Рішення

від 18.02.2009 по справі 14/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нокіан Шина»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Єврошина»

простягнення 14823440,55 грн.

за участю представників сторін:

від позивача- Столярська О.І.

від відповідача- не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

В грудні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нокіан Шина»(надалі –ТОВ «Нокіан Шина») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Єврошина»(надалі –ТОВ «Компанія Єврошина») про стягнення 14823440,55 грн.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договорами поставки № ОК-50 від 25.03.2007 р. та № ОК-Л101 від 01.12.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 28.01.2009 р. та 11.02.2008 р. суд відкладав розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 11.02.2009 р. представник позивача подав заяву в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 10596353,63 грн. основного боргу, 2356822,59 грн. інфляційних витрат, 2506031,75 грн. пені, 331519,99 грн. 3% річних, 38994,23 грн. збитків. Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

В судовому засіданні 18.02.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача на виклик суду у черговий раз не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення справи по суті та є докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи, то за таких обставин суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Нокіан Шина»(надалі –Постачальник) та ТОВ «Компанія Єврошина»(надалі - Покупець) укладено Договір поставки № ОК-50 від 25.03.2007 р. (надалі – Договір поставки 1) та Договір поставки № ОК-Л101 від 01.12.2007 р. (надалі - Договір поставки 2).

Укладені Договори є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно умов Договору поставки 1 та Договору поставки 2 Постачальник прийняв на себе зобов'язання передавати у власність (постачати) Покупцю, а Покупець - приймати і оплачувати в порядку, встановленому цим Договором шини для легкових автомобілів (надалі - Товар).

Відповідно до п. 4.1. Договорів оплата покупцем партії Товару здійснюється на підставі рахунку, який постачальник виписує на кожну партію Товару та передає Покупцю в день підписання сторонами Специфікації на відповідну партію Товару.

На виконання умов Договорів поставки, згідно видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, позивачем було передано у власність відповідача Товар на загальну суму 10596353,63 грн.

В порушення умов Договорів поставки та вимог чинного законодавства, відповідач не здійснив оплату поставленого Товару.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договорами поставки в сумі 10596353,63 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований. Отже, визнаний судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 8.1 Договору 1 та Договору 2 за прострочення строку оплати вартості Товару (Партії Товару) відносно строків, передбачених цим Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що буде діяти в період прострочення, від суми, несплаченої вчасно, за кожен день прострочення оплати.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4 Додаткового договору № 1 до Договору поставки № ОК-50 від 25.03.2007 р. та п. 3 Додаткового договору № 1 до Договору поставки ОК-Л101 від 01.12.2007 р., за недотримання покупцем терміну погашення заборгованості перед Постачальником за поставлений Товар, Покупець на вимогу та на користь Постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, повністю відшкодувати всі завдані Постачальнику збитки (у т.ч. упущену вигоду), а також додатково сплатити на користь Постачальника неустойку (штрафні санкції) відповідно до умов Договорів поставки.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договорами поставки, позивач просить суд стягнути з відповідача 283618,67 грн. 3% річних, 1820647,10 грн. інфляційних витрат, 2122821,15 грн. пені., нарахованих останнім починаючи з жовтня 2007 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Додатковим договором № 1 від 08.09.2008 р. до Договору поставки 1 сторони домовились про відтермінування оплати поставленого за Договором поставки 1 Товару загальною вартістю 7795999,63 грн. до 01.12.2008 р.

Додатковим договором № 1 від 08.09.2008 р. до Договору поставки 2 сторони домовились про відтермінування оплати поставленого за Договором поставки 2 Товару, термін оплати якого повинен був настати 15.09.2008 р. до 01.12.2008 р.

Відповідно до умов Додаткових договорів до Договорів поставки 1 та 2 за домовленістю сторін фактично відбулась заміна первісного зобов'язання щодо терміну оплати Товару новим зобов'язанням, яким встановлений новий строк оплати вартості Товару (новація), а саме: до 01.12.2008 р.

Враховуючи викладене, прострочення відповідачем оплати вартості поставленого Товару розпочалось з 02.12.2008 р., а тому нарахування відсотків річних, інфляційних витрат та пені повинно розпочатись з 02.12.2008 р.

Згідно розрахунку суду, з відповідача підлягають стягненню 62707,19 грн. відсотків річних, 540414,04 грн. інфляційних витрат та 500286,86 грн. пені.

Поряд з цим, позивачем заявлено до стягнення 38994,23 грн. збитків за юридичні послуги згідно рахунку № 01-87749 від 12.01.2009 р. та Договору про надання юридичних послуг № 08/06697 від 01.12.2008 р. (міститься в матеріалах справи).

Посилання позивача на те, що ці витрати є збитками не приймається судом до уваги у зв'язку із відсутністю всіх елементів складу цивільного правопорушення. Ці витрати позивача не мали обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному причинному зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 38994,23 грн.

А тому, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 38994,23 грн. збитків.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Єврошина»(01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, б. 26/1, кв. 62, код 33101741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нокіан Шина»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75-А, код 34453885) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 10596353,63 грн. основного боргу, 540414,04 грн. інфляційних витрат, 62707,19 грн. 3 % річних, 500286,86 грн. пені, 18847,07 грн. державного мита, 87,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 10.03.2009 р.