Постанова

від 05.09.2013 по справі 905/2130/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.09.2013 р. справа №905/2130/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А. при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А. від позивача:Куркіна І.С. - довіреність від 01.11.2012 року б/н від відповідача:не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького комунального підприємства «Фармація», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2013 року у справі№ 905/2130/13 (Суддя: Подколзіна Л.Д.) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Зі», м.Сокільники Львівської області доДонецького комунального підприємства «Фармація», м. Донецьк простягнення в сумі 42288 грн. 40 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека Зі» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Донецького комунального підприємства «Фармація» заборгованості в розмірі 42288 грн. 40 коп., в тому числі: основного боргу в розмірі 35380 грн. 50 коп., 3% річних в розмірі 2706 грн. 24 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 4201 грн. 66 коп. за договором поставки від 19.02.2010 року № 7.

05.06.2013 року позивач надав до матеріалів справи клопотання про зменшення позовних вимог, в якому виклав остаточні позовні вимоги щодо суми, яка підлягає до стягнення з відповідача, а саме, 38573 грн. 91 коп., в тому числі: 35380 грн. 50 коп. - основного боргу, 1914 грн. 61 коп. - 3% річних, 1278 грн. 80 коп. - інфляційних нарахувань (а.с. 99-101).

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.06.2013 року по справі №905/2130/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Зі» задоволено частково, стягнуто з Донецького комунального підприємства «Фармація» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Зі» суму основного боргу в розмірі 35380 грн. 50 коп., 3% річних в розмірі 1912 грн. 25 коп., інфляційні нарахування в розмірі 980 грн. 66 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1707 грн. 10 коп. В решті позову відмовлено.

Вищезгадане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача щодо невиконання прийнятих договірних зобов'язань відповідачем є частково обґрунтованими, оскільки, в порушення норм чинного законодавства, п. 4.1. договору поставки від 19.02.2010 року №7, укладеного між позивачем та відповідачем, зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати товару відповідачем не виконані.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Донецьке комунальне підприємство «Фармація» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Відповідач також стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження дати реалізації товару, та крім того, позивач жодного разу не звертався до відповідача з вимогою повернути товар для подальшої утилізації, у зв'язку із спливом терміну придатності останнього, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми заборгованості відсутні.

В письмових поясненнях щодо штрафних санкцій від 04.09.2013 року, позивач вказує, що сума 3% річних, розрахованих за період з 15.06.2012 року по 23.01.2013 року, яка підлягає до стягнення з відповідача складає в сумі 646 грн. 88 коп.

Представник позивача судовому засіданні 04.09.2013 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судове засідання 04.09.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека Зі» (Постачальник) та Донецьке комунальне підприємство «Фармація» (Покупець) 19.02.2010 року уклали договір поставки № 71 (далі - договір)(а.с.10).

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність Покупця препарат Концерта, далі - товар, а Покупець прийняти та оплатити його в асортименті та кількостях, згідно товарних накладних, які є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно із п. 2.1. договору ціни на товар визначаються Постачальником в накладній на момент поставки партії товару чи на день виписки рахунку на оплату.

За умовами п. 2.2. договору загальна сума договору складається із сумарної вартості накладних.

Відповідно п. 3.4. договору право власності на товар та всі пов'язані з ним ризики переходять від Постачальника до Покупця в момент підписання уповноваженою на те особою Покупця товарної накладної.

Згідно п. 3.6. договору товар вважається переданий Постачальником та прийнятий Покупцем за кількістю - з моменту підписання сторонами товарної накладної, за якістю - відповідно до сертифікатів якості, наданих Постачальником.

Пунктом 3.8. договору сторони визначили, що Покупець має право на повернення поставленого товару за умови дотримання цілісності упаковки та належного товарного вигляду, у випадку неможливості подальшої реалізації за згодою сторін. В даному випадку повернення товару здійснюється в тому ж порядку, що й поставка.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 2 робочих днів з моменту його реалізації.

Згідно п. 9.3. договору в редакції додаткової угоди до нього від 24.03.2010 року №1, останній вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12. 2012 року (а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані умови укладеного між сторонами договору, а саме - здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 78964грн. 50 коп. Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними від 22.07.2011 року № 287384 на суму 19209 грн. 00 коп., від 06.12.2010 року № 217286 на суму 8022 грн. 00 коп., від 22.02.2010 року № 21321 на суму 28813 грн. 50 коп. (а.с.12-14).

У зв'язку із закінченням терміну придатності препарату суворої звітності - концерта, останній був повернутий відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Аптека Зі», про що свідчать повернення постачальнику № 58 від 26.07.2011 року на суму 4584 грн. 00 коп. та №245 від 14.12.2011 року на суму 14406 грн. 45 коп. (а.с. 74, 75).

08.06.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека Зі» рекомендованою кореспонденцією направило на адресу відповідача вимогу-претензію №450, в якій вимагало сплатити заборгованість за накладними від 22.02.2010 року № 21321, від 06.12.2010 року № 217286 та від 22.07.2011 року № 287384 в розмірі 35609 грн. 25 коп. в строк до 20.06.2012 року, та яка в подальшому залишена без відповіді останнього (а.с. 52, 53).

За даними довідки Донецького комунального підприємства «Фармація» від 22.05.2013 року №14-юр, повернення товару Постачальнику здійснене 30.03.2011 року та 01.11.2011 року (а.с. 87). Жодних інших доказів повернення товару та перерахування грошових коштів на рахунок позивача матеріали справи не містять та додатково суду не надані.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься у ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського Кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 530 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо і обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч1, 2 ст. 251 Цивільного Кодексу України Строком є певний період у часі, із спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Із змісту п. 4.1. договору вбачається, що сторонами узгоджений не строк, а термін виконання зобов'язання щодо оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України товар повинен бути оплаченим після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наказом Міністерства охорони здоров'я від 08.07.2004 року № 349 затверджені «Правила проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів», згідно п. 3.3. яких відходи лікарських засобів вилучаються шляхом їх повернення суб'єкту господарювання (постачальнику або виробнику), зазначеному в рішенні або приписі органів державного контролю лікарських засобів про вилучення лікарського засобу з обігу.

Відтак, доводи апелянта про те, що лікарські засоби суворої звітності - концерта, відповідачем не реалізовані, є хибними, оскільки доказів звернення останнього до позивача щодо повернення товару або самостійного знищення матеріали справи не містять та додатково суду апеляційної інстанції не надані.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність заявленої до стягнення заборгованості відповідачем наявним та допустимими доказами не спростована.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 35380 грн. 50 коп. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений Законом або договором.

Колегія суддів, вважає позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 1278 грн. 80 коп., розрахованих позивачем за 2011 рік, такими, що до задоволення не підлягають за необґрунтованістю періоду нарахування, оскільки прострочення по оплаті у відповідача виникло у 2012 році.

Колегія суддів вважає 3% річних в сумі 641 грн. 07 коп., розрахованих за період з 16.06.2012 року по 23.01.2013 року, такими, що підлягають до задоволення, а в частині стягнення 3% річних в розмірі 1273 грн. 54 коп. слід відмовити.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду по даній справі судовою колегією частково скасовується з прийняттям нового рішення: про часткове задоволення позову, відмову у стягненні інфляційних нарахувань в сумі 1278 грн. 80 коп., 3% річних в сумі 1273 грн. 54 коп. та залишення решти оскаржуваного рішення суду в силі.

Судові витрати за позовними та апеляційними скаргами покладаються на сторони відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Донецького комунального підприємства «Фармація» на рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2013 року по справі №905/2130/13 задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2013 року по справі №905/2130/13 - скасувати частково.

3) Позовні вимоги задовольнити частково.

4) Відмовити в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 1278 грн. 80 коп., 3% річних в сумі 1273 грн. 54 коп.

5) В решті рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2013 року по справі № 905/2130/13 - залишити без змін.

6) Стягнути з Донецького комунального підприємства «Фармація» (83085, Донецька область, м. Донецьк, вул. Баумана, 5а, р/р 26005380042000 ЗАТ «Донгорбанк», м. Донецьк, МФО: 334970, код ЄДРПОУ 01976625, Свідоцтво № 100145931 ІПН 019766205616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ЗІ» (81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців 1, ЄДРПОУ 34854205, р/р 2600901118002 в ПФ ПАТ «Кредобанк» м. Львів, МФО 325365, ІПН 348542013251) суму основного боргу в розмірі 35380 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 641 грн. 07 коп., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1606 грн. 60 коп.

7) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ЗІ» (81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців 1, ЄДРПОУ 34854205, р/р 2600901118002 в ПФ ПАТ «Кредобанк» м. Львів, МФО 325365, ІПН 348542013251) на користь Донецького комунального підприємства «Фармація» (83085, Донецька область, м. Донецьк, вул. Баумана, 5а, р/р 26005380042000 ЗАТ «Донгорбанк», м.Донецьк, МФО: 334970, код ЄДРПОУ 01976625, Свідоцтво № 100145931 ІПН 019766205616) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 57грн. 37 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова