Рішення

від 26.03.2009 по справі 15/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 р.   Справа № 15/15   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Бориса Васильовича

при секретарі судового засідання Червак Н. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "555-ІФ", вул.Вовчинецька, 225 А, м.Івано-Франківськ, 76000,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління", вул.Г.Хоткевича, 52/4, кв. 37, м.Івано-Франківськ, 76000,

про розірвання договору та відшкодування збитків в сумі 60000 грн. - авансу, 1888 грн. 52 коп. -

пені,

з участю представників сторін:

від позивача Паньків С.С. - юрист, довіреність № 034/09  від 03.03.2009  року,

від відповідача  представники не з'явилися.

                    Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань стосовно відводу складу суду та технічної фіксації судового процесу представником  позивача не заявлено.

встановив:

     товариство з обмеженою відповідальністю "555-ІФ" (далі позивач) звернулося в суд із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління" (далі відповідач) про  розірвання договору та відшкодування збитків в сумі 60000 грн. - авансу, 1888 грн. 52 коп. - пені.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.02.2009 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20.02.2009 року.

                    Ухвалою суду від 20.02.2009 року розгляд справи відкладено на 03.03.2009 року.

                    Ухвалою суду від 03.03.2009 року розгляд справи відкладено на 26.03.2009 року.

                    Представник позивача в судовому засіданні 26.03.2009 року, на підставі ст. 22 ГПК України, подав заяву про відмову від  позову в частині стягнення пені в сумі 1888 грн. 52 коп., інші позовні вимоги підтверджує, з підстав викладених в позовній заяві, просить розірвати договір від 22.07.2008 року, стягнути з відповідача авансовий платіж в сумі 60000 грн. та  понесені судові витрати.

                    З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив клопотання і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

          Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, вимоги суду  вказані в ухвалах  від 02.02.2009 року, від 20.02.2009 та від 03.03.2009 року позивач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 11176035 вручено 04.02.2009 року та б/н вручено 27.02.2009 року.

                    Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року     № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

          Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

                    Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами

                    За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином  повідомлений про час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    Між ТзОВ "555-ІФ" та ТзОВ "Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління" укладено договір підряду б/н від 22.07.2008 року (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов"язався здійснити роботи по благоустрою території, а позивач оплатити вартість виконаних підрядних робіт.

                    ТзОВ "555-ІФ" здійснило передоплату робіт в розмірі 60000 грн., що підтвердується платіжним дорученням № 4937 від 22.07.2008 року.

                    Згідно п. 3.2 Договору, у випадку отримання авансу підрядник зобов"язався в місячний термін подати замовнику документи, що підтверджують факт виконання робіт на суму отриманого авансу або закупівлі відповідної кількості будматеріалів.

                    Відповідно до п. 4.1 Договору, підрядник зобов"язався виконати роботи та здати їх замовнику в термін до 01.09.2008 року. Проте жодних робіт, передбачених в Договорі, відповідач не здійснив, документації, яка б підтверджувала факт виконаних робіт не надав.

                    З метою досудового врегулювання спору позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 176/08 від 09.10.2008 року, з вимогою в строк до 15.10.2008 року провести роботи по благоустрою території, або повернути авансовий платіж, яку останнім залишено без розгляду.

                    Пунктом 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

                    В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

                    Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні   виконувати   господарські   зобов'язання   належним   чином   відповідно   до   закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання   господарських договорів  застосовуються   відповідні   положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

                    Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

          Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Статтею 611 ЦК України, встановлено правові наслідки порушення зобов”язання, зокрема: припинення зобов”язання внаслідок односторонньої відмови від зобов”язання, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

          За загальними правилами  цивільного законодавства,  якщо внаслідок прострочення боржника виконання втрати інтересів для кредитора, він за усіх обставин, може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, заподіяних зазначеним простроченням.

          Крім того, кредиторові надається право розірвати договір, якщо в зв”язку з простроченням боржника виконання втратило для нього інтерес. При цьому кредитор не зобов”язаний доводити, що виконання  втратило для нього інтерес, в зв”язку з простроченням. Підставою для розірвання договору з ініціативи кредитора, є сам факт прострочення.

                    За таких обставин суд вважає обгрунтованим вимогу позивача про розірвання договору підряду б/н від 22.07.2008 року, оскільки ТзОВ "Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління" допущено істотне порушення умов договору, що відповідно ч. 2 ст. 651 ЦК України є підставою для його розірвання.

          У  відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів виконання робіт по благоустрою території згідно договору підряду б/н від 22.07.2008 року, повернення авансового платежу в сумі 60000 грн., відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

          За наведених обставин, вимоги позивача щодо розірвання договору підряду б/н від 22.07.2008 року та стягнення з відповідача авансового платежу в сумі 60000 грн., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

                    Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 685 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    На підставі ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 651 ЦК України, керуючись ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Розірвати договір б/н від 22.07.2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "555-ІФ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління".

                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління", вул.Г.Хоткевича, 52/4, кв. 37, м.Івано-Франківськ, 76000, (р/р 26001136488000 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 35022955), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "555-ІФ", вул.Вовчинецька, 225 А, м.Івано-Франківськ, 76000, (р/р 260019454 в "Райффайзен банк Аваль", МФО 336462, код ЄДРПОУ 32076620) 60000 грн. авансового платежу, 685 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                       Деделюк Борис Васильович

                       Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  27.03.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"