Рішення

від 26.02.2009 по справі 41/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовомПриватного підприємства «БУДПОСТАЧ»

ДоЗакритого акціонерного товариства  «Фірма «Спецвисотмонтаж»

Простягнення 10 680, 97 грн.

                                                                                                                   Суддя  Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача:      Ковелін М.І. –дов. № 41 від 16.06.2008 року;

Від відповідача   Черешнюк В.М. –дов. № б/н від 16.01.2009 року;  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Будпостач»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Фірма «Спецвисотмонтаж»про стягнення заборгованості у розмірі 10 680, 97 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язанні з розглядом цієї справи.

        Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані  зобов'язання щодо оплати товару поставленого згідно видаткових накладних, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на  суму 10 680, 97 грн.

Ухвалою суду від 08.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.02.2009 року.

В судовому засіданні 09.02.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 09.02.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.02.2009 року.

В судовому засіданні 26.02.2009 року  представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, якою повідомив суд про часткову сплату відповідачем суми боргу, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача 5354, 19 грн.

Представник відповідача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відхилено, так як представник не надав жодного доказу в його обґрунтування.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.02.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -                                             

ВСТАНОВИВ:

Протягом тривалого часу позивач згідно накладних постачав відповідачу товар, за який відповідач розрахувався частково, внаслідок чого, на момент подачі позову заборгованість останнього складала 10 680, 97 грн., що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2008 року.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 46юр від 01.12.2008 року з вимогою погасити зазначену заборгованість, яка отримана відповідачем 16.12.2008 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак  зазначена претензія залишена  відповідачем  без відповіді та задоволення.

Під час розгляду справи в суді, позивач повідомив суд про часткову сплату відповідачем суми боргу в сумі 5348,04 грн., що засвідчується банківськими виписками(копії в справі) і просив стягнути з відповідача 5 354, 19 грн.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що станом на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 5 332, 93 грн. (10680,97 - 5348,04), що сторонами належним чином не спростовано.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що  правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в розмірі 5 354, 19 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 5332,93 грн..

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно  розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -  

                                                  В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Фірма «Спецвисотмонтаж»(04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, 18-А, код. ЄДРПОУ 30867797) на користь Приватного підприємства «БУДПОСТАЧ»(02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 7-А, к.318, код ЄДРПОУ 24267110) 5 332 (п'ять тисяч триста тридцять дві) грн. 93 коп.  боргу, 101 (сто одна) грн. 60 коп. державного мита та 117(сто сімнадцять) грн. 53 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині  позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                              О.М. Спичак

Дата підписання рішення    

           23.03.2009р.