Ухвала

від 04.09.2013 по справі 805/7786/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року справа №805/7786/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Карпушової О.В., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю представника позивача Мяснікова А.М., представника відповідача Кранц А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі № 805/7786/13-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тімірязевське" до Державної реєстраційної служби України, третя особа - Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Амвросіївського районного управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тімірязевське" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України (далі - відповідач), третя особа - Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Амвросіївського районного управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними та скасування рішення.

Позивач просив визнати протиправними дії Державної реєстраційної служби України м. Київ. Скасувати рішення Державної реєстраційної служби України м. Київ про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30.04.2013 року за № 2086439. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України м. Київ провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на нерухоме майно, форма власності приватна, розмір частки 1/1 на будівлю зернотоку що розташована за адресою Донецька область, Амвросіївський район, с. Кленівка, вул.Лісна, 16 за суб'єктом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тімірязевське". Внести відповідний запис до Державного реєстру прав. Надати позивачу Витяг з Державного реєстру прав про зареєстроване право.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року позов було задоволено частково.

Скасовано рішення Державної реєстраційної служби України про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30.04.2013 року №2086439.

Зобов'язано Державну реєстраційну службу України провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: с. Кленівка, вул. Лісна 16 за суб'єктом сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тімірязевське" на підставі заяви № 904849 від 19.04.2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідач взагалі не приймав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №2086439 від 30.04.2013 року, яке скасоване постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року, так як суд скасовано рішення конкретної посадової особи - державного реєстратора прав. При цьому, суд не врахував той факт, що вказана посадова особа приймає рішення самостійно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а отже повинна була дати пояснення по справі щодо прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме щодо підстав прийняття такого рішення, оскільки відповідач не має права втручатися в діяльність державного реєстратора прав, пов'язану з проведенням державної реєстрації.

19.04.2013 року позивач звернувся до сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Амвросіївського районного управління юстиції з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) та доданими до неї документами, необхідними для проведення державної реєстрації прав. Разом із заявою було подане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.01.2008 року, видане виконавчим комітетом Кленівської сільської ради, а саме на «будівлі зернотоку», що розташовані за адресою вул. Лісна, 18, селище Кленівка, Амвросіївського району, Донецької області.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Аналіз діючого законодавства дає підстави для висновку, що «будівлі зернотоку» є єдиним цілим об'єктом нерухомого майна зі складовими частинами, тобто об'єкт є складною нерухомою річчю, складові частини якої зазначаються в описі об'єкта нерухомого майна.

Так як, об'єкт нерухомого майна «будівлі зернотоку» є складним об'єктом нерухомого майна, то визначення «типу об'єкту» як «будівля» не передбачається можливим відповідно до ЦК України.

Державним реєстратором прав встановлено невідповідність заявлених прав поданим документам для проведення державної реєстрації прав, оскільки державний реєстратор не мав змоги визначити, право на яку саме зі складових частин будівель зернотоку намагався зареєструвати позивач.

Таким чином, державним реєстратором прав було правомірно винесене рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30.04.2013 року за №2086439, так як була встановлена невідповідність заявлених прав поданим для проведення державної реєстрації документам.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем на адресу третьої особи була направлена заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 904849 від 19.04.2013 року з додатками: свідоцтвом про право власності, рішенням виконавчого комітету Кленівської сільської ради № 10 від 22.02.2006р.

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 904849 від 19.04.2013р.була направлена від третьої особи до відповідача по справі, та як згідно наказу N 607/5 від 02.04.2013р. "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" на нерухоме майно загальною площею понад 5000 кв. метрів, а також у випадку подання рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання органу державної реєстрації прав та/або державного реєстратора речових прав на нерухоме майно органу державної реєстрації прав вчинити дії щодо реєстрації, скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з відповідною заявою або без неї щодо вищезазначених речових прав державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводяться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

Рішенням відповідача № 2086439 від 30 квітня 2013р. позивачу будо відмовлено в державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі того, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ч.1, ч.3, ч.7 ст.16 зазначеного Закону, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до вимог статті 15 зазначеного Закону України державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться згідно встановленого порядку.

Згідно п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Згідно п.4 Порядку №703 у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

У разі коли законодавством встановлено вимогу щодо прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація права власності на нього проводиться після прийняття такого об'єкта в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Пунктом 7 Порядку №703 передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Відповідно до п.10 Порядку №703, заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Згідно п.12 Порядку №703, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 16 Порядку №703 передбачено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.18 Порядку №703, державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до Державного реєстру прав.

Згідно п.23 Порядку №703, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п.26 Порядку №703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно п.27 Порядку №703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, у тому числі є: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дії; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані всі документи, достатні для здійснення реєстрації права власності, а тому у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу в задоволені заяви про державну реєстрацію права власності на майно, розташоване за адресою: с. Кленівка, вул. Лісна, 16, Амросіївський район, Донецька область.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що в свідоцтві про право власності вказано тип об'єкта: будівлі зернотоку, тобто об'єкт був повністю ідентифікованим під час подання заяви.

Щодо позовних вимог про внесення відповідних записів до державного реєстру прав, надання позивачу Витягів з Державного реєстру прав про зареєстроване право, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що ці позовні вимоги є похідними від зобов'язання державного реєстратора виконати реєстрацію права власності, а тому на час розгляду цієї адміністративної справи відсутній предмет спору, у зв'язку з чим позовні вимоги є передчасними.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі № 805/7786/13-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тімірязевське" до Державної реєстраційної служби України, третя особа - Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Амвросіївського районного управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними та скасування рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 04 вересня 2013 року, в повному обсязі складена 06 вересня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді О.В. Карпушова

М.Г.Сухарьок