Постанова

від 18.03.2009 по справі 25/471

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/471

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.03.2009                                                                                           № 25/471

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:           Царенко А.М.

 За участю представників:

 від позивача -Нєкрасов А.В. (дов. №05/12-08 від 05.12.2008 р.)

 від відповідача -Матківський А.С. (дов. б/н від 06.01.2009 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Нова лінія"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.12.2008

 у справі № 25/471 (суддя Морозов С.М.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЖА"

 до                                                   Закритого акціонерного товариства "Нова лінія"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 22421,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія „Вежа” (далі – позивач, ТОВ “Компанія „Вежа”) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Нова лінія” (далі – відповідач, ЗАТ “Нова лінія”) 22421,06 грн. – заборгованості за поставлені товари за договором №859/060801Р від 01.08.2006 р. (а саме: 15820,01 грн. – суми основного боргу, 4524,52 грн. – індексу інфляції, 1851,58 грн. – пені та 669,64 грн. – 3% річних), також просить стягнути з відповідача на користь позивача 224,21 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 12981,46 грн., в тому числі 6380,41 грн. – суму основного боргу, 4524,52 грн. – індексу інфляції, 1601,93 грн. – пені, та 474,60 грн. – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням поданих господарському суду першої інстанції уточнень, позивач посилається на те, що відповідач свої обов'язки за договорами №348/60102Р від 02.01.2006 р. та № 859/06081Р від 01.08.2006 р. не виконав, вартість поставленого товару в повному обсязі не оплатив.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.12.2008 р. у справі № 25/471 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Компанія „Вежа” задоволено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Нова лінія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія „Вежа” 12981,46 грн., судові витрати в розмірі 198,25 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Закрите акціонерне товариство “Нова лінія” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

Підставою для скасування рішення суду відповідач зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та матеріалам справи, а також порушення судом норм матеріального права. При цьому, відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази вжиття позивачем заходів для проведення звірки взаємних розрахунків з відповідачем саме за договором №348/60102Р від 02.01.2006 р., сума боргу, на яку посилається позивач, останнім не доведена, а тому розрахунок штрафних санкцій, зазначений в рішенні суду, не відповідає дійсності.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, вказане рішення скасувати, та припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

В судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2008 р. у справі №25/471 – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

18.03.2009 р. до Київського апеляційного господарського суду через відділ документального забезпечення надійшло пояснення представника ЗАТ „Нова лінія”, відповідно до якого останній просить скасувати частково рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2008 р. у справі №25/471, апеляційну скаргу задовольнити частково та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 6380,41 грн. – суми заборгованості, 1276 грн. – пені, 651,33 грн. – 3% річних, 4179,60 грн. – інфляційних витрат.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

02.01.2006 р. між Закритим акціонерним товариством “Нова лінія”, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія „Вежа”, як постачальником, було укладено договір №348/60102Р та 01.08.2006 р. між Закритим акціонерним товариством “Нова лінія”, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія „Вежа”, як постачальником, було укладено договір № 859/060801Р (далі за текстом - Договори), відповідно до яких постачальник (позивач) зобов'язався поставити та передати у власність покупця (відповідача) товари разом із усіма їх приналежностями та документами, що стосуються товарів, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цих Договорів, а відповідач зобов'язався прийняти товари і оплатити їх на умовах цих Договорів.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 151534,61 грн. на виконання умов вказаних Договорів.

Відповідно до п.5.1 Договорів покупець оплачує товари шляхом банківського переказу на рахунок постачальника протягом 90 банківських днів з моменту прийому товару покупцем.

Відповідачем було здійснено оплату поставленого товару на загальну суму 145154,20 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Отже, основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за Договорами товар складає 6380,41 грн.

Крім того, під час розгляду апеляційної скарги ухвалою суду апеляційної інстанції було зобов'язано сторін провести акт звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія „Вежа” та Закритим акціонерним товариством “Нова лінія” за період з 02.01.2006 р. по 30.12.2008 р.

На виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду сторонами були надані акти звірки взаєморозрахунків підписані в односторонньому порядку.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія „Вежа” та Закритим акціонерним товариством “Нова лінія” за період з 01.01.2006 р. по 24.02.2009 р., поданого позивачем, сальдо на користь ТОВ „Компанія „Вежа” становить в розмірі 6380,41 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія „Вежа” та Закритим акціонерним товариством “Нова лінія” за період з 01.01.2006 р. по 24.02.2009 р., поданого відповідачем, заборгованість на користь ТОВ „Компанія „Вежа” встановлена в розмірі 6380,41 грн.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений за Договорами товар складає 6380,41 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконав неналежним чином, з порушенням термінів розрахунків, обумовлених у Договорах.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 6380,41 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.4 Договорів визначено, що за порушення відповідачем строків оплати товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, та яка нараховується від суми партії товару, за кожний день прострочення розрахунку.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 18.03.2009 р. представником відповідача надані уточнення розрахунку, відповідно до яких з Закритого акціонерного товариства „Нова лінія” на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 6380,41 грн., 1276,00 грн. – пені, 651,33 грн. – 3% річних та 4173,60 грн. – інфляційних витрат. Правомірність та обґрунтованість заявлених до стягнення сум підтверджується наявними матеріалами справи, а також поясненнями представника позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 6380,41 грн., 1276,00 грн. – пені, 651,33 грн. – 3% річних та інфляційних витрат в розмірі 4173,60 грн.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній сказі, спростовуються наявними у справі доказами.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, однак судом невірно зроблено розрахунок суми пені, інфляційних витрат та 3% річних, тому рішення господарського суду першої інстанції підлягає зміні.

Судові витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви, апеляційної скарги покладаються на сторін, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Нова лінія” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2008 року у справі № 25/471 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Нова лінія” (ідентифікаційний код 30728887, адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168, п/р 26003001302427 у ЗАТ „ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вежа” (ідентифікаційний код 32211991, адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 10, кв. 4, р/р 26001010027767 в ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 322313) 6380 (шість тисяч триста вісімдесят) грн. 41 коп. – суми заборгованості, 1276 (одна тисяча двісті сімдесят шість) грн. – пені, 651 (шістсот п'ятдесят одна) грн. 33 коп. – 3% річних, 4173 (чотири тисячі сто сімдесят три) грн. 60 коп. – інфляційних витрат, 124 (сто двадцять чотири) грн. 81 коп. державного мита за подання позовної заяви, 53 (п'ятдесят три) грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.”

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вежа” (ідентифікаційний код 32211991, адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 10, кв. 4, р/р 26001010027767 в ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 322313) на користь Закритого акціонерного товариства „Нова лінія” (ідентифікаційний код 30728887, адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168, п/р 26003001302427 у ЗАТ „ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528) 62 (шістдесят дві) грн. 40 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 25/471 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.