Постанова

від 18.03.2009 по справі 49/79

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

49/79

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.03.2009                                                                                           № 49/79

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:           Царенко А.М.

 За участю представників:

 від позивача -Гораєвський І.Л. – предст. (довір. №5 від 10.03.2009)

 від відповідача -Димитрієв В.В. – предст. (довір. б/н від 24.04.2008)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус і Ко"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.06.2007

 у справі № 49/79 (суддя Митрохіна А.В.)

 за позовом                               Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус і Ко"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 229941,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 229941,16 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу дизпалива №4 від 26.12.2005, у т.ч. 199840,00 грн. основного боргу, 24975,00 грн. штрафу, 5126,16 грн. – 3% річних, крім того 2299,41 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору відповідачем не було відвантажено позивачу дизпаливо.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.06.2007 у справі №49/79 позов було задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 рішення господарського суду м. Києва від 18.06.2007 у справі №49/79 скасовано, в позові Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Камсит” відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2009 року у справі №49/79 Постанову Київського апеляційного господарського суду скасовано, матеріали справи направлено до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 порушене апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 11.03.2009.

В судовому засіданні, призначеному на 11.03.2009 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва, в зв'язку з чим постанова приймається зазначеною датою.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані наступним.

Рішення прийнято господарським судом м. Києва з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки документи, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги є підробленими.

СТОВ „Камсит” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечує та просить залишити рішення господарського суду м. Києва без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як зазначає позивач, відповідно до умов договору купівлі-продажу дизпалива №4 від 26.12.2005 року позивачем платіжним дорученням №9 від 16.01.2006 було перераховано на рахунок відповідача 199840,00 грн., як попередню оплату за дизпаливо.

Зазначена сума грошових коштів була перерахована позивачем на підставі рахунку-фактури №32 від 16.01.2006 року.

В матеріалах справи є копія договору №4 від 29.12.2005, при цьому оригінал договору на вимогу суду сторонами надано не було.

Відповідач в апеляційній скарзі та в судовому засіданні наголошує на тому факті, що договір №4 від 26.12.2005, акт звірки взаєморозрахунків №118 від 29.12.2006, рахунок-фактура №32 від 16.01.2006, а також відзив на позовну заяву від 08.06.2007 №54/06, поданий від імені ТОВ „Глобус і Ко” до господарського суду м. Києва є підробленими та такими, що відповідачем не укладалися та не підписувались.

Також відповідач звертав увагу суду на те, що між сторонами взагалі не існувало договірних відносин.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, що є необхідною вимогою для чинності правочину.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ст. 207).

З матеріалів справи вбачається, що за фактом підробки вказаних відповідачем документів, а саме: договору №4 від 26.12.2005, акту звірки взаєморозрахунків №118 від 29.12.2006, рахунка-фактури №32 від 16.01.2006, а також відзиву на позовну заяву від 08.06.2007 №54/06, ВД Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві порушена кримінальна справа.

Згідно висновків судово-почеркознавчої експертизи №4356 від 14.05.2008, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз в межах кримінальної справи №10-14540 підпис від імені директора ТОВ „Глобус і Ко” Лукача О.М., який міститься на копіях договору купівлі-продажу дизпалива №4 від 26.12.2005, акту звірки взаєморозрахунків від 29.12.2006 №118, рахунку-фактурі №32 від 16.01.2006, а також на видатковій накладній №РН-0000055 від 15.05.2006 та відзиві на позовну заяву  виконано не Лукачем О.М., а іншою особою (а.с. 161-167).

Разом з тим до матеріалів справи надано висновок спеціаліста за результатами дослідження підписів на документах  №985 від 08.05.2008, згідно якого підписи від імені Лукача О.М. на копіях договору купівлі-продажу дизпалива №4 від 26.12.2005 та рахунку-фактурі №32 від 16.01.2006 року виконані самим Лукачем О.М.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Колегія суддів дійшла висновку, що висновок спеціаліста №985 від 08.05.2008 та судово-почеркознавчої експертизи №4356 від 14.05.2008 не є переважними доказами у  справі, оскільки вони оцінюються судом за правилами ст. 43 ГПК України.

Слід зауважити, що керуючись ст. 111-12 ГПК України колегія суддів в ході судового засідання ставила перед учасниками процесу питання щодо призначення судово-почеркознавчої експертизи в рамках даної справи, однак, і позивач, і відповідач заперечували проти її проведення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд приймає ті докази, які мають значення для справи.

Так, до матеріалів справи надано Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Глобус і Ко” від 17.12.1998 року №35326057 та від 28.04.2006 року за №35365565, а також статут в новій редакції ТОВ „Глобус і Ко” та довідку з ЄДРПОУ з відомостями про первинну та останню реєстрацію даного підприємства, з якої вбачається, що остання реєстрація відбулася в березні 2006 року. Згідно вказаних документів станом на 26.12.2005 року підприємство мало наступні реквізити: юридична адреса: вул. Мілютенка, 42, кв. 228, ІПН 301510626016, Свідоцтво платника ПДВ №35326057.

У наявному в матеріалах справи договорі купівлі-продажу дизпалива №4 від 26.12.2005 року, а також у рахунку-фактурі №32 від 16.01.2006, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначені неіснуючі на момент підписання договору та на момент виставлення рахунку реквізити ТОВ „Глобус і Ко”, а саме:  юридична адреса: вул. Сирецька, 33, ІПН 301510626524, Свідоцтво платника ПДВ №35365565.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що договір купівлі-продажу дизпалива №4 від 26.12.2005 року ТОВ „Глобус і Ко” з СТОВ „Камсит” не укладався.

Також колегія суддів встановила, що платіжне доручення №9 від 16.01.2006, яким перераховані грошові кошти за дизпаливо згідно рахунку-фактури №32 від 16.01.2006 не містить посилань на договір №4 від 26.12.2005. Рахунок-фактура №32 від 16.01.2006 також не містить посилань на договір №4 від 26.12.2005.

Посилання позивача на те, що грошові кошти підлягають стягненню з відповідача незалежно від існування договірних відносин, судом не приймаються, оскільки підставою для стягнення коштів, визначеною безпосередньо позивачем, є саме договір купівлі-продажу дизпалива №4 від 26.12.2005 року.

В матеріалах справи відсутні докази зміни предмету чи підстав позову  з боку позивача при розгляді справи в суді першої інстанції, як це передбачено ст. 22 ГПК України.

При цьому відповідно до ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладені обставини, суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні і Рішення Господарського суду м. Києва по справі №49/79 від 18.06.2007 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобус і Ко”  задовольнити повністю.

Рішення господарського суду м. Києва від 18.06.2007 у справі №49/79 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Камсит” (Вінницька обл.., Іллінецький район, с. Кам'яногірка, вул, Центральна, 10-а, рахунок №2600811906 в ОД  АППБ „Аваль”, м. Вінниця, МФО 302247, ідентифікаційний код 32701406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобус і Ко” (03162, м. Київ, вул. Ромена Роллана, 4б, кв 52, рахунок №260065108 в АППБ „Аваль” м. Київ, МФО 300335, ідентифікаційний код 30151061) 1149 (одну тисячу сто сорок дев'ять) грн. 71 коп. державного мита.

Доручити Господарському суду м. Києва видати Наказ.

Матеріали справи №49/79 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.