Рішення

від 18.02.2009 по справі 27/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохаус Атлант-М»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Тригран»

простягнення  44 800, 00 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Лещенко Г.М. –представник за довіреністю № 01-01/01 від 08.01.2009 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автохаус Атлант-М»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тригран»про стягнення з останнього заборгованості  у розмірі 21 994, 86 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.01.2009 року.

У судове засідання 21.01.2009 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 27/35 від 25.12.2008 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

        Враховуючи те, що неявка представника сторін перешкоджає вирішенню спору по суті суд відклав розгляд справи на 18.02.2009 року.

У судове засідання 18.02.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судове засідання 04.02.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.2009 року відкладено розгляд справи до 18.02.2009 року.

Позивач у судовому засіданні 18.02.2009 року заявив усне клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку із частковою оплатою відповідачем суми заборгованості.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити або збільшити  розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання 18.02.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

На адресу Господарського суду м. Києва повернулися ухвали суду, які були направлені на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, а саме: 02125, м. Київ, пр-т Визволителів, 3, кв. 15 із зазначенням, що товариство за вказаною адресою не знаходиться.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Автохаус Атлант-М»за період з 21.01.2008 року по 25.07.2008 року було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Тригран»послуги по ремонту автомобілів VW Touareg: д.н. АА 4747 СВ, 2006 року випуску; д.н. АІ 8080 АЕ, 2004 року випуску та д.н. АА3818СА, 2006 року, що підтверджується заказ-нарядами № СН00106681 від 25.07.2008 року, № СН00096609 від 22.01.2008 року, № СН00101517 від 23.04.2008 року, № СН00106541 від 23.07.2008 року, № СН00104248 від 12.06.2008 року підписаними сторонами. Вищезазначеними заказ-нарядами передбачено, що вони мають юридичну силу.

Автомобілі після ремонтних робіт були отримані уповноваженими представниками відповідача Невєровою Л.С. та Пеньковим С.В., які діяли на підставі довіреностей серія ЯОЧ № 586938 від 24.07.2008 року, серія ЯОЧ № 586940 від 25.07.2008 року, серія ЯОД № 918000 від 25.04.2008 року, серія ЯОЧ № 586999 від 11.06.2008 року, серія ЯОД № 917834 від 21.01.2008 року.

Позивачем було виставлено для оплати за ремонтні роботи рахунки № СС001025577 від 25.01.2008 року, № СС00028339 від 25.04.2008 року від 25.04.2008 року, № СС00029817 від 12.06.2008 року, № СС00031276 від 25.07.2008 року, № СС00031275 від 25.07.2008 року на загальну суму 21 994, 86 грн.

Відповідач за виконані роботи оплату не здійснив. Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем складала 21 994, 86 грн.

Виходячи з суті спірних взаємовідносин сторін, обсягів прийнятих ними на себе зобов'язань, між сторонами укладено договір підряду.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України (ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

В даному випадку таким документом є заказ-наряд.

Відповідно до п. 26 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів затверджених наказом Міністерства транспорту України № 792 від 11.11.2002 року розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є зокрема, наряд-замовлення, підписаний, з одного боку, контролером якості виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобов'язання (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого боку підписаний замовником.  

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

27.11.2008 року позивач направив відповідачу лист № 3-27 з вимогою погасити заборгованість за технічне обслуговування автомобілів.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату за виконані роботи у строк до 04.12.2008 року.

Будь-які докази неналежного виконання позивачем робіт з ремонту автомобіля матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Оскільки, заказ-наряд має силу акту виконаних робіт і він підписаний сторонами, тому факт виконання позивачем робіт для відповідача встановлений.

В ході судового розгляду представник позивача подав клопотання про зменшення суми позовних вимог, у зв'язку із оплатою відповідачем 10.02.2009 року заборгованості у розмірі 1 594, 45 грн.

         Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 1 594, 45 грн. спростовано.

Згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем  частково сплачено заборгованість, спір про стягнення 1 594, 45 грн. відсутній, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 1 594, 45 грн. заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 20 400, 41 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 207, 525, 526, 837, 854 ЦК України та  ст.ст. 33, 49, 80 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 1 594, 45 грн.

2.          Решту позовних вимог задовольнити повністю.

  3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тригран»(02125, м. Київ, пр-т Визволителів, 3, кв. 15; код ЄДРПОУ 3107235), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохаус Атлант-М»(юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Андрія Бубнова, 18; адреса для листування: 03067, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4; код ЄДРПОУ 33226134) заборгованість у розмірі  20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 41 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 15 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     4.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.