Постанова

від 29.08.2013 по справі 820/6470/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

29.08.2013 р. справа №820/6470/13-а Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

суддів - Бадюков Ю.В, Кухар М.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання - Таранова О.С.,

представників:

позивача - Рабинюк М.М., Гагун А.А.,

відповідача - не прибув,

третьої особи - Гранкін О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибхоз" до Державного агентства рибного господарства України, третя особа - Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області, проскасування рішення , - встановив:

Позивач, ТОВ «Рибхоз», звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому в порядку адміністративного судочинства висунув вимогу про скасування рішення відповідача, Державного агентства рибного господарства України, у формі наказу №296 від 23.07.2013 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірний наказ №296 від 23.07.2013 р. «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Берекського водосховища Первомайського району Харківської області», є незаконним та необґрунтованим, позаяк суб'єктом владних повноважень обраний помилковий мотив для прийняття даного рішення, а саме: недотримання планових показників вилову водних біоресурсів, які мають виключно рекомендаційний характер і не обов'язкові для дотримання. Посилаючись на викладені вище доводи, представники позивача у судовому засіданні просили суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.

Відповідач, Державне агентство рибного господарства України, з поданим позовом не погодився з мотивів необґрунтованості заявлених вимог.

Третя особа, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області, в письмових поясненнях виклав власну правову позицію по суті позову, зазначивши, що доводи ТОВ стосовно відсутності порушень у сфері рибогосподарської діяльності не відповідають дійсності, а спірне рішення Держирибагентства щодо скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Берекського водосховища є законним та обґрунтованим. У судовому засіданні представник третьої особи просив суд залишити позов без задоволення.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, допитавши свідків, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, ТОВ «Рибхоз» з метою промислового вирощування та вилову риби здійснював використання водного об'єкту - Берекського водосховища Первомайського району Харківської області на підставі Режиму рибогосподарської екплуатації Берекського водосховища Первомайського району Харківської області, затвердженого 22.03.2001р. (із змінами та доповненнями від 13.02.2006р. та від 18.01.2010р.; далі за текстом - Режим). Згідно з п.11 доповнень до Режиму від 18.01.2010р. обсяги улову риб-вселенців повинні складати у 2010р.: товстолобика - 31,2т., коропа - 6,1т., білого амура - 1,1т., у 2011р.: товстолобика - 32,4т., коропа - 6,4т., білого амура - 1,6т.; далі кожного року: товстолобика - 33,1т., коропа - 6,8т., білого амура - 1,8т. Фактичні обсяги улову риб-вселенців склали у 2010р.: товстолобика - 10,245т., коропа - 0,482т., білого амура - 0,240т.; у 2011р.: товстолобика - 21,757т., коропа - 2,478т., білого амура - 1,6т.; у 2012р.: товстолобика - 26,978т., коропа - 1,609т., білого амура - 1,305т.

23.07.2013 р. відповідачем, Державним агентством рибного господарства України, було видано спірний наказ №296, яким скасовано Режим рибогосподарської експулуатації Берекського водосховища Первомайського району Харківської області.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття спірного рішення суб'єктом владних повноважень обрано положення ст.ст. 13, 19, 59 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, а фактичною підставою слугувало судження суб'єкта владних повноважень про порушення користувачем вимог режиму у спосіб недотримання планових показників вилову риби, а саме: вилов риби у меншому обсязі від визначених Режимом планових показників.

Перевіряючи відповідність закону спірного рішення суб'єкта владних повноважень, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що спірні правовідносини, які склались з приводу реалізації суб'єктом господарювання права на спеціальне використання об'єктів тваринного світу, унормовані низкою актів законодавства, зокрема, приписами Закону України «Про тваринний світ», Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Водного кодексу України, Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства (затверджено постановою КМУ від 28.09.1996 року № 1192; далі за текстом - Тимчасовий порядок №1192), Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах (затверджено наказом Державного комітету рибного господарства України 15.01.2008р. №4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.01.2008р. за № 64/14755; далі за текстом - Інструкція №4).

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що за визначенням ст.1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об'єкта (його частини).

Зі змісту наведеної норми закону чітко і безумовно слідує, що за своєю правовою суттю режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта не наділяє особу правом на спеціальне використання об'єкту тваринного світу, а лише конкретизує параменти практичної реалізації згаданого права.

Слушність саме такого розуміння правової природи Режиму підтверджується положеннями ст.31 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», де зазначено, що з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об'єктів (їх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

А відтак, слід дійти до висновку, що Режим як юридичний документ за своєю правовою суттю та значенням є аналогом Правил промислового рибальства.

У силу ст. 35 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» позивач, як суб'єкт рибного господарства, зобов'язаний, зокрема, додержуватися правил рибальства.

Окрім того, ст. 26 Закону України «Про тваринний світ» на позивача покладено обов'язок не лише дотримуватися вимог, передбачених статтею 34 цього Закону, а й також здійснювати інші заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов відтворення рибних запасів, та утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях здійснення промислового рибальства.

Так, згідно з ч.2 ст.34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об'єктами тваринного світу, які здійснюють ведення мисливського та рибного господарства, зобов'язані в тому числі: раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, не допускати погіршення екологічного стану середовища існування тварин внаслідок власної діяльності, застосовувати природоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів; проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в тому числі штучне, диких тварин, збереження і поліпшення середовища їх існування; тощо.

У приписах ст.68 Водного кодексу України указано, що водокористувачі, яким надано в користування рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), зобов'язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову риби.

Однак, оцінивши добуті докази в їх сукупності, суд робить висновок, що з самого початку дії Режиму позивач не забезпечив поведінки добросовісного та сумлінного користувача, позаяк не вжив жодних заходів організаційно-правового характеру, спрямованих на покращення умов водного об'єкту - Берекського водосховища Первомайського району Харківської області, адже до компетентних органів державного управління з приводу рівня води у водосховищі не звертався, дозволу на спеціальне водокористування не одержував тощо.

Судом у ході розгляду справи також встановлено, що протягом 2010-2012р.р. позивач, ТОВ «Рибхоз» не забезпечив дотримання умов Режиму як аналога Правил рибальства в частині виконання показників улову риб-вселенців.

Вказані обставини сторонами не заперечуються і не спростовуються, натомість добровільно визнаються, підтверджені приєднаними до справи звітами ТОВ «Рибхоз» «Про вилов риби, добування інших водних живих ресурсів» за грудень 2011р., «Про обсяги вилову риби та інших водних живих ресурсів» на 01.01.2013р., а відтак, з огляду на приписи ст.ст.72 і 76 КАС України суд не вбачає підстав для додаткового дослідження вказаних обставин.

Суд відмічає, що відповідно до ст..17 Закону України «Про тваринний світ» спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об'єктами (ч.1 ст.17); спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу (ч.2 ст.17).

Між тим, як встановлено в ході розгляду справи, ані спеціального дозволу на використання об'єкту тваринного світу - Берекського водосховища Первомайського району Харківської області, ані дозволу на спеціальне водокористування, ані загальних підстав для використання означеного об'єкту як-то: укладеного в порядку Закону України «Про оренду землі» договору оренди земельної ділянки чи укладеного в порядку Водного кодексу України договору оренди водного об'єкту тощо, позивач не має.

Жодних дій по збільшенню чи збереженню рівня води у водосховищі або покращенню умов використання водосховища позивач не здійснював, такого наміру взагалі не мав.

Доводи позивача про відсутність у водосховищі необхідного для нормального розвитку риби рівня води судом відхиляються, так як у судовому засіданні представник позивача - директор ТОВ «Рибхоз» - особисто надав усні пояснення, згідно з якими в період осінь - початок літа кожного року водний об'єкт досягає максимальних показників рівня води. При цьому, позивач не подав до суду жодних належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів звернення до особи, яка експлуатує гідротехнічні споруди на водосховищі, з приводу збереження оптимального для розвитку риби рівня води, а також доказів пересихання русла річки, на якій створено водосховище. За таких обставин, посилання позивача на те, що недотримання планових показників улову риби згідно з Режимом сталося виключно внаслідок дії об'єктивного фактору - недостатнього рівня води у водосховищі суд вважає необґрунтованими.

Думка позивача про рекомендаційне значення показників улову риб-вселенців згідно з Режимом визнається судом хибною, оскільки текст Режиму в цій частині не містить слів або словосполучень «до», «не більше», «в межах» тощо чи подібних (схожих) за змістом фраз.

Підсумовуючи викладене, суд відзначає, що факт порушення позивачем умов Режиму знайшов підтвердження судовим розглядом.

Частиною 1 ст.19 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що право спеціального використання об'єктів тваринного світу припиняється в разі порушення встановленого законодавством порядку та умов спеціального використання об'єктів тваринного світу.

Органи, котрі уповноважені законодавцем на прийняття рішення про припинення права спеціального використання об'єктів тваринного світу, згадані в ст.59 Закону «Про тваринний світ» і в силу Указу Президента України від 16.04.2011р. №484/2011 «Про державне агенство рибного господарства України» до кола таких органів належить і відповідач.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З'ясувавши обставини спірних правовідносин та перевіривши їх добутими по справі доказами, суд наголошує, що спірне рішення відповідача про відкриття виконавчого провадження прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, котрі передбачені законом, позаяк повністю узгоджується з обставинами фактичної дійсності, які були з достатньою повнотою встановлені органом управління, юридична кваліфікація цих обставин є слушною, належна норма закону була обрана органом управління правильно, застосована вірно.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним наказом прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, не встановлено факту недотримання суб'єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, то позов належить залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибхоз» до Державного агентства рибного господарства України, третя особа - Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області, про скасування рішення - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 03.09.2013 р.

Головуючий суддя А.В. Сліденко

Судді Ю.В. Бадюков

М.Д. Кухар