Рішення

від 12.03.2009 по справі 22/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.09                                                                                           Справа№ 22/34

за позовом   Регіонального відділення фонду державного майна  України у Львівській області, м.Львів

до відповідача-1:  Відкритого акціонерного товариства „Львівський хлібокомбінат”, м.Львів

до відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю „Хлібокомбінат-Львів”, м.Львів

за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради „БТІ та ЕО”, м.Львів

про  визнання недійсним договорів купівлі-продажу

                                                                                                                         Суддя  М.Желік

Представники

від позивача:          Орач А.С. (довіреність № 18-11-00027 від 09.01.09р.)

                                 Савко Н.В.( довіреність №18-11-00487  від   27.01.09р.)

від відповідача-1:  Гавінська О.І.( довіреність б/н від 22.10.08р.)

від відповідача-2:  Гавінська О.І.( довіреність б/н від 22.10.08р.)

від 3-ої особи:         не з”явився

           Суть спору:

            Розглядається справа за позовом  Регіонального відділення фонду державного майна  України у Львівській області, м.Львів до  Відкритого акціонерного товариства „Львівський хлібокомбінат”, м.Львів та Товариство з обмеженою відповідальністю „Хлібокомбінат-Львів”, м.Львів про  визнання недійсним договорів купівлі-продажу за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради „БТІ та ЕО”, м.Львів.

            Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 23.02.2009р. призначив  розгляд справи на 12.03.2009 р.  

           Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів викладених у позовній заяві, наполягали на задоволенні позову.

           Представник відповідача-1, 2 в судовому засіданні позовні вимоги  не заперечив, вважає їх підставними та такими , що підлягають до задоволення з мотивів викладених у відзивах на позовну заяву  від 12.03.2009р.,

           Третя особа в судове засідання явку повноважного представника не забезпечила.

           Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

            Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив наступне.

             22 березня 1996 року регіональним  відділенням Фонду державного майна України  по Львівській області видано наказ №622 „Про приватизацію Львівського обласного державного підприємства хлібопекарської промисловості „Львівхліб”. Відповідно до наказу №975 від 25.04.1996 р. проведено інвентаризацію майна ЛОДП „Львівхліб”  та складено інвентаризаційний опис переліку майна, зокрема в  п.7 якого зазначено окремо стояче углублення будинку виробничого корпусу 1971 року побудови, вартістю 12684687 тис.крб. 27 червня 1996 року РВ ФДМУ по Львівській області затверджено акт оцінки вартості майна структурного підрозділу ЛОПД «Львівхліб»- Львівського хлібокомбінату.

         Відповідно до наказу РВ ФДМ України по Львівській області № 1769 від 10.07.1996 р. структурний підрозділ Львівського обласного державного підприємства хлібопекарської промисловості „Львівхліб” було перетворено у  Відкрите акціонерне товариство „Львівський хлібокомбінат”, в якому було зазначено про  передачу до статутного фонду останнього  нерухомого майна, що перебувало у попередника. Відповідно до довідки про перелік та вартість майна, що вилучено з оцінки  вартості майна Львівського хлібокомбінату, представленої позивачем, зазначено окремо стояче углублення будинку виробничого корпусу –бомбосховище, яке не ввійшло, до статутного фонду господарського товариства ВАТ «Львівський хлібокомбінат»в процесі приватизації, але перебувало на його балансі.

         Відповідно до вимог постанов КМУ від 15.07.1997р.№ 757, від 28.10.1998р. № 1703, наказу РВ ФДМ України від 09.06.1999р. № 1077 та наказу РВ ФДМ України по Львівській області від 29.12.2008 р. № 00997 орган приватизації організовує систематичний контроль за утриманням, зберіганням та використанням державного майна, яке не увійшло до статутних фондів в процесі приватизації, але перебуває на його балансі. 09.02.2008 р. РВ ФДМ України по Львівській області проведено перевірку стану утримання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду господарського товариства ВАТ „Львівський хлібокомбінат” в процесі приватизації, але перебуває на його балансі. За результатами перевірки  складено акт, яким встановлено, що окремо стояче углублення будинку виробничого корпусу –бомбосховище на балансі товариства відсутнє. Даний об'єкт (бомбосховище, позначене за планом земельної ділянки літ.Г, загальною площею 170,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Східна,45) був проданий Товариству з обмеженою відповідальністю „Агропромпродукт”, що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.11.2007р. укладеного  між ВАТ „Львівський хлібокомбінат” та ТзОВ „Агропромпродукт”, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячком О.А.  11.02.2008р. договором про внесення змін  в договір купівлі продажу  будівель та споруд від 20.11.2007 р.  внесено зміни до п.4.

         29.02.2008 р. між ТзОВ „Агропромпродукт” та ТзОВ „Хлібокомбінат Львів” було укладено договір купівлі продажу будівель та споруд, у відповідності до п.1 якого, ТзОВ „Агропромпродукт” продає, а ТзОВ „Хлібокомбінат Львів” купує будівлі та споруди, зокрема, бомбосховище позначене за планом земельної ділянки літ.Г, загальною площею 170,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Східна,45, також посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячком О.А.  

          З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, суд виходив з наступного.

            Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та п'ятою, шостою  статті 203 цього кодексу.

            Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин).   

           Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його  недійсністю.

           У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні  у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

           Відповідно до частини другої статті 5  Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення мають:

в) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від  наслідків впливу від неконтрольованого виготовлення, використання або реалізацію небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема захисні споруди цивільної оборони.

         Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що не можуть бути об'єктами купівлі-продажу об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

          Як встановлено господарським судом, окремо стояче углублення будинку виробничого корпусу –бомбосховище відноситься до захисних споруд цивільної оборони. Згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 р. № 26-92 “Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва приватизація, або передачі в оренду яких не допускається” відчуження захисних споруд цивільної оборони  заборонена.

   Відповідно до Положення «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України  19.05.1999 р.№ 908/68, регіональне відділення здійснює вибір та забезпечення способу та умов подальшого використання майна, яке не увійшло до статутних фондів        

        Як вже зазначалося,  на час приватизації бомбосховище перебувало на балансі ВАТ „Львівський хдібокомбінат"- структурного підрозділу ЛОДП „Львівхліб”. Однак, знаходження     майна    на    балансі    підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є лише формою бухгалтерського обліку та визначає склад і вартість майна та обсяг фінансових зобов'язань на конкретну  дату.  Баланс  не  визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

       Отже, при укладенні договорів купівлі-продажу  будівель та споруд  від 20.11.2007р. та від 29.02.2008р. у продавців не було правових підстав включати до складу будівель та споруд,  бомбосховище , позначене за планом  земельної ділянки літ.Г, загальною площею 170,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул..Східна, 45. Адже, бомбосховище  як  об'єкт  державного фонду,  не підлягав  приватизації   відповідно   до   Закону   України   "Про приватизацію майна державних підприємств".

         Відповідно до  ст.41 Конституції  України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

         Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    Згідно з ч.2 ст.326 ЦК України , від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

         Відповідно до вимог ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

         Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 22, 43, 49, 82, 84, 85 115-117 ГПК України, суд –

                                                                 ВІРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд від20.11.2007 р., укладений між  ВАТ „Львівський хлібокомбінат” та ТзОВ „Агропромпродукт”, в частині продажі бомбосховища, позначеного за планом  земельної ділянки літ.Г, загальною площею 170,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Східна, 45.

3. Визнати недійсним договір про внесення змін від 11.02.2002 р. до договору купівлі-прордажу  будівель та споруд від 20.11.2007р., укладений між  ВАТ „Львівський хлібокомбінат” та ТзОВ „Агропромпродукт”, в частині продажі бомбосховища, позначеного за планом  земельної ділянки літ.Г, загальною площею 170,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Східна, 45.

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд від 29.02.2008 р., укладений між  ТзОВ „Агропромпродукт” та ТзОВ „Хлібокомбінат Львів”, в частині продажі бомбосховища, позначеного за планом  земельної ділянки літ.Г, загальною площею 170,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Східна, 45.

5. Визнати за державою в особі  регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області право власності на бомбосховище, позначене за планом земельної ділянки літ.Г, загальною площею 170,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Східна,45.

6. Стягнути з ВАТ „Львівський хлібокомбінат” ( 79019 м.Львів вул.Східна, 45, ЄДРПОУ 22365920) в доход державного бюджету 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.  Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя