Рішення

від 01.04.2009 по справі 15/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "01" квітня 2009 р.Справа №  15/21

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства „Трансгарант-Україна” м. Київ

до відповідача: ТОВ „Славнафта – Кіровоград” м. Олександрія, Кіровоградської області

про стягнення 121028 грн. 48 коп.

Представники сторін:

від позивача – Мельник О.В. довіреність № 16-д від 02.02.09р.

від відповідача – не з'явився

                                                             ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 106463 грн. 21 коп. боргу, 2800 грн. 12 коп. пені, 350 грн. 01 коп. 3 % річних, 10100 грн. судових витрат пов'язаних зі зверненням за правовою допомогою до адвоката, 1197 грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всі заявлені позивачем вимоги становлять ціну позову зазначену в позовній заяві. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Відповідач до суду двічі поспіль не з'явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. У відзиві від 30.03.09р. відповідач позовні вимоги не визнав.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір транспортного експедирування № 111/07-08 від 28.07.08р. За умовами договору експедитор /позивач/ надає за винагороду за дорученням клієнта /відповідача/ і за його рахунок, комплексні послуги по організації перевезення вантажу, оплати залізничного тарифу, згідно заявок клієнта, а клієнт приймає і оплачує надані експедитором послуги. Клієнт, виходячи з очікуваного обсягу перевезень, на підставі виставленого експедитором рахунку не пізніше, ніж за п'ять банківських днів до початку перевезення здійснює 100 % передоплату за перевезення вантажів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок експедитора, яка складається із залізничного тарифу за перевезення вантажів у вагонах із застосуванням коректувальних коефіцієнтів. Договір вважається укладеним з моменту підписання і діє до 31 грудня 2008 року. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ст. 316 ГК України по договору транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.  

Згідно зі ст. ст. 929, 930, 931 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається в письмовій формі.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Позивач з власної ініціативи самостійно змінив умови договору № 111/07-08 від 28.07.08р. і не отримавши від відповідача заявку (пункт 2.1.1 договору) та передоплату (пункт 3.2 договору) виконав для відповідача певні роботи та надав послуги, що підтверджується актом-1 виконаних робіт за вересень 2008 року на суму 102741 грн. 66 коп. і актом -2 виконаних робіт за листопад 2008 року на суму 65555 грн. 78 коп. Загальна сума по двом актам становить 168297 грн. 44 коп. Акти підписані представниками сторін без будь-яких зауважень чи заперечень та посвідчені печатками підприємств.  

Відповідач частково оплатив зазначені акти в сумі 110000 грн., що суд розцінює з обізнаністю відповідача як про загальний обсяг виконаних робіт та належну до оплати суму за них, так і про настання строку для оплати цих робіт та послуг. Факт оплати підтверджується випискою з банківського рахунку наданої позивачем.

Залишок боргу становить 58297 грн. 44 коп. (168297 грн. 44 коп. – 110000 грн. = 58297 грн. 44 коп.), доказів погашення якого на день розгляду справи сторони, в тому числі і відповідач, суду не подали.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних повинна нараховуватись на борг 58297 грн. 44 коп. і за період вказаний позивачем з 26 грудня 2008 року по 3 лютого 2009 року становить 191 грн. 20 коп.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення неустойки передбачені ст. ст. 230, 231 ГК України.

Пункт 4.1 договору передбачено, що за кожний день просрочки оплати клієнт сплачує експедитору неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період просрочки платежу.

За своєю правовою природою зазначена в цьому пункті неустойка є пенею.

Сума пені нарахована на борг 58297 грн. 44 коп. за період вказаний позивачем 26 грудня 2008 року по 3 лютого 2009 року становить 1515 грн. 60 коп.

Позовні вимоги в часині стягнення 48165 грн. 77 коп. основного боргу по акту-3 за грудень 2008 року задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Пунктом 2.1.1 договору визначено, що клієнт (відповідач) зобов'язаний за три дні до початку місяця надавати експедитору заявки із зазначенням календарних дат, кількості вагонів, станції навантаження і станції призначення, найменування вантажу і вантажоотримувача.

Пункт 3.2 договору передбачає, що клієнт, виходячи з очікуваного обсягу перевезень, на підставі виставленого експедитором рахунку не пізніше, ніж за п'ять банківських днів до початку перевезення здійснює 100 % передоплату за перевезення вантажів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок експедитора, яка складається із залізничного тарифу за перевезення вантажів у вагонах із застосуванням коректувальних коефіцієнтів.

Таким чином, для виконання експедитором будь-яких робіт по договору в інтересах клієнта повинні бути дві обов'язкові умови: по-перше – наявність заявки клієнта; по-друге – 100 % передоплата.  

Експедитор (позивач) цих умов договору не дотримався. В судовому засіданні в усній формі представник позивача повідомив як про відсутність заявок відповідача, так і про відсутність передоплати. Акт-3 за грудень 2008 року на суму 48165 грн. 77 коп. представник відповідача не підписав, печатка відповідача також відсутня.  

Посилання представника позивача на пункт 2.1.3 договору не є підставою для задоволення позову в цій частині, так як цей пункт по тексту договору розташований після пунктів 2.1.1 (необхідність заявки) і пункту 2.1.2 (необхідність передоплати).  

Надсилання позивачем такого акту відповідачу та рахунку-фактури від 11.12.08р. на суму 49000 грн. разом з листом від 25.12.08р., на думку господарського суду, не свідчить про безумовний обов'язок відповідача прийняття таких документів та їх беззаперечної оплати.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Доводи відповідача викладені у відзиві від 30.03.09р. не є підставою для відмови в задоволенні позову, так як факт часткового виконання сторонами умов договору підтверджується актами за вересень і листопад 2008 року підписаними представниками сторін та частковою оплатою відповідача цих актів в сумі 110000 грн.

Стаття 44 ГПК України визначає, що судові витрати складаються з... витрат, пов'язаних з... оплатою послуг адвоката... .

Позивач надав до суду: примірник угоди від 02.02.09р. з приватним підприємцем – фізичною особою – адвокатом Мельник О.В., яка підписана сторонами; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю виданого Мельник О.В.; виписку з банківського рахунку про перерахування 10100 грн. Мельник О.В. за надання правової допомоги по угоді від 02.02.09р.    

Приймаючи до уваги пункт 11 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 (з подальшими змінами та доповненнями), зважаючи на обставини справи, кількість судових засідань, ціну позову, обсяг виконаної представником позивача роботи, часткове задоволення позовних вимог, розумна необхідність судових витрат по даній справі по оплаті послуг адвоката становить – 2000 грн.      

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 230 – 231, 316 ГК України, ст. ст. 546, 547, 549, 625, 929, 930, 931 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                                     ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ „Славнафта – Кіровоград” м.  Олександрія вул. Героїв Сталінграду 29-А р/р 26004016245002 у філії КБ „Надра” Кіровоградське РУ МФО 323624 код ЄДРПОУ 30113780 на користь дочірнього підприємства „Трансгарант – Україна” м. Київ вул. Димитрова 5 корпус 2 п/р 26004831 у АКБ ХФБ Банк Україна в м. Києві МФО 320724 код ЄДРПОУ 32667198 – 58297 грн. 44 коп. боргу, 191 грн. 20 коп. 3 % річних, 1515 грн. 60 коп. пені, 600 грн. 04 коп. сплаченого державного мита, 64 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову – відмовити.          

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя                                                                                                  К.М. Мохонько