Постанова

від 05.09.2013 по справі 5020-5/609-4/274

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

05 вересня 2013 року справа № 5020-5/609-4/274 За клопотанням комітету кредиторів про введення ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора у справі №5020-5/609-4/274

за заявою Приватного підприємства „ССВ" (м. Севастополь, вул. Музики, 45, кв. 21)

до Державного підприємства „Науково технологічний центр використання природних ресурсів шельфу Національної академії наук України (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 28)

про визнання боржника банкрутом

Суддя О.С. Погребняк

Представники:

Ініціюючий кредитор (ПП "ССВ") - не з'явився;

Боржник (ДП"Науково-технічний центр використання природних ресурсів шельфу НАНУ)- не з'явився;

Арбітражний керуючий (Савін В.В.) - не з'явився,

Прокурор (Прокуратура міста Севастополя) - Негеля М.О., службове посвідчення №005829 від 25.09.2012;

Державний орган з питань банкрутства - Попов М.Г. - головний спеціаліст сектору з питань банкрутства, довіреність від 03.06.2013.

Фонд державного майна України - Лєбєдєв М.С. - довіреність від 27.12.2012.

Суть спору:

Приватне підприємство „ССВ" звернулось до суду із заявою про порушення справи про банкрутство державного підприємства „Науково технологічний центр використання природних ресурсів «Шельф" Національної академії наук України".

Ухвалою суду від 24.11.2008 порушено провадження по справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 18.02.2009 введена процедура розпорядження майном боржника, призначений розпорядник майна Савін Василь В’ячеславович.

Ухвалою суду від 01.06.2009 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого увійшли грошові вимоги Приватного підприємства „ССВ" в сумі 592143,73 грн.

Ухвалою суду від 04.10.2010 застосовано відносно боржника судову процедуру банкрутства - санацію на строк 12 місяців (до 01.10.2011) та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Савіна В.В.

Ухвалою від 17.01.2012 строк процедури санації ДП „Науково технологічний центр використання природних ресурсів шельфу НАНУ, а також строк повноважень керуючого санацією боржника було продовжено судом на шість місяців .

19.08.2013 на адресу суду надійшов звіт керуючого санацією боржника, клопотання комітету кредиторів про введення ліквідаційної процедури щодо боржника строком на 12 місяців з призначенням ліквідатором арбітражного керуючого Савина В.В. (вх. 9245/13), яке обґрунтовано рішенням комітету кредиторів боржника від 01.08.2013.

Ухвалою від 20.08.2013 клопотання комітету кредиторів про відкриття ліквідаційної процедури та звіт керуючого санацією Державного підприємства "Науково технологічний центр використання природних ресурсів шельфу Національної академії наук України були призначені до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2013.

У судове засідання 05.09.2013 арбітражній керуючий, ініціюючий кредитор та боржник явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини нез'явлення не сповістили .

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представників учасників судового процесу не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути клопотання у їх відсутність за наявними в справі матеріалами .

Представник державного органу з питань банкрутства та прокурор проти задоволення клопотання комітету кредиторів не заперечували.

Представник Фонду державного майна України залишив вирішення клопотання комітету кредиторів на розсуд суду .

Розглянувши у судовому засіданні 05.09.2013 клопотання комітету кредиторів про введення ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора у справі №5020-5/609-4/274, заслухавши доводи представників учасників судового процесу, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання виходячи з наступного.

Частинами 1, 3 пункту 1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013 встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

В даному випадку, провадження у даній справі було порушено ухвалою суду від 24.11.2008 та станом на 19.01.2013 - дату набрання чинності нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не приймалась.

Згідно з абзацами 4-5 пункту 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, положення Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією. У зв'язку з здійсненням переходу до застосування нової редакції Закону необхідно привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до вимог статті 45 Закону в новій редакції і з урахуванням його вимог вирішити питання щодо переобрання представницьких органів кредиторів (зборів кредиторів та комітету кредиторів).

Таким чином, вирішуючи питання про відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, суд керується редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяла до 19.01.2013.

Як зазначалось, ухвалою господарського суду м.Севастополя від 04.10.2010 застосовано відносно боржника судову процедуру банкрутства - санацію на строк 12 місяців (до 01.10.2011) та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Савіна В.В.

Державне підприємство «Науково технологічний центр використання природних ресурсів шельфу НАНУ» створено відповідно до постанови Президії НАНУ від 21.10.1992 №284 є державним підприємством із 100% часткою власності держави та знаходиться в управлінні НАН України.

Відповідно до абзацу 6 частини 5 статті 18 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинної на дату застосування процедури санації) керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013), протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.

План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом.

Станом на теперішній час план санації суду не представлений.

Судом встановлено, що у зв'язку із скороченням дослідної діяльності на підприємстві та збитковістю виробничої діяльності засоби виробництва і кадровий склад підприємства були передані до інших галузевих підприємств, підпорядкованих НАН України (розпорядження НАН України від 20.07.2007 №507, від 25.09.2007 №589 та від 20.06.2008 №387.

За даними звіту керуючого санацією у боржника недостатньо оборотних активів для покриття наявних поточних зобов'язань, кредиторська заборгованість підприємства зростає, збільшується заборгованість боржника перед робітниками підприємства. При цьому, реальні перспективи для надходження дебіторської заборгованості до боржника та погашення за її рахунок при наймні частини кредиторської заборгованості відсутні.

Таким чином, протягом всього строку процедури санації - з 04.10.2010 по вересень 2013 суду не було представлено плану санації, який би відповідав вимогам статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013), а наявні у справі матеріали свідчать про відсутність реальної перспективи відновлення платоспроможності боржника.

Згідно з частиною 6 статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013), якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не подано плану санації боржника, господарський суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

01.08.2013 Комітетом кредиторів боржника було прийнято рішення, оформлене протоколом про звернення до господарського суду з клопотанням про введення процедури ліквідації боржника (том 6 а.с.106-107).

Відповідно до пункту 56 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 «Про судову практику у справах про банкрутство», при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів (частина дев'ята статті 7 Закону). З моменту утворення комітету кредиторів саме він, а не окремі кредитори, вважається стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом, зокрема частинами десятою - дванадцятою, чотирнадцятою статті 3- 1, частинами сьомою, шістнадцятою статті 13, частинами першою, другою та восьмою статті 17, частинами першою та п'ятою статті 18, частинами восьмою - десятою статті 19, частиною п'ятою статті 21 , частинами першою та тринадцятою статті 30, частиною третьою статті 36, частиною тринадцятою статті 53.

Частиною 5 статті 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013) встановлено, що за наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо:

1) припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;

Виходячи із змісту статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" платоспроможність - спроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

В даному випадку доказів відновлення платоспроможності боржника суду не представлено, план санації відсутній.

2) продовження встановленого строку процедури санації;

З матеріалів справи вбачається, що судом строк санації продовжувався. Приймаючи до уваги той факт, що план санації відсутній, наявні активи боржника свідчать про відсутність ознак платоспроможності, суд не вбачає правових підстав для продовження строку санації боржника;

3) припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

4) припинення процедури санації і укладення мирової угоди.

На підставі дослідження судом майнового стану боржника, а також можливих, передбачених законом, процедур в рамках справи про банкрутство, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку відсутні правові та економічні підстави для застосування інших процедур, окрім припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оцінивши фактичні обставини справи та матеріали справи у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України в їх сукупності суд визнає боржника таким, що не є спроможним відновити свою платоспроможність та виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами інакше як через ліквідацію та повного або часткового задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації його майнових активів.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013), у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013), державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Абзацом 7 пункту 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 визначено, що згідно з новою редакцією Закону державний орган з питань банкрутства не має повноважень надавати господарському суду пропозиції щодо кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків. У зв'язку з цим арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) у справах про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання чинності Законом, призначаються господарським судом без додержання відповідного припису попередньої редакції Закону.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Савіна Василя В’ячеславовича., кандидатура якого запропонована комітетом кредиторів (т.6, арк.с. 106-107).

Згідно з частиною 2 статті 67 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діє з 19.01.2013) встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 22-24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013), статтями 8, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діє з 19.01.2013), пунктом 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Затвердити звіт керуючого санацією Державного підприємства „Науково технологічний центр використання природних ресурсів шельфу Національної академії наук України - арбітражного керуючого Савіна В.В.

2. Припинити процедуру санації Державного підприємства „Науково технологічний центр використання природних ресурсів шельфу Національної академії наук України (ідентифікаційний код 16500199).

3. Визнати боржника - Державне підприємство „Науково технологічний центр використання природних ресурсів шельфу Національної академії наук України , банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру строком на 12 (дванадцять) місяців.

4. Припинити повноваження керуючого санацією Державного підприємства „Науково технологічний центр використання природних ресурсів шельфу Національної академії наук України - арбітражного керуючого Савина Василя В’ячеславовича.

5. Призначити ліквідатором Державного підприємства „Науково технологічний центр використання природних ресурсів шельфу Національної академії наук України - арбітражного керуючого Савіна Василя В’ячеславовича (Свідоцтво НОМЕР_1 від 08.02.2013, видане Міністерством юстиції Украини).

6. Господарську діяльність банкрута завершити закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

7. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

8. Встановити, що у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

9. Припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

10. Встановити, що відомості про фінансове становище банкрута перестали бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю.

11. Скасувати арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

12. Припинити повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном.

13. Зобов'язати ліквідатора здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Повідомлення про визнання боржника. банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури мають містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

14. Ліквідатору здійснювати свої повноваження відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діє з 19.01.2013).

15. Зобов`язати ліквідатора надати суду по готовності звіт та ліквідаційний баланс.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Копію постанови направити на адресу боржника, комітету кредиторів, ліквідатора, органу, уповноваженого управляти майном боржника, державного органу з питань банкрутства, комітету кредиторів боржника .

Суддя підпис Погребняк О.С.

Згідно з оригіналом

помічник судді І.О. Кузьміна 06.09.2013