Рішення

від 03.09.2013 по справі 901/1803/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.2013 Справа № 901/1803/13 За позовом Заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі

Коктебельської селищної ради,

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

до відповідача Приватного підприємства «Дим»

про знесення самовільно збудованого об'єкту нерухомого майна.

Суддя Чонгова С.І.

Представники сторін:

Від прокуратури м. Сімферополя - Аледінов Н.Е., посвідчення № 0103067, прокурор відділу;

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача (ФОП ОСОБА_1) - не з'явився;

Від відповідача (ПП «Дим») - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора м. Феодосії звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в особі Коктебельської селищної ради із позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якому просить суд зобов'язати відповідача за власний рахунок знести самочинно побудоване майно: літнє кафе з господарським блоком загальною площею 353,7 кв. м. (літ. А), що розташоване по АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку по АДРЕСА_1 у первісний стан.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням зобов'язань щодо використання земельної ділянки відповідно до умов договору та невиконання обмежень, встановлених щодо земельної ділянки, переданої в оренду.

17.06.2013 на адресу суду від заступника прокурора м. Феодосії надійшла заява за вих. № 72-6305вих. від 13.06.2013, у якій повідомляє, що у прохальній частині позову помилково зазначено неповне найменування відповідача та просить в прохальній частині позовної заяви вважати відповідачем фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

В судовому засіданні 08.07.2013 представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є належним відповідачем по даній справі, оскільки позивачем та прокурором не надано доказів, які свідчать про те, що саме ним були порушені права Коктебельської селищної ради. Також, відповідач зазначає, що спірна споруда за своїми технічними характеристиками не є нерухомим майном, оскільки не має капітального фундаменту і виконана зі збірно-розбірних дерев'яних конструкцій, і отже, може класифікуватися тільки як тимчасова. Крім того, позивачем не надано доказів того, що спірний об'єкт знаходиться в прибережній захисній смузі в порушення вимог Водного кодексу та інших законодавчих актів.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2013 суд залучив до участі у справі в якості іншого відповідача Приватне підприємство «Дим».

20.08.2013 на адресу суду від прокуратури м. Феодосії надійшла заява про зміну предмета позову за вих. № 72-8460 від 16.08.2013, у якій прокурор просить зобов'язати Приватне підприємство «Дим» привести земельну ділянку по АДРЕСА_1 у первісний стан, шляхом знесення за власний рахунок самочинно побудованого майна: літнього кафе з господарським блоком загальною площею 353, 7 кв. м. (літ. А), що розташоване по АДРЕСА_1, оскільки ПП «ДИМ», як орендар, неналежно виконує свої зобов'язання з приводу використання земельної ділянки відповідно умов договору та виконання обмежень, встановлених щодо земельної ділянки, переданої йому в оренду.

Прокурор в судовому засіданні 20.08.2013 підтримав заяву про зміну предмета позову.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до початку слухання справи по суті, зокрема, змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, враховуючи залучення судом іншого відповідача та прийняту судом заяву прокуратури м. Феодосії про зміну предмета позову, подальший виклад рішення здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Аналогічна позиція викладена в пункті 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012.

Ухвалою від 20.08.2013 суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів по 23.09.2013.

02.09.2013 на адресу суду від Приватного підприємства «Дим» надійшла заява з проханням розглянути справу за відсутності його представника, а також відзив на позовну заяву в якому зазначено, що спірна споруда може класифікуватися тільки як тимчасова, всі заяви позивача, про те, що будівництво споруди за адресою АДРЕСА_1, виконано в прибережній смузі, в порушення вимог чинного законодавства, є лише домислами, і не підтверджені документально.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1) у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача (Приватного підприємства «Дим») у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідачів виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповдіачів, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені сторонами докази, суд

встановив:

18.05.2009 між Коктебельською селищною радою та Приватним підприємством «Дим» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,33 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 01 116 457 00 01 001 1139.

Договір оренди земельної ділянки від 18.05.2009 зареєстрований Феодосійським міським відділом Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2009 за № 040901900076.

Згідно з пунктом 3 договору на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури не знаходяться.

Відповідно до пункту 13 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для обслуговування пляжу.

Пунктом 22 договору передбачено, що на орендовану земельну ділянку встановлені обмеження права користування земельною ділянкою - дотримання режиму використання земель для охоронних та санітарних зон, ст. 62, 113 Земельного кодексу України - прибережна захисна смуга вдовж Чорного моря. Також встановлені обмеження права користування земельною ділянкою, передбачені п. 4.3.1. Класифікатора обмеження прав власності та використання земельної ділянки - представляти безперешкодний, вільний та безкоштовний прохід на земельну ділянку (пляжну територію) і не огороджувати пляжну територію; не проводити будь-яке будівництво, не передбачене генпланом розташування цього об'єкту.

Згідно з пунктом 23 договору передача земельної ділянки в суборенду не є підставою для припинення або зміни обмежень та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Відповідно до пункту 26 договору орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі виробничі, культурно-побутові, та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження, передавати земельну ділянку, або її частину у суборенду без зміни цільового призначення.

Згідно з пунктом 27 договору орендар земельної ділянки зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

03.05.2012 між Приватним підприємством «Дим» та ОСОБА_1 був підписаний договір суборенди земельної ділянки площею 0,33 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 01 116 457 00 01 001 1139.

Статтею 8 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір суборенди підлягає державній реєстрації.

Статтею 210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Підписаний Приватним підприємством «Дим» та ОСОБА_1 договір суборенди не пройшов державної реєстрації, а, отже, не є укладеним.

Таким чином, права, обов'язки та відповідальність щодо використання зазначеної земельної ділянки існують за договором оренди від 18.05.2009 укладеним між Коктебельською селищною радою та Приватним підприємством «Дим».

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим від 15.05.2013 встановлено, що на земельній ділянці загальною площею 0, 33 га по АДРЕСА_1 розташована двоповерхова будівля закінченого будівництвом об'єкта. Будівля кафе має перекриття першого поверху виконаного дерев'яними балками. Згідно технічного паспорту КП «ФМБРТІ» від 14.05.2012 об'єкти будівництва кафе з господарським блоком закінчено будівництвом у 2012 році.

Статтею 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Згідно з пунктом 1.3. наказу Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пунктом 1.4. вищезазначеного наказу передбачено, що стаціонарна тимчасова споруда - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв. м.

Таким чином, твердження відповідача Приватного підприємства «Дим» щодо зведення тимчасової споруди не може бути прийнято судом, оскільки суперечить вимогам щодо тимчасових споруд, а саме вимогам поверховості та площі по зовнішньому контуру. Посилання відповідача щодо відсутності фундаменту та наявності збірно-розбірних конструкцій спірної будівлі може свідчити про порушення будівельних норм при будівництві двоповерхового об'єкту.

В Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим від 15.05.2013 також зазначено, що право на виконання будівельних робіт шляхом реєстрації декларації про початок робіт в Єдиному Реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт не реєструвалося. Згідно з технічним паспортом КП «ФМБРТІ» вказаний об'єкт побудовано самовільно.

Відповідач не надав суду документів на підтвердження права будівництва спірного об'єкта, в тому числі, згоду орендодавця земельної ділянки відповідно до пункту 26 договору оренди земельної ділянки від 18.05.2009.

Крім того, як зазначено планом меж обмежень та сервітутів земельної ділянки, земельна ділянка, що проектується в оренду з правом суборенди Приватного підприємства «Дим» для обслуговування пляжу в АДРЕСА_1, загальною площею 0, 33 га входить в 100 метрову охоронну зорну Чорного моря. Передбачено обмеження згідно зі статтею 113 Земельного Кодексу України, пункту 1.3. Класифікатора обмеження прав власності та використання земельної ділянки «Дотримання режиму використання земель для охорони та санітарно-захисних смуг» площею 0, 33 га.

Згідно з приписами статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Отже, Приватним підприємством «Дим» порушено пункт 22 договору щодо дотримання режиму використання земель для охоронних та санітарних зон, ст. 62, 113 Земельного кодексу України - прибережна захисна смуга вдовж Чорного моря, також встановлені обмеження права користування земельною ділянкою, передбачені п. 4.3.1. Класифікатора обмеження прав власності та використання земельної ділянки - представляти безперешкодний, вільний та безкоштовний прохід на земельну ділянку (пляжну територію) і не огороджувати пляжну територію; не проводити будь-яке будівництво, не передбачене генпланом розташування цього об'єкту.

Згідно з частинами 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, у тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Враховуючи вищенаведені приписи норм права, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Коктебельської селищної ради до Приватного підприємства «Дим» про зобов'язання привести земельну ділянку по АДРЕСА_1 у первісний стан шляхом знесення за власний рахунок самочинно побудованого майна: літнє кафе з господарським блоком загальною площею 353,7 кв. м. (літ. А), що розташоване по АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Коктебельської селищної ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суд відмовляє.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 03.09.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 06.09.2013.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до Приватне підприємство «Дим» задовольнити.

Зобов'язати Приватне підприємство «Дим» (АДРЕСА_1, 98186, Україна; код ЄДРПОУ 31505406, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) привести земельну ділянку по АДРЕСА_1 у первісний стан шляхом знесення за власний рахунок самочинно побудованого майна: літнє кафе з господарським блоком загальною площею 353,7 кв. м. (літ. А), що розташоване по АДРЕСА_1.

Стягнути з Приватного підприємства «Дим» (АДРЕСА_1, 98186, Україна; код ЄДРПОУ 31505406, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) в дохід Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) судовий збір в розмірі 1 147 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Коктебельської селищної ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Суддя підпис С. І. Чонгова