Рішення

від 11.03.2009 по справі 22/397-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/397-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.09р.

Справа № 22/397-08

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", м. Кривий Ріг 

до  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: Відкрите акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг 

про стягнення 273249 грн. 00 коп.

Суддя  Л.Д. Пуппо

Представники:

 Від позивача:Харитонова М.О. - дов. № 4647 від 02.09.08.

                          Мордовець Т.В. - дов. від 14.01.09 №83

Від відповідача: Філоненко Т.А. - дов. № 105 від 01.01.09.

                           Шляєв І.В. - дов. від 01.01.09 №397

Від третьої особи: Мордвінкін С.В. - дов. № 53-02/2284-Д від 29.12.08. 

СУТЬ СПРАВИ

   Позивач просить  стягнути  273249 грн. безпідставно списаної  з його особового рахунку  плати за користування вагонами №№ 61788477, 61804258, 61862231.

  Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на частковий пропуск строку позовної давності.

  22.01.09. за клопотанням відповідача судом було залучено до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг.

  Третя особа вважає  вимоги   безпідставними.

             ВСТАНОВЛЕНО

  Між ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" та ДП "Придніпровська залізниця" укладено договір № ПР/МД - 04-2-10/НЮ - 323 ДЧ від 26.05.04. Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат", яка примикає до станції Рокувата ДП "Придніпровська залізниця" .

   Між ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" та ВАТ "Суха Балка" укладено договір № 1598/92 від 24.12.2007 р. на надання послуг останньому, а саме: по подачі і прибиранню вагонів, до місць навантаження-розвантаження, підготовці.

   04.02.08 р. на під'їзній колії ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат", з його вини під час виконання маневрових робіт групою вагонів стався схід з рейок 5-ти вагонів, а саме: № 63361968, 62498779,  61788477, 61804258, 61862231, що підтверджується актами форми ВУ-25 про пошкодження вагонів №5 від 09.02.08., №7 від 09.02.08., №1 від 25.12.08.,  №2 від 25.12.08., №3 від 25.12.08.

  За період з 21.04.08. по 12.10.08 відповідачем  з особового рахунку позивача списана  плата за користування вагонами №№№ 61788477, 61804258, 61862231 в сумі 273249 грн. Що підтверджується документами, наданими до матеріалів справи.    

   Представники позивача і третьої особи поясняли, що вагони були несправні, про несправність залізниця була повідомлена. До того ж  на відомостях плати за користування спірними вагонами проставлена позначка "несправні вагони".

   І тільки 25.12.08., вже після порушення провадження у справі залізницею  були складені акти форми ВУ-25М № 1, 2, 3 про пошкодження вищезазначених вагонів. Тобто у спірному періоді вагони не числилися несправними, знаходилися  у позивача, за що залізниця нараховувала плату за їх користування.

  З огляду на викладене, суд вважає позов таким, що підлягає  задоволенню, оскільки по причині своєї бездіяльності щодо своєчасного складання  актів для свідчення факту несправності спірних вагонів, за достатньо довгий строк нараховувала плату за їх користування, яка, на думку суду підлягає поверненню позивачу, як виявилося, безпідставно нараховану.

   Як зазначалося вище, позов підлягає задоволенню, проте частковому, виходячи з наступного:

       відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.  

       Позовна давність для позовів до залізниць встановлена, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.

      Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки.

     Частиною  другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

     Це стосується і положень про позовну давність.

     Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

     Згідно з частиною четвертою статті 315 Господарського кодексу України для пред'явлення заявником до перевізника  позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів до залізниць, зокрема, статтею 136  Статуту залізниць України передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

 Відтак, з огляду на положення статей 134, 136 Статуту залізниць України, вказаний термін позовної давності у даній справі пов'язаний з днем настання подій, що є підставою для подання позову, а саме, з днем видачі вантажу та виявлення при цьому його недостачі, засвідченої комерційними актами.

    Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

   Звертаючись до суду з даним позовом 05.12.08. про стягнення грошових коштів за документами, складеними в період з 21.04.08 р. по 04.06.08 р. , позивач  цей строк пропустив.

      Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

      Позивач не  клопотав про відновлення пропущеного строку, не подав докази наявності поважних причин пропущення позовної давності.

      Таким чином, стягненню підлягають 144000 грн., списані залізницею у період з 05.06.08., а кошти в сумі 129249 грн., списані поза межами строку позовної давності (у період з 21.04.08. по 04.06.08. включно) стягненню не підлягають, оскільки в цій частині позивачем пропущений строк давності на їх стягнення.          

      Керуючись статтями 267  Цивільного кодексу України, статтею 223, 224, частиною 4 статті 315 Господарського кодексу України, статтями 62, 134, 136 Статуту залізниць України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                        ВИРІШИВ

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця м.Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", м. Кривий Ріг 144000 грн. основної суми, 1440 грн. державного мита, 62 грн. 19 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

    В решті вимог відмовити.

                           Суддя                                           Пуппо Л.Д.