Постанова

від 22.08.2013 по справі 812/6792/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2013 року Справа № 812/6792/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_6 (витяг з ЄДР від 12.03.2012 № 13280159)

Зброжик Є.А. (довіреність від 02.08.2013 № 61)

від відповідача - Назаренко Н.О. (довіреність від 11.06.2013 № 2/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс»

до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області

про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000292220,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 812/6792/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000292220, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочину між товариством з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» та приватним підприємством «Арикон» нікчемним;

- визнати протиправними дії відповідача щодо визнання податкових накладних від приватного підприємства «Арикон» до товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» за період з 01 травня 2011 року по 30 вересня 2011 року такими, що складені у порушення вимог чинного законодавства України;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000292220 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок додану вартість» на 85046,25 грн., у тому числі 74324,00 грн. - за основним платежем, 10722,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби в період з 15 травня 2013 року по 20 травня 2013 року проведено невиїзну позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» на підставі постанови старшого слідчого СВ Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби. За результатами перевірки складено акт від 27 травня 2013 року № 365/22-200/04-25364542 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» (код за ЄДРПОУ 25364542) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Арикон» (код за ЄДРПОУ 37156815) за період з 01 травня 2011 року по 30 вересня 2011 року». 31 травня 2013 року позивачем було подано на адресу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби заперечення. 06 червня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» отримано відповідь на заперечення та податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000292220, згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 74324,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10722,25 грн., всього на загальну суму 85046,25 грн. Позивач дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби вважає протиправними, а податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000292220 незаконним, оскільки акт перевірки від 27 травня 2013 року № 365/22-200/04-25364542 та викладені в ньому висновки Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, ґрунтуються виключно на акті перевірки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби від 10 лютого 2012 року № 324/236-37156815 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки приватного «Арикон», в якому зазначено, що господарські операції між приватним підприємством «Арикон» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів и транспортних засобів. Позивач зазначає, що між ним та приватним підприємством «Арикон» існували фактичні господарські відносини і були здійснені фактичні господарські операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей. До перевірки Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, позивачем були надані копії договорів складених з приватним підприємством «Арикон», копії платіжних доручень, копії податкових накладних виписаних приватним підприємством «Арикон», копії видаткових накладних, та копії документів щодо подальшого використання придбаних ТМЦ: розрахунки загальновиробничих витрат, підсумкові відомості ресурсів, акти приймання виконаних робіт за Формою № КБ-2в - тобто всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факти здійснення господарських операцій в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та статті 44 Податкового кодексу України. Оплата за придбані ТМЦ виконана у повному обсязі і здійснена згідно укладених угод між товариством з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» та приватним підприємством «Арикон», на підставі видаткових накладних та виставлених рахунків. У подальшому отримані від приватного підприємства «Арикон» ТМЦ, були використані при виконанні будівельних робіт та відображені в актах приймання виконаних робіт за Формою № КБ-2в, що підтверджує реальність виконання угод.

Відповідач, посилаючись на акт перевірки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби від 10 лютого 2012 року № 324/236-37156815 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Арикон» стверджує, що останнє, у порушення порядку створення, фактично було фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності, а посилаючись на копію протоколу допиту громадянина ОСОБА_4, визнає недійсними податкові накладні від приватного підприємства «Арикон» як такі, що підписані особою, яку не можливо ідентифікувати, не залучає та не користується будь-якими експертизами, які б мали бути проведені згідно чинного законодавства. Свої висновки, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби формує лише на підставі протоколу допиту громадянина ОСОБА_4 Податкова накладна до товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» складена саме приватним підприємством «Арикон», яке зареєстровано як платник податку в податковому органі та якому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (зазначений факт в акті перевірки від 27 травня 2013 року № 365/22-200/04-25364542 не заперечується). Всі складені примірники податкових накладних від приватного підприємства «Арикон» до товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» мають чітко визначений підпис та прізвище директора громадянина ОСОБА_4, повноваження якого підтверджуються копією довідки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції про взяття на облік платника податків та свідоцтвом платника ПДВ.

В акті перевірки приватного підприємства «Арикон», на який посилається відповідач, не доведено, яким чином відсутність необхідних умов та інше може впливати на чинність всіх укладених їм угод, за період, що перевірявся, та на правомірність формування показників податкової звітності, в тому числі формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість. Угоди між товариством з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» та приватним підприємством «Арикон» не визнані судом недійсними.

Приватне підприємство «Арикон» на момент укладання договорів було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровано платником податку на додану вартість, наділене цивільною правоздатністю та дієздатністю, мало усі реєстраційні документи встановлені чинним законодавством. Позивач, укладаючи угоди, діяв у межах діючого законодавства України та не був обізнаний щодо можливих недостовірних відомостей стосовно приватного підприємства «Арикон».

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 22 серпня 2013 року б/н (том 2, арк. справи 84-87). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.

Відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» (код ЄДРПОУ 25364542) в рамках відпрацювання постанови про призначення позапланової документальної перевірки від 22 квітня 2013 року старшим слідчим СВ Алчевської ОДПІ за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 грудня 2012 року за № 32012030170000007 за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України. За результатами якої складено акт від 27 травня 2013 року № 365/22-200/04-25364542 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» (код ЄДРПОУ 25364542) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 травня 2011 року по 30 вересня 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Арикон» (код ЄДРПОУ 37156815), яким встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 74324,00 грн. На підставі акту перевірки від 27 травня 2013 року № 365/22-200/04-25364542 винесено податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000292220. При проведенні перевірки встановлено, що позивач не мав передбачених Законом підстав для відображення результатів господарської діяльності із контрагентом ПП «Арикон», надані первинні документи не можуть вважатися належними виходячи з наступного. По-перше, товариством з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» укладено з приватним підприємством «Арикон» договори постачання від 04 травня 2011 року № 10, від 08 липня 2011 року № 11, від 22 серпня 2011 року № 12, від 29 серпня 2011 року № 14 про поставку на адресу позивача матеріалів, а саме: ванни моєчні, напільне покриття, краска, ґрунтовка та інше. Під час проведення перевірки позивачем не було надано документів, що підтверджують факт здійснення транспортних перевезень (надання послуг), про що перевіряючими було вручено запит від 27 травня 2013 року № 12901/22-200/15 про надання транспортних документів, яких не вистачає. Як на час перевірки, так і на теперішній час не має можливості встановити вид транспорту, розмір витрат та особу, яка понесла дані витрати. Що в свою чергу свідчить про відсутність доказів фактичного отримання товару та реального його транспортування. Крім того, позивачем не надано документів про якість продукції, що не дає встановити термін придатності товару та відсутня інформація щодо виробника товарів, отриманих від контрагента. По-друге, актом перевірки встановлена відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів (робіт, послуг). Відсутність факту продажу послуг контрагентами позивача унеможливлює прийняття будь-яких документів, як таких що підтверджують факт виконання послуг. Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6618/2012 за позовом ПП «Арикон» до Алчевської ОДПІ про визнання дій щодо проведення перевірки протиправними у задоволені позову відмовлено. По-третє, з протоколу допиту свідка від 24 січня 2013 року директора товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» ОСОБА_6 встановлено, що з директором ПП «Арикон» він не знайомий, договори укладено в присутності менеджера «ОСОБА_7», прізвище якого не знає, постачання будівельних матеріалів відбувалося транспортом ПП «Арикон» на територію будівельної дільниці. СВ Алчевської ОДПІ листом від 17 травня 2013 року № 2663/09 до перевірки надано протокол допиту ОСОБА_4 від 23 березня 2012 року щодо його відношення до діяльності ПП «Арикон», який за статутними документами є директором ПП «Арикон», згідно якого ОСОБА_4 зазначив, що він за домовленістю із знайомим зареєстрував ПП «Арикон» за винагороду без мети займатися підприємницькою діяльністю. Фінансово-господарську діяльність не вів, керівництво грошовими коштами на розрахункових рахунках не здійснював та нікого не уповноважував, підписував які-то документи, не усвідомлюючи їх суті. Таким чином, при проведенні перевірки встановлено відсутність реально задекларованих господарських операцій, що є безпосереднім доказом невідповідності задекларованих і фактичних даних господарських операцій для цілей податкового обліку платника податків. Тобто, встановлений факт в межах порушеної кримінальної справи створення товариства з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво) свідчить, що від імені ПП «Арикон» діяли особи, які не мали законних повноважень на їх представництво, на вчинення від його імені юридично-значимих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновником цього підприємства. А відтак, і податкові накладні, виписані від імені цих підприємств такими особами не мають значення звітного податкового документа та розрахункового документа, з яким підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» пов'язує право платника податку на додану вартість на включення сум податку до податкового кредиту. В четверте: щодо тверджень позивача, що оскільки укладені між ним та ПП «Арикон» договори не визнані недійсними, то існує презумпція правомірності цих правочинів, відповідач зазначив, що установлення факту недійсності, у тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов від 22 серпня 2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, товариство з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» (ідентифікаційний код 25364542) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області 14 квітня 1998 року за № 1 382 120 0000 002087, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 323055, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 12 березня 2012 року № 13280159 та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 2 жовтня 2012 року серії АА № 567592 (том 1, арк. справи 38, 39-40, 41-42).

На податковому обліку товариство з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» (ідентифікаційний код 25364542) перебуває у Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» зареєстроване платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість 253645412357, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24 лютого 2000 року № 17244656 (том 1, арк. справи 43).

Відповідно до наказу від 13 травня 2013 року № 520 згідно постанови старшого слідчого СВ Алчевської ОДПІ від 22 квітня 2013 року в рамках кримінального провадження № 32012030170000007 Ленінською об'єднаною державною податковою інспекцією у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» (код ЄДРПОУ 25364542) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Арикон» (код ЄДРПОУ 37156815) за період з 01 травня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 27 травня 2013 року № 365/22-200/04-25364542 (том 1, арк. справи 46-47, 48-67).

Актом перевірки від 27 травня 2013 року № 365/22-200/04-25364542 встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та пунктів 2, 5 та 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 74324,00 грн., у тому числі: травень 2011 року в сумі 31129,00 грн., червень 2011 року в сумі 310,00 грн., липень 2011 року в сумі 5789,00 грн., серпень 2011 року в умі 37096,00 грн. (том 1, арк. справи 67).

На підставі акта від 27 травня 2013 року № 365/22-200/04-25364542 Ленінською об'єднаною державною податковою інспекцією у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000292220, яким на підставі статті підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ, статті 123 глави 11 розділу ІІ, пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України товариству з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» (код ЄДРПОУ 25364542) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 85046,25 грн., у тому числі 74324,00 грн. - за основним платежем, 10722,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1, арк. справи 81).

За наслідками судового розгляду суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби від 06 червня 2013 року № 0000292220 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 85046,25 грн., у тому числі 74324,00 грн. - за основним платежем, 10722,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з таких підстав.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, між товариством з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» та приватним підприємством «Арикон» укладені договори від 04 травня 2011 року № 10, від 08 липня 2011 року № 11, від 22 серпня 2011 року № 12, від 29 серпня 2011 року № 14, на постачання товарно-матеріальних цінностей, визначених у специфікаціях до договору (том 1, арк. справи 109-115).

Здійснення господарсько-правових відносин товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» з приватним підприємством «Арикон» за договорами постачання від 04 травня 2011 року № 10, від 08 липня 2011 року № 11, від 22 серпня 2011 року № 12, від 29 серпня 2011 року № 14 підтверджується: видатковими накладними від 04 травня 2011 року № РН-0000025, від 02 червня 2011 року № РН-0000060, від 01 серпня 2011 року № РН-0000183, від 08 серпня 2011 року № РН-0000186, від 09 серпня 2011 року № 0000187, від 04 липня 2011 року № РН-0000213, від 28 вересня 2011 року № РН-0000224, від 30 вересня 2011 року № РН-0000226; податковими накладними від 04 травня 2011 року № 24, від 02 червня 2011 року № 286, від 04 липня 2011 року № 214, від 12 липня 2011 року № 213, від 01 серпня 2011 року № 153, від 08 серпня 2011 року № 182, від 25 серпня 2011 року № 186, від 30 серпня 2011 року № 191 (том 1, арк. справи 116-123, 124-131).

Податкова накладна від 04 травня 2011 року № 24 включена позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року за порядковим номером 1 (том 2, арк. справи 57-61).

Податкова накладна від 02 червня 2011 року № 286 включена позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2011 року за порядковим номером 14 (том 2, арк. справи 62-66).

Податкові накладні від 04 липня 2011 року № 214, від 12 липня 2011 року № 213 включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за липень 2011 року за порядковими номерами 1 та 7 відповідно (том 2, арк. справи 67-71).

Податкові накладні від 01 серпня 2011 року № 153, від 08 серпня 2011 року № 182, від 25 серпня 2011 року № 186, від 30 серпня 2011 року № 191 включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2011 року за порядковими номерами 1, 26, 32, 36 відповідно (том 2, арк. справи 73-78).

Оплата позивачем отриманих від приватного підприємства «Арикон» товарно-матеріальних цінностей підтверджується платіжними дорученнями від 12 липня 2011 року № 563, від 14 липня 2011 року № 566, від 25 серпня 2011 року № 625, від 29 серпня 2011 року № 630, від 30 серпня 2011 року № 631, від 13 вересня 2011 року № 661, від 28 вересня 2011 року № 426, від 29 вересня 2011 року № 429 (том 1, арк. справи 133-140).

Отримані від приватного підприємства «Арикон» товарно-матеріальні цінності використані позивачем під час виконання будівельних робіт на об'єкті - Міська лікарня № 7, в рамках виконання договору підряду від 04 травня 2011 року № 2, укладеного з Управлінням з питань будівництва Луганської міської ради, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за травень 2011 року, № 1 за серпень 2011 року, № 1 за вересень 2011 року, № 2 за жовтень 2011 року, та під час виконання будівельних робіт на об'єкті - Реконструкція будівлі за адресою: Коцюбинського, 14, в рамках виконання договору підряду від 11 липня 2011 року № 14, укладеного з Управлінням з питань будівництва Луганської міської ради, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2011 року, № 2 за грудень 2011 року (том 1, арк. справи 151-171, 172-199, 200-205, 206-221, 222-234, 235-242; том 2, 1-20, 21-28).

Сума податку на додану вартість по господарсько-правовим відносинам з приватним підприємством «Арикон» згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» включена позивачем до складу податкового кредиту у травні 2011 року в сумі 31129,01 грн., в червні 2011 року в сумі 309,72 грн., в липні в сумі 5788,56 грн., в серпні 2011 року в сумі 37096,30 грн. (том 2, арк. справи 154-167).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у травні-серпні 2011 року по фінансово-господарським відносинам з приватним підприємством «Арикон» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 74324,00 грн., що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 10722,25 грн.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних у товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс», як на доказ відсутності фактичного здійснення господарських операцій, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат витрат за автотранспортні послуги, а не витрат з придбання товарів.

Відсутність товарно-транспортних накладних у товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» не є перешкодою для формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість та не свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Також суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, і, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлені судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо визнання правочину між товариством з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» та приватним підприємством «Арикон» нікчемним та щодо визнання податкових накладних від приватного підприємства «Арикон» до товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» за період з 01 травня 2011 року по 30 вересня 2011 року такими, що складені у порушення вимог чинного законодавства України, залишаються судом без задоволенні з таких підстав.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (тут і надалі посилання на норми Податкового кодексу України наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків) відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984).

Згідно з пунктом 3 розділу I Порядку № 984 (тут і надалі посилання на норми зазначеного Порядку наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Згідно з пунктом 7 розділу IV Порядку № 984 за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» через оскарження дій Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо визнання правочину між товариством з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» та приватним підприємством «Арикон» нікчемним та щодо визнання податкових накладних від приватного підприємства «Арикон» до товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» за період з 01 травня 2011 року по 30 вересня 2011 року такими, що складені у порушення вимог чинного законодавства України, фактично оскаржує висновки акта перевірки від 27 травня 2013 року № 365/22-200/04-25364542.

Суд зазначає, що згідно діючого законодавства вказаний акт, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.

З огляду на вказане акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Крім того, суд враховує висновки Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України», відповідно до якого частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді. Тобто, умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав. Таким чином, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього розв'язати спір.

Судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи. У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах. Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку. Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод. При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право, охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір по суті вимог, суд виходить з того, що суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Дії податкового органу по призначенню та проведенню перевірки, складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

При цьому суд зазначає про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки за приписами статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори щодо оскарження дій суб'єкта владних повноважень відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд зазначає, що у випадку закриття провадження у справі, ці вимоги законодавства виконати не вбачається можливим з огляду на те, що такі вимоги як визнання протиправними дій податкового органу при проведенні перевірки платника податків не можуть бути оскаржені останнім в жодному з видів судочинства, окрім як в адміністративному.

З огляду ж на положення частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, а також на принцип диспозитивності, закріплений в статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позивач у справі адміністративного провадження вільний у виборі способів захисту свого порушеного права і суд не вправі за позивача вирішувати, з якими позовними вимогами йому слід звертатись до суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим у разі обрання особою при зверненні до суду способу захисту, який на переконання суду не відповідає об'єкту порушеного права, суд за результатами розгляду такої справи повинен відмовити позивачу у задоволенні таких позовних вимог, а не закривати провадження у справі, позбавляючи по суті таким чином особу самого права на звернення до суду.

З таких підстав адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищезазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру в сумі 850,46 грн.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 серпня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000292220 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби від 06 червня 2013 року № 0000292220 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок додану вартість» на 85046,25 грн., у тому числі 74324,00 грн. - за основним платежем, 10722,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» (ідентифікаційний код 25364542, місцезнаходження: 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 36) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 850,46 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень сорок шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27 серпня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська