Рішення

від 30.08.2013 по справі 919/785/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013 року справа № 919/785/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Марченко І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба»

(65026, м.Одеса, вул. Ланжеронівська,1, ідентифікаційний код: 38017026)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордия-Юг»

(99011, м. Севастополь, вул. Адм.Октябрьського,15/2,

ідентифікаційний код: 36197940)

про стягнення заборгованості у розмірі 936 833,06 грн,

за участю представника позивача - Мецгер О.І., довіреність № 1/34/7014-12 від 03.12.2012;

відповідач - з'явився.

Суть спору: казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба» (далі - КП «МПРС», позивач) звернулось до господарського суду автономної республіки Крим із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордия-Юг» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 936 833,06 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору від 24.07.2012 № 1907/1 щодо здійснення оплати за надані послуги служби з надання оперативно-технічного забезпечення безпеки судноплавства у морському пошуково-рятувальному районі України.

Ухвалою господарського суду автономної республіки Крим від 27.06.2013 по матеріали позовної заяви передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Севастополя.

04.07.2013 матеріали позовної заяви надійшли до господарського суду міста Севастополя (далі - суд).

Ухвалою суду від 08.07.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 18.07.2013.

18.07.2013 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розгляд справи відкладено, наступне судове засідання призначено на 05.08.2013.

У судових засіданнях 05.08.2013 та 22.08.2013 оголошувалась перерва в порядку статті 77 ГПК України, востаннє перерву оголошено до 30.08.2013.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву у повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином у встановленому законом порядку за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, а саме: 99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 15/2 (арк.с.144), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с.153).

Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ураховуючи викладене, суд вирішив за можливе продовжити розгляд справу за відсутністю представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України та відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим суд здійснював розгляд спарви в порядку статті 75 ГПК України.

Дослідив наявні у справі матеріали, заслухав пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2012 між позивачем та відповідачем (Морський агент) укладено договір № 1907/1, відповідно до умов якого Морський агент від імені та за дорученнямі за рахунок судновласника отримує від КП «МПРС» послугу з надання оперативно-технічного забезпечення безпеки судноплавства у морському пошуково-рятувальному районі України та перераховує КП «МПРС» корабельний збір в розмірі, що визначений Положенням і здійснює інші дії, пов'язані зі сплатою корабельного збору(далі - Договір) (арк.с.29-31).

Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що КП «МПРС» зобов'язано на підставі діючих ставок здійснювати розрахунок суми корабельного збору на підставі поданої Морським агентом заявки та/або лоцманської квитанції .

Морський агент зобов'язується не пізніше дати заходження судна у порт подавати КП «МПРС» інформацію про захід судна за формою, що наведена у додатку № 1, копію обмірного та кваліфікаційного свідоцтв, а при необхідності інші документи, необхідні для нарахування корабельного збору і виписки рахунку на його сплату. Морський агент відповідає за своєчасність та достовірність наданої інформації (п.2.2.1. Договору).

Пунктом 2.2.3. Договору встановлений обов'язок Морського агента щодо своєчасності сплати корабельного збору, в порядку та розмірах встановлених чинним законодавством України та Договором.

Кошти від корабельного збору мають бути перераховані Морським агентом до виходу з порту, але не пізніше десяти банківських днів після дати отримання рахунку Морським агентом» (п.2.6. Порядку).

Посилаючись на порушення відповідачем свого обов'язку щодо надання інформації стосовно суднозаходів Відповідачем, що призвело до унеможливлення виставлення КП «МПРС» рахунків на оплату, та, як слід, прострочення виконання грошового зобов'язання безпосередньо з боку Відповідача, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості зі сплати корабельного збору за суднозаходи до портів України суден під іноземними та українськими прапорами, морським агентом яких є відповідач у жовтні 2012, листопаді 2012, січні 2013, лютому 2013 березні 2013 та квітні 2013, а також суми пені за прострочення виконання забовязання по сплаті корабельного збору, штрафу , 3% річних та суми інфляційного відшкодування.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини, що виникли між КП «МПРС» та Морськими агентами, регулюються відповідно до статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України (в редакції, від 02.12.2010, яка діяла на час виникнення правовідношень), якою було встановлено, що у морському порту справляється, зокрема, таки цільови портовий збор як корабельний, Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544, з наступними змінами та доповненнями (що діяла на час виникнення правовідносин), яким були встановлені розміри, порядок нарахування та сплати корабельного збору, Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення функціонування единої системи пошуку і рятування на морі» від 20.10.2011 № 1069, Порядком сплати частини корабельного збору казенному підприємству «Морська пошуково-рятувальна служба», який затверджено Наказом Міністерства інфраструктури України від 24.10.2012 № 634 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.11.2012 № 1899/22211(що діяв на час виникнення правовідносин), (далі - Порядок), та укладеного Договору.

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 Порядку було встановлено, що цей Порядок визначає механізм сплати КП «МПРС» частини корабельного збору та є обов'язковим для застосування морськими агентами або судновласниками, які відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України та Положення про портові збори сплачують корабельний збір.

Розділом 3 Договору, а саме пунктами 3.1 та 3.2 встановлений порядок розрахунків, зокрема, розмір корабельного збору визначається нормами законодавства з урахуванням тарифів, коефіцієнтів та знижок встановлених законодавством, яким регулюється дані правовідносини. Ті ж самі умови, кореспондуються у Порядку.

Відповідно до умов Договору Морський агент зобов'язується не пізніше дати заходження судна у порт подавати КП «МПРС» інформацію про захід судна за формою, що наведена у додатку № 1, копію обмірного та кваліфікаційного свідоцтв, а при необхідності інші документи, необхідні для нарахування корабельного збору і виписки рахунку на його сплату. Морський агент відповідає за своєчасність та достовірність наданої інформації (п. 2.2.1. Договору та п. 2.4. Порядку).

Договором встановлено, що КП «МПРС» зобов'язано на підставі діючих ставок здійснювати розрахунок суми корабельного збору на підставі поданої Морським агентом заявки та/або лоцманської квитанції (п. 2.1.1. Договору).

Пунктом 2.2.3. Договору передбачено зобов'язання Морського агента щодо своєчасності сплати корабельного збору , в порядку та розмірах встановлених чинним законодавством України та Договором.

Пунктами 3.3. та 3.5. Договору встановлено, що сплата корабельного збору здійснюється у безготівковій формі на банківські рахунки КП «МПРС» для суден, що плавають під прапором України, - у національній валюті України, а для суден, що плавають під іноземним прапором, - у іноземній валюті через уповноважені банки.

Те ж саме закріплено у пункті 2 Положення, яким встановлено, що сплата портових зборів здійснюється до виходу судна з порту.

В порушення умов Договору, відповідач у жовтні 2012, листопаді 2012, січні 2013, лютому 2013 березні 2013 та квітні 2013 не надавав позивачу інформацію про захід суден у порт. Зазначена обставина відповідачем не оспорюється.

Проте, згідно інформації про рух суден, що заходять до/із портів України, наданої Державним підприємством «Агентство морської безпеки» до/із портів України у зазначені періоди заходили наступні судна: Sanda Sea (прапор - Сінгапур), Baltic Galaxy (прапор - Панама), Bauci (прапор - Італія), Ваdr (прапор - Лівія), Соnti Нumboldt (прапор - Ліберія), Richard Maersk (прапор - Данія), Revel (прапор - Ліберія), Вaltic Сhief І (прапор -Кіпр), Саре Тееs (прапор - Маршалові острови), Freja Роlaris (Великобританія), Vоgе Тrust (прапор - Ліберія), Се - Меrаrі (прапор - Ліберія), Ваltic Соmmodore (прапор - Мальта), Аltai (прапор - Маршалові острови), Тоrm Tevere (прапор - Данія), Се - Venture (прапор -Ліберія), Рrimo Stealth (прапор - Маршалові острови), NS Аfrіса (прапор - Ліберія), Nissos Anafi (прапор - Греція), Аnjеlіса АN (прапор - Мальта), Sеаеmрrеss (прапор - Мальта), НС Еlida (прапор - Ліберія), Vега Сruz (прапор - Ліберія), Таманский (прапор - Україна), морським агентом яких є відповідач (арк. с 65-88).

На підставі даних, наданих Державним підприємством «Агентство морської безпеки» позивачу, останнім було здійснено розрахунок сум корабельного збору, що підлягають стягненню з відповідача за заходи суден під іноземними прапорами на загальну суму 90330,60 долларів США та за суднозаходи судна під українським прапором на суму 2693,00 грн. Надані розрахунки судом перевірено та визнано їх вірними(арк. с. 89-138)..

Доказів сплати зазначених сум корабельного збору відповідачем суду не надано.

За своєю правовою природою. Укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 615 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за його порушення.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим, невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (не надання інформації про суднозаходи та несплата частки корабельного збору позивачу) згідно ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язання, з боку Відповідача.

Оскільки своєчасносна сплата корабельного збору за кожний вхід у порт і вихід з нього суден відповідних групп, в порядку та розмірах встановлених чинним законодавством України та Договором є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом, підзаконними нормативно-правовими актами, що діяли на час виникнення спірних право відношень між позивачем та відповідачам, а також Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу зі сплати корабельного збору у розмірі 90330,60 доларів США за заходи суден під іноземними прапорами, що дорівнює 722012,49 грн за офіційним курсом долара США 7,993 грн за 1 доллар США на момент звернення до суду (арк. с.58) та 2693,00 грн боргу за судно заходи судна пед українським прапором.

Поряд із сумою основного боргу по сплаті судового збору позивачем заявлено до стягнення 10141,13 доларів США пені, 7% суми штрафу у розмірі 5909,89 доларів США, 3% річних у розмірі 868,11 доларів США - за заходи до портів суден під іноземними прапорами, а також 110,42 грн пені за судозаходи під українським прапором, 7% штрафу у розмірі 188,50 грн за судозаходи під українським прапором, пені у розмірі 0,3% від суми прострочення за кожен день прострочення понад 90 днів за суднозаходи під іноземними прапорами у розмірі 76282,87 грн, 3% річних у розмірі 9,08 грн за судозаходи під українським прапором та 302,11 грн - суми інфляційного збільшення за за судно заходи суден під іноземними прапорами.

Дослідивши умови Договору, суд вважає, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно із статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 № 543/96-ВР, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 10.01.2002 № 2921-III, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, понад строки встановлені законом або Національним банком України, стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаних сум в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми недоодержаної суми (стаття 4 Закону). Постановою Правління Національного Банку України від 14.05.2013 р. № 163, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 травня 2013 р. за № 718/23250 встановлено строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Можливість нарахування відповідачу пені та штрафу за несвоечаснен виконання ним своїх обов'язків також передбачена пунктом 4.2. Договору.

Проте, суд звертає увагу на положення пункту 3.5. Договору, де зазначено, що кошти корабельного збору мають бути перераховані Морським агентом/ судновласником до виходу судна з порту, але не пізніше десяти банківських днів після отримання рохунку Морським агентом. Тобто сплата можлива як до виходу суден з порту, так і після їх виходу протягом десяти днів після отримання рахунків. Суд розцінює таку умову як альтернативну та вважає, що обирати ту чи іншу умову судом є порушенням умов змагальності між сторонами.

Позивачем не доведено факту надсилання морському агенту та оримання останнім рахунків на перерахування корабельного збору.

Оскільки пунктом 3.5. сторони погодили подвійний варіант строку сплати корабельного збору , де остаточною є ознака отримання рахунків, які відповідачу надіслані не були, у суду відсутні підстави вважати срок сплати судового збору таким,що прострочений. А за таких обставин суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення пені, штрафу та нарахованих відсотків річних, враховуючи датаю пред'явлення вимоги - дату звернення звернення позивача до суду.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позовних вимог судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволенних вимг. За таких обставин суд вважє за необхідне покласти на відповідача вимтрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 14494,11 грн ((90330,60 дол.США*7,993 грн за 1 доллар США по офіційному курсу на момент звернення досуду +2693,00 грн)/9368833,06 грн*18736,66 грн=14494,11 грн).

Керуючись статтями 22, 33, 34, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордия-Юг» (99011, м. Севастополь, вул. Адм.Октябрьського,15/2, ідентифікаційний код: 36197940 з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих діц ) на користь Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» (65026, м.Одеса, вул. Ланжеронівська,1, ідентифікаційний код: 38017026) заборгованість за договором № 1907/1 від 24.07.2012 у розмірі 90330,60 долларів США (шо еквівалентно 722012,49 грн за офіційним курсом НБУ) за вхід до портів суден під іноземними прапорами та 2693,00 грн за вхід до портів суден під українським прапором, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 14494,11 грн .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити

Повне рішення складено 04.09.2013.

Суддя І.А. Харченко