Рішення

від 24.03.2009 по справі 7/14-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/14-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 березня 2009 р.                                                                                                      Справа 7/14-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння", м. Київ.   до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок", с. Павлівка, Калинівський район, Вінницька область.  

про стягнення 3 438,00 грн. основного боргу, 9,30 грн. 3% річних, 74,40 грн. пені

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники

позивача :    Стефановська Т.В. - довіреність № 7-Д-1 від 09.01.2009 року.

відповідача : Свиридюк В.Є. - замісник директора, довіреність б/н від 20.03.2009 року.

      інші : Пухтіцький І.О. - паспорт серії АА 418166 виданий 03.02.1997 року.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з СТОВ "Світанок" на користь ТОВ "Торговий дім "Насіння"" 3521,70 грн., в тому рахунку 3 438,00 грн. основного боргу, 9,30 грн. - 3 % річних, 74,40 грн. пені в зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 3-2304/пр44н від 23.04.2008 року.

Ухвалою суду від 28.01.2009 року порушено провадження у справі № 7/14-09 та призначено до розгляду в судовому засіданні 02.03.2009 року.

Відповідач в судове засідання 02.03.2009 року не з'явився, не надав витребуваних ухвалою суду від 28.01.2009 року документів, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення № 47877 з якого вбачається, що вказану ухвалу відповідач отримав 04.02.2009 року. Не з'явившись в судове засідання відповідач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з хворобою  його директора (лист від 26.02.2009 року № 16).

Враховуючи неявку відповідача та ненадання витребуваних доказів розгляд справи було відкладено до 24.03.2009 року.

24.03.2009 року відповідачем подано клопотання в якому останній погоджується з позовними вимогами позивача щодо стягнення боргу та зобов'язується сплатити позивачу основний борг, разом з тим просить не стягувати 74.40 грн. пені у зв'язку з важким фінансовим становищем та фінансовою кризою. Також безпосередньо в судовому засіданні представником відповідача подано заяву про визнання позовних вимог у справі № 7/14-09 в повному обсязі.

За письмовим клопотанням представників позивача та відповідача розгляд справи відбувається без здійснення технічної фіксації судового процесу, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

23.04.2008 року між ТОВ "Торговий дім "Насіння"" (Продавець) та СТОВ "Світанок" (Покупець) був укладений договір № 3-2304/пр44н, згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язувався в строки визначені договором, передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язувався прийняти товар і оплатити його вартість.

Згідно п. 6.1 договору загальна вартість товару повинна бути сплачена покупцем у строк, встановлений в додатках до договору.

В додатку № 1 до Договору сторони погодили, що вартість товару сплачується на умовах відстрочки платежів в строк до 15.11.2008 року.

Виконуючи свої зобов'язання по договору позивач передав відповідачу товар (насіння цукрового буряка) на загальну суму 3438,00 грн.. Факт передачі товару відповідачу підтверджується видатковою накладною № В-2304-8 від 23.04.2008 року та довіреністю ЯОА № 207348 від 23.04.2008 року на ім'я Торішного В.О..

Слід зазначити, що у вказаній видатковій накладній є посилання на договір від 23.04.2008 року № 3-2304/пр44н, що свідчить про передачу товару за умовами вказаного вище Договору.

Відповідачем не було проведено розрахунків за отриманий товар, що змусило позивача звернутись з позовом до суду.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії  відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, в додатку № 1 до договору сторони узгодили, що відповідач повинен був сплатити вартість поставленого товару до 15.11.2008 року.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 74,40 грн. пені  та 9.30 грн. 3% річних в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними  санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У п. 11.2 Договору сторони встановили, що при порушені строків виконання зобов'язань за договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ нарахованої на суму простроченого зобов'язання за кожен день прострочки.

Слід зауважити, що статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам договору та чинному законодавству.

При цьому судом здійснено перевірку розрахунку 74,40 грн. пені та 9,30 грн. 3% річних  за результатами чого не виявлено помилок в їх обрахунку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З врахуванням встановлених обставин та наявних у справі первинних бухгалтерських документів суд вважає суму боргу відповідача перед позивачем в розмірі 3438,00 грн. доведеною.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду від 28.01.2009 року, від 02.03.2009 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, пені, 3 % річних в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

З врахуванням викладеного, беручи до уваги те, що позовні вимоги визнаються відповідачем у повному обсязі суд прийшов до висновку про повне задоволення позову.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України

За письмовим клопотанням сторін 24.03.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 509, 525, 526, 527, ч.1 ст.530, ч.1 ст. 546, ст. 549, ч. 1 ст.550, ст.610, п.3 ч.1 ст.611, ч.1 ст.612, ч.ч.1, 2 ст.614, ст.ст. 625, 627, 628, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, ч.2 ст.217, ст.230 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49,  ст.ст.78, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок", с. Павлівка, Калинівського району, Вінницької області, - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 03732376, р/р - 26007279762001 в ВФ КБ "ПриватБанк" м. Вінниця, МФО - 302689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння"", вул. Клінічна, 25, м. Київ, 03141 - (інформація про реквізити - р/р - 260010230007 в ВАТ "БМ Банк", МФО-380913, ідентифікаційний код - 30674952) - 3438 грн. 00 коп. боргу (три тисячі чотириста тридцять вісім грн. 00 коп.), 74 грн. 40 коп. пені (сімдесят чотири грн. 40 коп.), 09 грн. 30 коп. 3% річних (дев'ять грн. 30 коп.), 102 грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита (сто дві грн. 00 коп.) та 118 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.     

Суддя                                              

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  30 березня 2009 р.

віддрук 3. прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - ТОВ "Торговий дім "Насіння", вул. Клінічна, 25, м. Київ, 03141.

3 - відповідачу - СТОВ "Світанок", с. Павлівка, Калинівський район, Вінницька область.