Постанова

від 26.03.2009 по справі 1/190пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/190пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.03.2009 р.                                                                          справа №1/190пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Діброви  Г.І.

суддів Величко  Н.Л. , Стойка  О.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Ляшенко С.В. (довіреність №1 від 22.12.08р.)Устименко С.В. (ректор),

від відповідача:Самойленко Т.В. (довіреність №99 від 25.12.08р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуАкціонерного комерційного банку «Національний кредит», м.Київ в особіКалінінської філії в м.Донецьку

на рішення господарського суду

Донецької області

від20.01.2009 року

по справі№ 1/190пн (Азарова З.П.)

за позовомВищого закладу освіти Донецького інституту підприємництва (Товариствоз обмеженою відповідальністю, колективна форма власності), м.Донецьк

доАкціонерного комерційного банку «Національний кредит», м.Київ в особіКалінінської філії в м.Донецьку

проспонукання виконати Договір банківського рахунку

В С Т А Н О В И В:

У 2008 році позивач, Вищий заклад освіти Донецького інституту підприємництва (Товариство з обмеженою відповідальністю, колективна форма власності), м.Донецьк, звернувся до господарського  суду  Донецької області з позовною заявою до відповідача, Акціонерного комерційного банку «Національний кредит», м.Київ в особі Калінінської філії в м.Донецьку, про спонукання відповідача виконати прийняте на себе зобов'язання в натурі –здійснити виконання платіжних доручень позивача –списати грошові кошти з поточного рахунку позивача та перерахувати їх на вказані рахунки отримувачей коштів відповідно до реквізитів платіжних доручень позивача №№ 397, 401  від 31.10.08р., №№ 402, 403, 404, 405, 409, 411 від 04.11.08р., №№ 413, 414, 415, 416 від 07.11.08р., №№ 418, 419, 420, 421, 422, 423 від 25.11.08р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.01.09р. позовні вимоги Вищого закладу освіти Донецького інституту підприємництва (Товариство з обмеженою відповідальністю, колективна форма власності), м.Донецьк були задоволені. Рішення мотивовано тим, що банком була прийнята до переказу сума 336 348 грн. 61 коп. згідно платіжного доручення №№ 397, 401, 402, 403, 404, 405, 409, 411, 413, 414, 415, 416, 418, 419, 420, 421, 422, 423, проте грошові кошти з рахунку платника не були списані та відправлені в Розрахункову палату Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»м. Києва для подальшого переказу на рахунок банку отримувача грошових коштів.

Відповідач, Акціонерний комерційний банк «Національний кредит», м.Київ в особі Калінінської філії в м.Донецьку, з прийнятим рішенням від 20.01.09р. не згоден та просить його скасувати в повному обсязі та припинити провадження по справі.

В судовому засіданні, позивач усно висловив свої заперечення на апеляційну скаргу, просив судову колегію залишити рішення господарського суду Донецької області від 20.01.09р. без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до статті 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно  статтею 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій»встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами, для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 1/190пн та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до пунктів 2,3,4 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у  доведенні перед судом їх переконливості.                             

Згідно із статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам,  виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.03.08р. між відповідачем, Акціонерним комерційним банком «Національний кредит», м. Київ в особі Калінінської філії в м.Донецьку (далі –Банк), та позивачем, Вищим закладом освіти Донецький інститут підприємництва  (Товариство з обмеженою відповідальністю, колективна форма власності) (далі –Клієнт), був укладений Договір банківського рахунку № 383 (далі –Договір).

Відповідно до вимог пункту 1.1 Договору, Банк відкриває Клієнту поточні рахунки (далі –Рахунки) для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та вимог законодавства України (далі –Послуги), а Клієнт здійснює оплату наданих Банком Послуг у розмірі, строки та в порядку, передбаченому Договором та Додатками до нього.

На виконання умов договору позивач, який є клієнтом банку, передав банку для здійснення переказу готівки своїм контрагентам згідно платіжних доручень  №№ 397, 401 від 31.10.2008р., 402, 403, 404, 405, 409, 411 від 04.11.2008р., 413, 414, 415, 416 від 07.11.2008р., 418, 419, 420, 421, 422, 423 від 25.11.2008р. на загальну суму 336 348 грн. 61 коп.

Додатком № 1 до Договору банківського рахунку №383 від 01.03.08р. сторони дійшли згоди щодо тарифів комісійної винагороди за надання банківських послуг.

Відповідно до пункту 2.5 Договору, Банк виконує операції по Рахунках на підставі розрахункових документів, у безготівковій та готівковій формах в порядку, строки та на умовах, передбачених Інструкціями НБУ, чинним законодавством України та цим Договором.

Банк виконує операції по Рахунках в національній валюті України та в іноземній валюті за розрахунковими документами, які надійшли від Клієнта протягом операційного часу в день їх надходження, при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог Банку, і наявності достатніх коштів на Рахунках. На сплачені по Рахунках розрахункові документи Банк надає Клієнту копію документа засвідчену штампом Банка, підписом відповідального працівника Банку с проставленням дати списання коштів з рахунку. Тривалість операційного часу встановлюється внутрішніми правилами Банку окремо для проведення операцій в національній та іноземній валютах, та може змінюватися Банком (пункт 2.7 Договору).

Банк виконує операції по Рахунках в національній валюті України та в іноземній валюті за розрахунковими документами, які надійшли від Клієнта після операційного часу Банку, наступного робочого дня. Банк має право виконувати операції по Рахунку в національній валюті України за розрахунковими документами, які надійшли від Клієнта після операційного часу Банку, в день їх надходження, за проханням Клієнта з отриманням відповідної плати згідно Додатків до Договору (пункт 2.8 Договору).

Пунктами 3.4.1, 3.4.3 Договору передбачено, що Клієнт має право: самостійно розпоряджатися коштами на Рахунках з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України; вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених Договором послуг, але не виходячи з терміну, встановленого чинним законодавством України.

Відповідно до умов Договору банківського рахунку № 383 позивач, Вищий заклад освіти Донецький інститут підприємництва  (Товариство з обмеженою відповідальністю, колективна форма власності), передав відповідачу, Акціонерному комерційному банку «Національний кредит», м. Київ в особі Калінінської філії в м.Донецьк, з метою здійснення переказу грошових коштів на рахунок отримувачей платіжні доручення №№ 397, 401  від 31.10.08р., №№ 402, 403, 404, 405, 409, 411 від 04.11.08р., №№ 413, 414, 415, 416 від 07.11.08р., №№418, 419, 420, 421, 422, 423 від 25.11.08р. на загальну суму 336 348 грн. 61 коп.

Згідно виписки Калінінської філії АКБ «Національний кредит»у м.Донецьку від 25.11.08р. на рахунку позивача № 26003301610383 знаходяться кошти в розмірі 1 028 696 грн. 80 коп. На адресу позивача відповідач направив повідомлення №№ 18, 19 від 31.10.08р., №№ 16, 15, 9, 10, 13, 17 від 04.11.08р., №№ 5, 6, 7, 8 від 07.11.08р. та шість повідомлень б/н від 25.11.08р.  про невиконання платіжних доручень №№ 397, 401, 402, 403, 404, 405, 409, 411, 413, 414, 415, 416, 418, 419, 420, 421, 422, 423.

В зв'язку з тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором, а саме, не перерахував зазначені суми на інші поточні рахунки отримувачей, у позивача виникла заборгованість перед третіми особами. За цих підстав, позивач звернувся до господарського  суду  Донецької області з позовною заявою про спонукання відповідача здійснити виконання платіжних доручень шляхом перерахування грошових коштів на вказані рахунки отримувачей.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження та матеріали справи, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та  інші  особи,  які   беруть   участь   у   справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Пунктом 3 статті 1068 Цивільного кодексу України встановлено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно статті 1073 Цивільного кодексу України, у  разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або   належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав  клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Вимогами статті 8.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документу до банку.

Пунктом 24.3. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»зазначено, що при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою -  членом  платіжної  системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Сторони пунктом 2.6 Договору передбачили, що Банк виконує операції по Рахунках на підставі розрахункових документів, які надаються до Банку безпосередньо або за документами, що передаються Клієнтом по електронних каналах зв'язку відповідно до умов окремого договору. Розрахункові документи подаються до Банку особисто розпорядниками Рахунків або особою уповноваженою керівником одержувати у Банку виписки та готівку.

Також пунктом 2.7 Договору передбачено, що Банк виконує операції по Рахунках в національній валюті України та в іноземній валюті за розрахунковими документами, які надійшли від Клієнта протягом операційного часу, в день їх надходження, при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог банку, і наявності достатніх коштів на рахунках. На сплачені по рахунках розрахункові документи банк надає клієнту копію документа засвідчену штампом банка, підписом відповідального працівника банку з проставленням дати списання коштів з рахунку. Тривалість операційного часу встановлюється внутрішніми правилами банку окремо для проведення операцій в національній та іноземній валютах, та може змінюватися банком.

Як вбачається з копій платіжних доручень №№ 397, 401, 402, 403, 404, 405, 409, 411, 413, 414, 415, 416, 418, 419, 420, 421, 422, 423, вони були прийнятті до виконання, про що свідчить штамп Банку. Крім того, в наявній в матеріалах справи копії виписки Калінінської філії АКБ «Національний кредит»у м.Донецьку від 25.11.08р. зазначено, що на рахунку позивача № 26003301610383 знаходяться кошти в розмірі 1 028 696 грн. 80 коп. Таким чином, в зв'язку з наявністю грошових коштів на рахунку позивача, Банк мав можливість здійснити  перерахування зазначених у платіжних дорученнях позивача сум на рахунки отримувачей.

Проте платіжні доручення були залишені Банком без виконання нібито в зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку юридичної особи, про що було інформовано позивача повідомленнями  №№ 18, 19 від 31.10.08р., №№ 16, 15, 9, 10, 13, 17 від 04.11.08р., №№ 5, 6, 7, 8 від 07.11.08р. та шість повідомлень б/н від 25.11.08р. про невиконання розрахункових документів.

Постановою Національного Банку України № 439 від 19.12.08р. з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів  строком до 18.06.09р.

Відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у  разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів,  зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Але, як вбачається з матеріалів справи, платіжні доручення позивача були прийняті Банком до виконання та не виконані, грошові кошти взагалі не були списані з рахунку і не направлялися до Розрахункової палати Акціонерного комерційного банку «Національний кредит».

Не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що на грошові кошти за спірними платіжними дорученнями розповсюджується дія мораторію, введеного Постановою Національного банку України  № 439 від 19.12.2008р., оскільки платіжні доручення позивача були прийняті банком до виконання, грошові кошти не були списані з рахунку і не направлялися до Розрахункової палати Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»м. Києва. Будь-якого розпорядження щодо зупинення операції тимчасовим адміністратором суду не надано. З банківського витягу з рахунку позивача вбачається, що на рахунку станом на 25.11.2008р. були наявні грошові кошти в сумі 1 028 696 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 22.9 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банку кредиту.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо наявності зобов'язання відповідача за Договором № 383 від 01.03.08р. про здійснення переказу грошових коштів згідно платіжних доручень №№ 397, 401  від 31.10.08р., №№ 402, 403, 404, 405, 409, 411 від 04.11.08р., №№ 413, 414, 415, 416 від 07.11.08р., №№418, 419, 420, 421, 422, 423 від 25.11.08р., виходячи з вищевикладеного.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки  вони не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2009 року у справі № 1/190пн ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку «Національний кредит», м.Київ в особі Калінінської філії в м.Донецьку на рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2009 року у справі № 1/190пн залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2009 року у справі № 1/190пн   –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк  та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          Г.І.  Діброва

Судді:          Н.Л.  Величко

          О.В.  Стойка

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5 –ГС Дон. обл.;

Ширіна Ю.М.