Постанова

від 27.08.2013 по справі 810/2403/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 року 810/2403/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Вікінг» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив :

Дочірнє підприємство «Вікінг» (надалі - підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2012р. № 0001852300 та № 0001862300.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Агростройперспектива» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак - заниження податку на прибуток, вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник відповідача в письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Агростройперспектива» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, товари та послуги позивачем фактично у ТОВ «Агростройперспектива» не придбавалися, а витрати на придбання таких товарів та послуг, які позивач відніс до складу валових витрат, є надуманими, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових відповідно до вимог ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України та сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до ст. 198 Кодексу.

В судове засідання, призначене на 27.08.2013р. представник позивача не з'явився, проте подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, ДПІ у Вишгородському районі проведена позапланова невиїзна перевірка Дочірнього підприємства «Вікінг» (код ЄДРПОУ 30207208) з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансового - господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агростройперспектива» (код за ЄДРПОУ 35044256) за період липень, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21.11.2012р. № 1968/22-00/30207208.

Згідно з висновками акту перевірки висновку відповідачем встановлено порушення:

- п.п.139.1.9 п. 139.1 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 3 квартал 2011 року в розмірі 38 386,38 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем знижено податок на додану вартість в розмірі 33 379,46 грн. за період липень-серпень 2011 року.

На підставі акту перевірки від відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.12.2012р. № 0001862300, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 38 386,00 грн. та № 0001852300, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 41 725,00 грн., з них 33 380,00 грн. за основним платежем та 8 345,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства базується на твердженні щодо безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ «Агростройперспектива», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

Вважаючи твердження податкового органу необґрунтованими, представник позивача посилався на документально підтверджені договірні відносини з контрагентом, зокрема, зазначив, що між підприємством та ТОВ «Агростройперспектива» 01.07.2011р. укладено договір № 21, у відповідності до умов якого останній надав на користь першого послуги з розміщення та обслуговування рекламних матеріалів, за що отримав грошову винагороду. Також, між вказаними підприємствами укладено договір від 01.08.2011р. № 41, на підставі якого, зі слів позивача, ТОВ «Агростройперспектива» надало послуги з підбору працівників та проведення інструктажу. Крім того, між позивачем та ТОВ «Агростройперспектива» укладено договір поставки №27 від 04.07.2011 року, на підставі якого на адресу позивача поставлено від контрагента одяг на загальну суму 42 223,80 грн. в т.ч. ПДВ - 7 037,30 грн.

В підтвердження виконання договорів представником позивача надано до суду акти здачі-прийняття наданих послуг, податкові накладні, платіжні доручення, акти резервування, контрольні макети, видаткову накладну та податкові накладні.

Разом з тим, досліджені судом докази підтверджують фіктивність господарських відносин позивача з ТОВ «Агростройперспектива», що пояснюється наступним.

Як встановлено ДПІ у Вишгородському районі, з урахуванням матеріалів, отриманих від ДПІ у Амур-Нижньогірському районі м. Дніпропетровська, ТОВ «Агростройперспектива» має ознаки фіктивного підприємства, так званої «податкової ями», яке використовує податковий кредит фіктивних підприємств-постачальників для надання податкової вигоди третім особам, в тому числі ДП «Вікінг».

До таких висновків відповідач прийшов у зв'язку з аналізом акту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 29.12.2011 р. №965/233/31624305 Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпропром» (код за ЄДРПОУ 31624305) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків-постачальниками їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р.

Згідно даних вказаного акту у ТОВ «Дніпропром», яке являється контрагентом ТОВ «Агростройперспектива», відсутні адміністративно-господарських можливості на виконання господарських зобов'язань у серпні 2011р. За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Як вказує відповідач, відділом податкової міліції надано інформацію щодо проведених заходів, згідно якої в ході проведення оперативного відпрацювання встановлено, що на протязі червня-жовтня 2011 року постачальниками ТОВ «Дніпропром» (код ЄДРПОУ 31624305) є ТОВ «Украктивресурс ЛТД» (код ЄДРПОУ 37709169) та ТОВ «Гермесойлгруп ЛТД», які являються фіктивними та входять до групи підприємств-транзитерів, що здійснюють незаконну діяльність з надання податкової вигоди третім особам шляхом здійснення безтоварних операцій.

Також, оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська лейтенантом податкової міліції Похил Д.О. відібрано пояснення у заступника директора Комбінату «Салют», який вказав, що підприємство ТОВ «Дніпропром» йому не відоме и свою комерційну діяльність на території Комбінату «Салют» не здійснює, що спростовує твердження щодо наявності орендованого майна ТОВ «Дніпропром» на території Комбінату «Салют».

Таким чином відповідач прийшов до висновку про дефектність первинних документів ТОВ «Дніпропром», які відображають взаємовідносини з платниками податків внаслідок відсутності реальності здійснення таких операцій, їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

У зв'язку з наведеним, можна прийти до висновку про сумнівність діяльності ТОВ «Агростройперспектива» в рамках правового поля.

Разом з тим, досліджуючи безпосереднє здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Агростройперспектива», в тому числі надані підприємством до суду судом документи, встановлено, що контрольний макет, який являється додатком до згаданого договору від 01.08.2011р. № 21 про надання рекламних послуг, в дійсності спрямований на рекламу Групи Компаній «Атлант», оскільки містить логотип, інформацію про наявність ліцензій та номера телефонів групи компаній. Жодного відношення до реклами ДП «Вікінг» вказаний контрольний макет немає.

В той же час, контрольний макет затверджений печаткою ДП «Вікінг», яке підтвердило, що використані в макеті торгові знаки та логотипи, вказані номера телефонів та Інтернет-адреса належать ДП «Вікінг».

Крім того суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів щодо підтвердження виконання договору від 01.08.2011р. № 41, на підставі якого, зі слів позивача, ТОВ «Агростройперспектива» надало послуги з підбору працівників та проведення інструктажу.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг між позивачем та контрагентом ТОВ «Агростройперспектива» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність ведення господарської діяльності ТОВ «Агростройперспектива» в рамках правового поля, враховуючи розбіжності в поданих позивачем документах, а також відсутність доказів на вид твердження виконання договору № 41, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ та сум податку на прибуток, суд приходить до висновку, що відомості про фактичне виконання укладених договорів є недостовірні, а документи, які підтверджують такі відомості є наслідками укладення фіктивних угод.

Водночас, за відсутності факту отримання послуг, ТМЦ або в разі якщо отримані послуги, ТМЦ не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що податковий орган правомірно прийняв податкові повідомлення-рішення від 06.12.2012р. № 0001852300 та № 0001862300, у зв'язку з чим вони не підлягають скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити Дочірньому підприємству «Вікінг» в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.