Постанова

від 28.08.2013 по справі 902/111/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" серпня 2013 р. Справа № 902/111/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В. ,

без участі представників сторін, які в судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційної скарги Відповідача-Товариства з об-меженою відповідальністю « 7 Меридіан» на рішення господарського суду Вінницької області від 31.05.2013р. у справі №902/111/13-г

за позовом Приватного підприємства «Енерго-Ресурс» м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю « 7 Меридіан» м.Вінниця

про стягнення 12 166 грн. 35 коп. заборгованості за договором суборенди,-

Рішенням господарського суду Вінницької області від 31.05.2013р. у справі №902/111/13-г (суддя Грабик В.В.) задоволено частково позовні вимоги Приватного підприємства «Енерго-Ре-сурс» (надалі в тексті - Підприємство) до Товариства з обмеженою відповідальністю « 7 Меридіан» (надалі в тексті - Товариство) про стягнення 12 166 грн. 35 коп. за договором суборенди.

Відповідно до зазначеного рішення, з Товариства на користь Підприємства підлягає стяг-ненню 7 504 грн. основного боргу із суборендної плати, 569 грн. 67 коп. пені, 225 грн. 14 коп. -3 % річних, 3 593 грн. 26 коп. компенсації за спожиті комунально-експлуатаційні витрати, 13 грн. пені, 03 грн. 85 коп. -3% річних та 1 720 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору. В частині 170 грн. 91 коп. пені та 86 грн. 52 коп. -3% річних, нарахованих на суму компенсації за комунально-екс-плуатаційні витрати - в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того , що Відповідач допустив забор-гованість зі сплати суборендної плати за січень-лютий 2012р. в загальній сумі 19 296грн., оста-точний розмір якої з урахуванням гарантійного платежу, внесеного Відповідачем при укладенні договору (14.07.2011р. сплачено 11 912 грн., з яких суборендна плата 120 грн., а гарантійний пла-тіж - 11 792 грн.), становить 7 504 грн., що стверджується договором суборенди, актами здачі прийняття робіт (надання послуг), банківськими виписками, платіжними дорученнями, рахунка-ми-фактурами. Взяті на себе зобов'язання з сплати витрат по утриманню та обслуговуванню суб-орендованого приміщення Відповідач також належним чином не виконував, що призвело до утво-рення заборгованості за комунально-експлуатаційні витрати в сумі 2 380 грн. 37 коп. за період з жовтня 2011р. по лютий 2012р., а з компенсації експлуатаційних витрат та вивозу сміття за період з липня 2011р. по лютий 2012р. включно - в сумі 1 212 грн. 89 коп., а всього 3 593 грн. 26 коп.(арк. справи 43-45).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької області від 31.05.2013р. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми основного боргу за комунально-експлуатаційні витрати в сумі 3 593 грн. 26 коп., штрафних фінансових санкцій з суми основного боргу за комунально-експлуатаційні вит-рати - пеню в сумі 13 грн., 3% річних в сумі 3 грн. 85 коп. та прийняти нове рішення, яким в за-доволенні даних вимог відмовити. Також Скаржник просить скасувати ухвалу місцевого госпо-дарського суду у даній справі від 16.04.2013р. в частині стягнення з ТзОВ « 7 Меридіан» в доход Державного бюджету України 500 грн. штрафу та ухвалу у даній справі від 15.05.2013р. в частині стягнення з ТзОВ « 7 Меридіан» в доход Державного бюджету України 1 650 грн. штрафу.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим і таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що по споживан-ню електроенергії рахунки ПАТ «Київенерго» виставлялись на адресу: м.Київ вул.Артема, 14 без зазначення визначених офісних приміщень. Відповідач вказує, що не міг спожити таку кількість електроенергії за жовтень місяць, оскільки в суборендованому приміщенні розміщувався офіс для надання туристичних послуг, а не якесь виробництво, що може спожити таку кількість електро-енергії. Також вважає, що Позивачем не доведено та не надано обґрунтованого розрахунку сум за-боргованості за електропостачання, які зазначені в рахунках-фактурах, не зазначено одиницю ви-міру, яку спожив суборендар, її вартість. Одночасно, Скаржник не погоджується з доводами суду першої інстанції про наявність правових та фактичних підстав для застосування до Відповідача п.5 ст.83 ГПК України.(арк.справи 224-229).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2013р. у даній справі апеляційну скаргу Товариства прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 221).

Підприємство надало відзив на апеляційну скаргу, в якому повністю заперечує викладені в ній доводи та просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.(арк.справи 235-240).

Позивач та Відповідач не забезпечили явки своїх представників в призначене на 28.08. 2013р. судове засідання суду апеляційної інстанції, хоч про місце та час були повідомлені у вста-новленому порядку.(арк.справи 251-253).

Проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки, ухвалою Рівненського апе-ляційного господарського суду у даній справі від 05.07.2013р. явка представників сторін не визна-валась обов'язковою і колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті за наявних у справі матеріалів.(арк.справи 246, 252, 253).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуа-льного права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Київ-Петрол»-орендодавець та ПП «Енерго-Ре-сурс»-орендар 11.02.2011р. уклали договір оренди приміщення №27-П. Договором передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення, зага-льною площею 53,60 м 2 , яке розташоване за адресою: м.Київ, вул.Артема, буд.14, кв.4 (п.1.1 До-говору); строк оренди становить два роки одинадцять місяців (п.2.1 Договору); орендар має пра-во здавати ореноване прииміщення в суборенду повністю або частково чи використовувати ін-шим чином за договорами з третіми особами (п.4.4 Договору); орендодавець не несе відповідаль-ність перед комунальними службами за своєчасну сплату комунальних платежів та експлуатацій-них витрат на утримання приміщення (п.5.3 Договору).

Договір оренди приміщення №27-П підписано директорами ТзОВ «Київ-Петрол» та ПП «Енерго-Ресурс», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 71-72).

Матеріалами справи стверджено, що на виконання умов договору оренди приміщення № 27-П, ТзОВ «Київ-Петрол» передало, а Підприємство прийняло в оренду приміщення, загальною площею 53,60 м 2 , яке розташоване у м.Київ, вул.Артема, буд.14, кв.4, що стверджується актом прийому-передачі від 11.02.2011р.(арк.справи 73).

Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство-орендар та Товариство-суборендар укла-ли 01.07.2011р. договір суборенди приміщення №01/07/2011-суб.(надалі в тексті - Договір), згідно п.п. 1.1, 2.2 якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування з 01.07.2011р. по 11.01.2014р. та на умовах даного договору приміщення загальною площею 53,6 м 2 , що розташовані у буд.14, прим.4 по вул.Артема у м.Києві (надалі - приміщення). За період ли-пень 2011р. - січень 2014р. сторони узгодили диференційовану плату за користування приміщен-ням (суборенду), яка збільшується зі 120 грн. з ПДВ за 1 м 2 до 220 грн. з ПДВ за 1 м 2 ; крім того, суборендар зобов'язаний сплачувати вартість комунальних послуг та спожитої електроенергії.(п. 3.1 Договору); суборендна плата сплачується суборендарем щомісячно до 5-го числа поточного місяця шляхом безготівкового перерахунку коштів та поточний рахунок орендаря (п.3.3 Догово-ру); суборендар зобов'язаний протягом 5-ти днів з дня підписання акту прийому-передачі примі-щення сплатити авансом суборендну плату за перший місяць суборенди приміщення та гарантій-ний платіж у cумі 11 792 грн. з ПДВ, який враховується у якості оплати за останній місяць суб-оренди приміщення, якщо сторони не домовляться про інше.(п.3.4 Договору); суборендна плата не включає в себе вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат з утримання та обслуго-вування приміщення (водопостачання та водовідведення, електро- та теплопостачання) (п.3.5 До-говору), які сплачуються суборендарем згідно рахунків-фактур орендаря або після укладання суборендарем відповідних договорів самостійно - за розрахунковими (платіжними) документами відповідних служб, які надають послуги; не пізніше 10-го числа кожного місяця орендар надає суборендарю акт наданих і послуг за фактичну суборенду приміщення за попередній місяць, що являється фактичним підтвердженням користування приміщенням (п.3.7 Договору); у випадку за-кінчення Договору суборендар зобов'язаний повернути приміщення у стані не гіршому (з ураху-ванням нормального фізичног зносу) ніж на момент передачі в суборенду (п.4.1.5 Договору); за затримку розрахунків з суборендної плати та комунальних платежів більш ніж на 5 робочих днів, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день про-строчення платежу (п.6.4 Договору).

Договір підписано директорами Підприємства та Товариства, скріплено відбитками печа-ток сторін.(арк.справи 27-29).

На виконання умов Договору Підприємство передало, а Товариство - прийняло у тимчасове платне користування приміщення площею 53,6 м 2 , яке розташоване у буд.14, прим.4 по вул.Арте-ма у місті Києві, що стверджується актом прийому-передачі приміщення від 01.07.2011р.(арк.спра-ви 30).

З матеріалів справи вбачається, що Товариству було нараховано суборендну плату згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

№ОУ-0000347, згідно якого оренда приміщення за липень 2011р. становить 120 грн.;

№ОУ-0000428, згідно якого оренда приміщення за серпень 2011р. становить 3 248 грн.;

№ОУ-0000502, згідно якого оренда приміщення за вересень 2011р. становить 9 648 грн.;

№ОУ-0000598, згідно якого оренда приміщення за жовтень 2011р. становить 9 648 грн.;

№ОУ-0000657, згідно якого оренда приміщення за листопад 2011р. становить 9 648 грн.;

№ОУ-0000794, згідно якого оренда приміщення за грудень 2011р. становить 9 648 грн.;

№ОУ-0000085, згідно якого оренда приміщення за січень 2012р. становить 9 648 грн.;

№ОУ-0000214, згідно якого оренда приміщення за лютий 2012р. становить 9 648 грн.,

а всього за період з липня 2011р. по лютий 2012р. включно сторонами підписано актів здачі-при-ймання робіт на загальну суму 61 256 грн. (арк.справи 45-52).

Позивачем також були виставлені Відповідачеві рахунки-фактури на оплату компенсацію вартості електричної енергії на загальну суму 2 380 грн. 37 коп., а саме №СФ-0000219 від 17.11. 2011р. на суму 905 грн. 46 коп., №СФ-0000247 від 16.12.2011р. на суму 252 грн. 99 коп., № 0000020 від 19.01.2012р. на суму 273 грн. 37 коп., №СФ-0000055 від 18.02.2012р. на суму 380 грн. 71 коп., №СФ-0000094 від 567 грн. 84 коп., а також на компенсацію експлуатаційних витрат та витрат за вивіз сміття з липня 2011р. №СФ-0000236 від 18.06.2012р. на суму 1 212 грн. 89 коп. За-галом були виставлені рахунки на суму 3 593 грн. 26 коп. (арк.справи 53-58).

Відповідач сплатив суборендну плату частково, що стверджується банківськими виписка-ми, які містяться в матеріалах справи: 14.07.2011р. на суму 11 912 грн., від 11.08.2011р. на суму 3248 грн., від 28.09.2011р. на суму 9 648 грн., від 20.10.2011р. на суму 9 648 грн., від 08.11.2011р. на суму 9 648 грн., від 13.01.2012р. на суму 9 648 грн., а всього - 53 753 грн. (арк.справи 38-44).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт з компенсації вартості електроенергії: 31.10.2011р. за жовтень 2011р. на суму 905 грн. 46 коп.; 30.11. 2011р. за листопад 2011р. на суму 252 грн. 99 коп.; 31.12.2011р. за грудень 2011р. на суму 273 грн. 37 коп.; 31.01.2012р. за січень 2012р. на суму 280 грн. 71 коп.; 29.02.2012р. за лютий 2012р. на су-му 567 грн. 84 коп.; 31.03.2012р. за березень 2012р. на суму 470 грн. 68 коп.(арк. справи 59-64).

Пропозиція сплатити 11 666 грн. боргу із суборендної плати та пені, витрат по утриманню та обслуговуванню суборендного приміщення та компенсації експлуатаційних витрат та вивозу сміття, яка вбачається з претензії Підприємства №158 від 25.12.2012р. - визнана Товариством повністю (лист №4 від 16.01.2013р.). Разом з тим, останнє просило надати можливість погасити заборгованість, що виникла щомісячними рівними частками по 1 944 грн. 49 коп. з лютого по ли-пень 2013 року.(арк.справи 31-33, 80).

Виходячи із суми боргу із суборендної плати 7 504 грн, на підставі ст.ст. 526, 549, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 218, 220, 230, 232 ГК України та п.п. 3.5, 3.6, 6.3, 6.4 Договору, Позивач нара-хував 569 грн. 67 коп. пені за період з 16.01.2012р. по 16.07.2012р., 225 грн. 14 коп. -3% річних за період 25.11.2011р.-15.01.2013р., 3 593 грн. 26 коп. боргу за комунально-експлуатаційні витрати пеню за період з 16.01.2012р. по 16.07.2012р., в сумі 183 грн. 91 коп., 3% річних в сумі 90,37 грн. за період 26.11.2011р.- 15.01.2013р.(арк.справи 6-11).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що рішення є обґрунтованим, а апеляційна скарга безпідставною і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що підс-тавами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єк-ти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зо-бов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутнос-ті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зви-чайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підс-тавою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відпо-відно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або од-ностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи стверджено, що 01.07.2011р. з моменту укладення сторонами Догово-ру між ними виникли відносини піднайму.

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'я-зується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положен-ня містять ч.ч. 1, 6 ст.283 ГК України.

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про дого-вір найму.(ст.774 ЦК України). Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх ок-ремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами дого-вору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не установлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним докумен-том (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняєть-ся.(ст.795 ЦК України).

Як встановлено судом, Підприємство передало, а Товариство прийняло у строкове платне користування приміщення загальною площею 53,6 м 2 , що стверджується актом прийому-передачі приміщення від 01.07.2011р.(арк.справи 30).

Виходячи з положень ст.ст. 530, 612, 774 ЦК України щодо порушення строку виконання зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виникнення за-боргованості Товариства на загальну суму 19 296 грн. зумовлено несплатою в узгоджені строки суборендної плати протягом січня-лютого 2012р. Тому, враховуючи сплату Товариством 14.07. 2011р. гарантійного платежу в сумі 11 912 грн., його заборгованість складає 7 504 грн. , що ствер-джується Договором, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), банківськими виписками, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами.(арк.справи 81-86).

Через порушення Відповідачем зобов'язання зі сплати суборендної плати, з підстав ст.230 ГК України, ст.ст. 549, 625 ЦК України та п.6.4 Договору - Позивач вправі був нарахувати 569 грн. 67 коп. пені за період з 16.01.2012р. по 16.07.2012р. та 225 грн. 14 коп. -3% річних за період з 16.01.2012р. по 15.01.2013р.

Договором передбачено, що суборендна плата не включає в себе вартість комунальних по-слуг та експлуатаційних витрат (водопостачання та водовідведення, електро- та теплопостачан-ня). Усі витрати по утриманню та обслуговуванню суборендованого приміщення, сплачуються суборендарем згідно рахунків-фактур наданих орендарем.(п.п.3.5, 3.6 Договору).

Оскільки зазначених зобов'язаннь Відповідач належним чином також не виконував, коле-гія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності нарахування і стяг-нення з Товариства заборгованості за комунально-експлуатаційні витрати 2 380 грн. 37 коп . за пе-ріод з жовтня 2011р. по лютий 2012р., а по компенсації експлуатаційних витрат та вивозу сміття за період з липня 2011р. по лютий 2012р., включно, в сумі 1 212 грн. 89 коп., а всього - 3 593 грн. 26 коп. Прострочення сплати зазначених платежів зумовлює право Позивача нарахувати пеню та 3% річних на суму заборгованості.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази вру-чення Відповідачу рахунків-фактур на оплату витрат по утриманню та обслуговуванню суборендо-ваного приміщення. Твердження представника Позивача, що таким доказом є підписання сторона-ми актів здачі-прийняття робіт місцевий господарський суд правомірно відхилив, оскільки акти не містять інформації про вручення рахунків-фактур, хоча й підтверджують факт надання послуг. За відсутності належних та допустимих доказів вручення відповідачу рахунків-фактур на оплату вит-рат по утриманню та обслуговуванню суборендованого приміщення, в силу ч.2 ст.530 ЦК України, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Оскільки претензія з вимогою погасити існуючу заборгованість, до якої були долучені відповідні рахунки-фактури була направлена Відповідачеві 26.12.2012р., то місцевим господарським судом правильно визначено, що першим днем прострочення є 03.01.2013р. Отже, саме з цієї дати нале-жить проводити нарахування пені, 3% річних з боргу за комунальні послуги та експлуатаційних витрат та по 15.01.2013р. - кінцеву дату, визначену Позивачем для проведення нарахувань.

Перевіривши розрахунок суду першої інстанції, колегія суддів погоджується, що розмір пені за боргом з відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з 03.01.2013р. по 15.01.2013р. становить 13 грн., а 3% річних - 03 грн. 85 коп., тому саме такі суми підлягають стягненню з Відповідача, а через застосування безпідставно збільшеного строку нара-хування зазначених вимог - відмова в стягненні 170 грн. 91 коп. пені та 86 грн. 52 коп. -3% річних, нарахованих на суму компенсації за комунально-експлуатаційні витрати - є правомірною.

Колегія суддів відхиляє твердження Відповідача щодо неможливості спожиття ним елект-роенергії у жовтні 2011р. на суму 754 грн. 55 коп., як таке, що не стверджене жодним доказом і ґрунтується на припущеннях. Натомість, саме таку заборгованість визнав Відповідач, без запере-речень підписавши акти здачі-прийняття робіт (послуг) компенсації електроенергії за жовтень 2011р.(арк.справи 53, 59).

Крім того, Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасу-вати ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.04.2013р. в частині стягнення з ТзОВ « 7 Меридіан» 500 грн. штрафу в доход Державного бюджету України та ухвалу цього ж сду від 15.05.2013р. в частині стягнення з ТзОВ « 7 Меридіан» 1 650 грн. штрафу в доход Державного бюд-жету України.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані ухвали суду першої інстанції від 16.04.2013 р. та 15.05.2013р. є ухвалами про відкладення розгляду справи в порядку ст.ст. 77, 86 ГПК.(арк. справи 132-134, 144-146).

Стаття 106 ГПК України містить перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів зауважує, що зазначений перелік не передбачає оскарження ухвал про від-кладення розгляду справи або ухвал про накладення на сторону штрафу.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаю-ться до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.(ч.2 ст.106 ГПК України)

Визначений частиною першою статті 106 ГПК перелік ухвал місцевого господарського су-ду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішень того ж суду, є вичерп-пним . Наслідки подання апеляційних скарг на інші ухвали місцевого господарського суду визна-чено частиною другою цієї статті. Якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає ос-карженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною другою статті 106 ГПК повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляцій-ного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 ГПК. У разі помилкового прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, таке провадження підлягає припиненню на підставі статті 80 та частин першої і другої статті 106 ГПК.

Такої практики дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображен-ня у п.п. 5, 10 Постанови пленуму №7 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України».

Оскільки господарський суд Вінницької області не повернув своєю ухвалою заявнику апе-ляційну скаргу в частині оскарження ухвал про відкладення розгляду справи від 16.04.2013р. та 15.05.2013р., а суд апеляційної інстанції помилково прийняв до провадження апеляційну скаргу на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, - апеляційне провадження в части-ні оскарження зазначених ухвал необхідно припинити на підставі ст.80 та ч.ч. 1, 2 ст.106 ГПК Ук-раїни.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому про-цесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть згідно ст.104 ГПК України бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому рішення місцевого господарського суду є таким, що прий-няте у відповідності до норм мaтеріального та процесуального права і його належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 46, 80, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « 7 Меридіан» на рішення господарського суду Вінницької області від 31.05.2013р. у справі №902/111/13-г - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Припинити апеляційне провадження в частині оскарження ухвал господарського суду Вінницької області від 16.04.2013р. та 15.05.2013р. про відкладення розгляду справи №902/111/ 13-г.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу №902/111/13-г повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.