1/190пн
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
У Х В А Л А
17.06.09 р. Справа № 1/190пн
за позовом: Вищого закладу освіти Донецького інституту підприємництва
м. Донецьк (Товариство з обмеженою відповідальністю, колективна форма власності)
до відповідача: Акціонерного комерційного банку “Національний кредит”
м. Київ в особі Калінінської філії в м. Донецьк
про спонукання виконати договір банківського рахунку
Суддя З.П. Азарова
Представники:
Від позивача: Устименко С.В. – ректор
Від відповідача: Самойленко Т.В.- представник
В засіданні брали участь
Від ВДВС: Гумуржи Д.М. – заст. нач.
Акціонерний комерційний банк “Національний кредит” м. Київ в особі Калінінської філії в м. Донецьк звернувся зі скаргою на дії посадових осіб відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку.
В обґрунтування скарги скаржник посилається на постанову про відкриття виконавчого провадження, яке відкрито необґрунтовано, оскільки порушені вимоги пункту 4 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме: виконавчий документ пред'явлено до органу виконавчої служби не за місцем виконання рішення. Крім того, порушені вимоги статтей 11, 19, 20 вказаного Закону. Боржником є юридична особа банку, а не його філія, тому наказ повинен був пред'являтися за місцезнаходженням банку.
Скаржник посилається на те, що у банку існують обставини, що унеможливлюють виконання рішення, оскільки для відновлення фінансового стану банку постановою Правління Національного банку України № 439 від 19.12.2008 р. призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 19.12.2008 р. до 18.12.2009 р. і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком до 18.06.2009р. Відповідно до статті 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність” протягом дії мораторію: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, а тому згідно з пунктом 7 статті 26 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. В порушення викладеному виконавче провадження відкрито, про що прийнята постанова, а також застосований штраф за невиконання вказаної постанови. Крім того в скарзі відповідач просить відстрочити виконання рішення та змінити порядок його виконання.
Представник виконавчої служби надав заперечення на скаргу та вважає, що дії виконавчої служби по відкриттю виконавчого провадження відповідають нормам Закону України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до статті 20 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Таким чином, посилання скаржника на те, що державним виконавцем неправомірно було відкрито виконавче провадження за місцезнаходженням філії, а не юридичної особи банку є необґрунтованим, оскільки грошові кошти позивача, які є його майном знаходяться в філії банку.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників сторін та відділу Державної виконавчої служби, господарський суд встановив, що рішенням господарського суду Донецької області від 20.01.2009р. задоволені позовні вимоги Вищого закладу освіти Донецького інституту підприємництва, яким суд зобов'язав Закрите акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк “Національний кредит” м. Київ в особі Калінінської філії в м. Донецьк списати грошові кошти з поточного рахунку інституту та перерахувати їх на рахунки отримувачів згідно платіжних доручень. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.03.2009р. вказане рішення залишено без змін. На виконання рішення від 20.01.2009р. був виданий наказ 09.04.2009р.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Постановою від 29.04.2009р. відділ Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьк відкрив виконавче провадження згідно вказаного наказу та встановив строк для добровільного виконання рішення до 06.05.2009р. Однак воно не було виконано, тому державним виконавцем були прийняті постанови від 07.05.2009р., від 14.05.2009р. про накладення штрафу на Калінінську філію АКБ “Національний кредит” в м. Донецьку.
Відповідач не погодився з вищезазначеними постановами і звернувся зі скаргою на дії відділу виконавчої служби.
Разом з тим, в силу статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 18 вказаного Закону передбачає, що держаний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа. Таким документом став наказ господарського суду Донецької області від 09.04.2009р. Відповідно до статті 20 зазначеного Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії,
провадиться державним виконавцем за місцем здійснення таких дій.
Рішенням від 20.01.2009р. суд зобов'язав виконати платіжні доручення клієнта банку, рахунок якого відкритий у Калінінській філії АКБ “Національний кредит”, яка розташована в м. Донецьку, пр. Комсомольсь-
кий, 21. Отже, виконавче провадження відкрито правомірно за місцезнаходженням вказаної особи.
Посилання скаржника на введення тимчасового адміністратора банку, у зв'язку з чим слід направити виконавчий документ в м. Київ, є необґрунтованим, оскільки філія продовжує виконувати договір банківського рахунку, укладений з позивачем. Він є його клієнтом і рахунок в філії не закритий.
Посилання скаржника на введений мораторій, який обумовлює відмову у відкритті виконавчого провадження, також є необґрунтованим.
Серед обставин, що зумовлюють зупинення виконавчого провадження, мораторій на задоволення кредиторських вимог відсутній, а стаття 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачає, що протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчого документу та інших документів, за якими здійснюється стягнення. У даній справі предметом спору є зобов'язання здійснити певні дії, а саме здійснити переказ грошових коштів за заявою клієнта банку. Тобто вказаний предмет спору неможливо ототожнювати з кредиторськими вимогами в розумінні вищеназваної статті і статті 2 вказаного Закону, яка визначає, що кредитор банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо майнових зобов'язань. Мораторій розповсюджується саме на вказані майнові зобов'язання. У справі № 1/190пн банк не є боржником. Позивач є клієнтом банку, а не кредитором. Введення мораторію не впливає на зобов'язання банку з проведення розрахункових операцій при наявності грошових коштів у клієнта банку за відсутністю розпорядження тимчасового адміністратора про припинення або зупинення операцій. Рішення набрало законної сили і підлягає обов'язковому виконанню.
Щодо вимог, викладених у скарзі, про відстрочку рішення та зміну порядку його виконання, то скарга на неправомірні дії посадових осіб відділу Державної виконавчої служби розглядається в порядку статті 1212 Господарського процесуального кодексу України, а зміна порядку виконання рішення та його відстрочка розглядаються відповідно до статті 121 вищезазначеного Кодексу, яка передбачає, що господарський суд, який видав виконавчий документ, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Заявник не довів наявні обставини неможливості виконання рішення. Мораторій, як вказано раніше, не є такою підставою, а зміна особи, яка виконує рішення суду, не може ототожнюватися з поняттям порядку способу виконання рішення.
Крім того слід зазначити, що відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна порядку його виконання здійснюються за окремою заявою, а не за скаргою на дії виконавчої служби.
Керуючись ст.ст. 121, 121І Господарського процесуального кодексу України, суд –
У Х В А Л И В:
Відмовити в задоволенні скарги Акціонерного комерційного банку “Національний кредит” м. Київ в особі Калінінської філії в м. Донецьк на дії посадових осіб відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку.
Суддя Азарова З.П.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2009 |
Оприлюднено | 30.06.2009 |
Номер документу | 3933529 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Азарова З.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні