Рішення

від 31.03.2009 по справі 6/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/10

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.03.09 р.                                                                                                       Справа № 6/10                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Настич Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Модерн” м.Донецьк  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Мережа “Сарепта” м.Донецьк    

третьої особи

про стягнення 64 264грн. 57коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Вангородський О.О. – представник по довіреності від 15.01.2009р.  

від відповідача – Шкляров І.О. – представник по довіреності від 16.12.2008р.

від третьої особи –

СУТЬ СПОРУ:

         Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Модерн” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Мережа “Сарепта” м.Донецьк заборгованості за поставлений товар у сумі 53 008грн. 51коп., інфляційних у сумі 1 113грн. 18коп., 3% річних у сумі 1 126грн. 99коп. та пені у сумі 9 015грн. 89коп. відповідно договору постачання № 206 від 14.12.2006р. (Усього 64 264грн. 57коп.).

          Справа слуханням відкладалася, для з”ясування усіх обставин по справі, а також для представлення позивачем додаткових документів по справі.  

          Відповідач у запереченні на позовну заяву від 02.03.2009р. наполягав на тому, що поставка продукції позивачем здійснювалась не на підставі договору постачання № 206 від 14.12.2006р., а згідно видаткових накладних, тобто між сторонами відбулася позадоговірна поставка товару.    

          Позивач у заяві від 31.03.2009р. пояснив, що оскільки замовлення (заявки) на поставку партії товару здійснювались відповідачем за допомогою телефонного зв”язку, а ТОВ „Модерн” для своєчасного виконання прийнятого на себе зобов”язання не вимагало від ТОВ „ТМ”Сарепта” документального підтвердження таких замовлень, надати такі заявки суду не надається можливим. Крім того, позивач у вказаній заяві зменшив розмір позовних вимог на підставі ст.22 ГПК України, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий, але неоплачений товар у сумі 53 915грн. 97коп., пеню у сумі 9 137грн. 17коп., 3% річних у сумі 1 142грн. 15коп., інфляційні у сумі 1 166грн. 13коп. (Усього 65 361грн. 42коп.)

          У процесі слухання справи, позивач вдруге звернувся до суду з заявою у порядку ст.22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий, але неоплачений товар у сумі 53 915грн. 97коп., пеню у сумі 6 442грн. 53коп., 3% річних у сумі 1 142грн. 23коп., інфляційні у сумі 1 166грн. 22коп. (Усього 62 666грн. 95коп.)

 Відповідно  до  положень  статті  69  Господарського  процесуального  кодексу  України  термін  розгляду  справи  продовжувався строком на один місяць за  клопотанням  сторін.

         Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд –

в с т а н о в и в :

         14 грудня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Модерн” м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Мережа “Сарепта” м.Донецьк був укладений договір постачання №206, згідно умов якого позивач (далі по тексту-Постачальник) взяв на себе зобов”язання у встановлений строк поставити товар відповідно до поданого відповідачем замовлення, а відповідач (далі по тексту-Покупець) зобов”язався прийняти його та своєчасно оплатити його вартість.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з березня-липень 2008р. включно  по накладним №07140424 від 14.07.2008р., №03310401 від 31.03.2008р., №03280425 від 28.03.2008р., №03280424 від 28.03.2008р., №03130422 від 13.03.2008р., №03070404 від 07.03.2008р., №03070403 від 07.03.2008р., №04300421 від 30.04.2008р., №0460412 від 06.04.2008р., №03040414 від 03.04.2008р., №10-284068 від 16.03.2008р., №04010401 від 01.04.2008р., №05130403 від 13.05.2008р., №05130404 від 13.05.2008р., №05110413 від 11.05.2008р., №05110412 від 11.05.2008р., №10-284068 від 16.03.2008р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 58 456грн. 06коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладні, податкові накладні, а також акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2009р. підписаний уповноваженими особами обох сторін та скріплений печатками і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Мережа “Сарепта” м.Донецьк.  

         Позивач у листі вих.№430 від 15.03.2009р. зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Модерн” м.Донецьк не має жодних інших договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Мережа “Сарепта” м.Донецьк окрім договору постачання № 206 від 14.12.2006р.

          Пунктом 5.5 договору постачання № 206 від 14.12.2006р. сторони встановили, що покупець перераховує кожні 30 банківських днів на рахунок постачальника грошові кошти. Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Мережа “Сарепта” м.Донецьк перед позивачем виникла заборгованості у сумі 53 915грн. 97коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.  

          Крім того, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу за вих.№381 від 04.11.2008р., в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку у семиденний строк перерахувати грошові кошти в рахунок сплати боргу по договору у сумі 53 000грн. 08коп.

          В свою чергу відповідач у листі вих.№438 від 14.11.2008р. підтвердив наявність у нього заборгованості перед позивачем та пояснив, що на підприємстві склалося тимчасове важке фінансове становище. У зв”язку з чим просив останнього не призупиняти відвантаження продукції у магазини. Відповідач гарантував оплату заборгованості у повному обсязі в найближчий час, але заборгованість до теперішнього часу не сплатив.  

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання  по оплаті  поставленого товару своєчасно не виконав.       

Пунктом 6.2 договору постачання № 206 від 14.12.2006р. сторони  передбачили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.  

          Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

         Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору постачання № 206 від 14.12.2006р. і своєчасно не розрахувався за товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 6 442грн. 53коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

          Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 1 142грн. 23коп., інфляційні у сумі 1 166грн. 22коп., які також  підлягають стягненню у повному обсязі.    

Суд відхиляє ствердження відповідача про те, що між сторонами відбулася позадоговірна поставка товару з наступних підстав.

             Позивач у листі вих.№430 від 15.03.2009р. зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Модерн” м.Донецьк не має жодних інших договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Мережа “Сарепта” м.Донецьк окрім договору постачання № 206 від 14.12.2006р.

          Крім того, відповідач здійснював часткову оплату товару саме на підставі договору постачання № 206 від 14.12.2006р.

          На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що поставка товару між сторонами відбулась саме на підставі договору постачання № 206 від 14.12.2006р.

           Суд  не приймає до уваги ствердження відповідача стосовно того, що позивач повинен представити заявки від відповідача на отримання останнім товару. Оскільки, як пояснив позивач замовлення на поставку партії товару здійснювались відповідачем за допомогою телефонного зв”язку.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлений позивачем товар у сумі 53 915грн. 97коп. не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.  

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 69, 82, 84, 85 ГПК  України, суд –

                                                            В И Р І Ш И В  :

            Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Модерн” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Мережа “Сарепта” м.Донецьк про стягнення 62 666грн. 95коп. задовольнити   повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Мережа “Сарепта” (83054 м.Донецьк, просп.Київський, буд.46, п/р2600912620 в ДОД „Райффайзен Банк Аваль” м.Донецьк, МФО 335076, ІПН 345573105647, ідентиф.код-34557310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Модерн” (юрид.адр.:83017 м.Донецьк, бул.Шевченка, буд.36, кв.137; факт.адр.:83052 м.Донецьк, б-р.Шевченко, Калінінський ринок, п/р260052697 в ДОД „Райфайзен Банк Аваль” МФО 335076, ІПН 312976705637, св-во.платника ПДВ №07580806, ЄДРПОУ 31297673) заборгованість за поставлений товар у сумі 53 915грн. 97коп., пеню у сумі 6 442грн. 53коп., 3% річних у сумі 1 142грн. 23коп., інфляційні у сумі 1 166грн. 22коп., витрати по сплаті держмита у сумі 626грн. 66коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

          Рішення   було оголошено  у судовому засіданні  31.03.2009р.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя                                                                                                            Подколзіна Л.Д.