Рішення

від 02.02.2009 по справі 46/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2009 р.                                                Справа № 46/217

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна група “Конкорд”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Симпатик”

Простягнення 1 899,32 грн.

                                                                                        Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачаКачмазов Р.М. —представник за довіреністю від 06.01.2009 р. № 484

Від відповідача не з'явився

У судовому засіданні, яке відбулося 02.02.2009 р., за згодою присутнього представника судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна група “Конкорд” звернулося до суду з позовом № 462 від 05.12.2008 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Симпатик” 1 641,60 грн. заборгованості за товар, поставлений відповідно до договору № В-1375 від 04.08.2008 р., 3,51 грн. 3 % річних, 6,24 грн. інфляційних втрат, 27,97 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/217 від 15.12.2008 р., яку призначено до розгляду на 19.01.2009 р.  

У судове засідання, призначене на 19.01.2009 р. представники сторін не прибули, про причини свого неприбуття суд не повідомили, документів на виконання вимог ухвали від 15.12.2008 р. не надали.

19.01.2009 р. через канцелярію суду відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 19.01.2009 р. розгляд справи було відкладено на 02.02.2009 р.

02.02.2009 р. відповідач повторно уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/217 від 15.12.2008 р. та 19.01.2009 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

В ході судового розгляду спору представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна група “Конкорд” підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість, що складає вартість переданого у власність, але не оплаченого товару, пеню, інфляційну складову боргу та 3 % річних з простроченої суми.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір, видаткові накладні, якими підтверджується приймання-передача товару, розрахунок ціни позову.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

04.08.2008 р Товариство з обмеженою відповідальністю “Симпатик” в якості покупця та Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна група “Конкорд” в якості постачальника уклади договір № В-1375, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити товар покупцю, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його на умовах даного договору.  

Згідно з п. 1.2 даної угоди право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.  

Відповідно до п. 7.1 та 7.2 договору № В-1375 оплата за поставлені товари здійснюється відповідачем в національній валюті України на поточний рахунок позивача протягом сорока п'яти календарних днів з моменту отримання відповідачем товару.

Аналіз умов угоди від 04.08.2008 р. № В-1375 дає підстави стверджувати про виникнення між сторонами зобов'язань з договору поставки.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав взяті на себе договором від 04.08.2008 р. зобов'язання, а саме: поставив товар загальною вартістю 1 641,60 грн., а відповідач —прийняв його у власність, що підтверджується видатковими накладними № КН-0015284 від 17.09.2008 р. на суму 367,20 грн., № КН-0015681 від 24.09.2008 р. на суму 734,40 грн., № КН-0016508 від 04.10.2008 р. на суму 540,00 грн.

За твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, станом на час його звернення до суду, відповідач не оплатив вартість отриманого товару, чим порушив умови укладеного правочину та чинне законодавство, що регулює зобов'язальні правовідносини господарюючих суб'єктів.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом  України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений паро дату, час і місце судового засідання у справі № 46/217 без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості, доказів її перерахування на користь позивача.

Таким чином з матеріалів справи та пояснень представника позивача, а також з наданих ним доказів судом встановлено, що борг відповідача складає 1 641,60 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором поставки № В-1375 від 04.08.2008 р. в сумі  1 641,60 грн. підлягають повному задоволенню.    

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 6,24 грн. інфляційних нарахувань, 27,97 грн. пені та 3,51 грн. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 8.7 договору від 04.08.2008 р. сторони встановили, що у разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.  

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно та підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.

Згідно з нормами ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Симпатик” (03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 15-а, ідентифікаційний код 32524414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна група “Конкорд” (08630, Київська обл., с. Глеваха, вул. Новий шлях, 45, ідентифікаційний код 33648789, адреса для листування: 01133, м. Київ, а/с 30) 1 641 (одну тисячу чотириста сорок одну) грн. 60 коп. боргу, 27 (двадцять сім) грн. 97 коп. пені, 3 (три) грн. 51 коп. 3 % річних з простроченої суми, 6 (шість) грн. 24 коп. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                              С.В. Шабунін

Дата підписання: 11.03.2009 р.  

Справа №