зустрічної звірки СГ ТОВ «Метаком Миколаїв», код 35512710, …….»), у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту за грудень 2010 р. в сумі 2009,00 грн. та за березень 2011 р. в сумі 1328,33 грн..

Проте суд не погоджується з відповідачем з огляду на таке.

В акті перевірки від 19.03.2013 р. №27/22-7/37097116 не зазначено фактів визнання укладених між позивачем та ТОВ «Шакті Д», ТОВ «Метаком Миколаїв» угод (правочинів) нікчемними. Позиція відповідача, як контролюючого органу, в частині того, що встановлено ймовірну відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) позивачу від ТОВ «Шакті Д» та ТОВ «Метаком Миколаїв» є абсурдною та не може вказувати про наявність порушень п.1, 2 ст..215, п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України.

Також, відповідачем не зазначено порушень, допущених саме позивачем. Слід зазначити, що чинне на сьогодні податкове законодавство України не ставило і не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації).

Згідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач перебував у господарських правовідносинах з ТОВ «Шакті Д» (код ЄДРПОУ 34915420), ТОВ «Метаком Миколаїв» (код ЄДРПОУ 35512710) /а.с.188-203, 204-212/. Дані суб'єкти господарювання зареєстровані як юридичні особи у встановленому порядку /а.с.156-158, 174-176/.

2010 рік.

05.11.2010 року між позивачем (по договору - Замовник) та ТОВ «Шакті Д» (по договору - Виконавець) було укладено договір №1105/03 /а.с.47/. Виконання сторонами договору своїх зобов'язань підтверджено:

- рахунком №1207/04 від 07.12.2010 р., №1213/01 від 13.12.2010 р., №1228/02 від 28.12.2010 р. /а.с.48, 52, 56/,

- актом приймання-передачі робіт від 10.12.2010 р., від 17.12.2010 р., від 30.12.2010 р. /а.с.50, 54, 58/,

- платіжним дорученням №7 від 08.12.2010 р., №10 від 14.12.2010 р., №12 від 29.12.2010 р. /а.с.51, 55, 59/.

ТОВ «Шакті Д» виписано позивачу податкові накладні: від 08.12.2010 р. №120801 /а.с.49/, від 14.12.2010 р. №121401 /а.с.53/, від 29.12.2010 р. №122901 /а.с.57/, які мають всі необхідні реквізити.

2011 рік.

14.03.2013 року між позивачем (по договору - Замовник) та ТОВ «Метаком Миколаїв» (по договору - Виконавець) було укладено угоду №110314 щодо надання послуг вантажного автотранспорта з водієм (послуги з перевезення вантажів) /а.с.60-62/. Виконання сторонами своїх зобов'язань за даною угодою підтверджено актом приймання-передачі №03/30 від 30.03.2011 р. /а.с.64/.

ТОВ «Метаком Миколаїв» виписало позивачу податкову накладні №0000148 від 30.03.2011 р. /а.с.63/, що теж має всі необхідні реквізити.

Придбаний позивачем у ТОВ «Шакті Д» та ТОВ «Метаком Миколаїв» товар (роботи, послуги) використано у власній господарській діяльності /а.с.213-229/.

Відтак, суд приходить до висновку про спростовання тверджень відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту в період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року в сумі 2009 грн., з 01.03.2011 по 31.03.2011 року в сумі 1328 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2013 року №0000250227 є протиправним та підлягає скасуванню.

2. Щодо порушення вимог п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення №0000260227 від 28 березня 2013 року.

Як зазначено в акті від 19.03.2013 р. №27/22-7/37097116, перевіркою повноти визначення валових витрат за перевіряємий період встановлено їх завищення в частині взаємовідносин з ТОВ «Шакті Д» за 4 квартал 2010 току у сумі - 10 045 грн., та взаємовідносин з ТОВ «Метаком Миколаїв» за 1 квартал 2011 року у сумі - 6 642 грн.. Відповідно до викладеного позивачем було порушено п.1.32 ст.1, п.5.1, ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.9 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, (діючого на момент вчинення порушення), в результаті чого позивачем було завищено валові витрати за перевіряємий період всього в сумі 16 687 грн..

Проте суд не погоджується з цим.

Згідно до вимог п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, згідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є правовою підставою формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, господарські операції між позивачем та ТОВ «Шакті Д» у грудні 2010 р., ТОВ «Метаком Миколаїв» у березні 2011 р. мали реальний господарський характер та підтвердженні первинними документами, товари (роботи, послуги) використані позивачем у власній діяльності, а тому суд вважає безпідставними доводи відповідача в частині завищення позивачем валових витрат у 4 кварталі 2010 току на суму 10045 грн., у 1 кварталі 2011 року на суму 6642 грн..

Відтак, податкове повідомлення-рішення №0000260227 від 28.03.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши вартість придбаного товару (робіт, послуг), отримавши податкові накладні, складені належним чином, в зв'язку з чим ним сформовано валові витрати та податковий кредит у періоді, що перевірявся, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності формування ним таких витрат і податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Шакті Д» та ТОВ «Метаком Миколаїв».

Згідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї правової позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій, здійснених позивачем.

Відповідачем не доведено наявності фактів допущення позивачем, як платником податків, порушень податкового законодавства, зміст яких викладено в акті від 19.03.2013 р. №27/22-7/37097116.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі вищевикладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 114,70 грн. /а.с.15/ підлягає присудженню з держбюджету шляхом його безспірного списання з рахунків відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 28 березня 2013 року №0000250227.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 28 березня 2013 року №0000260227.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-ВДМ» (код за ЄДРПОУ 37097116), судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 114,70 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько