Ухвала

від 15.10.2013 по справі 812/6792/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року справа №812/6792/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Карпушової О.В., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщені суду апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі № 812/6792/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочину між товариством з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» та приватним підприємством «Арикон» нікчемним, визнання протиправними дії відповідача щодо визнання податкових накладних від приватного підприємства «Арикон» до товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» за період з 01 травня 2011 року по 30 вересня 2011 року такими, що складені у порушення вимог чинного законодавства України, а також визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000292220 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби від 06 червня 2013 року № 0000292220 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 85046,25 грн., у тому числі 74324,00 грн. - за основним платежем, 10722,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень податкового законодавства при господарських операціях з ПП «Арикон», що було виявлено в ході документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Апелянт посилається на відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача та нікчемність укладених з ПП «Арикон» угод, а тому і безпідставність формування позивачем податкового кредиту на підставі первинних документів, виданих за цими господарськими операціями.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку відповідача та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача відповідно до наказу від 13 травня 2013 року № 520 згідно постанови старшого слідчого СВ Алчевської ОДПІ від 22 квітня 2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Арикон» за період з 01 травня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 27 травня 2013 року № 365/22-200/04-25364542 (далі Акт перевірки) (том 1, арк. справи 46-47, 48-67).

Згідно висновків Акту перевірки відповідачем встановлені порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та пунктів 2, 5 та 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 74324,00 грн., у тому числі: травень 2011 року в сумі 31129,00 грн., червень 2011 року в сумі 310,00 грн., липень 2011 року в сумі 5789,00 грн., серпень 2011 року в сумі 37096,00 грн.

Висновки в Акті перевірки ґрунтуються на тому, що угоди, укладені позивачем з ПП «Арикон», є безтоварними та нікчемними, у зв'язку з тим, що позивачем під час перевірки не були надані документи, що підтверджують факт здійснення транспортних перевезень придбаних товарів.

06.06.2013 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000292220, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 85046,25 грн., у тому числі 74324,00 грн. - за основним платежем, 10722,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1, арк. справи 81).

Також встановлено, що між позивачем та ПП «Арикон» були укладені договори від 04 травня 2011 року № 10, від 08 липня 2011 року № 11, від 22 серпня 2011 року № 12, від 29 серпня 2011 року № 14, на постачання товарно-матеріальних цінностей, визначених у специфікаціях до договору (том 1, арк. справи 109-115).

На підтвердження реального виконання зобов'язань за вищенаведеними договорами позивачем були надані видаткові накладні від 04 травня 2011 року № РН-0000025, від 02 червня 2011 року № РН-0000060, від 01 серпня 2011 року № РН-0000183, від 08 серпня 2011 року № РН-0000186, від 09 серпня 2011 року № 0000187, від 04 липня 2011 року № РН-0000213, від 28 вересня 2011 року № РН-0000224, від 30 вересня 2011 року № РН-0000226; податкові накладні від 04 травня 2011 року № 24, від 02 червня 2011 року № 286, від 04 липня 2011 року № 214, від 12 липня 2011 року № 213, від 01 серпня 2011 року № 153, від 08 серпня 2011 року № 182, від 25 серпня 2011 року № 186, від 30 серпня 2011 року № 191 (том 1, арк. справи 116-123, 124-131). Вищевказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних (том 2, арк. справи 57-71, 73-78).

Оплата позивачем отриманих від приватного підприємства «Арикон» товарно-матеріальних цінностей підтверджується платіжними дорученнями від 12 липня 2011 року № 563, від 14 липня 2011 року № 566, від 25 серпня 2011 року № 625, від 29 серпня 2011 року № 630, від 30 серпня 2011 року № 631, від 13 вересня 2011 року № 661, від 28 вересня 2011 року № 426, від 29 вересня 2011 року № 429 (том 1, арк. справи 133-140).

Отримані від приватного підприємства «Арикон» товарно-матеріальні цінності використані позивачем під час виконання будівельних робіт на об'єкті - Міська лікарня № 7, в рамках виконання договору підряду від 04 травня 2011 року № 2, укладеного з Управлінням з питань будівництва Луганської міської ради, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за травень 2011 року, № 1 за серпень 2011 року, № 1 за вересень 2011 року, № 2 за жовтень 2011 року, та під час виконання будівельних робіт на об'єкті - Реконструкція будівлі за адресою: Коцюбинського, 14, в рамках виконання договору підряду від 11 липня 2011 року № 14, укладеного з Управлінням з питань будівництва Луганської міської ради, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2011 року, № 2 за грудень 2011 року (том 1, арк. справи 151-171, 172-199, 200-205, 206-221, 222-234, 235-242; том 2, 1-20, 21-28).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про неможливість фактичного здійснення між позивачем та ПП «Арикон» господарських операцій, а також про те, що проведені операції не мають реального товарного характеру, свого підтвердження не знайшли, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В частині відмови в задоволені решти позовних вимог постанова суду першої інстанції сторонами по справі не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6. ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових і видаткових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів нікчемності або визнання недійсним правочину, що був укладений позивачем з ПП «Арикон».

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що, на момент здійснення відповідачем перевірки, реальність господарської операції між позивачем та ПП «Арикон» підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, тому позивачем податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ПП «Арикон» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Доводи апелянта про відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження господарський операцій з ПП «Арикон» судом до уваги не приймаються, оскільки ці документи не впливають на формування податкового кредиту, а реальність здійснення господарських операцій позивача з ПП «Арикон» підтверджена іншими дослідженими судом доказами, які відповідачем не спростовано.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «Арикон» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі № 812/6792/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року №0000292220 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

О.В. Карпушова

М.Г. Сухарьок