Постанова

від 20.03.2009 по справі 35/64-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/64-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2009 р.                                                           Справа № 35/64-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Догадайло Р.Г.

відповідача -  Старець В.С., Гладченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну  скаргу позивача вх. № 19Х/3-7 на рішення господарського суду Харківської області від 17.12.08 по справі № 35/64-08

за позовом ПСП ім. Щорса, с. Нова Парафіївка

до  МПП "Техсервіс", с. Палатки

про стягнення 71 910,00 грн. -

встановила:

В січні 2006 р. позивач - ПСП ім. Щорса с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області  звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача –МПП „Техсервіс”, сел. Палатки, Нововодолазького району, Харківської області 71910 грн. витрат, які поніс позивач внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки справного комбайну за укладеним між сторонами договором б/н від 28.02.03 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.08 р. (суддя Тихий П.В.) по справі № 35/64-08 в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване з тих підстав, що позивач в обґрунтування своїх вимог не надав достатніх доказів того, що несправленість переданого позивачем комбайну виникла під час дії гарантійних зобов'язань, передбачених п. 5 спірного договору, та не з причин невірної експлуатації комбайну самим позивачем та ін.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не надав належної оцінки доказам, які надав позивач в обґрунтування своїх вимог, та які, на думку позивача, свідчать про порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо передачі справного комбайну. Крім того, позивач також зазначає, що судом при винесенні рішення було фактично проігноровано відомості щодо понесених позивачем витрат, які були зафіксовані в експертному висновку № 5163 та ін.

Крім того, в письмових поясненнях до апеляційної скарги позивач також зазначає, що несправність спірного комбайну була виявлена позивачем 18.03.03 р., про що був складений відповідний акт № 4, при цьому про виявлені недоліки позивач повідомляв відповідача за допомогою телефонного зв'язку, в результаті чого сторонами було узгоджено, що решту вартості комбайну в сумі 40000 грн., яку позивач заборгував відповідачу, позивач залишити собі в якості компенсації за ті несправності, які мав спірний комбайн. В обґрунтування вказаного позивач зазначає, що жодних претензій стосовно погашення заборгованості відповідач на протязі майже 2-х років не заявляв.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність тверджень позивача, викладених останнім в апеляційній скарзі. Разом з тим, відповідач також зазначає, що жодних домовленостей з позивачем щодо залишення йому 40000 грн. вартості комбайну в якості компенсації за його поломку між сторонами не було, а сплати вказаної суми відповідач не вимагав на протязі 2-х років через прохання позивача, який тривалий час вказував на відсутність в нього грошових коштів.

Крім того, в  додаткових письмових поясненнях відповідач також зазначає, що відомості, які зазначені в наданому позивачем акті № 34 від 18.03.03 р. єнеобґрунтованимии, оскільки в ньому йдеться не про скриті дефекти комбайну, а дефекти, які могли бути виявлені ще при його безпосередньому прийнятті. До того, оскільки вказаний акт був складений в односторонньому порядку, вказані відомості, на думку відповідача, тим більше є недостовірними та ін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, 28.02.2003 р. сторонами було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач придбав за 140000 грн. у відповідача бурякозбиральний комбайн РКМ-6-01.

Передачу бурякозбирального комбайну РКМ-6-01 сторонами було оформлено обопільним актом приймання - передачі від 04.03.2003 р., відповідно до якого комбайн прийнято позивачем від відповідача повністю укомплектованим та в робочому стані.

Відповідно до п. 5 договору купівлі-продажу від 28.02.03, передбачено гарантійні зобов'язання відповідача на проданий бурякозбиральний комбайн РКМ-6-01 - 200 мотогодин наработки, при цьому, гарантійні зобов'язання не розповсюджуються на поломки, пов'язані з невірною експлуатацією комбайна.

Позивач при зверненні до господарського суду стверджував, що при перших спробах включення придбаного комбайну виявилось, що частина його механізмів є несправними і існує потреба ряду механізмів для ремонту. Вказане було відображено в "дефектовочному" акті бурякозбирального комбайну РКМ-6-01 від 01.08.2003 р., складеному комісією в складі начальника інспекції Держтехнагляду, головного інженера та помічника бригадира (працівників позивача).

При цьому, позивач також стверджував, що на відновлення комбайну, а саме на закупку запчастин в замін тих які були зношеними, він витратив 71910 грн., і саме зазначену суму він просить стягнути з відповідача.

Крім того, як на доказ наявності поломок комбайну відповідач посилається на акт № 4 від 18.03.03 р., акт списання від 14.11.03 р., накладні, відповідно до яких позивачем закуплялися нові запчастини та ін.

З приводу складання вищезазначених актів, з відповідними претензіями в т.ч. щодо наявності поломок, відшкодування понесених відповідачем витрат позивач до відповідача не звертався.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що  позивач в обґрунтування своїх вимог не надав достатніх доказів того, що несправленість переданого позивачем комбайну виникла під час дії гарантійних зобов'язань, передбачених п. 5 спірного договору, та не з причин невірної експлуатації комбайну самим позивачем та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення. Разом з тим, вказане рішення підлягає залишенню без змін також з інших підстав та мотивів.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 677 ЦК України, Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має зокрема право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Із акту приймання-передачі від 04.03.2003 р. вбачається, що бурякозбиральний комбайн РКМ-6-01 позивач прийняв від відповідача повністю укомплектованим та в робочому стані.

При цьому, зазначені позивачем в „дефектовочного" акті від 01.08.2003 р. певні поломки не можуть вважатися скритими, та могли бути виявлені позивачем ще при прийнятті комбайну за вищевказаним актом прийому передачі від 04.03.2003 р.

Разом з тим враховуючи, що позивач в обґрунтування своїх вимог, в т.ч. на вимогу ухвали від 25.02.09 р., не надав суду жодного доказу не вироблення ним на момент складання „дефектовочного" акту від 01.08.2003 р., а так само акту № 4 від 18.03.03 р. встановленого п. 5.1 гарантійного строку, а саме 200 мотогодин вироки, а також доказів того, що до моменту складання акту комбайн ним не експлуатувався, або експлуатувався в відповідності з цільовим призначенням, посилання позивача на встановлені п. 5.1 гарантійні зобов'язання відповідача є безпідставними, та не можуть бути прийняті судом до уваги.

Крім того, також безпідставними є посилання позивача на сам "дефектовочний" акті від 01.08.2003 р., оскільки як свідчать матеріали справи, оформлення комісією дефектів бурякозбирального комбайну РКМ-6-01 відбувалось без дотримання вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7 від 25.04.1966 р., затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (у0007400-66) та не у відповідності до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках, а саме  щодо строків приймання, представництва в комісії представників комісії та інше.

Таким же вимогам не відповідає і інший наданий позивачем акт від № 4 від 18.03.03 р.

Крім того, як обґрунтовано зазначає відповідач, його представники до складання актів та виявлення відповідних дефектів не залучалися та взагалі не визивалися.

Враховуючи викладене, зазначені акт не можуть вважатися належним доказом наявності обставин, про які в них йдеться. Зазначені обставини самі по собі зумовлюють відмову в задоволенні позову, в зв'язку з чим, відповідне рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи позивача про те, що несправність спірного комбайну була виявлена позивачем 18.03.03 р. (про що був складений відповідний акт № 4), і про виявлені недоліки позивач повідомляв відповідача за допомогою телефонного зв'язку, в результаті чого сторонами нібито було узгоджено, що решту вартості комбайну в сумі 40000 грн., яку позивач заборгував відповідачу, позивач залишити собі в якості компенсації за ті несправності, які мав спірний комбайн, оскільки зазначені обставини позивачем всупереч вимогам ст.ст. 32-36 ГПК України жодним чином не доведені. Крім того, на відсутності такої домовленості наполягає відповідач, а так само свідчать укладені між сторонами акти звірки взаєморозрахунків від 20.01.05 р., та від 21.09.05 р., відповідно до яких станом на дати складання відповідач визнавав існування заборгованості в зазначеній сумі.

Разом з тим, як свідчить зокрема акт „Дефектовки” від 01.08.2003 р., в ньому йдеться про те, що зазначені в ньому вузли та деталі потребують ремонту, і при цьому  не йдеться про повну непридатність згаданих запчастин та необхідність їх заміни. З урахуванням вказаного, у судової колегії відсутні також підстави вважати, що позивач обґрунтував необхідність закупки запасних частин.

До того ж, позивач не надав жодного доказу реальності понесених ним витрат на закупівлю запчастин, оскільки самі по собі накладні, за якими, як зазначає позивач, ним були придбані запчастини, та бухгалтерська справка (т. 2 а.с. 68) з урахуванням вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України не можуть вважатися доказом наявності зазначених обставин. З цих же підстав, та з урахуванням вимог ч. 5-6 ст. 42 ГПК України, не може виступати доказом реальності понесених позивачем витрат і експертний висновок № 5163.

Крім того, відповідно до висновку комісійної судово - бухгалтерської автотоварознавчої експертизи № 755/1414 від 05.07.2007 р., складеного експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на виконання ухвали господарського суду Харківської області № 38/03-06 від 03.04.2007 р., не представляється можливим встановити придбання позивачем запасних частин (понесення витрат позивачем) для ремонту того самого комбайну, що був предметом договору купівлі - продажу від 28.02.2003 року.

Зазначені обставини також є підставою для відмови в задоволенні позову.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 17.12.08 р. по справі № 35/64-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Повний текст постанови підписано 20.03.09 р.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Плужник О.В.