Рішення

від 03.09.2013 по справі 922/1221/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р.Справа № 922/1221/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс", м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс", в якій просить звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 140/Z/1 від 06.09.2007 року, укладеним між ПАТ "ВТБ БАНК" (код ЄДРПОУ 14359319) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс" (код ЄДРПОУ 33413857), а саме: нежиле приміщення літ. "Г-5", загальною площею 1662,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, 23, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс", що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15409040 від 30.07.2007 року в реєстровій книзі 1, номер запису 7333, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, шляхом проведення прилюдних торгів щодо реалізації предмету іпотеки за початковою ціною, що буде визначена під час судового розгляду справи для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (код ЄДРПОУ 14359319) за кредитним договором № 140-Ю від 06.09.2007 року, в розмірі заборгованості станом на 12.03.2013 року в сумі 17239976 (сімнадцять мільйонів двісті тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень 53 копійки, з яких: 13412254 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 1914323,50 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 22989,87 грн. - строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 738036,53 грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю; 1040105,91грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитними коштами згідно умов Кредитного договору; 41632,89 грн. - прострочена заборгованість по сплаті щорічної комісії, нарахованої за період з 06.09.2011 року по 05.09.2012 року; 7178,71 грн. - пеня нарахована в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо погашенням кредиту; 9081,90 грн. - пеня нарахована зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю; 36883,30 грн. - пеня нарахована зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами; 4804,32 грн. - пеня нарахована в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати щорічної комісії; 1435,70 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту (ст. 625 ЦК України); 1816,30 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю (ст. 625 ЦК України); 7376,80 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами (ст. 625 ЦК України); 1921,73 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати щорічної комісії за управління кредитом (ст. 625 ЦК України); 135,08 грн. - інфляційні витрати у зв'язку з простроченням сплати щорічної комісії та судовий збір у розмірі 70 540,50 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 березня 2013 року судом було прийнято позовну заяву до розгляду. Порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "17" квітня 2013 р. о (об) 11:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 квітня 2013 року розгляд справи було відкладено на 20 травня 2013 року о 11:15.

У судовому засідання оголошувались перерви до: 22 травня 2013 року о 14:00, 23 травня 2013 року о 15:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 травня 2013 року розгляд справи було відкладено на 27 травня 2013 року о 14:30. Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі прийнято до розгляду. Клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи - задоволено та продовжено строк розгляду справи до 10 червня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2013 року призначено по справі судову будівельно - технічну експертизу та доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса. На вирішення судового експерта поставлено запитання: Яка ринкова вартість предмету іпотеки, переданого в іпотеку за договором іпотеки №140/Z/1 від 06.09.2007 року із додатками до нього, укладеним між ВАТ "ВТБ" Банк" та ТОВ "Нестсервіс", а саме: нежилого приміщення літ. "Г-5", загальною площею 1662,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, 23, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс", станом на день проведення відповідної експертизи предмету іпотеки. Оплату робіт по виконанню судової будівельно - технічної експертизи покладено на позивача. Провадження у справі 922/1221/13 зупинено до вирішення питань судовому експерту.

01 липня 2013 року до господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/1221/13 із клопотанням судового експерта за вх.№1812.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 липня 2013 р. було поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на "15" липня 2013 р. о 14:30 год.

У судовому засіданні 15 липня 2013 року оголошувалась перерва до 17 липня 2013 року о 12:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 липня 2013 року клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, які необхідні для проведення експертизи - задоволено. Доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса провести судову будівельно - технічну експертизу згідно ухвали господарського суду від 27 травня 2013 р. Провадження у справі 922/1221/13 зупинено до вирішення питань поставлених судовому експерту. Матеріали справи направлені до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса для виконання.

29 серпня 2013 року до господарського суду Харківської області надійшло повідомлення експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса про неможливість дати висновок експерта №4813 від 20.08.13 р. разом із матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 серпня 2013 року поновлено провадження у справі, розгляд призначено на "03" вересня 2013 р. о 12:00 год.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

06 вересня 2007 року між ВАТ ВТБ Банк правонаступником якого є ПАТ "ВТБ БАНК" (далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс" (далі по тексту - відповідач) укладено кредитний договір № 140-Ю (далі по тексту - кредитний договір), згідно з яким останньому був наданий кредит в сумі 2000000 доларів США, строком до 05.09.2014 р., зі сплатою відсотків розмірі 12 % річних.

Згідно умов кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно, у встановлені договором строки, здійснювати повернення частини кредиту, та сплачувати нараховані відсотки за використання кредиту.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 2000000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером №ТR.8569.1. від 10 вересня 2007 року.

29 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, якою було змінено розмір процентної ставки, та встановлено, що з 06.09.2007 року процентна ставка за користування кредитом становитиме 12% річних, а з 15 жовтня 2008 року - 13,5 % річних.

28 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №2; 15 квітня 2010 року договір про внесення змін та доповнень №3; 06 вересня 2010 року договір про внесення змін та доповнень №4; 30 березня 2012 року договір про внесення змін №5; 31 серпня 2012 року договір про внесення змін №6 якими змінювались графіки повернення кредиту та деякі інші умови щодо періодів дії відсоткової ставки.

31 серпня 2012 року в зв'язку з реструктуризацією боргу було укладено договір про внесення змін №7 до кредитного договору №140-Ю від 06 вересня 2007 року, яким було встановлено графік сплати прострочених процентів.

Починаючи з березня 2013 року ТОВ "Нестсервіс" в порушення вимог ст.ст. 526,530,536,1048,1049 Цивільного кодексу України, систематично не виконуються зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту, з жовтня 2012 року по поверненню належних до сплати процентів згідно кредитного договору, та прострочених процентів графік повернення яких визначено договором про внесення змін №7 до кредитного договору №140-Ю від 06 вересня 2007 року.

Пунктом 7.1. договору про внесення змін та доповнень №3 до кредитного договору №140-Ю встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день погашення з розрахунку факт/факт.

Аналогічні умови відповідальності встановлені й пунктом 7.2. договору про внесення змін та доповнень №3 до кредитного договору №140-Ю, щодо прострочення позичальником зобов'язань з погашення інших плат за користування кредитом.

Пунктом 3.2.1. договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору №3 встановлено, що позичальник зобов'язаний сплачувати банку щорічну комісію за управління кредитом у розмірі 1% від суми діючого на момент сплати ліміту кредитування в строк не пізніше 06 вересня кожного календарного року кредитування.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу відповідача та іпотекодавця були направлені вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором №140-Ю від 06.09.2007 р., а саме №3447/400-2 від 13.12.2012 р. (а.с.76-77), в яких позивач повідомив про порушення позичальником - відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним кредитним договором та повідомив, що в разі непогашення заборгованості у тридцяти денний строк банк буде змушений звернути стягнення на заставне майно, яке є предметом договору іпотеки №140/Z/1 від 06.09.2007 року.

Проте зазначена вимога залишилися без відповіді, а заборгованість не погашеною.

Таким чином загальна сума заборгованості за кредитним договором №140-Ю від 10.09.2007 р., складає: 17239976,53 грн., з яких: 13412254 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 1914323,50 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 22989,87 грн. - строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 738036,53 грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитними коштами; 1040105,91грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитними коштами згідно умов Кредитного договору; 41632,89 грн. - прострочена заборгованість по сплаті щорічної комісії, нарахованої за період з 06.09.2011 року по 05.09.2012 року; 7178,71 грн. - пеня нарахована в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо погашенням кредиту; 9081,90 грн. - пеня нарахована зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів; 36883,30 грн. - пеня нарахована зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами; 4804,32 грн. - пеня нарахована в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати щорічної комісії; 1435,70 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту; 1816,30 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю; 7376,80 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами; 1921,73 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати щорічної комісії за управління кредитом; 135,08 грн. - інфляційні витрати у зв'язку з простроченням сплати щорічної комісії.

У зв'язку з тим, що відповідач у встановлений договором строк за вимогою позивача не повернули суму боргу, у позивача виникла підстава для звернення до господарського суду Харківської області з відповідним позовом, в якому позивач, на задоволення своїх вимог, просить звернути стягнення на заставне майно - предмет іпотеки за договором іпотеки №140/Z/1 від 06.09.2007 р.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем (позичальником) заборгованості в добровільному порядку.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 204 Цивільного кодексу України договори (кредитний та іпотечний) укладені між його сторонами, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

06 вересня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між відповідачем (іпотекодавець) та позивачем (іпотекодержатель) був укладений договір іпотеки № 140/2/1, згідно якого іпотекодавець надав Іпотекодержателю в іпотеку нежиле приміщення літ. "Г-5", загальною площею 1662,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків,вул. Примерівська, 23, що належить йому на праві власності на підставі мирової угоди №б/н від 18.07.2007 року та ухвали місцевого Московського районного суду м. Харкова від 18.07.2007 року по справі №2-7663, та підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15409040 від 30.07.2007 року в реєстровій книзі 1, номер запису 7333, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 19739402.

В подальшому до вказаного іпотечного договору було укладено ряд договорів про внесення змін та доповнень а саме: №1 від 14.09.2007 року, №2 від 09.10.2008 року, №3 від 15.04.2010 року, №4 від 30.03.2012 року, №5 від 31.08.2012 року, якими уточнювались умови щодо страхування предмету іпотеки та приведення у відповідність технічної документації.

Відповідно до умов іпотечного договору у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або невиконання зобов'язань за цим договором іпотекодержатель має право достроково стягувати наданий кредит незалежно від встановленого строку виконання зобов'язання та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.1. іпотечного договору встановлено, що за рахунок предмету іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитними договорами у повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, неустойки, процентів та інших платежів, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і звернення стягнення на предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов'язання та/або цього договору іпотеки.

Пунктом 4.2. вказаного іпотечного договору встановлено, що у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором та/або цим договором, Іпотекодержатель має право достроково стягувати наданий кредит незалежно від встановленого строку виконання зобов'язання та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 5.1. іпотечного договору встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. З Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ст.19 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст. 589 Цивільного кодексу України.

Допущене Позичальником порушення основного зобов'язання завдає збитків Позивачу та порушує його право на своєчасне та повне встановлене Кредитним договором отримання грошових коштів, що, є підставою для звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Частина 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і тому числі на підставі рішення суду.

Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу.

Частиною 1 статті 594 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат або інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

З аналізу статей 596,597 Цивільного кодексу України вбачається, що притримання речі, як спосіб забезпечення зобов'язання кредитором, передбачає задоволення його вимог за рахунок речі, що притримується, у тому ж порядку, як і реалізація предмета застави, яка врегульована ст. 591 Цивільного кодексу України. Вказаною правовою нормою також передбачено реалізація шляхом продажу з публічних торгів чи іншим передбаченим договором або законом способом предмету застави, на який звернене стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (в редакції Закону, який діяв на дату пред'явлення вимоги), у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачем було дотримано вимог ч.1 ст. 35 Закону Украйни "Про іпотеку".

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Керуючись статтею 33 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої, у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - суд вважає вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет наступної іпотеки у розмірі 776551,07 грн. обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 6.4. договору іпотеки №140/Z/1 від 06.09.2007 року, встановлено, що ціна продажу предмету іпотеки встановлюється у розмірі, встановленому в п.1.4. договору або за рішенням іпотекодержателя (позивача) на підставі оцінки майна.

Частиною 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

-загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

-опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

-заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

-спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

-пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

-початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Реалізація позивачем предмету іпотеки на підставі ст. 38 Закону України „Про іпотеку" та наступного прийняття його на баланс покупцем потребує здійснення відповідачем певних дій щодо оформлення такого відчуження, як-то: оформлення відповідного акту приймання-передачі як самого предмета іпотеки так і документації на нього (правоустановчої та бухгалтерської), виписку податкової накладної і т.п.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Позивач, посилаючись на те, що вартість предмету іпотеки чітко визначена п. 1.4. іпотечного договору №140/Z/1 від 06.09.2007 року, просить встановити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 17427249,00 грн.

Відповідач не надав іншої оцінки майна для встановлення початкової ціни продажу предмету іпотеки, відповідно до цього суд дійшов висновку про встановлення визначеної позивачем початкової ціни продажу предмету іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 17427249,00 грн.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем порушувались умови кредитного договору №140-Ю від 06.09.2007 р., суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, відповідно до цього вважає за необхідне Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 140/Z/1 від 06.09.2007 року, укладеним між ПАТ "ВТБ БАНК" (код ЄДРПОУ 14359319) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс" (код ЄДРПОУ 33413857), а саме: нежиле приміщення літ. "Г-5", загальною площею 1662,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, 23, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс", що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15409040 від 30.07.2007 року в реєстровій книзі 1, номер запису 7333, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, шляхом проведення прилюдних торгів щодо реалізації предмету іпотеки за початковою ціною 17427249,00 грн. для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (код ЄДРПОУ 14359319) за кредитним договором № 140-Ю від 06.09.2007 року, в розмірі заборгованості станом на 12.03.2013 року в сумі 17239976 (сімнадцять мільйонів двісті тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень 53 копійки, з яких: 13412254 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 1914323,50 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 22989,87 грн. - строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 738036,53 грн. прострочена заборгованість по процентам за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю; 1040105,91грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитними коштами згідно умов Кредитного договору; 41632,89 грн. - прострочена заборгованість по сплаті щорічної комісії, нарахованої за період з 06.09.2011 року по 05.09.2012 року; 7178,71 грн. - пеня нарахована в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо погашенням кредиту; 9081,90 грн. - пеня нарахована зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю; 36883,30 грн. - пеня нарахована зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами; 4804,32 грн. - пеня нарахована в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати щорічної комісії; 1435,70 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту (ст. 625 ЦК України); 1816,30 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю (ст. 625 ЦК України); 7376,80 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами (ст. 625 ЦК України); 1921,73 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати щорічної комісії за управління кредитом (ст. 625 ЦК України); 135,08 грн. - інфляційні витрати у зв'язку з простроченням сплати щорічної комісії.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України,ст.ст.16, 525, 546, 590, 598, 599, 610, 611, 612, 626, 628, 629, 652, 1054, 1048, 1049, 1050, ЦК України, статтями 174, 179, 193, Господарського кодексу України, статтями 3,7,12,19,33, 34,38, 39 Закону України "Про іпотеку", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 140/Z/1 від 06.09.2007 року, укладеним між ПАТ "ВТБ БАНК" (код ЄДРПОУ 14359319) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс" (код ЄДРПОУ 33413857), а саме: нежиле приміщення літ. "Г-5", загальною площею 1662,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, 23, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс", що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15409040 від 30.07.2007 року в реєстровій книзі 1, номер запису 7333, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, шляхом проведення прилюдних торгів щодо реалізації предмету іпотеки за початковою ціною 17427249,00 грн. для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (код ЄДРПОУ 14359319) за кредитним договором № 140-Ю від 06.09.2007 року, в розмірі заборгованості станом на 12.03.2013 року в сумі 17239976 (сімнадцять мільйонів двісті тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень 53 копійки, з яких: 13412254 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 1914323,50 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 22989,87 грн. - строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 738036,53 грн. прострочена заборгованість по процентам за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю; 1040105,91грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитними коштами згідно умов Кредитного договору; 41632,89 грн. - прострочена заборгованість по сплаті щорічної комісії, нарахованої за період з 06.09.2011 року по 05.09.2012 року; 7178,71 грн. - пеня нарахована в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо погашенням кредиту; 9081,90 грн. - пеня нарахована зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю; 36883,30 грн. - пеня нарахована зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами; 4804,32 грн. - пеня нарахована в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати щорічної комісії; 1435,70 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту (ст. 625 ЦК України); 1816,30 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю (ст. 625 ЦК України); 7376,80 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами (ст. 625 ЦК України); 1921,73 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати щорічної комісії за управління кредитом (ст. 625 ЦК України); 135,08 грн. - інфляційні витрати у зв'язку з простроченням сплати щорічної комісії.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс" (61052, м. Харків, провулок Мало - Панасовський, буд. 4/7, код ЄДРПОУ 33413857) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, вул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) судовий збір у розмірі 68820,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.09.2013 р.

Суддя Светлічний Ю.В.