Ухвала

від 03.09.2013 по справі 805/7806/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року справа №805/7806/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Карабан Т.М., представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 06.06.2013 року, представника відповідача ОСОБА_3, за довіреністю від 25.04.2013 року, представника третьої особи ОСОБА_4, за довіреністю від 09.07.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 р. у справі № 805/7806/13-а (головуючий І інстанції Мозгова Н.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домант" до Міністерства доходів і зборів України, третя особа Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнаня протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домант» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства доходів та зборів України, третя особа Державна податкова інспекція у Будьоннівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій Міністерства доходів та зборів України щодо відмови у прийнятті та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладі №14 від 24.10.2012 року, №15 від 24.10.2012 року, №19 від 29.10.2012 року, №20 від 29.10.2012 року, №21 від 29.10.2012 року, №31 від 30.10.2012 року, №32 від 30.10.2012 року, №33 від 31.10.2012 року, №34 від 31.10.2012 року, №35 від 31.10.2012 року, №36 від 31.10.2012 року, №37 від 31.10.2012 року, №38 від 31.10.2012 року, №39 від 31.10.2012 року, №40 від 31.10.2012 року, №41 від 31.10.2012 року, №42 від 31.10.2012 року, №43 від 31.10.2012 року, №44 від 31.10.2012 року, №45 від 31.10.2012 року, №46 від 31.10.2012 року, №47 від 31.10.2012 року, №48 від 31.10.2012 року, №49 від 31.10.2012 року, №50 від 31.10.2012 року, №51 від 31.10.2012 року, №52 від 31.10.2012 року, №53 від 31.10.2012 року, № 55 від 31.10.2012 року, №1 від 15.11.2012 року, №4 від 19.11.2012 року, №15 від 30.11.2012 року, №97 від 30.11.2012 року, №1 від 26.04.2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції визнав протиправними дії Міністерства доходів та зборів України щодо відмови у прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №14 від 24.10.2012 року, №15 від 24.10.2012 року, №19 від 29.10.2012 року, №20 від 29.10.2012 року, №21 від 29.10.2012 року, №31 від 30.10.2012 року, №32 від 30.10.2012 року, №33 від 31.10.2012 року, №34 від 31.10.2012 року, №35 від 31.10.2012 року, №36 від 31.10.2012 року, №37 від 31.10.2012 року, №38 від 31.10.2012 року, №39 від 31.10.2012 року, №40 від 31.10.2012 року, №41 від 31.10.2012 року, №42 від 31.10.2012 року, №43 від 31.10.2012 року, №44 від 31.10.2012 року, №45 від 31.10.2012 року, №46 від 31.10.2012 року, №47 від 31.10.2012 року, №48 від 31.10.2012 року, №49 від 31.10.2012 року, №50 від 31.10.2012 року, №51 від 31.10.2012 року, №52 від 31.10.2012 року, №53 від 31.10.2012 року, № 55 від 31.10.2012 року, №1 від 15.11.2012 року, №4 від 19.11.2012 року, №15 від 30.11.2012 року, №97 від 30.11.2012 року, №1 від 26.04.2013 року, зобов'язав Міністерство доходів та зборів України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладі №14 від 24.10.2012 року, №15 від 24.10.2012 року, №19 від 29.10.2012 року, №20 від 29.10.2012 року, №21 від 29.10.2012 року, №31 від 30.10.2012 року, №32 від 30.10.2012 року, №33 від 31.10.2012 року, №34 від 31.10.2012 року, №35 від 31.10.2012 року, №36 від 31.10.2012 року, №37 від 31.10.2012 року, №38 від 31.10.2012 року, №39 від 31.10.2012 року, №40 від 31.10.2012 року, №41 від 31.10.2012 року, №42 від 31.10.2012 року, №43 від 31.10.2012 року, №44 від 31.10.2012 року, №45 від 31.10.2012 року, №46 від 31.10.2012 року, №47 від 31.10.2012 року, №48 від 31.10.2012 року, №49 від 31.10.2012 року, №50 від 31.10.2012 року, №51 від 31.10.2012 року, №52 від 31.10.2012 року, №53 від 31.10.2012 року, № 55 від 31.10.2012 року, №1 від 15.11.2012 року, №4 від 19.11.2012 року, №15 від 30.11.2012 року, №97 від 30.11.2012 року, №1 від 26.04.2013 року та стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домант» судовий збір в сумі 68 грн. 82 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову повністю. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції не надана належна оцінка доказам та не враховані обставини, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі посилається на те, що позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав наявності помилки, встановленої із урахуванням положень ст..201 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення реєстру податкових накладних», а саме місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню. Але пояснити, в чому саме полягають ці порушення та наявність якої посилки в податкових накладних послугувала для відмови в реєстрації цих накладних не зміг.

Представник третьої особи в судовому засіданні не підтримав доводи апеляційної скарги, суду пояснив, що підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не має.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Домант» є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 19.05.2009року, є платником податку на додану вартість та діє на підставі статуту.(а.с.6-15)

Позивачем були надіслані до Єдиного реєстру податкових накладних наступні податкові накладні: №14 від 24.10.2012 року, №15 від 24.10.2012 року, №19 від 29.10.2012 року, №20 від 29.10.2012 року, №21 від 29.10.2012 року, №31 від 30.10.2012 року, №32 від 30.10.2012 року, №33 від 31.10.2012 року, №34 від 31.10.2012 року, №35 від 31.10.2012 року, №36 від 31.10.2012 року, №37 від 31.10.2012 року, №38 від 31.10.2012 року, №39 від 31.10.2012 року, №40 від 31.10.2012 року, №41 від 31.10.2012 року, №42 від 31.10.2012 року, №43 від 31.10.2012 року, №44 від 31.10.2012 року, №45 від 31.10.2012 року, №46 від 31.10.2012 року, №47 від 31.10.2012 року, №48 від 31.10.2012 року, №49 від 31.10.2012 року, №50 від 31.10.2012 року, №51 від 31.10.2012 року, №52 від 31.10.2012 року, №53 від 31.10.2012 року, № 55 від 31.10.2012 року, №1 від 15.11.2012 року, №4 від 19.11.2012 року, №15 від 30.11.2012 року, №97 від 30.11.2012 року, №1 від 26.04.2013 року.

Зазначені податкові накладні були доставлені до відповідача, проте не прийняті, та відповідно не були зареєстровані у зв'язку з виявленням наступної помилки: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, про що свідчать відповідні роздруковані квитанції (арк.с.24-58).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що місцезнаходження позивача як на момент складання податкових накладних, так й на теперішній час є незмінним- 83058, м. Донецьк, вул. Бехтерева, буд.16, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносились записи про не підтвердження відомостей про юридичну особу або незнаходження юридичної особи за місцезнаходженням.

Колегія суддів з зазначеним твердженням суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у податкових накладних №14 від 24.10.2012 року, №15 від 24.10.2012 року, №19 від 29.10.2012 року, №20 від 29.10.2012 року, №21 від 29.10.2012 року, №31 від 30.10.2012 року, №32 від 30.10.2012 року, №33 від 31.10.2012 року, №34 від 31.10.2012 року, №35 від 31.10.2012 року, №36 від 31.10.2012 року, №37 від 31.10.2012 року, №38 від 31.10.2012 року, №39 від 31.10.2012 року, №40 від 31.10.2012 року, №41 від 31.10.2012 року, №42 від 31.10.2012 року, №43 від 31.10.2012 року, №44 від 31.10.2012 року, №45 від 31.10.2012 року, №46 від 31.10.2012 року, №47 від 31.10.2012 року, №48 від 31.10.2012 року, №49 від 31.10.2012 року, №50 від 31.10.2012 року, №51 від 31.10.2012 року, №52 від 31.10.2012 року, №53 від 31.10.2012 року, № 55 від 31.10.2012 року, №1 від 15.11.2012 року, №4 від 19.11.2012 року, №15 від 30.11.2012 року, №97 від 30.11.2012 року, №1 від 26.04.2013 року, зазначено місцезнаходження продавця (позивача): 83058, м. Донецьк, вул. Бехтерева, буд.16.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням позивача станом на 26.03.2013року є адреса: 83058, м. Донецьк, вул. Бехтерева, буд.16, статус відомостей про юридичну особу підтверджений.

Відповідно до записів 1- 8 довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців АА №245771 від 07.12.2012року в графі «Місцезнаходження» зазначена адреса: 83058, м. Донецьк, вул. Бехтерева, буд.16.

Зазначена адреса позивача - 83058, м. Донецьк, вул. Бехтерева, буд.16, також підтверджується в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 за №432484 (арк.с.6), довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців АА №549820 від 24.07.2012року (арк.с.7), довідці 4-ОПП про взяття на облік платника податків від 19.05.2009року (арк.с.14), свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість №100236807(арк.с.15), довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців АА №245771 від 07.12.2012року (арк.с.21-23) та довідкою податкового органу про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за №111/26-013 від 06.09.2012року (арк.с.87),

Крім того, з письмових пояснень представника податкового органу, на обліку якого знаходиться позивач та листа від 14.01.2013року за №133/10/15-213, вбачається, що порушень щодо реєстрації та перебування на обліку в інспекції ТОВ «Домант», які б могли слугувати підставою для відмови у реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не виявлено.

Відповідно до п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

Так, згідно із п.4 Порядку № 1379, місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II Податкового кодексу України та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Порядку № 1379, а саме бланку-форми податкової накладної, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року, в податковій накладній міститься графа для заповнення «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» та «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», колегія суддів зазначає, що вказаним порядком не передбачено порядок та форма заповнення зазначеної графи.

Згідно із п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

З аналізу наведених норм вбачається, що єдиною вимогою є достовірність місцезнаходженням юридичної особи за фактичним місцем ведення діяльності чи розташування офісу.

Крім того, відповідно до п.п.2 п. 45 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених постановою Кабінету міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, на поштовому повідомленні, переказі поштова адреса зазначається в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.

З аналізу зазначених норм вбачається, що інформація щодо місцезнаходження юридичної особи повинна містити такі відомості, які достатні для встановлення фактичного місця ведення діяльності чи розташування офісу, до яких зокрема відноситься: найменування вулиці, N будинку, N офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс.

Як зазначалось вище, позивач зареєстрований за адресою: 83058, м. Донецьк, вул. Бехтерева, буд.16, в податкових накладних позивачем зазначено адресу: 83058, м. Донецьк, вул. Бехтерева, буд.16. Більш того, відповідачем за жовтень 2012 року від позивача була прийнята податкова накладна з тим самими реквізитами (адресою), що зазначені у спірних податкових накладних (а.с.58)

Тобто, інформація зазначена в накладній є достовірною та відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та містить всі необхідні відомості для ідентифікації місцезнаходження юридичної особи.

Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено, що місцезнаходження позивача як на момент складання податкових накладних, так й на теперішній час є незмінним, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносились записи про не підтвердження відомостей про юридичну особу або незнаходження юридичної особи за місцезнаходженням.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ні в апеляційній скарзі ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем не зазначено в чому саме місцезнаходження позивача, вказане у податкових накладних на думку відповідача не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та взагалі в чому полягає встановлена помилка, яка стала підставою для відмови у реєстрації податкових накладних на яку є посилання у квитанціях відповідача.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у реєстрації зазначених податкових накладних є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з повним дослідженням всіх обставин справи тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 р. у справі № 805/7806/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 р. у справі № 805/7806/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено та підписано колегією суддів 05 вересня 2013 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва