Постанова

від 24.03.2009 по справі 50/339

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

50/339

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 березня 2009 р.                                                                                    № 50/339  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПанової І.Ю.

суддівЗаріцької А.О.,Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову

господарського міста Києва від 5 листопада            2008 року

у справігосподарського суду№ 50/339міста Києва

за заявою

до

ліквідатортовариства з обмеженою відповідальністю "Грандес"товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар"Загородній С.В.

про визнання банкрутом

за участю представників:

товариства з обмеженою відповідальністю "Грандес"Александровича А.М.,

державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Мишковець О.В.,

ВСТАНОВИВ:

          25 вересня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Грандес" (далі - ТОВ "Грандес") звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" (далі -  ТОВ "Оскар"),  як відсутнього боржника.

Заяву обґрунтовувало тим, що боржник не виконав своїх зобов'язань за договором поставки і фактично відсутній за своїм місцезнаходженням, що є підставою, відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", для порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29 вересня 2008 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Оскар".

Постановою господарського суду міста Києва від 5 листопада                  2008 року у справі № 50/339 (суддя Головатюк Л.Д.) ТОВ "Грандес" визнано кредитором боржника з грошовими вимогами у розмірі 325 576, 80 грн., ТОВ "Оскар" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором  призначено арбітражного керуючого Загороднього С.В.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, державна податкова  інспекція у Голосіївському районі м. Києва  (далі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 5 листопада 2008 року і провадження у справі припинити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",      ст. 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" та ст. 34 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до особливостей банкрутства відсутнього боржника, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин підприємець —боржник або керівні органи боржника —юридичної особи відсутні за місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчить про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

З метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних та фізичних осіб - підприємців Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), у якому, крім інших відомостей, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2, ст. 17). Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін ( ч. 1 ст. 18). Внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, в тому числі  щодо  відсутності її за місцезнаходженням, проводиться відповідно до ст. 19 Єдиного державного реєстру.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості ( ч. 3 ст. 18).

Місцевий господарський суд не дав належної правової оцінки тій обставині, що у витязі із Єдиного державного реєстру від 16 жовтня 2008 року вказано місце знаходження  юридичної особи –боржника  і не значиться про внесення змін  щодо відсутності його за місцезнаходженням (а.с. 75).

Крім того, лист ВАТ "Автотранспортне підприємство 13058" від             10 вересня 2008 року № 1399 та довідка Голосіївського районного управління МВС України в м. Києві від 2 листопада 2008 року № 12509, на які посилався ініціюючий кредитор в обґрунтування відсутності боржника за його місцезнаходженням, не є належними доказами в підтвердження викладеного (а.с. 21, 80).

Як вбачається із касаційної скарги ДПІ у Голосіївському районі                   м. Києва, боржник звітував про свою господарську діяльність за 2008 рік.

В обґрунтування постанови суд першої інстанції вказав, що правовою підставою для визнання боржника банкрутом відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є те, що сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи, доводять безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора, відсутність боржника за його місцезнаходженням, не підтвердження відомостей про юридичну особу, а також наявність інших ознак про відсутність здійснення підприємницької діяльності.

Однак,  такий висновок суду першої інстанції про наявність підстав для банкрутства ТОВ "Оскар",  як відсутнього за місцезнаходженням боржника, є незаконним, оскільки він не підтверджений належними доказами, суперечить фактичним обставинам справи і не відповідає вимогам ст. 52 Закону.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для порушення провадження у даній справі за ст. 52 Закону, у зв'язку з  чим постанову господарського суду міста Києва від 5 листопада 2008 року у справі № 50/339 не можна визнати законною і вона підлягає скасуванню, а  справа - направленню на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити.

          Постанову  господарського суду міста Києва від 5 листопада 2008 року у справі № 50/339 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду м. Києва

Головуючий                                                                   І. Панова

         Судді                                                                               А. Заріцька

                                                                                                  Л. Продаєвич