Постанова

від 30.08.2013 по справі 823/2596/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013 року справа № 823/2596/13-а

12 год. 55 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.,

за участю: представника позивача - Туменка Б.Л. (за довіреністю), представника відповідача - Барабаш О.П. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім 2000» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та скасування акту перевірки,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохім 2000» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 22 лютого 2013 року НОМЕР_1 (форма «Р») про визначення податкового (грошового) зобов'язання з податку на прибуток (4200,00 грн. за основним платежем та 1050,00 грн. за штрафними санкціями) та від 22 лютого 2013 року № 0001252301 (форма «Р») про визначення податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість (4000,00 грн. за основним платежем та 1000,00 грн. за штрафними санкціями); скасувати результати акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрохім 2000» (код ЄДРПОУ 37105949) від 12.02.2013 року № 75/22-21/37105949.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що в період з 31.01.2013 р. по 06.02.2013 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агрохім 2000» з питань господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 за період з 01.03.2012р. по 31.05.2012 р. та ТОВ «Техпромсервіс-2010» за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011р.

За результатами даної перевірки складено акт від 12.02.2013 р. № 75/22-21/37105949 згідно якого встановлено порушення: пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за II квартал 2012 р. у сумі 4200 грн. 00 коп.; п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. у сумі 4000 грн. 00 коп. Крім того, у акті перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ «Агрохім 2000» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з платниками податків - постачальниками ФОП ОСОБА_3 у березні, квітні, травні 2012 р. на загальну суму 823000 грн. 00 коп. та платниками податків - покупцями.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Черкасах було винесено податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року НОМЕР_1 (форма «Р») про визначення ТОВ «Агрохім 2000» податкового (грошового) зобов'язання з податку на прибуток (4200 грн.00 коп. за основним платежем та 1050 грн.00 коп. за штрафними санкціями) та від 22 лютого 2013 року № 0001252301 (форма «Р») про визначення податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість (4000 грн.00 коп. за основним платежем та 1000 грн.00 коп. за штрафними санкціями).

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та актом перевірки, ТОВ «Агрохім 2000» було подано первинну скаргу від 06.03.2013 р. до ДПС у Черкаській області, яка рішенням від 26.04.2013 р. № 7921/10-210 залишена без задоволення.

22 травня 2013 року ТОВ «Агрохім 2000» подано повторну скаргу від 21 травня 2013 р. до Міністерства доходів і зборів України.

13 липня 2013 року ТОВ «Агрохім 2000» отримало рішення від 13.06.2013 р. № 4824/6/99- 9910-01-15 про результати розгляду повторної скарги Міністерством доходів і зборів України, згідно якого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах залишено без змін, а скаргу ТОВ «Агрохім 2000» від 21 липня 2013p. - без задоволення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у відповідності до укладеного договору № 12 від 01.02.2012 р., ТОВ «Агрохім 2000» отримало товар (карбамід) від ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 24000,00 грн. Факт отримання товару підтверджено видатковою накладною № ПН-000039 від 24.05.2012 р. та податковою накладною № 37 від 24.05.2012 р. За отриманий товар ТОВ «Агрохім 2000» платіжним дорученням № 923 від 24.05.2012 р. перерахувало постачальнику грошові кошти в сумі 24000,00 грн.

Дана господарська операція була задекларована у витратах, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 1-ше півріччя 2012 року в розмірі 20000,00 грн., як це передбачено пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ (витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) та п. 138.2 ст. 138 ПКУ (витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку).

ТОВ «Агрохім 2000» включило до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р. суму податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товару у ФОП ОСОБА_3 в розмірі 4000 грн. 00 коп., що підтверджено оригіналом податкової накладної № 37 від 24.05.2012 р., оформленої згідно вимог п. 44.1 ст. 44 та п. 198.3 ст. 198 ПКУ.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Крім цього, згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкову накладну № 37 від 24.05.2012 року, виписану позивачу його контрагентом - ФОП ОСОБА_3, в той же час акт перевірки не містить жодних зауважень щодо її змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Позивачем належними доказами доведено фактичне отримання відповідного товару. Дані факти підтверджуються наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями видаткової накладної, податкової накладної, платіжним дорученням.

При цьому, судом встановлено, що первинні документи складені відповідно до вимог законодавства.

Податкові накладні, які зазначені в акті перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим п. 201.4 ст. 201 ПК України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачені ст. 9 Закону № 996-XIV.

ФОП ОСОБА_3 на час вчинення правочинів була зареєстрована у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мала право видавати податкові накладні.

Реальність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3 органом державної податкової служби під час перевірки не досліджувалась, факт сплати податку контрагентом позивача не перевірявся.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, належним чином виписаних зареєстрованим платником податку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем не було доведено, що позивачем не було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на майновий стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів, оскільки факт отримання товару підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про те, що висновок відповідача про порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України є протиправним, тому податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року НОМЕР_1 та від 22 лютого 2013 року № 0001252301 підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Агрохім 2000» є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Що стосується скасування результату акту документальної позапланової перевірки ТОВ «Агрохім 2000», то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Завданням адміністративного судочинства, в свою чергу, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу позивача на те, що складання акту під час проведення перевірки є одним із повноважень державної податкової служби. Натомість, висновки, викладені у акті перевірки, не породжують жодних правових наслідків, а отже, ніяким чином не встановлюють, змінюють або припиняють правовідносини для позивача.

Згідно статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 9, 69-72, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 22.02.2013 р. №0001242301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 22.02.2013 р. №0001252301.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агрохім-2000» (18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 403, кв. 46, код ЄДРПОУ 37105949) 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного

судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлено 04.09.2013 р.