Постанова

від 20.08.2013 по справі 804/8971/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2013 р. Справа № 804/8971/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Дубровці Д.В.

за участю: представника позивача - Полякова В.В.

представника відповідача - Рибоченко Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Роллекс ЛТД» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ВКФ «Роллекс ЛТД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Нікопольської ОДПІ, а саме: №0000782201 від 03.06.2013р., №0001432201 від 08.07.2013р., №00001422201 від 08.07.2013р., №0001442204 від 08.07.2013р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Роллекс ЛТД» зареєстроване виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області 23.01.1992р. (т.1 а.с.15) та перебуває на обліку в податковому органі (т.2 а.с.6).

Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення господарської діяльності в Україні.

Так, на підставі направлень від 13.05.2013р. за №334/221, №335/221, №336/221, №337/221 згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України а відповідно до наказу Нікопольскої ОДПІ №557 від 30.04.2013р. «Про проведення планової виїзної документальної перевірки» фахівцями податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ВКФ «Роллекс ЛТД» (код ЄДРПОУ 13444905) з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено Акт №1603/221/13444905 від 10.06.2013р. (далі Акт перевірки) (т.1 а.с.44-100), за висновками якого встановлені порушення:

1. п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств (зі змінами та доповненнями) (який діяв на момент вчинення порушення), п.135.1, п.135.2, п.135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137 п.134.1 ст134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 313 929,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2011р. - на 76 697,00 грн., 3 квартал 2011р. - на 83 269.00 грн., 4 квартал 2012р. - на 153 963,00 грн. в т.ч. встановлено проведення транзитних операцій з продажу товарів по ланцюгу постачання TOB «Будметалпласт», TOB «Веста-Дніпро», TOB «СПКБ ЕНЕРГОМАШПРОЕКТ», TOB «ТЕХРЕСУРС КОМПАНІ» - TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» - підприємства - покупці, які є безтоварними та не спричиняють реального настання правових наслідків;

2. п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 з урахуванням п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), ст.185, ст.186, ст.187, ст.188,3, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 236 656,00 грн., у т.ч. за квітень 2011р. - 30 858,00 грн., травень 2011р. - 9 533,00 грн., серпень 2011р. - 34 353,00 грн., вересень 2011р. - 15 280,00 грн., жовтень 2012р. - 49 686,00 грн., листопад 2012р. - 80 266,00 грн., грудень 2012р. - 16 680,00 грн., в т.ч. встановлено проведення транзитних операцій з продажу товарів по ланцюгу постачання TOB «Будметалпласт», TOB «Веста-Дніпро», TOB «СПКБ ЕНЕРГОМАШПРОЕКТ», TOB «ТЕХРЕСУРС КОМПАНІ» - TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» - підприємства - покупці, які є безтоварними та не спричиняють реального настання правових наслідків;

3. п.4 Порядку «Надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003р. №2035, та п.п.6.3.2. п.6.3 ст.6, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (що діяв на момент вчинення правопорушення) в результаті чого підлягає донарахуванню податок з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. у розмірі 391,02 грн.;

4. п.4 Порядку «Надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003р. №2035 та п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169, абз. «г» п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України в результаті чого підлягає куванню податок на доходи фізичних осіб у розмірі 352,85 грн. за період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р.;

5. Нероздрукування щоденно фекальних звітних чеків PPО. Порушено п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (зі змінами і доповненнями).

Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивача 25.06.2013р. подав до Нікопольської ОДПІ письмові заперечення за вих. №167/06-2013 від 25.06.2013р., в яких просив повідомити про час та місце розгляду даних заперечень обов'язково в присутності позивача та скасувати висновки зазначені в Акті перевірки (т.1 а.с.152-162).

Відповідач листом №17218/10/2230 від 03.07.2013р. надав відповідь на зазначені заперечення, в яких зазначив, що TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» не надано достатніх аргументів та додаткових документів для задоволення заперечень, а отже висновки, викладені в Акті перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства (т.1 а.с.163-176).

Відповідно до п.1 Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001432201 від 08.07.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на прибуток (доходи) приватних підприємства за основним платежем у сумі 313' 929грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 38' 490грн. 75коп.

Відповідно до п.2 Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001422201 від 08.07.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 236' 656грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 49' 067грн. 25коп.

Відповідно до п.3, п.4 Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0006341702 від 08.07.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників (доначислених по актах док. перевірок) за основним платежем у сумі 743грн. 87коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 608грн. 75коп.

Відповідно до п.5 Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001442204 від 08.07.2013р., яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 167' 960грн. 00коп. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу».

Таким чином, не погоджуючись з висновками Нікопольської ОДПІ в Акті перевірки та винесеними на їх підставі податкових повідомлень-рішеннь, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що висновки викладені в Акті перевірки є неправомірними, оскільки: реальність господарських операцій підтверджується первинними документами - договорами, податковими накладними, товарно-транспортними накладними й іншими документами; відсутні факти, які б свідчили про те, що господарські операції не відповідають дійсним намірам сторін і спрямовані на ухилення від сплати податків, що недоведено податковим органом; TOB ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» не несе відповідальність за господарську діяльність контрагентів; так звана «фіктивність» діяльності постачальників, яка не доведена податковим органом, не може бути підставою для висновку про нікчемність правочинів.

Також, позивач не погоджується з порушенням TOB ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств (зі змінами та доповненнями) (який діяв на момент вчинення порушення), п.135.1, п.135.2, п.135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137 п.134.1 ст134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, оскільки в Акті перевірки відповідач безпідставно, незважаючи на надані для перевірки первинні документи зробив висновок, що позивачем не доведено здійснення ним господарських операцій з TOB «СПКБ ЕНЕРГОМАШПРОЕКТ», TOB «Будметалпластик» та ДВАТ «Стаханівський РМЗ», в той час як перевіряючим були надані у повному обсязі первинні документи: рахунок, накладна, податкова накладна, ТТН, договори, акти переробітки, сертифікати, які зазначені в Акті перевірки, проте відповідачем зроблені хибні виводи.

Позивач не погоджується з посиланням відповідача в Акті перевірки щодо ненадання до перевірки сертифікатів якості, як на невідповідність дійсності.

Позивач зазначає, що відповідач дослідив та описав в Акті перевірки договір про надання послуг від ДВАТ «Стахановський РМЗ», TOB «Самей-Траст», ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» на адресу позивача видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт, проте позивач вважає, що висновки Акту перевірки ніяк не відповідають змісту первинних документів, а базуються лише на припущеннях, що є незаконним.

Також позивач вказує, що дані обставини свідчать про дії TOB ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» у відповідності до припису п.198.3, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а тому останній мав достатні і передбачені Законом підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальників ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, позивач вважає, що в самому Акті перевірки суб'єкт владних повноважень не виклав жодних належних допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, або невідповідність закону вчинених ним господарських операцій.

Позивач вказує, що відповідач не зазначив в Акті перевірки доказів, які б спростовували достовірність відомостей первинних документів щодо отримання товару.

Одночасно позивач звертає увагу, що укладені між TOB ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» та його контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними не має.

З накладанням штрафних санкцій на TOB ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» на загальну суму 167' 960грн. 00коп. у зв'язку з порушенням останнім п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу», а саме: нероздрукування щоденно фекальних звітних чеків PPО, позивач не погоджується з посиланням на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2011р. по справі №К-57940/09, за змістом якої досліджена аналогічна ситуація.

Одночасно, позивач посилається на тотожній висновок Верховного Суду України у своїй Постанові від 16 квітня 2013 року.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем зроблено висновки про відсутність реальності вчинення господарських операцій з контрагентами позивача без належного аналізу первинних документів стану рахунків, договорів, укладених позивачем, у зв'язку з чим просить скасувати винесені податковим органом оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивачем під час перевірки не були надані оригінали первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ ВКФ «Роллекс ЛТД» з його контрагентами за перевіряє мий період.

Щодо нікчемності правочинів між позивачем та його контрагентами відповідач зазначає, що перевіркою TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» не доводилась нікчемність правочинів згідно ч.5 ст.203, ст.215 ЦК України по відображеним операціям TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» з контрагентами.

Проте, перевіркою, з огляду на викладені в вкті обставини, встановлено проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту та витрат.

Крім того, відповідач не погоджується з твердженнями позивача щодо надання останнім під час перевірки всіх первинних документів та зазначає, що у ході перевірки встановлені взаємовідносини TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. з наступними постачальниками: TOB «Спеціальне проектно-конструкторське бюро «Енергомашпроект» (код ЄДРПОУ 35043949, м.Дніпропетровськ), TOB «Веста-Дніпро» (код ЄДРПОУ 36366187, м.Дніпропетровськ), TOB «Техресурс Компані» (код ЄДРПОУ 36961132, м.Дніпропетровськ).

Як зазначає відповідач, TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» до перевірки не надано первинних документів за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. по господарським операціям із зазначеними контрагентами, а саме: договорів, видаткових накладних, актів виконаних робіт (послуг), актів прийому-передачі товарів, податкових накладних, рахунків, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, тощо, у зв'язку з чим позивачем порушені вимоги п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим, на підставі чого представниками податкового органу складено акт «Відмови від надання документів» від 03.06.2013р. за №238/221/13444905.

Таким чином, посилаючись на п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закона України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), який діяв на момент проведення господарських операцій між підприємствами, відповідач вважає, що не можуть бути віднесені до складу валових витрат, витрати, які не підтвердив позивач під час здійснення перевірки.

Також, відповідач, посилаючись на наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за № 168/704) вважає, що наданими до перевірки документами не доведене здійснення операцій з оприбуткування, приймання-передачі товарів та зазначає, що згідно наданих до перевірки TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» товарно-транспортних накладних пунктом навантаження ТМЦ є м.Дніпропетровськ, не зазначена назва вулиці, будинку тощо.

У зв'язку з чим, відповідач зазначає, що пункт завантаження товарно-матеріальних цінностей (м.Дніпропетровськ), зазначений в товарно-транспортних накладних TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» на транспортування отриманого від постачальників товару на підставі вищенаведеного неможливо ідентифікувати.

Крім того, відповідач стверджує, що в ході перевірки TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» не надано сертифікати походження товару, які містять інформацію щодо ГОСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника або паспорти якості товарів.

Відповідач пояснює, що перевіркою не встановлена реальність здійснення господарських операцій TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» з TOB «СПКБ «ЕНЕРГОМАШПРОЕКТ», а придбані ТМЦ використано в господарській діяльності підприємства, посилаючись на неможливість встановлення походження товару відповідно до п.3.4 договору, місце поставки, осіб, які проводили відпуск товару від TOB «СПКБ «ЕНЕРГОМАШПРОЕКТ» на адресу TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» (так як в товаро транспортних накладних у рядку «Відпуск дозволив» відсутня посада, ПІБ відповідальної особи, у рядку «Здав» відсутня посада, ПІБ відповідальної особи), підтвердити факт реальності транспортування товару неможливо, що в свою чергу, ставить під сумнів сам факт такого транспортування.

Також, щодо правовідносин позивача з ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «ТЕХРЕСУРС КОМПАНІ», ТОВ «Будметалпласт», ДВАТ «Стаханівський ремонтно-механічний завод», ТОВ «Самей-Траст», ПАТ «Марганецький РРЗ» відповідач робить висновок про те, що при проведенні перевірки позивачем не надані перевіряючим первинні документи, які б підтверджували дійсність проведення господарських операцій між TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» та зазначеними контрагентами.

Щодо фіскальних звітних чеків РРО відповідач пояснює, що перевіркою дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадської о харчування та послуг» встановлено: 1.1.1 Розрахункові операції при сплаті за продані товари проводились із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, які зареєстровані у державній податковій інспекції. В ході перевірки встановлено нероздрукування щоденно фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів) у кількості 494 штук.

Таким чином, відповідач робить висновок, що TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» порушено п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами і доповненнями).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі, за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 77 Податкового кодексу України передбачений порядок проведення документальних планових перевірок.

Відповідно до п.77.1 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно п.77.4 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 ПК України.

Відповідно до ст.83 Податкового кодексу України матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірки, можуть бути: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року №984 (далі Порядок №984) визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.5.2. Розділу II Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

З висновками відповідача, викладеними в Акті перевірки щодо недійсності господарських операцій між TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» та його контрагентами, непідтвердженості первинними документами їх здійснення суд не погоджується з огляду на наступне.

По-перше, матеріалами справи підтверджене укладання договорів між TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» та його контрагентами, а саме:

- договір купівлі-продажу продукції виробничо-технічного призначення №0103-1 від 01.03.2011р. - між TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» та TOB «СПКБ «ЕНЕРГОМАШПРОЕКТ» (т.1 а.с.178-180);

- договір №03/01-П від 01.03.2011р. - між TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» та ДВАТ «Стаханівський ремонтно-механічний завод» (т.1 а.с.185-187);

- договір №1005-1 від 10.05.2011р. між TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» та ТОВ «Будметалпласт» (т.1 а.с.232-234);

- договір №98-12/778 від 21.06.2012р. - між TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» та ПАТ «Дніпротяжмаш» (т.1 а.с.239-241);

- договір №28 від 01.08.2012р. - між TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» та ТОВ «Самей-Траст» (т.1 а.с.252-254);

- договір №0108-1 від 01.08.2012р. - між TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» та ПАТ «Марганецький РРЗ» (т.1 а.с.287-289).

Крім того, відповідач підтверджує укладання зазначених договорів між позивачем та його контрагентами.

По-друге, виконання умов договору, також підтверджується первинними документами позивача, а саме: рахунками, товарними накладними, видатковими накладними,податковими накладними, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, рахунками-фактурами, сертифікатами якості, актами приймання-передачі та інш. (т.1 а.с.178-324).

А отже, висновки податкового органу щодо недійсності проведення господарських операцій між TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» та зазначеними підприємствами спростовані первинними документами позивача, наявними в матеріалах справи.

Крім того, щодо висновків податкового органу про визнання правочинів позивача такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, суд виходить з наступного.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Матеріалами справи (первинними документами) спростовані висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, реального настання наслідків за результатами вчинення правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства. Правочин, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто, презумпція правомірності правочину.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним, є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

- правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

- правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими, є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження, або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу, або обмежених в обігу об'єктів цивільного права, тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК, має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини, може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Крім того, з 01 січня 2011 року, набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу ст.203, у новій редакції та доповнено ст.228 частиною третьою.

З набуттям чинності зазначеними змінами, податкові органи не повинні посилатись на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків, відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.228 ЦК України, як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань.

З урахуванням вищевказаного, можна дійти висновку, що законодавець з 01.01.2011року, виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства з кола нікчемних і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними, виключно судом.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України, саме на контролюючи органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складання та достовірності первинних документів.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем правомірно та у відповідності до п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України враховані витрати для визначення об'єкта оподаткування, у зв'язку з чим висновок відповідача та посилання його на п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу є протиправним та таким, що не відповідає дійсності.

Також, суд не погоджується з висновками відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість за наслідками порушення останнім п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 з урахуванням п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), ст.185, ст.186, ст.187, ст.188,3, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, оскільки спростовуються вищезазначеними первинними документами позивача та в ході судового розгляду справи доводи останнього знайшли своє підтвердження.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що старшим податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Нікопольської ОДПІ Андрієнко С.Б складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.06.2013р., передбачене ч.1 ст.163-3 КУпАП, згідно якого головний бухгалтер TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» ОСОБА_4 під час перевірки не виконала законні вимоги посадових органів ДПС, у зв'язку з чим встановлена відсутність первинних документів відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України (т.2 а.с.16).

Проте, здійснення адміністративного правопорушення головним бухгалтером TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» ОСОБА_4 спростовується постановою Марганецького міського суду від 25.07.2013р. по справі №180/1939/13-п, якою встановлено, що ОСОБА_4 своїми діями не порушувала вимог Податкового кодексу України, що виключає адміністративну відповідальність. Зазначена постанова набрала законної сили 05.08.2013р. (т.2 а.с.47-48).

Щодо порушення позивачем п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (зі змінами і доповненнями), а саме: нероздрукування щоденно фекальних звітних чеків PPО, у зв'язку з чим відповідачем застосовані штрафні (фінансові) санкції до TOB ВКФ «Роллекс ЛТД» у сумі 167' 960,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №0001442204 від 08.07.2013р., суд зазначає наступне.

Так, в ході проведення перевірки відповідачем встановлене нероздрукування позивачем щоденно фіскальних звітних чеків PPО всього 494 штук (стор.97-98 Акту перевірки, т.1 а.с.146-147).

Згідно розрахунку штрафних санкцій по зазначеному порушенню, податковим органом нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 167' 960,00 грн., а саме: 20 неоподаткованих мінімум доходів громадян х 494 випадків не роздрукування фіскальних звітних чеків РРО (т.1 а.с.151).

Проте, суд не погоджується з нарахуванням позивачу за дане порушення штрафних (фінансових) санкцій саме у розмірі 167' 960,00 грн., оскільки податковим органом хибно трактований п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» та в наслідок чого застосовані ці штрафні (фінансові) санкції за всі 494 випадки не роздрукування такого.

Такої ж думки Вищий адміністративний суд в ухвалі від 31.08.2011р. у справі №К-57940/09.

Таким чином, пункт 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачає застосування до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) штрафних санкцій за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимог пункту 9 статті 3 цього Закону за кожен випадок невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, у зв'язку з чим податковим органом безпідставно застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 167' 960,00 грн.

Таким чином, висновки, викладені в Акті перевірки №1603/221/13444905 від 10.06.2013р., не відповідають обставинам справи. Викладені в Акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження умовиводів про недійсність правочинів, а відповідно є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України.

У зв'язку з чим, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0000782201 від 03.06.2013р. та №0001432201, №00001422201, №0001442204 від 08.07.2013р. є протиправними, такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства України та підлягають скасуванню.

З матеріалів справи, наданих представником позивача доказів та пояснень представників сторін у судовому засіданні, вбачається внесення відповідачем змін до показників в АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р.

Проте, як вже зазначено раніше та доведено матеріалами справи, відповідач безпідставно скорегував валові витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, незважаючи на надані первинні документи, складені відповідно до вимог чинного законодавства. А тому, висновки Акту перевірки є протиправними та не можуть бути використані відповідачем в зміні показників в системі АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, як у позивача та зазначених вище контрагентів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з урахуванням викладеного, з матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Роллекс ЛТД» судові витрати у розмірі 2' 294грн. 00коп., сплачені платіжним дорученням №3436 від 18.07.2013р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Роллекс ЛТД» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000782201 від 03.06.2013р.; №0001432201, №00001422201, №0001442204 від 08.07.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Роллекс ЛТД» (53401, м.Марганець, вул.Радянська, 162; код ЄДРПО 03444905) 2' 294грн. 00коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 23.08.2013р.

Суддя Г.В. Потолова